Справа № 640/20431/18 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.
31 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Собківа Я.М., Файдюка В.В., при секретарі Шепель О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року у справі за позовом Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - релігійна громада Української Православної Церкви парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дій,
Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - релігійна громада Української Православної Церкви парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончарова Володимира Валерійовича від 13.07.2018 про скасування дії пункту 4 наказу № 705 від 16.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, що пунктом 4 наказу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (далі - Департамент) від 16.11.2017 № 705 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві», об'єкту нерухомого майна Релігійної громади Української Православної Церкви парафії Святителя Петра Могили у Шевченківському районі м. Києва (храму на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва (І перша черга будівництва), відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 143162852605, зареєстрованою ДАБІ 11.10.2016, присвоєно поштову адресу: вул. Академіка Грекова, 20-А у Шевченківському районі м. Києва (за зверненням Релігійної громади).
Головними інспекторами будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту ДАБІ у місті Києві, у присутності директора Департаменту, проведено планову перевірку дотримання Департаментом вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, за результатами якої було складено акт перевірки від 13.07.2018, яким встановлено, зокрема, порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості, у тому числі, поштової адреси: вул. Академіка Грекова, 20-А, присвоєної наказом Департаменту № 705 від 16.11.2017 (пунктом 4), за зверненням Релігійної громади від 02.11.2017 про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, розташованому на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва (храм), з пропозицією присвоїти об'єкту нерухомості адресу: вул. Щусєва, 12-Б.
Враховуючи, що до звернення Релігійної громади не було додано документів, передбачених пунктом 4.17. Положення про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394, а саме завіреної у встановленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, то Департаментом порушено абзац 9 пункту 4.17. Положення № 337/9394 під час видачі наказу № 705 від 16.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
На підставі акту перевірки від 13.07.2018, враховуючи зазначені вище виявлені щодо Департаменту порушення, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноваженого органу з питань архітектури та містобудування Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві Гончаровим Володимиром Валерійовича 13.07.2018 було прийнято рішення про скасування дії пункту 4 наказу № 705 від 16.11.2017 «Про присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомості у місті Києві».
Незгода позивача з вищевказаним рішенням, зумовила його звернення до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.11.2011 № 3038-VI (далі також - Закон № 3038-VI), а також Положенням про реєстр адрес у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.05.2013 № 337/9394 (далі також - Положення № 337/9394), у відповідних редакціях, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно з частинами першою-четвертою статті 41-1 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний нагляд - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури, структурними підрозділами Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та виконавчими органами сільських, селищних, міських рад з питань державного архітектурно-будівельного контролю, іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності.
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
З метою здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду головні інспектори будівельного нагляду, окрім іншого, перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду (пункт 1 частини 3 статті 41-1).
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право, зокрема, скасовувати чи зупиняти дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених цим Законом повноважень, які порушують вимоги містобудівного законодавства, з одночасним складанням протоколу відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення та подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (пункт 6 частини четвертої статті 41-1).
За невиконання письмових вимог головних інспекторів будівельного нагляду посадові особи об'єктів нагляду несуть відповідальність відповідно до закону.
Про скасування рішень, прийнятих об'єктами нагляду, головний інспектор будівельного нагляду повідомляє голову відповідного органу місцевого самоврядування для прийняття рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності винної особи.
Таким чином, ДАБІ як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, має повноваження здійснювати державний архітектурно-будівельний нагляд дотримання уповноваженим органом містобудування та архітектури, структурним підрозділом Київської міської державної адміністрації вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності, а також скасовувати дію рішень, прийнятих об'єктами нагляду, які порушують вимоги містобудівного законодавства.
При цьому, реєстр адрес на території міста на підставі топографічних планів та рішень органів місцевого самоврядування про присвоєння та зміну адрес об'єктів на території міста є складовою частиною системи містобудівного кадастру на міському рівні згідно з пунктом 30 Положення про містобудівний кадастр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 559. У свою чергу, ведення містобудівного кадастру є діяльністю з планування та забудови територій згідно зі статтею 2 Закону № 3038-VI. Відповідно, процедура присвоєння поштових адрес є містобудівною діяльністю і підпадає під повноваження зі здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду.
