ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№ 33/19306.07.10
Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу
за позовом Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»
до 1) Відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова»
2) Представництво компанії «Орас Ой»
про стягнення 3 664,19 грн. в порядку регресу
За участю представників сторін:
від позивача: Карпов С.Б. -представник за довіреністю № 265/2010 від 14.01.2010 р.;
від відповідача: 1) Лигін В.В. -представник за довіреністю № 198 від 18.06.2010 року
2) не з'явились.
встановив :
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»до відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова», Представництва компанії «Орас Ой»про відшкодування шкоди в порядку регресу в розмірі 3 664 грн. 19 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.03.2006 року між позивачем та ДП «ГАЗ-ТЕПЛО»було укладено договір страхування № АТК 104515 майнових інтересів власника автомобіля «TOYOTA CAMRY»р.н. АА8841ВВ.
06.03.2007 року в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Шкода», р.н АА2350 ВВ, якій належить представництву компанії «Орас Ой»під керуванням Джеваг Олега Михайловича, та автомобілем «TOYOTA CAMRY»р.н. АА8841ВВ під керуванням Павленко Валерія Петровича, в результаті якої автомобіль страхувальника отримав механічні пошкодження.
Винним в ДТП визнано водія транспортного засобу «Шкода», р.н АА2350 ВВ Джеваг О.М., що підтверджується постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.04.2007 року.
Відповідно до рахунку-фактури № ТТ14462 від 12.03.2007 року та Рахунку № ТР 01511 від 12 березня 2007 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «TOYOTA CAMRY»р.н. АА8841ВВ складає 3 664,19 гривень.
22.03.2007 року АТ «ПРОСТО-страхування»було складено розрахунок страхового відшкодування № 1568, що належить до виплати страхувальнику, відповідно до якого страхове відшкодування складає 3 664,19 грн. та було виплачено страхувальнику, що підтверджується платіжним дорученням № 3681 від 02 квітня 2007 року.
Оскільки Джеваг О.М., під час вчинення ДТП знаходився в трудових відносинах з Представництвом компанії «Орас Ой» та виконував свої трудові, службові обов'язки, відповідно до статті 1172 ЦК України, юридична особа зобов'язана відшкодувати шкоду завдану її працівником.
26 грудня 2006 року між Представництвом компанії «Орас Ой»та Відкритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Нова»був укладений Поліс № ВВ/0301612 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого остання взяла на себе обов'язок щодо відшкодування збитків, заподіяних потерпілим внаслідок ДТП.
Позивачем було направлено на адресу відповідача регресну вимогу, проте відповіді надано не було.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2010 року порушено провадження у справі № 33/193, розгляд справи призначено на 31.05.2010 року о 10:50.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2010 року продовжено строк розгляду справи та розгляд справи відкладено на 06.07.2010 р. на 12:50.
В судовому засіданні 06.07.2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача -1 просив в позові відмовити.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали не виконав, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-1, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
15.03.2006 року між Приватним акціонерним товариством «ПРОСТО-страхування»та ДП «ГАЗ-ТЕПЛО» було укладено договір № 104515 серії АТК добровільного страхування транспортного засобу «TOYOTA CAMRY»р.н. АА8841ВВ.
06 березня 2007 року в м. Києві на площі Перемоги в результаті зіткнення транспортних засобів TOYOTA CAMRY»р.н. АА8841ВВ, що належить ДП «ГАЗ-ТЕПЛО»під керуванням Павленко В.П. та автомобілем Шкода, д.н. АА 2350АО під керуванням Джевага О.М., в результаті якого були завдані механічні пошкодження застрахованому транспортному засобу, що підтверджується довідкою МВС України Головного управління в міста Києва № 9318.
Відповідно до довідки МВС України Головного управління в міста Києва № 9318 та Постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 12.04.2007 року № 3-11428/2007 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення водія автомобіля Шкода, д.н. з. АА 2350АО Джевага О.М.
Також Постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 12.04.2007 року № 3-11428/2007 встановлено, що Джевага О.М. працює представником підприємства «Орас Ой».
Статтею 1187 ЦК України встановлено, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
ДП «ГАЗ-ТЕПЛО»надало до ЗАТ «ПРОСТО-страхування»повідомлення про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування від22.03.2007 р..
На виконання умов договору № 104515 серії АТК та згідно заяви ДП «ГАЗ-ТЕПЛО», рахунку-фактури № ТТ14462 від 12.03.2007 року, рахунку страхового відшкодування № 1568 від 22.03.2007 року, страхового акту № 1869/АТ від 30.3.2007 року ЗАТ «ПРОСТО-страхування» було переховано на рахунок Тандерм -Авто страхове відшкодування в розмірі 3 664,19 грн. з призначенням платежу страхове відшкодування за а/м Тойота р/н АА 8841ВВ Газ-тепло.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Доказом того, що Джевага О.М. виконував свої трудові обов'язки є наявна в матеріалах справи постанова Шевченківського районного суду міста Києва № 3-11428/2007 року від 12.04.2007 року.
Оскільки, відповідач-2 не довів факт того, що шкоду транспортному засобу«TOYOTA CAMRY»р.н. АА8841ВВ, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 510 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення з ВАТ «СК «НОВА» витрат по виплаті страхового відшкодування, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 33.1 ст. 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до абз. г пп. 38.1.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умови визначених у пп. 33.1.2. п. 33.1. ст. 33 цього Закону.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Відповідно до абз.2 ч.1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Преамбулою Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»передбачено, що цей Закон визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Відповідно до частини 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Частиною 1 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»встановлено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Разом з тим, позивачем всупереч зазначених норм не надано суду звіту про оцінку майна, яким визначена реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач не довів заявлену до стягнення з відповідача-1 суму збитків, а відтак позовні вимоги в цій частині не визнаються судом обґрунтованими, і тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.33, ч. ст. 34, ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1 Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Представництва компанії «Орас Ой»(03035, м. Київ, пл.. Соломянська, 2 оф. 600, ідент. номер 26409887) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування»( 04050, м. Київ, вул.. Герцена, 10, п/р 26503441 в АТ «Райффайзен БАНК АВАЛЬ»МФО 300335, код ЄДРПОУ 24745673) затрати по виплаті страхового відшкодування 510 (п'ятсот десять гривень) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 14 (чотирнадцять) грн. 20 коп. та 32 (тридцять дві) грн. 85 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М.Мудрий
Дата підписання повного тексту рішення 30.07.2010 року.