79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
03.08.10 Справа№ 11/127 (2010)
За позовом: Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, м.Львів
До відповідача: Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Львів
Про стягнення заборгованості в розмірі 8945,18грн.
Представники:
Від позивача -ОСОБА_1 - СПД
Від відповідача - не з»явився
Сторонам, які беруть участь у справі, роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.
Суть спору: Позов заявлено Суб»єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 про стягнення із Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 8945,18грн. боргу.
Ухвалою господарського суду від 19.07.2010року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 03.08.2010року.
Позивач позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні.
Відповідач в судове засідання не з»явився, хоча у встановленому ст.64 ГПК України порядку був повідомлений про час та місце розгляду справи.
Відповідно до статті 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Від здійснення технічного запису судового процесу сторона відмовилась.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне:
17.04.2010року між сторонами було укладено Договір купівлі-продажу товарів № 1 відповідно до якого продавець (позивач по справі) зобов»язався передати у власність покупця (відповідача по справі) товар, а покупець прийняти та сплатити його повну вартість.
При цьому пунктом 1 (Розділ «Предмет договору») договору визначено строк оплати визначений до 23.04.2010року.
На виконання умов договору 17.04.2010року позивачем було передано відповідачу товар на суму 8512,00грн. згідно видаткової накладної № 17/04/10 скріпленої підписами сторін та мокрими печатками сторін.
Підставою звернення позивача до суду є несплата відповідачем на момент подання позову вартості отриманого товару.
Крім суми основної заборгованості позивачем нараховано 3% річних в розмірі 57,37грн. та пеню в розмірі 375,81грн.
Таким чином, загальна сума позову складає 8945,18грн.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підтвердженими матеріалами справи та такими що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне:
Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Абзац 1 ч.1 ст.193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 610 ЦК України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У відповідності та в межах норм цивільного та господарського законодавства України, Відповідачу згідно із умовами Договору надавалася відстрочка щодо оплати вартості отриманої продукції.
Відповідно до 1 договору покупець зобов»язався сплатити повну вартість товару в термін до 23.04.2010року.
Таким чином, кінцевою датою проведення розрахунку є 23.04.2010року.
Проте, відповідач на власний розсуд та ризик до настання вказаної дати, оплати товару не здійснив.
Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється у відповідній товарно-транспортній накладній, яка є невід'ємною частиною договору. Вартість отриманого відповідачем товару складає 8512,00грн.
Враховуючи тривалий час прострочення відповідачем терміну оплати, позивач просить суд врахувати 3% річних.
Стаття 536 ЦК України вказує на те, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства України.
Загальними умовами виконання господарських зобов'язань є виконання їх належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно із ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошових зобов'язань не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням.
Також позивач просить суд стягнути із відповідача нараховану на підставі п.3 розділу договору «відповідальність сторін»пеню, розмір якої, згідно представленого розрахунку, складає 375,81грн.аким чином, загальна сума позову складає 8945,18грн.
Відповідач, при наданих йому правах та можливостях позовні вимоги не заперечив, доказів оплати не подав.
З огляду на викладене, суд вважає позовну вимогу підтвердженою представленими суду доказами.
Ст. 33 ГПК України, зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК)
Судові витрати слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 116 ГПК України,
суд-
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідн.номер НОМЕР_1) на користь Суб»єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_2 (ідн. номер НОМЕР_2) 8512,00грн. основного боргу, 57,37грн. річних, 375,81грн. пені, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішення в законної сили, в порядку ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Суддя