31 жовтня 2022 року м. Київ № 855/7/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди ,-
До Шостого апеляційного адміністративного суду звернувся гр. ОСОБА_1 з позовом, у якому просить:
- визнати вимоги Окружного адміністративного суду м. Києва щодо необхідності надання інформаційного запиту українською мовою фактом його дискримінації по мовному признаку;
- зобов'язати Окружний адміністративний суд м. Києва виконати його інформаційний запит, викладений російською мовою;
- стягнути з Держави Україна моральну шкоду у розмірі 65 000, 00 грн.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2022 територіальну підсудність даної справи визначено Київський окружний адміністративний суд.
До Київського окружного адміністративного суду адміністративний позов надійшов 27.09.2022.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 позовну заяву залишено без руху.
Позивачем 18.10.2022 подано заяву про усунення недоліків позовної заяви, в якій він зазначив про відвід головуючого судді Лапія С.М.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 відмовлено у задоволенні заяви гр. ОСОБА_1 про відвід судді Лапія С.М.
Як слідує із заяви про усунення недоліків, гр. ОСОБА_1 зазначає про свою незгоду з підставами, які суд зазначив, залишивши позовну заяву без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, з метою забезпечення права позивача на судовий захист суд вважає за необхідне подовжити строк для усунення недоліків адміністративного позову на десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 160, 161, 172 цього Кодексу, яка містить перелік загальних для всіх позовних заяв елементів (реквізитів), що дають необхідну інформацію для вирішення судом питання про відкриття провадження в адміністративній справі.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху у зв'язку з наступним.
Так, зі змісту ч.5 ст. 160 КАС України слідує, що у позовній заяві зазначається:
- повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;
- зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;
- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;
- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята статті 10 Конституції України).
Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють ( частина третя статті 15 КАС України).
За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
Отже, учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
Така позиція касаційного суду з питання мови адміністративного судочинства викладена в постанові Верховного Суду України від 6 липня 2016 року (справа № 21-1092а16).
Також вказана правова позиція була викладена в ухвалах Верховного Суду від 1 серпня 2019 року у справі 826/10114/17, від 1 липня 2019 у справі 243/10706/18, від 22 липня 2019 року у справі 826/19159/16. Підстав для відступлення від цих правових висновків немає.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 159 КАС України заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
У разі, якщо особа не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населення Законом України "Про безоплатну правову допомогу" гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 8-рп/2008 від 22.04.2008 зазначив, що державною мовою здійснюються ведення судового процесу, складання судових документів та інші процесуальні дії і відносини, що встановлюються між судом та іншими суб'єктами на всіх стадіях розгляду і вирішення адміністративних та цивільних справ.
Абзацом четвертим пункту 8 Розділу І Інструкції з діловодства в місцевих та адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.08.2019 №814, передбачено, що у діловодстві суду можуть використовуватися вхідні документи, викладені іноземною мовою, забезпечені офіційним перекладом відповідно до вимог чинного законодавства.
Як слідує з позовної заяви, позивачем позовна заява викладена російською мовою, зокрема, і реквізити, які зазначені у ч. 5 ст. 160 КАС України.
Отже, позивачу необхідно викласти позовну заяву державною мовою.
Крім того, суд звертає увагу, що суд не є уповноваженим та компетентним органом, що наділений правом здійснювати переклад.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Так, частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розміри ставок судового збору визначені ст. 4 Законом України “Про судовий збір”.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір” у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Як слідує з прохальної частини позову, позивачем об'єднано у позовній заяві дві позовні вимоги немайнового характеру, при цьому одна з них є похідною.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 992, 40 грн.
Проте, позивачем не надано доказів сплати судового збору.
При цьому позивач разом з позовною заявою надав клопотання про звільнення його від сплати судового збору відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір».
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, зокрема, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Позивачем надано до суду довідку про доходи № 5392993362341719, з якої слідує, що пенсія з січня 2021 по грудень 2021 складає 27267, 40 грн.
Отже, 5% від річного доходу позивача становить 1363,37 грн.
Таким чином, суд доходить висновку про необгрунтованість клопотання позивача про звільнення його від сплати судового збору.
Щодо посилання гр. ОСОБА_1 , що судовий збір за дві позовні вимоги немайнового характеру складає 1984, 80 грн та за позовну вимогу про стягнення моральної шкоди складає 2481, 00 грн, то суд звертає увагу, що у позовній заяві об'єднано дві позовні вимоги немайнового характеру, при цьому одна з них є похідною, а тому судовий збір складає 992, 40 грн.
Щодо позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, то суд звертає увагу, що відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» за дану позовну вимогу в адміністративному судочинстві судовий збір не справляється.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у десятиденний строк з дня вручення позивачу копії даної ухвали.
Керуючись ст.ст. 121, 161, 169, 241, 243 КАС України, суддя, -
Подовжити строк для усунення недоліків позовної заяви гр. ОСОБА_1 до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди на десять днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лапій С.М.