Справа № 569/15777/22
28 жовтня 2022 року м. Рівне
Суддя Рівненського міського суду Сидорук Є.І., розглянувши адміністративні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , тимчасово не працюючого, рнокпп - фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати, за ч. 2 ст. 130 КУпАП, -
08 жовтня 2022 року, о 15 год. 30 хв., в м. Рівне по вул. Кн. Володимира, 72Б, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗИЛ д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук), від проходження медичного огляду на визначення алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alkotest Drager 6810» та проведення такого огляду у медичному закладі відмовився у присутності двох свідків, чим повторно протягом року вчинив порушення.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності порушника, оскільки згідно ст. 268 КУпАП, є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи, і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного висновку.
Об'єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп'яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Практика Європейського Суду з прав людини (зокрема рішення «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 року) наголошує, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності порушника, оскільки згідно ст. 268 КУпАП, участь особи , яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, а також є дані про своєчасне його сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров"я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно п. 6 Інструкції огляд на стан сп"яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров"я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного/наркотичного чи іншого сп'яніння від 08.10.2022 о 15 год. 40 хв., яке міститься в матеріалах справи вбачається, що ОСОБА_1 був направлений поліцейським УПП до КЗ «РОЦПЗН» РОР на виявлення стану алкогольного сп"яніння. Від проходження огляду у медичному закладі на виявлення стану сп"яніння відмовився у присутності двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів.
Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного сп'яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп'яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.
Підстав сумніватись у достовірності та істинності доказів у суду немає, інших доказів, які б спростовували факт керування у стані сп"яніння ОСОБА_1 суду не надано.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 2 ст.130 КУпАП, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду (в медичному закладі) на стан наркотичного сп'яніння, підтверджується матеріалами справи, які відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами у справі про адміністративне правопорушення, зокрема: даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення ААБ №269447; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких останні підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан виявлення алкогольного сп'яніння у медичному закладі, та те, що останній перебуває з явними ознаками алкогольного сп'яніння, та сукупністю інших доказів, що містяться у матеріалах справи.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
З врахуванням наведених обставин, суд приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП і з врахуванням досліджених доказів в їх сукупності вважає за необхідне накласти стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Згідно Закону України "Про судовий збір" до стягнення з ОСОБА_1 підлягає судовий збір.
На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки без оплатного вилучення транспортного засобу.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу на рахунок отримувача №UA218999980313020149000017001, отримувач коштів ГУК у Рівненській області 21081300, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету -21081300.
Стягнути з ОСОБА_1 в прибуток держави судовий збір у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок на рахунок №UА458999980313191206000017527, отримувач коштів ГУК у Рівненській області 22030101, код за ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету - 22030101.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд.
Суддя -