Постанова
Іменем України
07 липня 2009 року Справа № 2-29/2215-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Халюкова Ольга Олегівна, довіреність № 10/04-06 від 12.05.2009,
відповідача: Дзвонко Тетяна Петрівна, довіреність № б/н від 05.01.2009,
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Вік" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 25 травня 2009 року у справі № 2-29/2215-2009
за позовом Акціонерного комерційного банку "Форум" (бул. Верховної Ради, 7,Київ 100,02100)
в особі Сімферопольської філії Акціонерного комерційного банку "Форум" (вул. Пролетарська, 8,Сімферополь,95000)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий Вік" (вул. Елеваторна, 3-а,Сімферополь,95015)
про стягнення 991331,90 грн.
Позивач, Акціонерний банк «Форум»в особі Сімферопольського філіалу Акціонерного комерційного банку «Форум», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий вік», про стягнення 991 331.90 грн.. (а.с. 3-4).
Позовні вимоги мотивовані посиланням на статті 526, 530, 549-552, 1048-1050 Цивільного кодексу України та обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору овердрафту № 0025/08/13-OVER1 від 08 жовтня 2008 року.
В процесі розгляду справи, 06 травня 2009 року, позивач заявив клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на дилерський центр з продажу та обслуговування автомобілів марки «Mitsubishi Motors», що розташований за адресою: Сімферопольський район, с. Мірне, вул. Євпаторійське шосе, 61 а, земельну ділянку по даній адресі, а також шляхом накладення арешту на кошти, що належать відповідачеві та знаходяться на наступних рахунках: КРУ «Приватбанк», МФО 384436, р/р 26001412618001, ОКПО 32318941, ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»філіал «КРУ», МФО 384889, р/р 260022935101, ОКПО 32318941 (а.с. 38).
Вказану заяву позивач обґрунтував порушенням відповідачем умов спірного договору в частині неповернення грошових коштів та несплаті процентів за користування ними. Також, як на підставу можливості утруднення виконання рішення у даній справі, позивач послався на той факт, що договір овердрафту, укладений сторонами, не забезпечувався майном.
В судовому засіданні, яке відбулося 25 травня 2009 року, позивач усно уточнив, що просить забезпечити позов лише шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачеві (а.с. 46).
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2009 року у даній справі вжиті заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий вік», що знаходяться на зазначених позивачем рахунках, в сумі 991 331.90 грн. до набрання рішенням суду законної сили.
Не погодившись з ухвалою суду, товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий вік» звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані неповним з'ясуванням господарським судом Автономної Республіки Крим обставин, що мають значення для справи, а також порушенням норм процесуального права.
Так, товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий вік», посилаючись на вимоги статті 66 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачений порядок вжиття заходів до забезпечення позову, вважає, що позивачем не було надано суду доказів того, яким чином невжиття цих заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення у даній справі.
Також заявник апеляційної скарги зазначив, що необґрунтовано поза увагою суду першої інстанції залишилися доводи представника відповідача про те, що вжиття зазначених заходів паралізує господарську діяльність товариства, що, у свою чергу, виключає можливість виконання відповідачем своїх обов'язків перед позивачем.
Переглянувши ухвалу суду першої інстанції в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно зі статтею 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується в тому числі накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.
Позивач, звертаючись із заявою про забезпечення позову, у позовній заяві виклав обставини, які підтвердили, що неприйняття заходів забезпечення позову можуть утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, зокрема, зазначив, що договір овердрафту, укладений сторонами у даній справі, не був забезпечений заставою.
При цьому, необхідно зазначити, що при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд правомірно задовольнив клопотання позивача з урахуванням уточнень, наданих ним у судовому засіданні 25 травня 2009 року, та наклав арешт лише на грошові суми, що належать відповідачеві, обмежуючи піддані арешту кошти розміром суми позову та можливих судових витрат, як це вимагається пунктом 6.1 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»від 23 серпня 1994 року № 02-5/611.
Враховуючи, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, а також припускаючи те, що невжиття заходів може вподальшому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність забезпечення позову саме тим шляхом, як зазначено в заяві Акціонерного банку «Форум».
Посилання заявника апеляційної скарги на неподання позивачем належних та допустимих доказів щодо неможливості виконання рішення у даній справи у разі невжиття цих заходів, судова колегія вважає необґрунтованими, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування, зокрема, своїх вимог. Наведене стосується й вимоги щодо забезпечення позову.
Так, згідно з пунктом 3 вищезазначених Роз'яснень, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Приймаючи до увазі значний розмір заборгованості відповідача перед позивачем, невиконання зобов'язання за договором в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів з січня 2009 року, тобто протягом 6 місяців, а також той факт, що договір, укладений між сторонами у справі є бланкетним, тобто не забезпечується майном, судова колегія погоджується з доводами позивача про наявність у нього підстав побоюватися, що відповідач може умисно розпорядитися належними йому коштами з метою ухилення від виконання прийнятих на себе обов'язків та відшкодування завданих збитків.
Так, застосовуючи заходи до забезпечення позову, господарський суд дійшов правильного висновку про достатню обґрунтованість припущень позивача щодо можливості утруднення виконання рішення у даній справі у разі невжиття заходів до забезпечення позову.
Посилання особи, що звернулася з апеляційною скаргою, на втручання накладенням арешту на грошові кошти, що йому належать, в його господарську діяльність, як на підставу скасування заходів забезпечення позову, судова колегія вважає неспроможними.
Перелік викладеного свідчить про те, що суд першої інстанції забезпечив позов з додержанням норм процесуального та матеріального права, з урахуванням обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали про забезпечення позову відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий вік»залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 25 травня 2009 року у справі № 2-29/2215-2009 про забезпечення позову залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді