Справа № 640/26358/21
31 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року, суддя Добрянська Я.І., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року позовну заяву повернуто позивачу з усіма доданими до неї документами на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5 - 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на ухвалу про повернення позовної заяви, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для розгляд апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 , подану засобами телекомунікаційного зв'язку через систему «Електронний суд», залишено без руху та надано строк для усунення недоліків шляхом подання до суду протягом десяти днів з дати отримання копії даної ухвали відповідно до вимог п. 15. Розділу VII «Перехідні положення» КАС України - позовну заяву у паперовій формі (вигляді) із додатками, які мають бути засвідчені належним чином та надані копії вказаних документів - також для відповідача, оригінал квитанції про сплату судового збору.
06 жовтня 2021 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків, в якій зазначено, що згідно наказу Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року №247 «Про запровадження в дослідну експлуатацію підсистем «Електронний суд» та «Електронний кабінет» з 1 червня 2020 року запроваджено в експлуатацію підсистеми «Електронний суд» та «Електронний кабінет» у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Проте, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року позовну заяву у справі №640/26358/21 повернуто.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що вимоги ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 жовтня 2021 року позивачем не виконано, недоліки, зазначені в ухвалі суду не усунуто, оскільки, окрім позовної заяви в паперовій формі із додатками, позивачу було вказано на відсутність квитанції про сплату судового збору, а тому позовна заява підлягає поверненню на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Стаття 171 КАС України передбачає, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Відповідно до частин першої-другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, зокрема, з підстав не сплати судового збору, судом першої інстанції не визначено, який розмір судового збору має бути сплачено при подані позовної заяви, а лише зазначено, що позивач має подати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Так, за змістом пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Як убачається із матеріалів справи, в ухвалі Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року у справі №640/26358/21 про повернення позовної заяви позивачем зазначено ОСОБА_2 , а відповідачем Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, та відповідно позовну заяву у справі №640/26358/21 повернуто ОСОБА_2 .
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивачем у справі №640/26358/21 є ОСОБА_1 , який звернувся з адміністративним позовом до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Також всі документи, що містяться у даній справі подані та підписані саме ОСОБА_1 , який і є позивачем у справі №640/26358/21.
Таким чином, колегія суддів вважає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року про повернення позовної заяви у справі №640/26358/21 на підставі п. 1 ч.4 ст.169 КАС України є протиправною та прийнята судом з порушенням норм процесуального права.
Колегія суддів зазначає, що завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, у справі "Bellet v. France", Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що, повертаючи позовну заяву, судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що є наслідком задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року як такої, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2022 року скасувати, а справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.