712/2453/22
2/712/1606/22
25 жовтня 2022 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:
судді Борєйко О.М.
за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі №580/10078/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням раніше виплаченої суми.
Внаслідок бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Черкаської обласної державної адміністрації щодо не нарахування ОСОБА_1 грошової допомоги в термін до 05 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивачу завдано моральної шкоди, яку останнім оцінено в розмірі 58 500 гривень.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 12 серпня 2022 року відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.
25 жовтня 2022 року від Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог відмовити в зв'язку з їх необґрунтованістю та безпідставністю.
В судове засідання позивач не з'явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без його участі, заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позов просив розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надані учасниками докази, дослідивши їх всебічно, повно, об'єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, суд приходить до наступного.
Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст.16 ЦПК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору
Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 30 вересня 2015 року, ОСОБА_1 є учасником бойових дій і має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі №580/10078/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно частини 1 статті 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Неналежне виконання органами державної влади чи місцевого самоврядування своїх повноважень, що призвело до порушення прав людини, свідчить про невиконання державою в особі відповідного органу її головного обов'язку перед людиною - утверджувати та забезпечувати її права.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
В справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (заява N 40450/04, п. 64, від 15 жовтня 2009) Європейський суд з прав людини зазначив, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути ефективним як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) в душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, а також посадовою або службовою особою цих органів при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 березня 2019 року у справі № 920/715/17 зазначено: «Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.
Статті 1173, 1174 ЦК України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків.
Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України».
Позивач в своїй позовній заяві зазначає, що внаслідок бездіяльності Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Черкаської обласної державної адміністрації щодо не нарахування ОСОБА_2 грошової допомоги в термін до 05 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком позивачу завдано моральної шкоди, яку останнім оцінено в розмірі 58 500 гривень.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2021 року у справі №580/10078/21 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 05 травня за 2021 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком; зобов'язано Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат нарахувати та виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 05 травня за 2021 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з врахуванням раніше виплаченої суми.
Згідно з ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17, «адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту.
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій. Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання.
Порушення прав людини чи погане поводження з нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого».
В рішеннях Європейського Суду з прав людини «Рисовський проти України», «Антоненков та інші проти України» зазначено: «порушення державою прав людини, що завдають психологічних страждань, розчарувань та незручностей, зокрема, через порушення принципу належного врядування, кваліфікуються як такі, що завдають моральної шкоди (див. наприклад, Таким чином, психологічне напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення органом держави чи місцевого самоврядування прав людини, навіть якщо вони не потягли вагомих наслідків у вигляді погіршення здоров'я, можуть свідчить про заподіяння їй моральної шкоди».
Позивачем доведений належними достатніми достовірними доказами факт завдання останньому моральної шкоди внаслідок протиправних дій відповідача.
Враховуючи характер правопорушення, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу внаслідок протиправних дій, рішень відповідача.
Відповідно до п.9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з вказаною позовною заявою.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат в дохід держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 33 гривень 92 копійки пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищевикладеного, відповідно до ст. 23, 1167, 1173, 1174, 1176 ЦК України та керуючись ст. ст. 13, 76-81, 83, 89, 95, 141, 263, 352, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, адреса: 18036, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 10, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України 21367450, на користь ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , моральну шкоду в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, адреса: 18036, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 10, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України 21367450, в дохід держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 33 (тридцять три) гривні 92 (дев'яносто дві) копійки.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
Відповідач: Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, адреса: 18036, м. Черкаси, вул. Максима Залізняка, буд. 10, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному Державному реєстрі підприємств і організацій України 21367450.
Суддя О.М. Борєйко