Справа № 640/4642/21 Суддя (судді) першої інстанції: Вєкуа Н.Г.
31 жовтня 2022 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Собківа Я.М., Файдюка В.В., при секретарі Шепель О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, в особі Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України про визнання протиправним та скасування рішення про анулювання свідоцтва,
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, в особі Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України №2 від 22 січня 2021 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представником відповідача було подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого зазначено, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги позивача.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Беручи до уваги неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Судом першої інстанції встановлено, 22 січня 2021 року на засіданні дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України (у складі: голови, секретаря та членів) розглянувши питання щодо анулювання свідоцтва судового експерта №1953, виданого ОСОБА_1 за експертними спеціальностями: 11.2 - дослідення документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій та додані документи: рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 02.07.2020 року №2, відповідно до якого судового експерта ОСОБА_1 , притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва №1953 за експертними спеціальностями: 11.2, 11.3 на 6 місяців та зобов'язано пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію, обговоривши питання та розглянувши додані документи, відповідно до пункту 12 розділу V Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2015 року №301/5 прийняла Рішення №2 , яким вирішила у зв'язку з не проходженням судовим експертом ОСОБА_1 протягом встановленого шестимісячного строку призупиненої дії свідоцтва повторної атестації, свідоцтво судового експерта №1953 анулювати.
Незгода позивача з спірним рішенням відповідача обумовила його звернення до суду.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Кримінальним процесуальним кодексом України, Законом України «Про судову експертизу» (в тексті - Закон), «Положенням про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів» (альтернативно - Положення), «Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», та іншими нормативно-правовими актами (тут і по тексту відповідні нормативно-правові акти наведено в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про судову експертизу» визначає правові, організаційні і фінансові основи судово-експертної діяльності з метою забезпечення правосуддя України незалежною, кваліфікованою і об'єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Відповідно до ст.ст. 1-4, 7, 7-1, 8, 10-14, 16 Закону, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Законодавство України про судову експертизу складається із цього Закону, інших нормативно-правових актів.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачено законодавством України про судову експертизу, застосовуються правила міжнародного договору України.
Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження.
Незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються: визначеним законом порядком призначення судового експерта; забороною під загрозою передбаченої законом відповідальності втручатися будь-кому в проведення судової експертизи; існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування та суду; створенням необхідних умов для діяльності судового експерта, його матеріальним і соціальним забезпеченням; кримінальною відповідальністю судового експерта за дачу свідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків; можливістю призначення повторної судової експертизи; присутністю учасників процесу в передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи.
Судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.
До державних спеціалізованих установ належать: науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров'я України; експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.
Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов'язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.
Підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.
Організація науково-методичного забезпечення судово-експертної діяльності та організаційно-управлінські засади діяльності державних спеціалізованих установ покладаються на міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
Методики проведення судових експертиз (крім судово-медичних та судово-психіатричних) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Міністерство юстиції України забезпечує видання міжвідомчого науково-методичного збірника "Криміналістика та судова експертиза".
Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань.
Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
Незалежно від виду судочинства та підстави проведення експертизи судовий експерт зобов'язаний: 1) провести повне дослідження і дати обґрунтований та об'єктивний письмовий висновок; 2) на вимогу особи або органу, які залучили експерта, судді, суду дати роз'яснення щодо даного ним висновку; 3) заявляти самовідвід за наявності передбачених законодавством підстав, які виключають його участь у справі. Інші обов'язки судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
Незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: 1) подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи; 2) вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання; 3) з дозволу особи або органу, які призначили судову експертизу, бути присутнім під час проведення слідчих чи судових дій і заявляти клопотання, що стосуються предмета судової експертизи; 4) подавати скарги на дії особи, у провадженні якої перебуває справа, якщо ці дії порушують права судового експерта; 5) одержувати винагороду за проведення судової експертизи, якщо її виконання не є службовим завданням; 6) проводити на договірних засадах експертні дослідження з питань, що становлять інтерес для юридичних і фізичних осіб, з урахуванням обмежень, передбачених законом. Інші права судового експерта передбачаються процесуальним законодавством.
Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
Залежно від спеціалізації і рівня підготовки працівникам державної спеціалізованої установи присвоюються кваліфікація судового експерта і кваліфікаційний клас.
Поряд з правовим регулюванням питань: гарантій незалежності судового експерта та правильності його висновку; підстав проведення судової експертизи; прав та обов'язків, відповідальності та атестації судового експерта; Закон України «Про судову експертизу» виокремлює правовий статус експертно-кваліфікаційних комісій.
