Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/6111/22
Провадження № 2/711/2765/22
27 жовтня 2022 року Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:
головуючий суддя Скляренко В.М.
при секретарі: Копаєвій Є.В.
за участі:
позивачки ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби у місті Києві про скасування податкової застави,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просила суд скасувати податкову заставу, накладену Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі Акту опису майна №347/26-15-17-02-17 від 06.11.2018р. та Рішення про опис майна у податкову заставу №29 від 18.10.2018р., номер запису про обтяження 28835329 (спеціальний розділ), на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності позивачці.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка на електронних торгах, проведених ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України через електронний ресурс, придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , - що раніше належала ПрАТ «Трест Київміськбуд-1». Після проведення державної реєстрації права власності позивачки на придбану квартиру, вона довідалась про наявність зареєстрованого обтяження на квартиру у вигляді податкової застави за зобов'язаннями боржника ПрАТ «Трест Київміськбуд-1». Позивачка вважає, що внаслідок придбання нею квартири на електронних торгах та надходження коштів за продаж квартири до бюджету, ГУ ДПС у м. Києві мало вжити заходів для звільнення такої квартири з податкової застави, але всупереч закону цього не було зроблено, внаслідок чого позивачка звернулась до суду за захистом свого права власності.
Відповідач надав суду відзив на позов, в якому зазначив, що податкова застава була зареєстрована оскільки за ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» обліковувався борг. Станом на 06.09.2022р. за ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» також обліковується борг, внаслідок чого відсутні правові підстави для звільнення спірної квартири з-під податкової застави. У зв'язку з цим відповідач вважає позовні вимоги безпідставними і такими, що не підлягають задоволенню.
18.10.2021 року судом відкрито провадження у справі з визначенням здійснення судового розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Шарая Л.О. підтримали позовні вимоги та наполягали на їх задоволенні з підстав, викладених в позовній заяві з урахуванням уточнення позовних вимог. Представник позивача додатково пояснила, що позивачка придбала квартиру на конкурсних засадах під час проведення публічних торгів в рамках виконавчого провадження. Після реєстрації права власності, маючи намір продати квартиру, позивачка довідалась про наявність податкової застави, обумовленої існуванням боргів попереднього власника квартири. Існування такого обтяження порушує право власності позивачки, оскільки вона не є боржником у виконавчому провадженні, а є добросовісним набувачем майна, з якого мали бути зняті всі обтяження після перерахування грошей за придбання квартири.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, що відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши пояснення позивачки та її представника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
30.08.2021р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України складено Акт №32885579/12 про проведення електронних торгів, які були проведені ДП «СЕТАМ» Міністерства юстиції України через електронний ресурс ДП, номер лота 487476.
На підставі зазначеного акта 01.09.2021р. приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Черкаської області Кондаковою Н.В. було видано свідоцтво про належність ОСОБА_1 на праві власності квартири за адресою: АДРЕСА_2 , - що раніше належала ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», ЄДРПОУ 31176312 /а.с. 28/.
Квартира була придбана ОСОБА_1 , як переможницею за результатами публічних торгів в рамках виконавчого провадження № 36576678 за ціною 1 151 119 грн.
01.09.2021р. право власності позивачки на таку квартиру було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номер запису про право власності 43730727 /а.с. 29/.
