31 жовтня 2022 року м. Київ справа №320/7167/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Пром Агро Рось" до Київської митниці Держмитcлужби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування картки відмови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Приватне підприємство "Пром Агро Рось" (далі - позивач) з позовом до Київської митниці Держмитcлужби (далі - відповідач), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці Держмитcлужби про коригування митної вартості № UA100500/2021/000004/2 від 27 квітня 2021 р.;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100500/2021/00101 від 27 квітня 2021 р.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що при митному оформленні товару, який ввозився на територію України, позивачем визначено його митну вартість за основним методом - за ціною договору (контракту). Цей показник було заявлено у митній декларації, до якої додавалися усі необхідні документи для підтвердження митної вартості. Однак, митний орган безпідставно не погодився із заявленою декларантом митною вартістю товару та незаконно прийняв рішення про коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості товару. Позивач вказує також на недотримання відповідачем порядку щодо черговості застосування методів визначення митної вартості.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14 липня 2020 р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання.
2 серпня 2021 р. від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він позову не визнав, у його задоволенні просив відмовити. Стверджує, що під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів позивача встановлено, що в поданих документах наявні розбіжності, а надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
5 травня 2020 року між позивачем (далі - покупець) ти компанією ZhejiangPowcrbcltCo., Ltd. було укладено Контракт №05/05-2020 (далі - Контракт).
Відповідно до вимог пункту 1.1. Контракту продавець зобов'язується продати, а Покупець зобов'язується купити товари на умовах поставки FOB Ningbo у відповідності до Інкотермс-2010. Попередня кількість, асортимент, ціни кожної поставки вказуються в ProformaInvoice. Асортимент, кількість та ціна товару, який фактично поставляється, вказується в ComercialInvoice, який є невід'ємною частиною цього Контракту.
На виконання Контракту 4 грудня 2020 року продавцем було виставлено рахунок-проформу/ProformaInvoice №BPWXNP201204-03, відповідно до якого попередня вартість партії товару, який поставляється відповідно до цього рахунку/фактури становить 42 190,39 доларів США, також 19 лютого 2021 року продавцем було виставлено ComercialInvoice №POW21012-06, відповідно до якого фактична вартість партії товару, яка поставляється, становить 59 613,28 доларів США.
На поставку товару позивачем було подано відповідачу електронну митну декларацію № UA100500/2021/422288, відповідно до якої було ввезено наступні товари:
1) Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом, шириною не менш як 800 мм., але не більш як 1200 мм.: ЕР200 800x4ТК-200 4/2 РБ 100м DIN- 1280 кв.м.,; ЕР200 1000x5 ТК-200 5/2 РБ 100м DIN- 966.67 кв.м. ;ЕР200 1200x5 ТК-200 5/2 РБ 100м DIN-1160 кв.м.; ЕР200 1000x3 ТК-200 3/1 РБ 100м-566,67 кв.м.; ЕР200 800x4 ТК-200 4/2 РБ 100м-2560 кв.м.; ЕР200 1000x4ТК-200 4/2 РБ 100м- 1600,00 кв.м.; ЕР200 1200x4 ТК-200 4/2 РБ 100м-1920,00 кв.м.; ЕР200 1000x4 ТК-200 5/2 РБ 100м-866,67 кв.м.; ЕР200 800x5 ТК-200 5/2 РБ 100м-3093,32 кв.м.; ЕР200 1000x5 ТК-200 5/2 РБ 100м- 1933,34 кв.м.; ЕР200 1200x5 ТК-200 5/2 РБ 100м-1160 кв.м. При виготовлені даної продукції використано регенерат. Використовується в цивільному господарстві та промисловості. Торговельна марка: відсутня. Виробник: ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD.Країна виробництва: CN
2) Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми, армована тільки текстильним матеріалом, шириною менш як 800 мм., та більш як 1200 мм.: ЕР 100 200x5 ТК-100 1/1 НБ 100м-OR-253.34 кв.м.; ЕР100 300x5 ТК-100 1/1 НБ 100м OR-380 кв.м.; ЕР200 650x5 ТК-200 5/2 РБ 100м DIN 628.33 кв.м; ЕР200 300x3 ТК-200 3/1 НБ 100м-340,00 кв.м.; ЕР200 1400x3 ТК-200 3/1 РБ 100м- 793,33кв.м.; ЕР200 400x4 ТК-200 4/2 НБ ЮОм-960 кв.м.; ЕР200 500x4 ТК-200 4/2 РБ 100м- 1600 кв.м.; ЕР200 650x4 ТК-200 4/2 РБ 100м-1010; ЕР200 650x5 ТК-200 5/2 РБ 100м-2513,32. При виготовлені даної продукції використано регенерат. Використовується в цивільному господарстві та промисловості. Торговельна марка: відсутня. Виробник: ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD. Країна виробництва: CN
На підтвердження митної вартості вказаних вище товарів позивачем до митного оформлення разом з митною декларацією № UA100500/2021/422288 відповідно до вимог МК України подано наступні документи, а саме:
- пакувальний лист;
- рахунок-проформа (проформа-інвойс) №BPWXNP201204-03 від 4 грудня 2020 р.;
- рахунок-фактура (інвойс) № POW21012-06 від 19 лютого 2021 року;
- коносамент MRFB21021487 від 26 лютого 2021 р.;
- міжнародна товарно-транспортна накладна №5944 від 24 квітня 2021 року;
- міжнародна товарно-транспортна накладна №9010 від 24 квітня 2021 року;
- платіжний документ №00789020210120 від 20 січня 2021 року;
- платіжний документ №00789030210311 від 11 березня 2021 року;
- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №UA00043691 від 22 квітня 2021 року;
- довідка, що підтверджує вартість перевезення товару №1/2021 від 26 квітня 2021 року;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №05/05-2020 від 5 травня 2020 року;
- договір про надання послуг митного брокера № 14-06/17 від 14 червня 2017 року;
- договір транспортного експедирування №SC/AF-11490 від 30 травня 2019 року;
- лист №13 від 25 березня 2021 року про відсутність страхування;
- лист про відсутність товарної марки від 19 лютого 2021 року.
Розглянувши подані позивачем документи для підтвердження заявленої у ЕМД № UA100500/2021/422288 митної вартості, Митний орган направив наступне електронне повідомлення «Враховуючи положення статей 8 та 9 Конституції України, статті 1 Митного кодексу України, статті 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та рекомендацій представників Європейської Комісії щодо залучення Інструменту технічної допомоги та обміну інформацією (ТАІЕХ), орган доходів і зборів має право упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару та зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості на підставі розгляду поданих разом з митною декларацією документів встановлено, що документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
1) Положеннями п. 2.1. та 2.3 контракту від 5 травня 2020 р. №05/05-2020, згідно якого здійснюється поставка товару між Продавцем (ZHEIJANG POWERBELT CO., LTD, КНР) та покупцем (ПП "Пром Агро Рось", Україна), далі - Контракт, визначено, що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомості щодо включення до ціни товару інших витрат відсутні. Разом із тим, положеннями п. 1.1 Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс -2010, при умовах поставки FOB до обов'язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Однак, відомості про такі витрати або їх включення до ціни угоди не надано. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості.
2) Декларантом не надано інформацію щодо принципу визначення ціни товару, тобто товар з різними якісними характеристиками ( довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр.
3) Номер рейсу та назва морського судна зазначений в коносаменті від 26 лютого 2021 р. №MRFB21021487 не зазначений в Рахунку-фактурі про оплату транспортно-експедиційних послуг від виконавця Договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги.
3) Декларант не надав до митного оформлення заявку на транспортно-експедиційні послуги згідно п. 2.6. договору №SC/AF-11490 від 30 травня 2019 р..
З огляду на вищевикладене, відповідно ч.2 до ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. Керуючись вимогами ч. 2 та ч. 3 ст. 53, ст.ст. 54, 57 МК України повідомляємо про необхідність надання наступних додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів: 1)обгрунтовані висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) заявка на транспортно-експедиційні послуги; 4)коносамент, експортну декларацію та інвойс з урахуванням вимог статті 254 Митного кодексу України; 5) калькуляцію виробника, прайс-листи виробника товару, каталоги, специфікації, прейскуранти ( прайс-листи) з урахуванням статті 254 МКУ.
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. Повідомлення направлене також на виконання вимог ст. 57 Митного кодексу України. Наголошуємо про право органу доходів і зборів щодо потреби в уточненні будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки, визначена статтею 17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, яка є невід'ємною частиною Угоди про заснування Світової організації».
Декларантом (позивачем) 26 квітня 2021 року було надіслано митному органу пояснення з приводу запитуваних документів, та додатково було надіслано митному органу наступні документи:
1) Заявка №SODS00065120 від 26 лютого 2021 року до Договору транспортно-експедирування від 30 травня 2019 року №SC/AF-11490;
2) Платіжне доручення №638 від 23 квітня 2021 року, яке підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг;
3) Прайс-лист виробника від 1 грудня 2020 р. б/н;
4) Митна декларація країни відправлення №3101202159383776 від 19 лютого 2021 року та її переклад на українську мову;
5) Висновок за результатами цінового моніторингу №Ц-332 від 16 квітня 2021 року;
6) Сертифікат від 5 березня 2021 р. №213326В0/001280.
27 квітня 2021 р. відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості №UA100500/2021/0000004/2, яким застосовано резервний метод для визначення митної вартості товару. У п. 33 цього Рішення відповідачем зазначено наступне:на виконання положень статей 52-55,57,58, 65, 335 Митного кодексу України (далі- МК України) п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, за результатами опрацювання документів поданих разом з митною декларацією від 26 квітня 2021 р. №UA100500\2020\422288 товар №2 «конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми» армована тільки текстильним матеріалом, шириною не менш як 800 мм., але не більш як 1200 мм., товар № 2 «конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми» армована тільки текстильним матеріалом, шириною менш як 800 мм., та більш як 1200мм., встановлено, що надані документи містять розбіжності та не містять достовірних та об'єктивних відомостей, які б підтверджували числові значення складових митної вартості, зокрема: положеннями п.2.1 та 2.3. контракту від 5 травня 2020 р. № 08/05-2020, згідно з якого здійснюється поставка товару між Продавцем (ZHEJIANG POWERBELT CO., LTD, КНР) та покупцем (ПП “Пром Агро Рось», України), далі-Контракт, визначено що ціни на товар включають вартість експортного пакування та маркування. Відомість щодо включення до ціни товару інші витрати відсутні.
Разом із тим, положенням п.1.1 Контракту передбачено постачання товару на умовах поставки FOB-Нінгбо. Відповідно до положень Інкотермс-2010 при умовах поставки FOB до обов'язків продавця належить здійснення експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також доставка в порт відвантаження і загрузка на борт. Таким чином є ймовірність не включення інших складових митної вартості. Декларантом не надано інформацію шодо принципу визначення ціни товару тобто товар з різними якісними характеристиками (довжина, ширина) мають однакові ціни за квадратний метр.
Тому відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України з поданих документів неможливо підтвердити заявлений метод визначення митної вартості товарів. З метою усунення виявлених розбіжностей та підтвердження числових складових митної вартості від декларанта було витребувано відповідно до вимог ч. 3 ст. 53, ст.ст. 54, 57 ч. 3 ст. 53, ст. 57 МК України додаткові документи згідно з переліком, викладеним у електронному повідомленні. Декларант надав документи не у повному обсягу, а надані додаткові документи не усувають раніше встановлених розбіжностей. За результатами додатково наданих документів встановлено.
