Справа № 640/30299/21
31 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2022 року, суддя Добрівська Н.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати незаконним рішення Департаменту від 06 жовтня 2021 року №1315;
- зобов'язати Департамент видати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: Іршитська 16,18» на двох суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:82:445:0142 та 8000000000:82:445:0143.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що дії відповідача щодо винесення оскаржуваного рішення є протиправними, так як ним подано усі передбачені чинним законодавством документи, перелік яких є вичерпним, для надання відповідачем містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва «Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 », що підтверджується наданими доказами; відповідач при винесенні оскаржуваного рішення посилався на норми законодавства, які втратили чинність. Окрім того, відповідачем перевищено строк розгляду заяви. Позивач також вказує на відповідність об'єкта забудови вимогам Генерального плану та іншої містобудівної документації.
Відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2022 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано відмову Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), викладену у листі від 06 жовтня 2021 року №1315 у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_1 .
Зобов'язано Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ОСОБА_1 містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 » на двох суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:82:445:0142 та 8000000000:82:445:0143.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 вересня 2021 року ОСОБА_1 до ЦНАП подав заяву про надання містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва (довільна форма); назва адміністративної послуги «Містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва»; назва СНП - АО Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); назва об'єкту «Будівництво житлового будинку»; адреса об'єкту -Іршитська 16,18; термін виконання - 05 жовтня 2021 року; бажаний спосіб отримання - передати документ заявнику особисто. До заяви додано наступні документи: викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000 - 1 арк., оригінал; завірені копії витягів ДРРП на НМ про РПВ від 17 червня 2020 року №212897592, №212900687 на 2 арк.; завірені копії довідок (витягів) з містобудівного кадастру - 2 арк.; завірена копія рішення КМР від 06 квітня 2017 року №141/2363 - 2 арк.; завірені копії паспорта та ІПН - 2 арк.; завірена копія листа Департаменту від 03 вересня 2021 року №055-20022 - 3 арк.
У поданій заяві ОСОБА_1 просить надати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою:Іршитська 16,18». Забудова суміжних земельних ділянок (у тому числі визначення висоти та поверховості об'єкта) буде здійснюватися відповідно до функціонального призначення земельних ділянок відповідно до детального плану території в межах АДРЕСА_6 м. Києва, затвердженого рішенням КМР від 06 квітня 2017 року №141/2363. Місце розташування земельних ділянок: АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:445:0142) та АДРЕСА_2 (кадастровий номер земельної ділянки 8000000000:82:445:0142).
Згідно з витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 жовтня 2020 року №НВ-8001185082020 цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:445:0142, що розташована за адресою АДРЕСА_2 - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 26 жовтня 2020 року №НВ-8001185062020 цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:82:445:0143, що розташована за адресою АДРЕСА_2 - 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); категорія земель - землі житлової та громадської забудови; вид використання земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Листом Департаменту від 06 жовтня 2021 року №1315 на заяву до ЦНАП №50385-006215055-013-16 позивача повідомлено про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 в порядку пункту 1 частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку з поданням неповного пакету документів, який визначено частиною третьою статті 29 Закону, а саме, відсутністю зазначених намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.
Листом Департаменту від 03 вересня 2021 року №055-20022 на запит позивача стосовно надання інформації щодо функціонального призначення земельних ділянок з кадастровими номерами 8000000000:82:445:0142 та 8000000000:82:445:0143 повідомлено, що за функціональним призначенням вони відносяться до території житлової середньо- та малоповерхової забудови (існуючі) та частково до території вулиць та доріг відповідно до детального плану території в межах Саперно-Слобідської та проспекту Науки у Голосіївському районі м. Києва, затвердженого рішенням КМР від 06 квітня 2017 року №141/2363.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови видати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою :Іршитська 16,18» на двох суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:82:445:0142 та 8000000000:82:445:0143 протиправними, позивач звернувся до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія судідв зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, що спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі по тексту також - Закон №3038-VI).
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 2 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 1 Закону № 3038-VI, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Згідно з частиною другою статті 5 Закону № 3038-VI, вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Частиною п'ятою статті 26 Закону № 3038-VI встановлено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до частин першої та другої статті 29 Закону № 3038-VI основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.
Фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.
Положеннями частини третьої статті 29 Закону № 3038-VI визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації на місцевому рівні на безоплатній основі за заявою замовника (із зазначенням кадастрового номера земельної ділянки), до якої додаються:
1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію - у разі, якщо речове право на земельну ділянку не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
2) копія документа, що посвідчує право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці - у разі, якщо право власності на об'єкт нерухомого майна не зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації);
3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000.
У випадках, визначених частиною четвертою статті 34 цього Закону та частиною першою статті 12-1 Закону України «Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», кадастровий номер земельної ділянки зазначається у заяві за його наявності, а копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію додається до заяви за наявності.