Єдиний же порядок присвоєння, реєстрації адрес об'єктів нерухомості (далі - адреса) та всіх змін у них, включаючи анулювання, а також порядок ведення реєстру адрес у місті Києві (далі - Реєстр адрес) як одного із основних інформаційних ресурсів системи Містобудівного кадастру міста Києва встановлює на території міста Києва Положення № 337/9394.
Відповідно до пунктів 1.2.-1.4. Положення № 337/9394, адреса будівлі, споруди, майнового комплексу пов'язана з їх стійким місцем розташування, юридично закріплена і використовується в офіційних документах, міських інформаційних системах реєстрації громадян, суб'єктів господарської діяльності, прав на об'єкти нерухомості та інших системах.
Дія цього Положення поширюється на юридичних і фізичних осіб, до компетенції яких належать питання оформлення технічної та правовстановлюючої документації для юридичних і фізичних осіб на об'єкти нерухомості, в тому числі на осіб, які проводять нотаріальну діяльність, а також на організації, що використовують адресну інформацію щодо об'єктів нерухомості на території міста в офіційних документах та інформаційних системах.
Адреса - структурований опис сукупності реквізитів місця розташування об'єкта нерухомості на місцевості, що однозначно визначає даний об'єкт.
Згідно з пунктом 4.16 Положення № 337/9394 присвоєння поштових адрес багатоквартирним житловим будинкам, домоволодінням, житловим будинкам садибного типу, індивідуальним дачним та садовим будинкам здійснюється розпорядженням відповідної районної в місті Києві державної адміністрації. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до дозвільного центру відповідної районної в місті Києві державної адміністрації.
Присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється наказом Департаменту містобудування та архітектури. Заявники подають заяву про присвоєння поштової адреси до Департаменту містобудування та архітектури через Міський дозвільний центр.
За приписами пункту 4.17 Положення № 337/9394, до заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи:
- завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (за необхідності);
- для фізичної особи - копія паспорта, посвідка на проживання особи, яка мешкає в Україні, національний, дипломатичний чи службовий паспорт іноземця або документ, що його заміняє;
- для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
- завірена в установленому порядку копія правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна, а для новозбудованих об'єктів - зареєстрована декларація про готовність об'єкта до експлуатації або сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації;
- копія викопіювання з топографо-геодезичного плану в масштабі М 1:500 із зазначенням місця розташування запланованих об'єктів будівництва, а також головного входу до будинку (для будинків);
- копія технічного паспорта об'єкта нерухомого майна, виготовленого відповідним суб'єктом господарювання згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна».
У разі надання неповного комплекту документів, зазначених у цьому пункті, відсутності підстав для присвоєння об'єкта нерухомого майна поштової адреси заявнику протягом 10 робочих днів надається вмотивована письмова відмова.
За приписами пунктів 1.6., 1.7. Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 № 1094 (далі таж - Порядок № 1094) присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання розпоряджень районних в місті Києві державних адміністрацій або наказів Головного управління містобудування та архітектури з подальшим їх внесенням до єдиного реєстру адрес.
Розгляд питань присвоєння поштових адрес здійснюється за клопотаннями заявників в установленому порядку.
Відповідно од пунктів 2.4., 2.5. Порядку № 1094, присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання відповідного наказу Головного управління містобудування та архітектури. Заявники подають клопотання в режимі єдиного вікна до Головного управління містобудування та архітектури через міський дозвільний центр.
До заяви про присвоєння поштової адреси додаються такі документи: - завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (при необхідності); - для фізичної особи - копія паспорта; - для юридичної особи та фізичної особи - підприємця - копія виписки з Єдиного державного реєстру; - копія правовстановлюючого документа на об'єкт нерухомого майна або сертифікат відповідності (для новозбудованих об'єктів); - довідка Головного управління економіки та інвестицій про сплату пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (для новозбудованих об'єктів); - копія технічного паспорта об'єкта нерухомого майна, виготовленого БТІ.
Таким чином, з аналізу вказаних нормативно-правових актів вбачається, що Положення № 337/9394 та Порядок № 1094 в частині уповноваженого суб'єкта присвоєння поштових адрес іншим об'єктам нерухомого різняться, оскільки Положення № 337/9394 передбачає здійснення відповідних функцій Департаментом містобудування та архітектури, а Порядок № 1094 - Головним управління містобудування та архітектури.