Додатково наданий документ як прайс-лист від виробника не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості тому що у прайс-листі на умовах поставки FOB строком дії з 1 грудня 2020 р.по 1 квітня 2021 р. надана інформація про ціни товарів без зазначення опису товарів, такого як в наданому до митного оформлення інвойсі.
Додатково наданий висновок Київської обласної ТПП від 16 квітня 2021 р. № Ц-332 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. У експертному висновку експертом проведений аналіз лише конкретної ціни товару на підставі інвойсу та контракту та не здійснено аналіз цін на світовому ринку на ідентичні та подібні товари. Згідно зі статтею 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових та професійну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів). Відповідно до Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2013 р. №1440, оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел, їх аналіз та виклад обгрунтування висновків. При цьому, зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього. У зв'язку з чим, наданий висновок підготовлений з порушенням вище значеного підходу, він не може однозначно засвідчувати обґрунтованість висновків, які в ньому наведені.
Відсутність цінових пропозицій до висновку, а також жодних розрахунків, які б дали змогу впевнитися у достовірності , об'єктивності наведеної інформації наданий експертний висновок не містить. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
У платіжному документі щодо оплати транспортних не зазначено за яким договором здійснена оплата транспортних послуг.
Відповідно до частини 2 статті 53 МК України декларантом для підтвердження витрат по доставці товару до кордону України надаються перевізні (транспортні) документи, визначені наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 р. №599: акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; заявка на здійснення послуг по доставці товарів; рахунок-фактура (інвойс) щодо транспортно-експедиційних послуг; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури.
Отже, подані декларантом документи не містять належних, об'єктивних та достовірних відомостей про числові складові заявленої митної вартості, тому підтвердити заявлену митну вартість неможливо відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України. У зв'язку із вищевикладеним посадовою особою митниці проведено з декларантом процедуру консультації відповідно до ч. 4 ст.57 МК України. Жодних вимог у порядку ч.6 ст.55 МК України від декларанта не надходило. Відповідно до ст. 33 МК України митні органи використовують інформаційні ресурси, що знаходяться у їх віддані, створені, оброблені та накопичені в інформаційних системах та складаються з відомостей, що містяться у документах, які надаються під час проведення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів, та інших документах. Митним органом проведено порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ1947).
За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості. При визначені митної вартості застосовано метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів відповідно до статті 59 МК України.
Джерело інформації, яким користувався митний орган при здійснені контролю за правильністю визначення митної вартості товару: товар №2 «Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми» армована тільки текстильним матеріалом, шириною не менш як 800 мм., та більш як 1200 мм., митна декларація від 23 квітня 2021 р. № UA102030/2021/6333971; вартість згідно джерела інформації 2,41 доларів/кг на умовах поставки FOB.
27 квітня 2021 р. відповідач у зв'язку з прийняттям Рішення про коригування митної вартості № UA100500/2021/000004/2 від 27 квітня 2021 р. виніс Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100500/2021/00101.
У цей же день позивач для випуску товару у вільний обіг, керуючись положеннями частини сьомої статті 55 МК України та не погоджуючись із Рішення про коригування митної вартості № UA100500/2021/000004/2 від 27 квітня 2021 р., подав повторно відповідачу додаткову Митну декларацію IM40ДТ № UA100500/2021/422337.
Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.
Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 р. № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 р. (далі - МК України).
Відповідно до вимог положень статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до вимог положень ч. 2, 4, 8, 9 статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
У випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, органу доходів і зборів, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.
У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене. Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.
Згідно з вимогами частини 1-4 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Частини 1, 2, 3, 5 статті 54 МК України визначають, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині 1 статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч. 6 ст. 54 МК України).
Відповідно до вимог ч. 12 ст. 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи органу доходів і зборів.
Згідно з вимогами частин 1, 7, 8, 9 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.
Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються. У разі надання декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів орган доходів і зборів розглядає подані додаткові документи і протягом 5 робочих днів з дати їх подання виносить письмове рішення щодо визнання заявленої митної вартості та скасовує рішення про коригування заявленої митної вартості або надає обґрунтовану відмову у визнанні заявленої митної вартості з урахуванням додаткових документів. У такому випадку надана фінансова гарантія відповідно повертається (вивільняється) або реалізується в порядку та у строки, визначені цим Кодексом.
Положеннями статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5-8 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:
1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.
Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця. Платежі можуть бути здійснені прямо чи опосередковано. Прикладом опосередкованого платежу може бути врегулювання покупцем повністю чи частково боргу продавця. Платежі необов'язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Такі платежі можуть бути здійснені шляхом акредитива, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується лише ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Крім того, п. 10 ст. 58 МК України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів.
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті. Зазначені платежі можуть включати платежі, які стосуються прав на літературні та художні твори, винаходи, корисні моделі, промислові зразки, торговельні марки та інші об'єкти права інтелектуальної власності. Витрати на право відтворення (тиражування) оцінюваних товарів в Україні не повинні додаватися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. Порядок включення до ціни розрахунку роялті та ліцензійних платежів визначається Кабінетом Міністрів України;
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб'єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у ст. 53 МК України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.
При цьому суд зазначає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, а також на вимогу митного органу (здійснення митної формальності - "митне оформлення") на підтвердження заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, визначеного ч. 2 ст. 53 МК України.
Суд зазначає, що з аналізу ст.ст. 53, 54 МК України вбачається, що митні органи дійсно мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але такі повноваження мають здійснюватися ними у спосіб, установлений законом, тобто в даному випадку витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що так чи інакше впливають на визначення безпосередньо митної вартості.
Водночас, навіть у разі витребування додаткових документів, митний орган має враховувати, що ненадання їх повного пакету може бути підставою для коригування митної вартості лише тоді, коли подані документи є недостатніми або такими, що в сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації про заявлену митну вартість.
Як вже зазначалося судом, у п. 33 оскаржуваного Рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено, що за результатами опрацювання документів, поданих разом з митною декларацією № UA100500/2021/000004/2 від 27 квітня 2021 р., встановлено, що надані документи містять розбіжності та не підтверджують всі числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить конкретної складової митної вартості товару, яка не була підтверджена позивачем під час його митного декларування та митного.
Це означає, що твердження відповідача, наведені в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів, про те, що в наданих до митного оформлення документах позивача, які підтверджують митну вартість товарів, є розбіжності, а також що в них відсутні всі відомості, що б підтверджували числові значення складових митної вартості є безпідставними, оскільки їх не підтверджено належними доказами, а тому вони є припущеннями.
Щодо аргументів відповідача про нібито не включення витрат, з експортного оформлення товару зі сплатою експортного мита та інших зборів, а також витрат з доставки в порт відвантаження і загрузки товару на борт, до митної вартості, задекларованої партії товару, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог п. 1.1 Контракту від 5 травня 2020 року №05/05-2020 поставка товару здійснюється на умовах FOB - порт Нінбо (Китай) у відповідності до «Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів» в редакції 2000 року - Інкотермс -2000.
Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року)» (розподіл витрат між продавцем та покупцем на здійснення поставки товару на умовах FOB Інкотермс 2010 відповідає розподілу зазначених витрат при аналогічних умовах поставки згідно з Інкотермс 2000) передбачено, що на умовах поставки FOB продавець виконав поставку, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Тобто, покупець, бере на себе всі ризики втрати або пошкодження товарів, як і інші витрати з моменту фактичного переходу через поручні судна в порту відвантаження.
Згідно Інкотермс в редакції 2010 року
FOB (... namedportofshipment) англ. OnBoard, або Франко борт (... назва порту відвантаження) - термін Інкотермс, який означає, що продавець виконав постачання, коли товар перейшов через поручні судна в названому порту відвантаження. Це означає, що з цього моменту усі витрати і ризики чи втрати ушкодження товару повинен нести покупець. За умовами терміна FOB на продавця покладається обов'язок нести усі витрати, зв'язані з товаром, до моменту переходу товару через поручні судна в призначеному порту відвантаження, і - оплатити, якщо це буде потрібно, усі витрати, зв'язані з виконанням митних формальностей для експорту, як і інші мита, податки та інші збори, що підлягають оплаті при експорті товару.
Отже, висновок відповідача про нібито не включення до вартості товару експортного мита та інших зборів, а також вартості доставки в порт, вартості завантаження і загрузки товару на борт судна не відповідають фактичним обставинам та умовам контракту та не заслуговує уваги.
Щодо аргументів відповідача про відсутність номеру рейсу та назви морського судна, в рахунку-фактурі про оплату транспортно-експедиційних послуг, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що в рахунку на оплату № UA00043691 від 22 квітня 2021 року, який був виставлений Товариство з обмеженою відповідальністю «ДСВ Логістика» за морське перевезення за межами кордону України , вказано наступна інформація: номера домашнього та лінійного коносаментів, маршрут за яким здійснювалося перевезення, та вказано номера контейнерів які перевозилися (MEDU3825944, TGHU0449010).
Так, вказані в рахунку на оплату номера контейнерів відповідають номерам контейнерів, які вказані в коносаменті MRFB21021487, а вказані документи в сукупності посвідчують факт перевезення контейнерів MEDU3825944, TGHU0449010 з товаром за маршрутом Ningbo-Chomomorsk.
Щодо аргументів відповідача про те, що додатково наданий прайс-лист від виробника не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості. Суд погоджується з доводами позивача про те, що прайс-лист видається покупцем відповідно до норм законодавства КНР та своєї комерційної політики, а тому невідповідність наданого позивачем до митного оформлення прайс-листа певним вимогам відповідача, не може бути підставою для винесення оскаржуваного рішення. Крім того, ціни які вказані в прайс-листі, не відрізняються від цін, які вказані в комерційному інвойсі, що наданий позивачем до митного оформлення.
Щодо аргументів відповідача про те, що висновок за результатами цінового моніторингу Київської обласної торгово-промислової палати №Ц-332 від 16 квітня 2021 року не може бути прийнятий до уваги, суд зазначає про наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Закону України «Про торгово-промислові палати України», саме торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних осіб експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Згідно з вимогою частини 2 статті 11 вказаного Закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України, митним органом не надано будь-яких доказів недостовірності чи спростування вказаного висновку.
Отже, митний орган повинен був врахувати висновок за результатами цінового моніторингу Київської обласної торгово-промислової палати №Ц-332 від 16 квітня 2021 року, а його відхилення було необґрунтованим і безпідставним, що свідчить про протиправність спірного рішення.
Щодо аргументів відповідача проте, що в платіжному документів щодо оплати транспортних послуг не зазначено, за яким договором здійснена сплата транспортних послуг. Суд погоджується з доводами позивача, що дана обставина не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки в платіжному дорученні №638 від 23 квітня 2021 року, яким здійснено оплату транспортних послуг, в графі призначення платежу вказано «морське перевезення зг. РФ №UA00043691 від 22 квітня 2021 року».
При цьому в рахунку-фактурі №UA00043691 від 22 квітня 2021 року зазначено номер договору, по якому виставлений цей рахунок. Отже, з урахуванням вищезазначеного, вказані документи дозволяють зробити висновок про розмір витрат на перевезення товару до митного кордону України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № UA100500/2021/000004/2 від 27 квітня 2021 р.
Крім того, судом встановлено, що в п. 33 оскаржуваного рішення № UA100500/2021/000004/2 від 27 квітня 2021 р. про коригування митної вартості вказано, що відповідачем застосовано другорядний метод відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка що найбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях товар №2 «Конвеєрна стрічка з вулканізованої гуми» армована тільки текстильним матеріалом, шириною не менш як 800 мм., та більш як 1200 мм., митна декларація від 23 квітня 2021 р. № UA102030/2021/6333971; вартість згідно джерела інформації 2,41 доларів/кг на умовах поставки FOB.
Відповідно до вимог пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Проте, у рішенні про коригування митної вартості товарів № UA100500/2021/000004/2 від 27 квітня 2021 р. зазначено лише номер та дата митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.
Суд зазначає, що у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 19 червня 2018 р. у справі №826/6346/16 (провадження №К/9901/36092/18).
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Ураховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідачем не доведено наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, так як усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів ним було надано. Зазначене свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару та протиправність прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд зазначає, що зміст винесеного відповідачем рішення про коригування митної вартості не містить обґрунтування того, що вказані розбіжності будь-яким чином впливають на митну вартість товару. Крім того, не зазначив відповідач і про те, які саме обставини мали б підтвердити документи, які він запропонував позивачу надати додатково.
Окрім цього, у рішенні про коригування митної вартості товарів відповідач не навів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами.
Із наведених вище підстав суд вважає, що винесене відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам п. 2 та п. 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України.
Отже, на думку суду, відсутність витребуваних відповідачем додаткових документів не впливає на правильність визначення позивачем (декларантом) митної вартості товарів за основним методом, що, в свою чергу, підтверджується наданими до митного оформлення документами. Крім того, неподання позивачем (декларантом) запитуваних відповідачем документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не може бути достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування відповідачем іншого методу визначення митної вартості.
Таким чином, наявність одного лише зазначення відповідача на перелічені ним розбіжності та недоліки у поданих позивачем документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути достатньою для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.
На підставі наведеного суд вважає, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а відповідачем не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.
Таким чином, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, у своєму рішенні про коригування митної вартості товарів не перелічив наявні у нього докази того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.
За таких обставин, висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, суд вважає необґрунтованим, а застосування резервного методу - протиправним.
Виходячи з того, що твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем резервного методу, які імпортуються, є необґрунтованим та безпідставним, суд визнає, що документи, подані позивачем до митного органу, відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості, а тому підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.
Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товару за резервним методом визначення митної вартості здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.
Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Ураховуючи викладене, суд визнає, що відповідачем протиправно було застосовано до визначення митної вартості товару резервний метод та прийнято спірні рішення щодо коригування митної вартості і картку відмови, отже порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.
Позивачем під час розгляду справи було надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи не було спростовано відповідачем.
Наведене свідчить, що винесене рішення про коригування митної вартості та картка відмови є протиправними і підлягають скасуванню. Право позивача порушено. Отже, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до платіжного доручення від 15 червня 2021 р. № 749 позивачем сплачено судовий збір на суму 4540 грн. 00 коп. Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 4540 грн. 00 коп. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці Держмитcлужби про коригування митної вартості № UA100500/2021/000004/2 від 27 квітня 2021 р.
Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100500/2021/00101 від 27 квітня 2021 р., прийняту Київською митницею Держмитcлужби.
Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці Держмитcлужби (код ЄДРПОУ - 43337359) на користь Приватного підприємства «Пром Агро Рось» (код ЄДРПОУ - 34326378)судовий збір у розмірі 4540 (чотири тисячі п'ятсот сорок) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повне найменування сторін:
Позивач - Приватне підприємство «Пром Агро Рось», адреса: вул. Вернадського, буд. 4, кв. 296, м. Біла Церква, Київська область, 09100, код ЄДРПОУ - 34326378.
Відповідач - Київська митниця Держмитcлужби, адреса: бульвар Вацлава Гавела, 8А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ - 43337359.
Суддя Журавель В.О.