про залишення позовної заяви без руху
31 жовтня 2022 року Київ № 320/9859/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Басай О.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради Київської області, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту" у сумі 14 152, 00 грн;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради Київської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік, як особі з інвалідністю внаслідок війни 2-ї групи, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком із урахуванням вже виплачених сум, а саме 10 240, 00 грн.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вирішуючи питання про відкриття провадження в адміністративній справі за даним адміністративним позовом, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Згідно з частиною першою статті 90 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування.
Відповідно до частини третьої статті 90 Цивільного кодексу України найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.
З матеріалів позовної заяви встановлено, що відмова позивачеві у виплаті щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2021 рік була прийнята Управлінням соціального захисту населення виконавчого комітету Фастівської міської ради, у той час як позивач просить визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради Київської області.
Відтак позивач у позовній заяві зазначив некоректне найменування відповідача.
У зв'язку з цим, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити найменування відповідача, з урахуванням вказаних зауважень суду.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 171 КАС суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до частини четвертої статті 121 КАС якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно з частиною шостою статті 161 КАС у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. При цьому позивачу під час звернення до суду необхідно довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом визначеного законом строку звернення до суду від дати порушення його прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Верховний Суд у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 зазначив, що під час вирішення питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушення її прав, свобод та інтересів.
З аналізу матеріалів справи суд встановив, що позивачу у квітні 2021 року була перерахована щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2021 рік. У заяві про поновлення пропущеного з поважних причин строку представник позивача зазначає, що перебіг строку звернення позивача до суду варто обчислювати з 30.09.2021, проте посилаючись на введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 р. № 2102-ХІ "Про введення воєнного стану в Україні" воєнний стан, вважає, що причини пропуску строку звернення до суду (25.10.2022 за вх. № 10197) є поважними.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Проте, позивач не обґрунтував власну пасивну поведінку щодо не реалізації права на звернення до суду за період з 01.10.2021 до 23.02.2022 - у межах процесуальних строків під час мирного часу. Звернувшись до суду 25.10.2022 позивач не обґрунтував як саме воєнний стан вплинув на неможливість вчасного звернення до суду, тобто не зазначено індивідуальних обставин, що перешкоджали дотриманню процесуальних строків, у загальних для всіх умовах воєнного стану.
Суд наголошує на тому, що позивач не вказав конкретну дату, коли йому стало відомо про прийняття вище зазначеного рішення.
З огляду на що, у суду відсутня можливість з'ясувати достатність підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, що є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Таким чином, позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду докази на підтвердження поважності причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даною позовною заявою.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- належним чином оформленого адміністративного позову, з урахуванням вимог частини 5 статті 160 КАС України;
- обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного з поважних причин строку звернення до суду.
При цьому необхідно зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 р. у справі "Пелевін проти України" (п. 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (п. 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Керуючись статтями 15, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Фастівської міської ради Київської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддею та оскарженню не належить. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Басай О.В.