Відповідно до підпункту 6.41.2 пункту 6 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90 (в редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.12.2014 № 1550, Департамент надає пропозиції щодо питань присвоєння поштових адрес об'єктам містобудування. Отже, з викладеного вбачається, що Департамент має повноваження лише щодо внесення певних пропозицій щодо присвоєння поштових адрес об'єктам містобудування, а не на безпосереднє їх присвоєння об'єктам містобудування.
Водночас, судом встановлено, що розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.01.2011 № 121 «Про реалізацію районними в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень», яке видано на виконання Законів України «Про столицю України - місто-герой Київ», «Про місцеве самоврядування в Україні», розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 № 787 «Про організаційно-правові заходи, пов'язані з виконання рішення Київської міської ради від 09.09.2010 №7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві», з метою забезпечення ефективного функціонування районних в місті Києві державних адміністрацій та належної реалізації прав мешканців територіальних громад районів в місті Києві визначено перелік повноважень державних адміністрацій у галузі будівництва, до яких, зокрема, належить присвоєння поштових адрес.
Суд критично ставиться до посилання позивача стосовно того, що відповідачем за результатами перевірки, в порушення вимог пункту 29 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698, не було складено протоколу про правопорушення та не опубліковано інформацію про оскаржуване рішення, з огляду на те, що позивачем оскаржується саме рішення відповідача щодо скасування наказу (пункту), а не його дії щодо проведення перевірки. До того ж, відсутність протоколу про правопорушення та не оприлюднення інформації про таке рішення на сайті відповідача, не може свідчити про протиправності самого оскаржуваного рішення.
Окрім того, відповідно до пункту 29 зазначеного Порядку № 698, у разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, відповідальність за яке встановлена законом, складається протокол про правопорушення за формою, встановленою Мінрегіоном. У разі виявлення головним інспектором будівельного нагляду під час проведення перевірки порушення, яке може бути усунуто, видається припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності за формою згідно з додатком 5. Тобто, протокол складається у разі виявлення порушення, відповідальність за яке встановлена законом, а не автоматично по кожному факту зафіксованого у акті порушення, тоді як припис виноситься щодо порушення, яке може бути усунуто. Оскільки виявлене порушення усувалося в даному випадку шляхом скасування рішення, а не притягненням до відповідальності винних осіб, і не могло бути усунене в інший спосіб, необхідності у винесенні протоколу та припису не було.
Щодо посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 23.06.1997 № 7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), суд зазначає, що вказане рішення стосувалося саме повноважень органів місцевого самоврядування щодо скасування саме власних прийнятих рішень, тоді як, в даному випадку, є скасування згідно з вимогами законодавства рішення об'єкта нагляду.
Окрім наведеного, судом встановлено, що заявник - Релігійна громада, просила Департамент про присвоєння поштової адреси відповідному об'єкту вул. Щусєва, 12-Б, у той час, як Департаментом було прийняте самостійне рішення щодо присвоєння іншої адреси - вул. Академіка Грекова, 20-А. При цьому позивач не навів у позовній заяві обставин такого рішення, як і у самому спірному рішенні (пункті оскаржуваного наказу).
Більше того, з наявних матеріалів справи вбачається, що відповідний об'єкт нерухомого майна - храм на вул. Щусєва, 12-А у Шевченківському районі м. Києва (І перша черга будівництва), відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації № КВ 143162852605, зареєстрованою ДАБІ 11.10.2016, за присвоєнням поштової адреси якого зверталась Релігійна громада до Департаменту, є новозбудованим об'єктом нерухомого майна.
При цьому, на офіційному сайті Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) http://kga.gov.ua/zvemennya-gromadvan в розділі «Звернення громадян» є роз'яснення щодо того, які документи необхідні для подачі заяви на присвоєння поштової адреси об'єкту нерухомого майна, де зокрема зазначено, що до заяви на отримання поштової адреси (яка складається в довільній формі) додаються: завірена в установленому порядку (нотаріально завірена) копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою (для новозбудованих об'єктів нерухомого майна та об'єктів щодо яких відсутня реєстрація права власності).
Враховуючи, що заявником - Релігійною громадою не було додано документів, передбачених пунктом 4.17. Положення про реєстр адрес у місті Києві, а саме завіреної у встановленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, відповідачем правомірно було прийнято оскаржуване рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Беручи до уваги вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Я.М.Собків
суддя В.В.Файдюк