Постанова
Іменем України
06 липня 2009 року Справа № 2-22/1277-2009
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
позивача: Волін Станіслав Анатолійович, наказ №ок-№1 від 27.11.08, директор;
відповідача: ОСОБА_2, довіреність №710 від 21.05.09;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 17 квітня 2009 року у справі № 2-22/1277-2009
за позовом приватного підприємства "КП "АГРО-СВ" (вул. Радіщева, 88-69,Сімферополь,95007)
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
про визнання договору дійсним та визнання права власності
Приватне підприємство "КП "АГРО-СВ" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу №04/10 від 01 червня 2006 року, укладеному між сторонами у справі, визнання права власності на об'єкт нерухомості, який розташований на землях запасу за мережами населених пунктів північніше с Червоне по вул. Шосейна на території Оріховської ради Сакського району, кадастровий №01:243:852:00:10:001:0673.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 17 квітня 2009 року у справі № 2-22/1277-2009 позов задоволено частково.
Визнано право власності приватного підприємства "КП "АГРО-СВ" на комплекс об'єктів зернотоку, розташований за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна, а саме: літ “А” площею 43,21 кв.м., літ “Б” площею 48 кв.м., літ “В” площею 25,6 кв.м., літ “Г” площею 12,6 кв.м., літ “Д” площею1092 кв.м., літ “Е” площею 1530 кв.м., літ “Ж” площею 817 кв.м., літ “З” площею 9,6 кв.м., літ “И” площею 591,5 кв.м., літ “К” площею 654,5 кв.м., літ “Л” площею 200 кв.м., літ “М” площею 6,35 кв.м., технічна площадка площею 6048,0 кв.м.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 на користь приватного підприємства "КП "АГРО-СВ" 85,0,0 грн. державного мита.
Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до державного бюджету міста Сімферополя 847,80 грн. несплаченого державного мита.
Накладено арешт на майно комплексу зернотоку, яке розташоване за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна, до моменту набрання рішення законної сили.
У частині задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що укладений між сторонами попередній договір №03/10 від 03.10.2005 р, договір №04/10 від 01 червня 2006 року фактично приховують комісійні правовідносини, що виникли між сторонами, за якими фізична особа - підприємець ОСОБА_3 діяв як комісіонер в інтересах приватного підприємства "КП "АГРО-СВ", під час придбання об'єктів зернотоку у БСК "Саки", в результаті чого у позивача виникло право власності на спірне майно. У зв'язку з викладеним у решті позову про визнання дійсним договору купівлі-продажу було відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не було враховано, що спірний об'єкт нерухомості придбавався відповідачем для власних потреб, а не на користь позивача, тому суд дійшов помилкового висновку про удаваність попереднього договору та договору купівлі-продажу, а також про те, що між сторонами фактичного склались правовідносини за комісійним зобов'язанням.
Розпорядженням в.о. голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 06.07.2009 року у складі колегії було замінено суддів Заплава Л.М. та Антонову І.В. на суддів Ткаченка М.І. та Градову О.Г.
У судовому засіданні 06.07.2009 року представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, представник позивача проти вимог скарги заперечував з підстав, викладених у відзиві, та просив залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 червня 2006 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (продавець) та приватним підприємством "КП "АГРО-СВ" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №04/10.
Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., цього договору продавець зобов'язується передати у власність покупця майно, а покупець зобов'язується прийняти його та сплатити, предметом цього договору є група інвентарних об'єкті зернотоку загальною площею 5030,3 кв.м. (одноповерхові будівлі: літер А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М) і технічний майданчик, площею 6048 кв. м. розташовані за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна.
Згідно пунктам 2.1, 2.2., 2.3. договору продажна ціна майна визначена угодою сторін та складає 100000,00 грн., покупець здійснив повний розрахунок з продавцем на підставі попереднього договору №03/10 від 03.10.2005 року, сторони стверджують, що у зв'язку з несвоєчасним виконанням продавцем умов попереднього договору №03/10 від 03.10.2005 року, пеня складає 26500,00 грн., строк оплати - 30 днів з моменту підписання цього договору.
