31 жовтня 2022 року № 320/8712/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Перепелиця А.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області , в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №103550004034 від 01.09.2022 про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, 4 категорії.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірним рішенням йому відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058) зі зниженням пенсійного віку згідно статті 55 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон № 796) з підстав відсутності необхідного стажу.
Позивач не погоджується зі спірним рішенням та вважає, що ним було надано всі необхідні документи, які підтверджують його проживання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області позов не визнало, надало суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у позивача згідно розрахунку стажу в наявності є лише 17 років 02 місяці 13 днів страхового стажу із необхідних 28 років. Вказує, що позивач досягне 60 років у 2026 році, тому ст. 26 Закону №1058 зобов'язує мати в наявності не менше 33 роки страхового стажу.
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області подало до суду відзив в якому зазначає, що права позивача не були порушені, у зв'язку з чим просить в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Чернігівським РВ УМВС України в Чернігівській області 17.01.1997.
Згідно листа Управління соціального захисту населення Чернігівської районної військової адміністрації Чернігівської області від 04.10.2022 №06/3074, ОСОБА_1 було видано посвідчення громадянки, яка постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю категорії 4 серії НОМЕР_2 .
Відповідно до копії довідки Гончарівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області від 01.07.2021 №1204 ОСОБА_1 з 18.10.1985 по 04.11.1998 постійно проживала по АДРЕСА_1 , територія якого постановою Кабінету Міністрів України УРСР від 23.07.1991 №106 включена в 4-ту зону посиленого радіоекологічного контролю.
29.06.2021 ОСОБА_1 виповнилося 55 років та 25.08.2022 вона звернулася з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З урахуванням принципу екстериторіальності, заява позивача була опрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області та рішенням від 01.09.2022 №103550004034 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Зазначено, що страховий стаж позивача складає 17 років 2 місяці 13 днів, при необхідному страховому стажі - 28 років.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
За приписами абзацу тридцять шостого статті 1 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (абзац перший частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV).
В силу вимог частини першої статті 26 Закону № 1058-ІV, зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 01.01.2021 по 31.12.2021 - за наявності страхового стажу не менше 28 років.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон № 796-ХІІ).
Частиною першою статті 49 Закону № 796-ХІІ визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно з частиною першою статті 55 Закону № 796-ХІІ особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Пункту 5 частини другої статті 55 Закону № 796-ХІІ передбачено, зокрема, що потерпілі від Чорнобильської катастрофи - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, мають право на зниження пенсійного віку 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період.
У відповідності до частини третьої статті 55 Закону № 796-ХІІ призначення та виплата пенсій названим категоріям провадиться відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і цього Закону.
Положеннями частини другої статті 56 Закону № 796-XII передбачено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Системний аналіз вказаних правових норм свідчить, що призначення та виплата пенсій особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, провадиться за нормами Закону № 1058-ІV і з урахуванням додаткових пільг, встановлених Законом № 796-XII. Тобто, норми спеціального закону в даному випадку застосовуються субсидіарно з нормами загального закону, доповнюють і конкретизують їх.
Отже, для осіб, на яких поширюється дія статті 55 Закону № 796-XII, передбачено зменшення пенсійного віку та мінімального стажу роботи.
Виходячи з наведеного, відповідно до статті 26 Закону № 1058-ІV, наявність страхового стажу для призначення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 55 Закону № 796-ХІІ має становити не менше 23 роки (28 - 5) на момент досягнення пенсійного віку.
Суд враховує, що обов'язковою умовою наявності у особи права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на підставі частини другої статті 55 Закону № 796-XII є факт проживання та (або) праці такої особи у зоні посиленого радіологічного контролю не менше 4 років до 01.01.1993.
При цьому особам, які додатково до вказаних вище умов, з моменту аварії по 31.07.1986 проживали у зоні посиленого радіологічного контролю встановлюється початкова величина зниження пенсійного віку 2 роки.
Особам, які не працювали/не проживали в зазначених зонах з моменту аварії по 31.07.1986, зменшення пенсійного віку застосовується без початкової величини зменшення пенсійного віку, а з розрахунку 1 рік за 3 роки проживання/роботи до 01.01.1993 - для осіб, які проживали/працювали у зоні посиленого радіологічного контролю.
За встановленими обставинами, позивач з 18.10.1985 по 04.11.1998 постійно проживав в селищі Гончарівське, Чернігівського району, Чернігівської області. Населений пункт с. Гончарівське віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Таким чином, пенсійний вік для позивача становить 55 років (60 - 5), а необхідний страховий стаж становить 23 роки (28 - 5).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем під час розгляду заяви позивача про призначення пенсії правомірно встановлено, що згідно наданих документів та індивідуальних відомостей про застраховану особу, загальний страховий стаж позивача становить 17 років 2 місяці 13 днів, тобто є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали Чорнобильської катастрофи», та прийнято рішення №103550004034 від 01.09.2022 про відмову позивачу у призначенні пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому, згідно частини 2 статті 77 вказаного Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, суд вважає, що позивач не довів, а відповідач спростував правомірність заявлених позовних вимог, тому, наявні правові підстави для відмови у їх задоволенні.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи відмову у задоволенні позову та приписи статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Перепелиця А.М.