05.08.10 Справа № 4/129-10.
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Лебедин, Сумська область
до відповідача: Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп», м. Лебедин, Сумська область
про стягнення 30 745 грн. 18 коп.
Суддя С.В. ЗАЄЦЬ
За участі секретаря судового засідання Ж.М. Гордієнко
За участі представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1
від відповідача - Сердюк В.К., Галаган В.Ю.
Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму заборгованості за здійснення заправки нафтопродуктами транспорту відповідача відповідно до договору на відпуск нафтопродуктів № 20 від 04.08.2009р. в розмірі 30 745 грн. 18 коп., з яких: 3 600 грн. 00 коп. - основна заборгованість за відпуск нафтопродуктів, 27 000 грн. 00 коп. - пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, 100 грн. 80 коп. - інфляційні збитки, 44 грн. 38 коп. - 3% річних, а також просить стягнути 307 грн. 45 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У судове засідання позивач подала заяву від 05.08.2010р. (вхідний номер 14588), в якій зазначає про сплату відповідачем основної заборгованості в розмірі 3 600 грн. 00 коп., у зв'язку з чим просить провадження в зазначеній частині припинити. Крім того, у зазначеній заяві позивач уточнює позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних збитків та 3% річних, у зв'язку з чим просить суд стягнути з відповідача на свою користь 328 грн. 73 коп. пені, 54 грн. 00 коп. інфляційних витрат та 49 грн. 41 коп. 3% річних, а також витрати, пов'язані з розглядом справи.
Представник відповідача в судове засідання подав відзив на позовну заяву за № 301 від 03.08.2010р., в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд встановив:
04.08.2009р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на відпуск нафтопродуктів № 20, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник (позивач) бере на себе зобов'язання здійснювати заправку нафтопродуктами автотранспорт Споживача (відповідача) згідно з відомостями на автозаправній станції «Вікторія» за адресою: Сумська область, м. Лебедин, вул. Вокзальна, 3а, у межах коштів попередньо отриманих позивачем від відповідача.
У відповідності до п. п. 2.1 - 2.4 зазначеного договору, відповідач зобов'язується провадити попередню оплату за нафтопродукти, які відпускатимуться позивачем згідно з договором. Відпуск нафтопродуктів у кредит позивачем не провадиться. Відповідач зобов'язується провадити звірку розрахунків за одержані в поточному місяці нафтопродукти не пізніше 5-го числа наступного місяця. У разі виявлення заборгованості за розрахунками відповідач не пізніше п'яти днів після проведення звірки перераховує суму заборгованості на розрахунковий рахунок позивача
Як пояснювала позивач в судовому засіданні, відповідно до усної домовленості між сторонами, позивач протягом листопада, грудня 2009 року здійснював відпуск нафтопродуктів відповідачу на умовах відстрочки платежу.
Позивач свої зобов'язання відповідно до зазначеного договору на відпуск нафтопродуктів виконав, що підтверджується матеріалами справи. Факт відпуску нафтопродуктів позивачем відповідачу підтверджується накладними № 299 від 09.11.2009р. та № 314 від 03.12.2009р., копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 10, 12).
Відповідач свої зобов'язання по договору на відпуск нафтопродуктів № 20 від 04.08.2009р. виконав частково, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за відпуск нафтопродуктів, склала 3 600 грн. 00 коп.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за здійснення відпуску нафтопродуктів провів лише частково, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.
Аналогічна норма щодо виконання зобов'язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.
У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору на відпуск нафтопродуктів № 20 від 04.08.2009р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення основної заборгованості за здійснення відпуску нафтопродуктів в сумі 3 600 грн. 00 коп. є правомірними, обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи.
У судове засідання позивач подала заяву від 05.08.2010р. (вхідний номер 14588), в якій зазначає про сплату відповідачем основної заборгованості в розмірі 3 600 грн. 00 коп., у зв'язку з чим просить провадження в зазначеній частині припинити.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, провадження по справі в частині стягнення основного боргу за здійснення відпуску нафтопродуктів відповідно до договору на відпуск нафтопродуктів № 20 від 04.08.2009р. підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутності предмету спору.
Крім цього, позивачем, з урахуванням поданої заяви від 05.08.2010р. за вхідним номером 14588, заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 328 грн. 73 коп.
Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату вартості відпущених нафтопродуктів у вигляді стягнення пені передбачена п. 3.1 договору на відпуск нафтопродуктів № 20 від 04.08.2009р., за яким за несвоєчасну оплату заборгованості відповідач сплачує пеню в розмірі 5% від несвоєчасно оплаченої суми за кожний день прострочення. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 328 грн. 73 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.
Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по договору на відпуск нафтопродуктів № 20 від 04.08.2009р., позивач, з урахуванням поданої заяви від 05.08.2010р., просить стягнути з відповідача 49 грн. 41 коп. 3% річних та 54 грн. 00 коп. інфляційних збитків.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних та інфляційних збитків є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 328 грн. 73 коп. пені, 49 грн. 41 коп. 3% річних та 54 грн. 00 коп. інфляційних витрат визнаються судом правомірними, обґрунтованими, такими, що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню. Провадження по справі в частині стягнення основного боргу за здійснення відпуску нафтопродуктів відповідно до договору на відпуск нафтопродуктів № 20 від 04.08.2009р. в сумі 3 600 грн. 00 коп. підлягає припиненню на підставі п. 1.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутності предмету спору.
Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 80, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково
2. Стягнути з Лебединського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Лебединський агролісгосп» (42200, Сумська область, м. Лебедин, вул. Залізнична, 42, код 23637208) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 328 грн. 73 коп. пені, 49 грн. 41 коп. 3% річних, 54 грн. 00 коп. інфляційних збитків, 40 грн. 32 коп. державного мита, 30 грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Провадження по справі в частині стягнення 3 600 грн. 00 коп. основної заборгованості - припинити.
4. Наказ видати після набранням рішення законної сили.
СУДДЯ С.В. ЗАЄЦЬ
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення
Повний текст рішення підписаний 09.08.2010р.
Суддя Заєць Світлана Володимирівна