Так відповідно до ст. 17 Закону, для присвоєння та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність.
Порядок присвоєння кваліфікації судового експерта фахівцям чи позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України. З цією метою при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.
Присвоєння кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичним і судово-психіатричним експертам та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів судово-медичних і судово-психіатричних експертів проводяться в порядку, що встановлюється Міністерством охорони здоров'я України.
Відповідно, для позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів створюються експертно-кваліфікаційні комісії при міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади, до сфери управління яких належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність
При цьому порядок позбавлення кваліфікації судового експерта фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначається Міністерством юстиції України, з метою чого при Міністерстві юстиції України створюється Центральна експертно-кваліфікаційна комісія, яка діє відповідно до положення про неї, що затверджується Міністерством юстиції України.
Судовий експерт на підставах і в порядку, передбаченими законодавством, може бути притягнутий до юридичної відповідальності.
В розрізі правових питань притягнення судового експерта до юридичної відповідальності, та позбавлення кваліфікації судового експерта і кваліфікаційних класів експертно-кваліфікаційними комісіями, суд зауважує, що Положення про Центральну експертно-кваліфікаційну комісію при Міністерстві юстиції України та атестацію судових експертів відповідно до статей 10, 14, 16, 17 та 21 Закону України «Про судову експертизу» визначає: організаційні засади, завдання та порядок діяльності Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України; порядок підготовки та стажування фахівців, які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; порядок проведення атестації з метою присвоєння та підтвердження кваліфікації судового експерта в ЦЕКК; порядок видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта, його дубліката, переоформлення та анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; порядок тимчасового припинення здійснення судово-експертної діяльності та її поновлення; порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
ЦЕКК є колегіальним органом, що діє при Міністерстві юстиції України.
Основними завданнями ЦЕКК є: 1) затвердження програм підготовки (стажування) працівників науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - НДУСЕ) та фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ; 2) вирішення питань щодо проходження підготовки працівниками НДУСЕ, фахівцями, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та які мають намір отримати (підтвердити) кваліфікацію судового експерта; 3) проведення атестації з метою визначення рівня професійної підготовки працівників НДУСЕ, фахівців, які не є працівниками державних спеціалізованих установ та які мають намір отримати або підтвердити кваліфікацію судового експерта; 4) розгляд питання щодо присвоєння кваліфікаційного класу судового експерта працівникам НДУСЕ; 5) розгляд питань щодо анулювання свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; 6) розгляд питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
ЦЕКК діє у складі кваліфікаційної і дисциплінарної палат.
Кваліфікаційна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 2- 4 пункту 2 цього розділу.
Дисциплінарна палата ЦЕКК виконує завдання, передбачені підпунктами 5, 6 пункту 2 цього розділу.
Порядок розгляду питань дисциплінарної відповідальності судових експертів врегульовано розд. VI Положення, згідно якого відповідно до статті 14 Закону України «Про судову експертизу» атестовані судові експерти за порушення вимог законодавства України про судову експертизу та/або методичних вимог під час проведення досліджень можуть бути притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Процедура розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:
порушення дисциплінарного провадження;
прийняття рішення про притягнення або відсутність підстав для притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін'юсту.
До подання додаються документи, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз.
Документами, що містять інформацію про можливі допущення судовим експертом порушення вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз, є акти перевірок діяльності судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, звернення до Мін'юсту керівника НДУСЕ, а також звернення юридичних, фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, та мають містити:
повне найменування (власне ім'я, прізвище) особи, якою подається звернення, її місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (власне ім'я, прізвище) представника такої особи, якщо звернення подається представником, та підтвердження такого представництва;
викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз;
інформацію про те, що дані, про які йдеться у зверненні, отримані без порушення чинного законодавства.
Якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта, до звернення обов'язково додається якісна копія цього висновку.
Якщо звернення не відповідає вимогам, встановленим цим пунктом, воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.
За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження.
Дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо: висновок експерта раніше підлягав аналізу; перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об'єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою; дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла до висновку, що зазначена у зверненні інформація про можливі допущення судовим експертом порушення не підтверджується документами, доданими до подання.
