Справа № 320/17458/21
31 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Степанюка А.Г.
За участю секретаря: Шевченко Е.П.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року, суддя Щавінський В.Р., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ГУ ПФУ у Київській області в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2021 №10363-16238/3-02/8-1000/21 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 з 01.09.2021 перерахунок та виплатити пенсію, виходячи з заробітної плати в сумі 333,20 крб., одержану за роботу в зоні ЧАЕС за період з 16.06.1986 по 17.06.1986 (333,20/2 дні х 25,4) з урахуванням раніше виплаченої пенсії.
Відповідно до ухвали Київського окружного адміністративного суду м. Києва від 30.12.2021 розгляд справи здійснювався у порядку спрощеного позовного провадження у справі без проведення судового засідання.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 23.09.2021 №10363-16238/3-02/8-1000/21 у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області провести ОСОБА_1 з 01.09.2021 перерахунок та виплатити пенсію, виходячи з заробітної плати в сумі 333,20 крб., одержану за роботу в зоні ЧАЕС за період з 16.06.1986 по 17.06.1986 (333,20 : 2 дні х 25,4) з урахуванням раніше виплаченої пенсії.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Головне управління ПФУ у Київській області подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження без виклику сторін.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Броварським РВ ГУ МВС України в Київській області 13.02.1997 та є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_2 , яке видане 29.08.2019 Київською облдержадміністрацією.
Із матеріалів справи убачається, що в 1986 році позивач працював в управлінні громадського харчування Київського обласного виконавчого комітету та у період з 09.06.1986 по 11.06.1986, з 16.06.1986 по 17.06.1986, з 27.06.1986 по 28.06.1986 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що підтверджується випискою з Наказів від 24.07.1997 №137 Київської державної обласної виробничо-комерційної фірми громадського харчування.
Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії АВ № 0086054 від 04.07.2019 року позивачу з 27.06.2019 довічно встановлено 2 групу інвалідності у зв'язку із захворюванням, пов'язаним з роботами по ЛНА на ЧАЕС.
Позивач має статус інваліда війни другої групи, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_3 , видане УСЗН Броварської РДА 24.01.2020, що дає йому право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни.
Відповідно до виписки з платіжних відомостей Київської обласної Виробночо-комерційної фірми громадського харчування від 24.07.1997 №135 позивачу за роботу у населених пунктах зони відчуження м.Чорнобиль у період за травень- червень виплачено заробітну плату за роботу в зоні відчуження з якої визначається пенсія в розмірі 333 крб. 20 коп.
Згідно виписки з платіжних відомостей Київської обласної Виробночо-комерційної фірми громадського харчування від 24.07.1997 №135 позивачу за роботу у населених пунктах зони відчуження м.Чорнобиль у період з 16.06.1986 по 17.06.1996 виплачено заробітну плату за роботу в зоні відчуження з якої визначається пенсія в розмірі 333 крб. 20 коп.
27.08.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області з заявою про перерахунок пенсії та виплату пенсії по інвалідності, виходячи з заробітної плати в сумі 333,20 крб., одержану за роботу в зоні ЧАЕС за період з 16.06.1986 по 17.06.1986.
Листом від 23.09.2021 вих. №10363-16238/3-02/8-1000/21 пенсійний орган вказав про відсутність підстав для такого перерахунку у зв'язку з тим, що позивачем не надано довідку про заробітну плату в зоні ЧАЕС.
Не погоджуючись з відмовою відповідача у перерахунку пенсії, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Порядок обчисленні пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 1210 від 23.11.2011 р.
У пункті 1 Постанови № 1210 зазначено, що цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Підпунктом 4 пункту 3 Постанови №1210 встановлено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.
У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час 333,20 крб. ділиться на число відпрацьованих днів (2 дні), а одержана сума множиться на 25,4.
За приписами частини першої статті 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи обчислення середньомісячного заробітку провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 2.10 "Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми. Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
За змістом цього положення, підставою для обчислення пенсії у розмірі відшкодування фактичних збитків є довідка про заробітну плату, одержану за період роботи в зоні відчуження, яка видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії. Якщо такі підприємства ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки видаються правонаступником або державними архівними установами.
Наявні в матеріалах справи виписка з наказів і виписка з платіжних відомостей є єдиними первинними документами, які підтверджують нараховану та виплачену заробітну плату за роботу по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Аналіз норм чинного законодавства дає підстави вважати, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 року є підтвердження заробітку первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 18 жовтня 2018 року у справі № 376/3114/17, від 26 жовтня 2018 року у справі № 576/1467/16-а, від 20 грудня 2018 року у справі №529/693/17.
Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Згідно зі статтею 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Отже, відповідач наділений Законом повноваженнями щодо перевірки наданих позивачем документів, зробити відповідні запити, витребувати необхідні підтверджуючі документи, у т.ч. наділений правом перевірити достовірності викладених у довідці інформції , а також зарплати. заробіної плати.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії відповідно до ст. 54 вищезазначеного Закону, а тому висновки суду першої інстанції щодо зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за період з 16.06.1986 по 17.06.1986 в розмірі 333 крб. 20 коп. згідно пп. 4 п. 3 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210, є правильним і законним.
Як вірно зазначив суд , у такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час - 333,20 крб. ділиться на число відпрацьованих днів (2 дні), а одержана сума множиться на 25,4.
Окрім того, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, у разі виникнення права на підвищення пенсії, провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Отже, призначена пенсія підлягає перерахунку з дня звернення пенсіонера для її перерахунку із відповідною заявою, а саме: з 1 числа місяця у разі звернення пенсіонера до 15 числа цього місяця включно та з першого числа наступного місяця у разі його звернення після 15 числа.
Судом першої інстанції встановлено, що з відповідною заявою позивач звернувся до відповідача 27.08.2021, отже право на підвищення пенсії, тобто на її перерахунок, виникло у позивача з 01.09.2021.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 30 березня 2022 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Степанюк А.Г.