Інформацію про речове право на земельну ділянку, право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, відомості з Державного земельного кадастру уповноважені органи містобудування та архітектури отримують відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України «Про адміністративні послуги».
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовник також додає містобудівний розрахунок, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва.
Відповідно до абзацу другого пункту 1 розділу II Закону № 1817-VIII від 17 січня 2017 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення містобудівної діяльності» абзац частини третьої статті 29 діє до 1 січня 2019 року.
Цей перелік документів для надання містобудівних умов та обмежень є вичерпним.
Тобто, станом на дату подання позивачем заяви 20 вересня 2021 року подання містобудівного розрахунку, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва, не вимагалося.
Із матерріалів справи вбачається, що листом Департаменту від 06 жовтня 2021 року №1315 на заяву до ЦНАП №50385-006215055-013-16 позивача повідомлено про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень для проектування об'єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку на АДРЕСА_2 в порядку пункту 1 частини четвертої статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у зв'язку з поданням неповного пакету документів, який визначено частиною третьою статті 29 Закону, а саме, відсутністю зазначених намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень.
Жодних інших підстав, окрім подання позивачем неповного пакету документів, який визначено частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI оскаржуване рішення, викладене у формі листа, не містить.
Відповідно до частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є:
1) неподання визначених частиною третьою цієї статті документів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень;
2) виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці;
3) невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.
Відмова у наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстав такої відмови надається у строк, що не перевищує встановлений строк їх надання.
Наведені положення законодавства вказують про наявність вичерпного переліку підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень.
Як вірно зазначив суд першої інстанції, відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність правових підстав для подання позивачем зазначених намірів, необхідних для прийняття рішення про надання містобудівних умов та обмежень, оскільки, як вже зазначалося вище, норма Закону № 3038-VI про необхідність подання разом із заявою містобудівного розрахунку, що визначає інвестиційні наміри замовника, який складається у довільній формі з доступною та стислою інформацією про основні параметри об'єкта будівництва діяла лише до 1 січня 2019 року. Інших зауважень стосовно невідповідності поданих позивачем разом із заявою від 20 вересня 2021 року документів оскаржуване рішення не містить.
Що стосується доводів відповідача про те, що підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень є, зокрема, виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці; невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні (частина четверта статті 29 Закону), суд першої інстанції вірно не взяв до уваги, оскільки в оскаржуваному рішенні такі підстави не зазначені, а отже рішення Департаменту від 06 жовтня 2021 року №1315 є протиправним та підлягає скасуванню..
Щодо позовних вимог про зобов'язання Департамент видати позивачу містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва: «Будівництво багатоквартирного житлового будинку за адресою: Іршитська,16,18» на двох суміжних земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:82:445:0142 та 8000000000:82:445:0143, то суд вірно відмовив у їх задолволенні з огляду на те, що у разі відсутності підстав, які б слугували підставами для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, визначені частиною четвертою статті 29 Закону № 3038-VI, у спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури виникає обов'язок видати заявнику містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.
Обрання такого способу захисту та відновлення прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача, оскільки положення частини четвертої статті 29 Закону № 3038-VI містять вичерпний перелік підстав для відмови у наданні містобудівних умов та обмежень, наявність яких судом, з урахуванням заявленого предмету та підстав позову, не встановлено.
Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду. Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.
У межах спірних правовідносин Департамент не мав права відмовити у видачі містобудівних умов та обмежень з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні, що свідчить про відсутність у відповідача можливості вибору конкретного рішення з певного кола варіантів на власний розсуд та наявність обов'язку надати містобудівні умови та обмеження.
Разом з тим, реалізацією відповідачем своїх дискреційних повноважень при наданні містобудівних умов та обмежень буде вважатися визначення Департаментом змісту таких умов та обмежень.
Водночас, у межах цієї справи, у разі настання визначених законодавством умов, відповідач зобов'язаний до вчинення конкретних дій - розглянути заяву позивача у встановленому законом порядку, а за умови відповідності заяви та доданих до неї документів вимогам законодавства - прийняти рішення про задоволення заяви. Підставою для відмови у задоволенні заяви позивача можуть бути лише визначені законом обставини. Відповідач не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти на власний розсуд - розглянути заяву, або ж ні; прийняти рішення про задоволення заяви, або ж рішення про відмову у її задоволенні. Визначальним є те, що у кожному конкретному випадку звернення особи із заявою, з урахуванням фактичних обставин, згідно із законом існує лише один правомірний варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі №826/3608/18.
Тому викладені в апеляційній скарзі відповідачем доводи не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і не приймаються колегією суддів.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2022 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 травня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.