У разі порушення дисциплінарного провадження дисциплінарна палата ЦЕКК може прийняти рішення про витребування пояснення у судового експерта та/або проведення аналізу висновку експерта, інформація в якому є предметом оскарження, з метою перевірки відповідності висновку вимогам нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та методикам проведення судових експертиз та доручити здійснення аналізу члену (членам) дисциплінарної палати ЦЕКК або НДУСЕ.
Метою аналізу висновку не є його спростування чи підтвердження.
Для проведення аналізу висновок експерта знеособлюється шляхом ретушування даних щодо суб'єктів призначення та проведення експертизи, учасників справи (провадження), а також інших відомостей, що не можуть бути розголошені відповідно до вимог законодавства.
Аналіз висновку здійснюють судові експерти, які мають кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, що підлягає аналізу, та не менше ніж трирічний стаж експертної роботи.
За результатами аналізу висновку складається довідка за зразком згідно з додатком 12 до цього Положення. Довідка складається на кожний висновок, щодо якого проведено аналіз. Строк проведення аналізу висновків не може перевищувати 14 календарних днів.
Розгляд питань щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судових експертів відбувається за участю судового експерта. У разі неявки судового експерта з поважних причин розгляд питання переноситься на чергове засідання дисциплінарної палати ЦЕКК. У випадку повторної неявки судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК може розглянути питання за його відсутності.
Під час розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судовий експерт може ознайомлюватися з матеріалами та давати додаткові пояснення.
За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати засідання та номера рішення; складу дисциплінарної палати ЦЕКК; прізвища та ініціалів судового експерта, стосовно якого розглядалось питання дисциплінарної відповідальності, відомостей про його присутність або відсутність на засіданні; 2) описової частини із зазначенням: змісту питання, що розглядалось дисциплінарною палатою ЦЕКК; переліку документів, що розглядались на засіданні; результатів перевірки інформації про порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз; змісту пояснень судового експерта; 3) мотивувальної частини із зазначенням: встановлених обставин з посиланням на досліджені дисциплінарною палатою ЦЕКК документи, матеріали та пояснення судового експерта; мотивів, з яких дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла висновку щодо притягнення/не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності; нормативно-правових актів та/або методик проведення судових експертиз, якими керувалася дисциплінарна палата ЦЕКК під час прийняття рішення; 4) резолютивної частини із зазначенням: суті рішення за результатами розгляду із зазначенням дисциплінарного стягнення в разі його застосування; прізвищ, ініціалів та підписів членів дисциплінарної палати ЦЕКК, які брали участь у засіданні.
До судових експертів можуть бути застосовані такі дисциплінарні стягнення: 1) попередження; 2) призупинення дії Свідоцтва (на строк від 6 місяців і більше); 3) позбавлення кваліфікації судового експерта; 4) пониження кваліфікаційного класу судового експерта (щодо судових експертів науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України).
При обранні виду дисциплінарного стягнення дисциплінарна палата ЦЕКК повинна врахувати ступінь тяжкості вчиненого проступку, обставини, за яких вчинено проступок, і результати роботи судового експерта за попередні роки.
Рішення дисциплінарної палати ЦЕКК про притягнення до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
Згідно Переліку видів судових експертиз та експертних спеціальностей, за якими присвоюється кваліфікація судового експерта фахівцям науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України, видами та підвидами судових експертиз є:
фототехнічна, портретна та голографічних зображень (№ з/п 6), яка включає в себе (види експертних спеціальностей): дослідження фотозображень та технічних засобів їх виготовлення; ідентифікацію особи за ознаками зовнішності за матеріальними зображеннями; дослідження голографічних захисних зображень та їх елементів;
психологічна (№ з/п 35), що включає (види експертних спеціальностей): психологічні дослідження.
Тобто, на дисциплінарну палату ЦЕКК покладено виконання завдань пов'язаних, зокрема, з розглядом питань дисциплінарної відповідальності судових експертів.
Підставою для розгляду питань щодо порушення дисциплінарного провадження є подання керівника Структурного підрозділу Мін'юсту, до якого додаються звернення фізичних осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, або правовідносин, до яких залучено судового експерта з метою надання висновку, яке має містити, зокрема, викладення обставин, які свідчать про конкретні порушення судовим експертом вимог нормативно-правових актів з питань судово-експертної діяльності та/або методик проведення судових експертиз. До звернення обов'язково додається якісна копія висновку, якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта.
До звернення обов'язково додається якісна копія висновку, якщо обставини, викладені у зверненні, стосуються порушень судового експерта, наявність яких підтверджується інформацією, зазначеною у висновку експерта.
