про залишення позовної заяви без руху
27 жовтня 2022 року м. Київ №320/9694/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Щавінський В.Р., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженню відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженню відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області з вимогами:
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №7702 від 25.01.2022 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №18560 від 14.02.2022 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №86475 від 27.05.2022 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №87394 від 31.05.2022 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №97594 від 25.07.2022 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку;
- зобов'язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП», з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон №3674-VI) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Положеннями ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» від 02.12.2021 №1928-IX встановлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 01 січня - 2481 гривня, з 01 липня - 2600 гривень, з 01 грудня - 2684 гривні.
Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, позивачем у даному позові заявлено 5 (п'ять) вимог немайнового характеру та 1 (одну) похідну вимогу.
Таким чином, при зверненні до суду з даним адміністративним позовом, позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 12405,00 грн.
З акту Відділу документального забезпечення та контролю (канцелярія) Київського окружного адміністративного суду від 27.10.2022, вбачається, що серед додатків до позовної заяви не виявлено одного із зазначених документів, а саме: оригіналу платіжного доручення про сплату судового збору.
Отже, позивачами всупереч вищенаведеним положенням чинного законодавства не додано до позовної заяви доказів сплати судового збору у належному розмірі.
Згідно з ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч. 4 ст. 161 КАС України).
Частинами 1 та 2 ст. 94 КАС України обумовлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України, копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Згідно з ч. 5 ст. 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Однак, всупереч вимог вказаних норм КАС України, до позовної заяви додано копії документів, які не засвідчені, як це встановлено Національним стандартом України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації». Зокрема, згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України ДСТУ 4163-2020 «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації», затвердженого наказом від 01.07.2020 №144 Держспоживстандарту України, відмітку про засвідчення копії документа складають з таких елементів: слів "Згідно з оригіналом" (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. Така відмітка проставляється на кожному аркуші засвідченої копії документа.
Висновок про те, що подання незасвідчених у передбачений законом спосіб ксерокопій документів є порушенням норм процесуального права, узгоджується з позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 11.09.2018 у справі № 826/15414/17 (№ К/9901/58858/18).
Як встановив суддя, позивач до позовної заяви додав не засвідчені належним чином копії документів, що є доказами при розгляді даної адміністративної справи.
Згідно ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Верховний Суд в постанові від 16.12.2020 по справі №520/3902/2020 (№К/9901/28475/20) зазначив, що строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішень податкового органу про включення до переліку ризикових підприємств, про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН з похідною вимогою про зобов'язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду та просить, серед іншого, визнати протиправними та скасувати рішення №7702 від 25.01.2022, №18560 від 14.02.2022 про відповідність ТОВ «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до п. 6 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).
Таким чином, з урахуванням приписів п. 6 Порядку №1165, позивач, ТОВ «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП», отримав оскаржувані рішення №7702 від 25.01.2022 - 25.01.2022, №18560 від 14.02.2022 - 14.02.2022.
Відповідно до ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Отже, строк звернення ТОВ «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення №7702 від 25.01.2022 сплинув 25.07.2022, №18560 від 14.02.2022 сплинув 15.08.2022.
Проте, позовну заяву до суду подано лише 20.10.2022, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду.
Так, у позовній заяві позивач просить суд поновити строк на звернення до суду, зокрема, щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку №7702 від 25.01.2022 про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, а саме п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.
Зазначив, що строк на подання даного адміністративного позову пропущений через постійну загрозу ракетних обстрілів по всій території України, а також, у зв'язку з тим, що позивач лише почав відновлювати свою роботи та на свої робочі місця лише почали повертатися працівники позивача, які були вимушені евакуйовуватись до інших країн.
Суддя враховує, що Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 (затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022 №133/2022 (затвердженим Законом України від 14.03.2022 №2119-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб. В подальшому, Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 18.04.2022 №259/2022 (затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ) продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 17.05.2022 року №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.
Надалі, Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, який затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 17.08.2022 №2500-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Згідно із ч. 1-4 ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.
Суддя звертає увагу, що в Україні введений та діє воєнний стан, проте Київський окружний адміністративний суд здійснює правосуддя.
Суддя зауважує, що відповідно до Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 25.04.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за №453/37789, Київська область, де знаходиться позивач, виключена із вказаного Переліку.
Враховуючи наведені обставини та те, що з квітня 2022 року активні бойові дії в вказаному вище районі не велися, міжміський та міський транспорт, відділення пошти та суди працювали, суд вважає, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду та належних обґрунтувань обставин і доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом починаючи з моменту отримання спірних рішень №7702 від 25.01.2022, №18560 від 14.02.2022 по 20.10.2022 позивачем не наведено та не доведено.
Наведене свідчить про відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду та про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху відповідно до вимог ст. 123 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Частиною 1 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За таких обставин суддя вважає за необхідне залишити без руху дану позовну заяву з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунуті у десятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
- належним чином засвідчених додатків, які поданні разом з адміністративним позовом;
- заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску або зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду (зокрема, щодо рішень №7702 від 25.01.2022, №18560 від 14.02.2022 про відповідність ТОВ «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» критеріям ризиковості платника податку);
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 12405,00 грн.
Суд зауважує, що залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» №28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, КАС України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі. Позаяк, законодавством чітко встановлено наслідки невиконання таких вимог, а саме постановлення судом ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст. 161, 169, 171 КАС України, суддя
Позовну заяву Товариства з обмеженню відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Щавінський В.Р.