Згідно відомостей інформаційної бази даних ДП «СЕТАМ» з приводу лоту 487476, що є загальнодоступною інформацією на веб-ресурсі https://setam.net.ua/auction/486943, на момент реалізації спірної квартири за нею були зареєстровані наступні обтяження:
1) постанова про арешт від 20.10.2011№ 29372373 ВПВР ДВС України, номер запису про обтяження: 12427881;
2) постанова про арешт від 08.08.2014 № 36576678 ВПВР ДВС України, номер запису про обтяження: 6815323;
3) постанова про арешт від 08.08.2014 № 36576678 ВПВР ДВС України, номер запису про обтяження: 6827057;
4) постанова про арешт від 19.01.2016 № 32627392 ВПВР ДВС України, номер запису про обтяження: 13252146;
5) акт опису майна, серія та номер: 347/26-15-17-02-17, виданий 06.11.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві; Рішення про опис майна у податкову заставу, серія та номер: 29, виданий 18.10.2018, видавник: Головне управління ДФС у м. Києві, номер запису про обтяження: 28832416;
6) постанова про накладання арешту на майно , бн, 02.09.2011, прокуратура м. Києва, слідчий СВ В.В. Плахотнік, справа № 55-3532, арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11580255;
7) постанова про накладання арешту на майно , бн, 02.09.2011, прокуратура м. Києва, слідчий СВ В.В. Плахотнік, справа № 55-3532, арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11580288;
8) постанова про накладання арешту на майно, бн, 02.09.2011, прокуратура м. Києва, слідчий СВ В.В. Плахотнік, справа № 55-3532, арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження 11580341.
У зв'язку із придбанням позивачкою квартири за наслідками публічних торгів з такого об'єкту були зняті всі зареєстровані обтяження, окрім одного, внаслідок чого на теперішній час за квартирою наявне зареєстроване обтяження (номер запису 28835329 від 08.11.2018) у вигляді податкової застави із забороною відчуження, що накладене ГУ ДФС у м. Києві з метою забезпечення боргових зобов'язань ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» на підставі Акту опису майна №347/26-15-17-02-17 від 06.11.2018 року та Рішення про опис майна у податкову заставу №29 від 18.10.2018 року, виданими ГУ ДФС у м. Києві /а.с. 31-35/.
На теперішній час правонаступником Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві є відповідач (Головне управління Державної податкової служби у м. Києві).
Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що реєстрація податкової застави здійснювалась на підставі ст. 89 Податкового кодексу України, оскільки згідно інформаційно-комунікаційних баз ГУ ДПС у м. Києві за ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» обліковувався борг, який станом на 06.09.2022 року не погашений, а відтак відсутні правові підстави, передбачені ст. 93 Податкового кодексу України, для припинення податкової застави на придбану позивачкою квартиру.
Оскільки перебування придбаного на електронних торгах нерухомого майна в податковій заставі порушує право власності позивачки на це майно в частині права розпорядження ним, а Податковим кодексом України не передбачено право нового власника звільнити майно з податкової застави, як і подати відповідну заяву до державного реєстратора, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
За таких обставин спір між сторонами виник з приводу захисту права власності і регулюється нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК), Податкового кодексу України (далі - ПК) тощо.
Відповідно до пп. 14.1.155 п. 14.1 ст. 14 ПК податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.
Пунктом 87.2 статті 87 ПК передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 88.1 ст. 88 ПК з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.
Відповідно до п. 89.1 ст. 89 ПК право податкової застави виникає: у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу; у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань.
З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2).
Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що предметом податкової застави є майно виключно боржника-платника податків.
Таким чином, оскільки позивачка не є боржником, та враховуючи те, що звернення стягнення на податкову заставу можливе лише на майно платника-боржника, до правовідносин, що склалися між сторонами, не можуть застосовуватись норми Податкового кодексу України в частині питання податкової застави.
Згідно п. 93.1 ст. 93 ПК майно платника податків звільняється з податкової застави з дня: отримання контролюючим органом підтвердження повного погашення суми податкового боргу в установленому законодавством порядку; визнання податкового боргу безнадійним; набрання законної сили відповідним рішенням суду про припинення податкової застави у межах процедур, визначених законодавством з питань банкрутства; отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов'язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.
Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених пп. 93.1.1-93.1.5 п. 93.1 цієї статті (пункт 93.2).
Пунктом 93.4 статті 93 ПК встановлено, що у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до статті 95 цього Кодексу таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.