Платіжним дорученням №18 від 04.10.2005 року приватне підприємство "КП "АГРО-СВ" перерахувало відповідачу 100000,00 грн., в той час як відповідач передав об'єкти зернотоку позивачу за актами приймання-передачі основних засобів від 03 червня 2006 року.
Позивач зазначає, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу від 01.06.2006 року, що перешкоджає позивачу розпоряджатись придбаним нерухомим майном, у зв'язку з чим звернувся з позовом про визнання вказаного договору дійсним.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції у зв'язку з наступним.
Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами укладався попередній договір №03/10 від 03.10.2005 р, який у встановленому порядку сторонами розірвано не було, є чинним на момент розгляду спору (аркуші справи 67-68).
Згідно пунктам 1.1., 1.2. цього договору фізична особа - підприємець ОСОБА_3 зобов'язався придбати майно зазначене в пункті 1.2. договору та передати його у власність приватного підприємства "КП "АГРО-СВ" шляхом підписання договору купівлі-продажу та актів приймання-передачі майна. Передачі підлягають інвентарні об'єкти зернотоку загальною площею 5030,3 кв. м. (одноповерхові будівлі: літер А, Б, В, Г, Д, Е, Ж, З, И, К, Л, М) і технічний майданчик, площею 6048 кв.м., розташовані за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна.
Відповідно до вимог статі 235 Цивільного кодексу України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.
А статтею 1011 Цивільного кодексу України визначено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про те, що укладені між сторонами попередній договір №03/10 від 03.10.2005 року та договір №04/10 від 01 червня 2006 року фактично приховують комісійні правовідносини, що виникли між сторонами, за якими фізична особа - підприємець ОСОБА_3 діяв як комісіонер в інтересах приватного підприємства "КП "АГРО-СВ", під час придбання об'єктів зернотоку у БСК "Саки".
При цьому посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що спірний об'єкт нерухомості придбавався ним для власних потреб, судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки як вбачається з матеріалів справи між сторонами у справі укладався договір оренди окремих об'єктів зернотоку від 01 липня 2006 року, за яким відповідач у справі виступав орендарем майна яке, на його думку придбавалось для нього самого (аркуш справи 72).
Згідно статті 1018 Цивільного кодексу України майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
Отже, на підставі вказаної норми цивільного законодавства та враховуючі правовідносини, що склались між сторонам у справі, колегія суддів дійшла висновку про те, що у позивача виникло право власності на спірне нерухоме майно.
Враховуючи викладене, судова колегія вважає правомірними позовні вимоги приватного підприємства "КП "АГРО-СВ" у частині визнання права власності на комплекс об'єктів зернотоку, розташований за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна.
В той же час, не підлягають задоволенню позовні вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу №04/10 від 01 червня 2006 року, оскільки як зазначено вище, цей документ лише опосередковує передачу майна від комісіонера до комітента та не є договором купівлі-продажу об'єкту нерухомості у розумінні статті 655 Цивільного кодексу України.
Також приватним підприємством "КП "АГРО-СВ" було заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку статей 66, 67 Господарського процесуального кодексу України шляхом накладення арешту на майно комплексу зернотоку реєстраційний номер 14983517 за адресою: АР Крим, Сакський район, с. Червоне, вул. Шосейна.
Враховуючи те, що правовстановлюючі документі на спірний об'єкт та земельну ділянку під ним оформлені на фізичну особу - підприємця ОСОБА_3, що надає йому можливість здійснити відчуження об'єктів зернотоку, господарський судова колегія вважає правомірним дії суду першої інстанції щодо накладення арешту на майно комплексу зернотоку до моменту набуття рішенням законної сили.
У зв'язку з викладеним, судовою колегією не вбачається підстав для задоволення апеляційної скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, оскільки рішення суду першої інстанції прийнято відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 квітня 2009 року у справі № 2-22/1277-2009 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді