Справа № 320/11289/21
28 жовтня 2022 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. та суддів Аліменка В.О., Кузьмишиної О.М., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року залишено без руху, через її невідповідність вимогам ст. 295 КАС України, а саме, зокрема, запропоновано усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження та надати докази на їх підтвердження.
Копію ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом отримано 09 вересня 2022 року в його електронному кабінеті через підсистему «Електронний суд», про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка.
На виконання вимог ухвали суду, Головним управлінням ДПС у Київській області, як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України подано клопотання на усунення недоліків, в якому, зокрема, просить поновити строк на апеляційне оскарження.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відповідач зазначає про необхідність врахування судом майнового стану сторони, оскільки, майнове становище не має бути перепоною доступу до суду.
З огляду на зазначене, апелянт вказує, що відповідач в даному випадку може підтвердити своїми фактичними діями власний намір оскаржити судове рішення своєчасно - пропущений процесуальний строк на відповідне апеляційне оскарження має бути визнаним судом, як такий, що стався з поважних причин.
Перевіривши подане клопотання, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Водночас, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.
Колегія суддів зазначає, що дотримання строків оскарження судового рішення є однією з гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності як складової принципу верховенства права. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Виконання обов'язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми, змісту і строку подання апеляційної скарги покладається на особу, яка має намір її подати, а тому остання повинна вчиняти усі необхідні для цього дії.
При цьому, поважними причинами пропуску процесуального строку звернення до суду визнаються лише ті, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Матеріали справи свідчать, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2022 року апеляційну скаргу апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29.12.2021 повернуто особі, яка її подала (суддя-доповідач Сорочко Є.О.).
Із апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулося повторно до суду засобами поштового зв'язку 02 серпня 2022 року, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження, враховуючи, в тому числі, повернення апеляційної скарги.
На переконання колегії суддів, невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 26 січня 2021 року у справі № 280/3159/19, від 16 березня 2021 року у справі №640/7145/19 та від 26 квітня 2018 року у справі № 814/1646/16.
Щодо посилання апелянта на відсутність коштів для сплати судового збору, як на поважну причину пропуску строків звернення до суду з апеляційною скаргою, слід зазначити наступне.
Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.
Так, особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про поновлення чи продовження строку, встановленого законом або судом.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду в ухвалах від 21 січня 2020 року у справі №640/19706/18.
Крім цього, у постанові від 21 листопада 2019 року у справі №804/3200/18 Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду підкреслив, що довготривала процедура сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду й у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 815/6482/15.
У постанові від 24 вересня 2020 року у справі №200/6725/19-а Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду наголосив, що відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не можуть впливати на дотримання строку апеляційного оскарження судових рішень і, як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.
В частині посилання апелянта на введення воєнного стану на території України, слід зазначити, що такі є необгрунтованими, позаяк, апелянтом не надано жодних доказів та не висловлено доводів стосовно взаємозв'язку воєнного стану із скороченням обсягу бюджетних асигнувань, які призначені для сплати судового збору апелянта, як суб'єкта владних повноважень.
Також, відсутні докази спрямування таких бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України на потреби Збройних сил України або інших військових формувань, які протистоять військовій агресії Російської Федерації проти України.
Отже, апелянт посилається лише на загальні підстави неможливості усунути недоліки апеляційної скарги у відведений час та не надає доказів неможливості вчинення процесуальної дії та необхідність більшого часу.
Доводи апелянта про те, що КАС України передбачає право апелянта звернутись зі скаргою протягом одного року, якщо тридцятиденний строк пропущений з поважної причини, колегія суддів вважає безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб'єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку.
Даний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладеним в ухвалі від 26 січня 2022 року у справі № 240/10188/20.
Колегія суддів звертає увагу на те, що звернення до апеляційного суду з апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що наведені причини пропуску строку оскарження рішення не можуть бути визнані поважними та не є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.
Колегія суддів, також, враховує висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі "Лелас проти Хорватії", відповідно до яких, держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.
Крім того, у справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування", який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.
У свою чергу, згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ практику Суду як джерело права.
Таким чином, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов'язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.
При цьому, обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Колегія суддів зазначає, що судом апеляційної інстанції було надано апелянту максимальний визначений законодавцем строк для усунення недоліків.
Однак, станом на 28 жовтня 2022 року, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду 09 вересня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом не виконана.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Враховуючи те, що апелянт в установлений судом строк, недоліки в апеляційній скарзі не усунув, колегія суддів вважає необхідним відмовити у відкритті апеляційного провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст., 299, 325, 328 КАС України, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.
У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» до Головного управління ДПС у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Аліменко В.О.
Кузьмишина О.М.