Із аналізу правової природи процедури реалізації майна на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їхнього проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на електронних торгах, тобто є правочином.
Враховуючи той факт, що на час розгляду справи майно реалізовано і право власності на це майно набула позивачка на підставі правочину (придбане на електронних торгах), то має місце спір про право цієї особи, оскільки наслідки вирішення такого спору судом безпосередньо впливають на зміст та стан його речового права на спірне майно.
За приписами статей 15, 16 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 316 ЦК правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
За змістом статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
За змістом ч. 1 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.
Відповідно до пунктів 7, 8 Розділу X Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, визначено, що не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведені електронні торги переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.
Акт про проведені електронні торги є документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, у випадках, передбачених законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка придбала на електронних торгах нерухоме майно у вигляді квартири. Докази на підтвердження оспорення та скасування в судовому порядку процедури електронних торгів сторонами до матеріалів справи не надані, а відтак їх результати є дійсними.
За змістом ст. 391 ЦК власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
У розумінні приписів наведеної норми право власності може бути також порушене без вилучення майна у власника. Власник у цьому випадку має право вимагати захисту свого права і від особи, яка перешкоджає його користуванню та розпорядженню своїм майном, тобто може звертатися до суду з негаторним позовом.
Звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження, а відповідачем - лише та особа, яка перешкоджає позивачеві у здійсненні його законного права користування чи розпорядження річчю.
Отже, підставою для подання негаторного позову є вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном. Однією з умов подання такого позову є триваючий характер правопорушення і наявність його в момент подання позову. Характерною ознакою негаторного позову є протиправне вчинення перешкод власникові у реалізації ним повноважень розпорядження або (та) користування належним йому майном.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17.
Таким чином, власник має право за своєю волею визначати фактичну та юридичну долю речі. Ураховуючи, що позивачка є власником майна, яке знаходиться у податковій заставі з відміткою заборони його відчуження і такі обставини мають триваючий характер, вони перешкоджають позивачці за своїм розсудом розпоряджатися власним майном.
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Крім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року визнається право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції (право на ефективний засіб юридичного захисту), кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому як ефективний спосіб слід розуміти такий, що приводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Позивачка просить усунути перешкоди у здійсненні нею права розпорядження на належне їй на праві власності нерухоме майно шляхом скасування податкової застави, що відповідає засадам належного способу захисту порушеного права, оскільки власник майна має право вимагати усунення перешкод у праві розпорядження своїм майном.
По обставинах справи судом встановлено, що реалізоване на електронних торгах на користь позивачки нерухоме майно знаходиться у податковій заставі у зв'язку із наявністю податкового боргу у ПрАТ «Трест Київміськбуд-1», якому це майно належало до торгів. В той же час, станом на момент звернення до суду із даним позовом та розгляду цієї справи судом саме позивачка є власником такого майна, придбавши його на електронних торгах.
Таким чином, виходячи із системного аналізу норм Цивільного кодексу, Закону України «Про виконавче провадження», особа, що придбала майно на електронних торгах, є добросовісним набувачем такого майна і стає його власником, а це майно звільняється від арештів та заборон (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову).
Враховуючи вищезазначене, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд бере до уваги, що позивачка не просила відшкодовувати їй витрати з оплати судового збору і в судовому засіданні зазначила про відсутність необхідності відшкодування їй таких витрат за рахунок відповідача. З огляду на зазначене понесені позивачкою витрати з оплати судового збору відшкодування не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 11-13, 81, 83, 89, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 316, 319, 328 ЦК України, Податковим Кодексом України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про скасування податкової застави - задовольнити.
Скасувати податкову заставу, накладену Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі Акту опису майна №347/26-15-17-02-17 від 06.11.2018 року та Рішення про опис майна у податкову заставу №29 від 18.10.2018 року, номер запису про обтяження 28835329 (спеціальний розділ), на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 31 жовтня 2022 року.
Головуючий: В.М. Скляренко