При цьому, якщо звернення не відповідає відповідним вимогам воно не підлягає розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК.
За результатами розгляду подання та доданих до нього документів дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: не порушувати дисциплінарне провадження; відкрити дисциплінарне провадження.
За наслідками розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта дисциплінарна палата ЦЕКК приймає одне з таких рішень: 1) притягнути судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосувати відповідне дисциплінарне стягнення; 2) не притягувати судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
Отже, в процедурі розгляду дисциплінарною палатою ЦЕКК питань дисциплінарної відповідальності судових експертів, дисциплінарна палата ЦЕКК спочатку здійснює розгляд подання та доданих до нього документів, на предмет питань: наявності підстав для не порушення дисциплінарного провадження; відкриття дисциплінарного провадження.
Поряд із цим, дисциплінарне провадження не порушується у разі, якщо: висновок експерта раніше підлягав аналізу; перевірка інформації, викладеної у документах, доданих до подання, потребує проведення повторного огляду об'єкта дослідження, вивчення матеріалів та документів, наданих експерту для проведення експертизи, зіставлення їх з документами, зазначеними у висновку, тощо, що по суті є повторною експертизою; дисциплінарна палата ЦЕКК дійшла до висновку, що зазначена у зверненні інформація про можливі допущення судовим експертом порушення не підтверджується документами, доданими до подання.
Надалі дисциплінарна палата ЦЕКК проводить розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта, за наслідками чого приймає рішення: про притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності та застосування відповідного дисциплінарного стягнення; про не притягнення судового експерта до дисциплінарної відповідальності.
Пунктом 12 розділу V Положення про ЦЕКК передбачено, що свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта з певного виду експертної спеціальності підлягає анулюванню у разі: непроходження фахівцем, відносно якого застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва, протягом встановленого рішенням дисциплінарної палати ЦЕКК строку повторної атестації.
Як вбачається з оскаржуваного Рішення №2 дисциплінарної палати Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України від 22.01.2021 року, підставою його винесення зокрема є рішення дисциплінарної палати ЦЕКК від 22.07.2020 року №2.
Судом встановлено, що 27 травня 2020 року дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України було прийнято рішення №1 від 27.05.2020 pоку, відповідно до якого ОСОБА_1 був притягнений до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.
02 липня 2020 року дисциплінарною палатою Центральної експертно-кваліфікаційної комісії при Міністерстві юстиції України були прийнято рішення №2, яким, відповідно до розділу VI Положення, вирішено притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді призупинення дії свідоцтва № 1953 за експертними спеціальностями: 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій на 6 місяців, зобов'язано позивача пройти підготовку за відповідними програмами підготовки та повторно пройти атестацію.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх до Окружного адміністративного суду міста Києва.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.12.2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Протягом встановленого рішенням ЦЕКК строку, судовий експерт ОСОБА_1 повторну атестацію в ЦЕКК не пройшов. До кваліфікаційної палати ЦЕКК документи щодо атестації судового експерта ОСОБА_1 не надходили.
Враховуючи вимоги пункту 12 розділу V Положення про ЦЕКК 22.01.2021 року на засіданні ЦЕКК було прийняте рішення щодо анулювання свідоцтва № 1953 судового експерта ОСОБА_1 за експертними спеціальностями 11.2 - дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій, 11.3 - дослідження документів фінансово-кредитних операцій.
Щодо твердження позивача стосовно того, що «зі змісту рішення №2 від 02.07.2020 року вбачається, що призупинено дію свідоцтва на строк 6 місяців, при цьому з вказаного рішення неможливо встановити строк протягом якого позивач зобов'язаний пройти підготовку та повторну атестацію, а також незрозуміло коли позивачу необхідно повторну атестацію пройти під час шестимісячного строку призупинення дії свідоцтва чи після закінчення даного строку», суд звертає увагу, що останньому було надано 6 місяців для проходження атестації.
Оскільки термін призупинення дії свідоцтва закінчувався 02.01.2021 року, то відповідачем правомірно було прийнято рішення щодо анулювання свідоцтва від 22.01.2021. Водночас, як було встановлено судом та не заперечується сторонами, у встановлений термін ОСОБА_1 до кваліфікаційної палати ЦЕКК щодо проходження атестації не звертався.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, а тому відсутні правові підстави для його скасування.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.
При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 серпня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев
cуддя Я.М.Собків
суддя В.В.Файдюк