31 жовтня 2022 року м. Київ № 320/17428/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Києво-Святошинське управління Державної казначейської служби України у Київській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо не сформування та не подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3990,00 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.), що були сплачені Позивачем згідно квитанції №0008466 від 15.02.2020;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3990,00 грн. (три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.), що були сплачені позивачем згідно квитанції №0008466 від 15.02.2020.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 15.02.2020 він на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Федотовою О.В. придбав квартиру. При цьому, позивач зауважив про те, що він придбав житло вперше, а тому не є платником збору обов'язкове державне пенсійне страхування, у зв'язку з чим, позивач звернувся до відповідача із заявою про повернення безпідставно сплачених коштів, на яку отримав відмову, у якій відповідач зазначив про те, що підстав для повернення позивачу збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна немає, оскільки у відповідності до приписів пункту 15-2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» особа, яка придбаває нерухоме майно вперше має право на повернення збору з операцій купівлі нерухомого майна за наявності відповідних документів.
Позивач, вважаючи бездіяльність відповідача щодо формування та подачі до Головного Управління державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення позивачу збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (житла) протиправною, звернувся з даним позовом до суду та просить суд зобов'язати відповідача сформувати та подати подання про повернення вказаних коштів у розмірі 3990,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Крім того, вказаною ухвалою суд залучив до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Києво-Святошинське управління Державної казначейської служби України у Київській області.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, подав відзив на адміністративний позов від 10.01.2022, у якому зазначив про те, що враховуючи ту обставину, що позивачем не надано документів на підтвердження факту перебування його в черзі на одержання житла або придбання житла вперше, Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області немає можливості підтвердити необхідність повернення позивачу сплачених коштів страхового збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, а тому відповідач вважає, що позов не підлягає задоволенню.
Управління державної казначейської служби України у Києво-Святошинському районі районі Київської області надало пояснення на адміністративний позов від 14.01.2022 відповідно до яких зазначило, що відповідно до п.5 Порядку № 787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Крім того, Управління Казначейства підтвердило зарахування коштів позивача до державного бюджету 17.02.2020 згідно квитанції №0008466 від 15.02.2020 в сумі 3990,00 грн за КБКД 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна».
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2020 року між ОСОБА_2 від імені ОСОБА_3 (продавець) з однієї сторони та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу квартири, за умовами якого продавець передав квартиру АДРЕСА_1 , у власність покупця, а покупець прийняв відчужувану квартиру у власність і сплатив за неї грошову суму , визначену цим договором.
Пунктом 3 договору купівлі-продажу квартири від 15.02.2021 року обумовлено, що за домовленістю сторін цей продаж вчинено за 399 000,00 гривень 00 копійок. Вказану суму грошей продавець отримав від покупця повністю до посвідчення даного договору. Підписами на договорі сторони підтверджують факт повного розрахунку
Судом встановлено, що позивачем було сплачено збір з операції купівлі-продажу квартири у розмірі 3990 грн, що підтверджується відомостями копії квитанції № 008466 від 15.02.2020. Так, відповідно до відомостей квитанції від 15.02.2020 № 008466 кошти сплачені позивачем в сумі 3990 грн були зараховані на рахунок IBAN № UA258999980313040156000010356 одержувачем є Києво-Святошинське УК/м. Вишневе/24140500, код отримувача 38010937.
03.08.2021 позивач звернувся до пенсійного органу із проханням повернути безпідставно сплачений збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 3900,00 грн при нотаріальному посвідченні Договору купівлі-продажу квартири. До вказаної заяви позивач додав копію договору купівлі-продажу, посвідченого 15.02.2020 приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В. за реєстровим номером 939, копію квитанції № 0008466 від 15.02.2020, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта (інформаційна довідка № 0008466 від 15.02.2020).
Відповідно до відомостей інформаційної довідки 267396065, зокрема інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 939, виданий 15.02.2020, видавник: ОСОБА_4 приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області, зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна: квартирку загальною площею 38 м2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Листом № 1000-0604-8/86518 від 27.08.2021 відповідач відмовив позивачу у поверненні коштів, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, мотивуючи це тим, що відповідно до пункту 15-2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, особа, яка придбаває нерухоме майно вперше, має право на повернення збору з операцій купівлі нерухомого майна за наявності наступних документів:
- заява фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з невід'ємною архівною складовою частиною цього Реєстру про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло;
- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання / після 1992 року);
- документ, виданий органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, що підтверджує перебування особи у черзі на одержання житла.
Відповідач зазначив, що документів, доданих до заяви недостатньо для доказів придбання майна вперше.
Не погоджуючись з відмовою відповідача повернути безпідставно сплачені кошти, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п.9 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 №400/97-ВР платниками збору на обов'язкове пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Пунктом 8 ч.1 ст.2 цього Закону передбачено, що об'єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.
Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» врегульовано Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок, в редакції чинній станом на час сплати позивачем збору з операції придбання (купівлі-продажу) квартири).
Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.
Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.
Документом, що підтверджує сплату збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.
Суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.
З аналізу наведених норм вбачається, що із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.
Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі-Порядок №787).
Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної податкової служби України (далі - органи ДПС) та органи Державної митної служби України (далі - органи Держмитслужби)) подання подається до відповідного головного управління Казначейства, Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.
Подання подається платником разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року № 215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.
Умови, підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127.
Пунктом 3 Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно передбачено, що інформація з Державного реєстру прав надається виключно за допомогою програмних засобів ведення Реєстру у паперовій або електронній формі, крім випадку, передбаченого абзацом другим цього пункту, що має однакову юридичну силу та містить обов'язкове посилання на Державний реєстр прав.
Інформація з Державного реєстру прав про користувачів інформації надається виключно у паперовій формі.
Інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису надавачем інформації з Державного реєстру прав та/або печатки.
Згідно з пунктом 5 Порядку Інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, їх обтяження, наявні в Державному реєстрі прав, а також відповідні відомості з його невід'ємної архівної складової частини або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень.
За бажанням особи інформація з Державного реєстру прав про зареєстровані речові права, крім відомостей, передбачених абзацом першим цього пункту, може додатково містити відомості про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, їх обтяжень, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та його невід'ємної архівної складової частини у хронологічному порядку.
Пошук відомостей про зареєстровані речові права здійснюється за одним або декількома з таких ідентифікаторів:
щодо нерухомого майна: - реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна; - кадастровий номер земельної ділянки; - адреса закінченого будівництвом об'єкта;
щодо суб'єкта речового права, обтяження - фізичної особи: - прізвище, ім'я та (за наявності) по батькові; - номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі; - номер та за наявності серія документа, що посвідчує таку особу; - реєстраційний номер облікової картки платника податків;
щодо суб'єкта речового права, обтяження - юридичної особи:- повне найменування юридичної особи; - ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ.
За зазначеними особою параметрами пошуку щодо нерухомого майна надаються відомості про зареєстровані речові права щодо такого нерухомого майна.
Судом встановлено, що факт придбання позивачем квартири у власність що підтверджується договором купівлі-продажу квартири, що був посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області Федотовою О.В., 15.02.2020 року за реєстровим № 939.
Як випливає з інформаційної довідки 267396065, зокрема наявної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири, серія та номер 939, виданий 15.02.2020, видавник: Федотова О.В. приватний нотаріус Києво-Святошинського нотаріального округу Київської області, зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна: квартирку загальною площею 38 м2 за адресою: АДРЕСА_2 .
Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, судом не встановлено.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача як на підставу відмови у поверненні коштів, сплачених в якості збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, на приписи пункту 15-2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 «Про затвердження Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866.
Суд, зауважує, що постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» внесено до Порядку сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 р. № 1740 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 44, ст. 1632; 1999 р., № 34, ст. 1778; 2018 р., № 29, ст. 1027), зміни, що додаються:
зокрема Пункт 15-2 доповнили підпунктами “в” і “г” такого змісту:
“в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід'ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);
г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов.”.
2. Пункт 15-3 доповнили абзацом такого змісту:
“Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах “в” і “г” пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування”.
З огляду на викладене, суд зазначає, що зміни, на які посилається відповідач у відмові про повернення сплаченого позивачем збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу квартири набули чинності після оформлення договору купівлі-продажу позивачем квартири та сплати ним збору на обов'язкове пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна. Відтак вони не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що позивач дійсно 15.02.2020 вперше придбав житло за договором купівлі-продажу квартиру і при оформленні документів безпідставно сплатив збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.
Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на пенсійний орган покладено обов'язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету. Будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано.
Подання в довільній формі подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-2, яким установлено механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.
Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.
Відтак, бездіяльність відповідача щодо формування та подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3990,00 грн є протиправною, оскільки саме органи Пенсійного фонду України, які контролюють справляння надходжень бюджету по даному збору, мають у разі ініціативи платника сформувати та подати відповідне подання до органів державної казначейської служби.
При цьому, суд, критично ставиться до посилань відповідача, стосовно того, що відповідно до чинного законодавства України не існує єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно, що позбавляє можливості перевірити інформацію про те, чи вперше особа придбала нерухомість, так як, відсутність можливостей в органів Пенсійного фонду України встановити придбання житла конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки відсутність порядку виконання законодавчо закріплених норм не може впливати на порушення прав громадян, які наділені такими правами, і саме органи Пенсійного фонду України зобов'язані довести, що конкретні особи - придбавають житло не вперше.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що в Україні відсутній механізми перевірки інформації про те, чи вперше особа придбала нерухомість. Вказане питання було предметом звернення Пенсійного фонду України до Конституційного Суду України про надання тлумачення терміну «придбавають житло вперше», що міститься у пункті 9 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», визначивши коло осіб, яких необхідно вважати такими, що придбавають житло вперше. Ухвалою Конституційного Суду України від 23 березня 2000 року № 29-у/2000 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі через відсутність у Пенсійного фонду України права на конституційне подання та непідвідомчість Конституційному Суду України питання, порушеного у поданні.
За відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб'єкта владних повноважень зобов'язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов'язана сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов'язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.
Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості Пенсійного фонду України та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитись в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.
Відповідно до статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (PincovdandPine v. The Czech Republic), «Ґаші проти Хорватії» (Gashiv. Croatia), «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу «належного урядування», згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Оскільки саме держава не виконала свій обов'язок запровадити внутрішню процедуру встановлення факту придбання нерухомого майна вперше, що сприяло б юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси особи, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.
Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою вперше, як на підставу для відмови позивачу в поверненні помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.
У відповідності до ч.1,2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії, чи бездіяльності покладається на відповідача.
Оскільки, будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним квартири вперше, чи свідчили б про відсутність у позивача права на звільнення від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 13.12.2021 № 19024, відтак суд дійшов висновку, що стягненню на користь позивача підлягає вся сума судового збору у розмірі 908,00 грн.
Керуючись ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо формування та подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3990,00 грн (три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.), що були сплачені згідно квитанції № 0008466 від 15.02.2020.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області сформувати та подати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 3990,00 грн (три тисячі дев'ятсот дев'яносто гривень 00 коп.), що були сплачені згідно квитанції №0008466 від 15.02.2020.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ) судовий збір у сумі 908 (дев'ятсот вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, м. Фастів. вул. Саєнко Андрія; будинок, 10 код ЄДРПОУ 22933548).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.