ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"31" жовтня 2022 р. справа № 300/4156/22
м. Івано-Франківськ 13:36 год.
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Чуприна О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення за №010900/0706 від 25.11.2021, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі по тексту також - позивач, ФОП ОСОБА_1 , платник податків) 17.10.2022 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування наказу за №2057-п від 25.10.2021 про проведення перевірки і податкового повідомлення рішення за №010900/0706 від 25.11.2021 (надалі по тексту також - оскаржуване рішення).
Ухвалою суду від 20.10.2022 позовну заяву ФОП ОСОБА_1 залишено без руху і надано десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, серед яких зокрема, подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням:
- шестимісячного строку щодо оскарження наказу відповідача про проведення перевірки від 25.10.2021 за №2057-п;
- місячного строку щодо податкового повідомлення рішення контролюючого органу за №010900/0706 від 25.11.2021, який встановлений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України.
Позивачу запропоновано також навести належні аргументи на обґрунтування поважності причин пропуску такого строку, представивши докази на підтвердження таких доводів.
Ухвала суду в електронному вигляді 20.10.2022 о 19:33 год. скерована в особистий електронний кабінет ОСОБА_1 .
Виконуючи ухвали про залишення позовної заяви без руху від 20.10.2022, ОСОБА_1 подав 25.10.2022 через систему "Електронний суд" заяву про зменшення розміру позовних вимог від 24.10.2022, згідно якої просив лише визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення за №010900/0706 від 25.11.2021, не заявляючи вимогу щодо оскарження наказу відповідача про проведення перевірки від 25.10.2021 за №2057-п.
Також, позивачем подано 25.10.2022, через систему "Електронний суд", заяву від 25.10.2022 про поновлення строків звернення до адміністративного суду. Щодо поважності причин його пропуску ФОП ОСОБА_1 в частині оскарження рішення контролюючого органу за №010900/0706 від 25.11.2021, вказав на наступні обставини.
Так, ФОП ОСОБА_1 стверджує, що у спірних правовідносинах слід керуватися положеннями Податкового кодексу України (надалі по тексту також - ПК України), зокрема, підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, за змістом яких для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а саме: строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок. Водночас, як вказує позивач, за змістом пункту 102.9 статті 102 ПК України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом. В свою чергу, позивач наполягає також на застосування приписів підпунктів 52-2 і 52-8 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, правовою дією яких зупинено перебіг строків, передбачених статтею 102 цього кодексу і статтею 56 (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.
Відтак, за переконанням ФОП ОСОБА_1 , у зв'язку із карантином, встановленим Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), на період з 18.03.2020 по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, та у зв'язку із введенням Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №2102-ІХ, воєнного стану в Україні, зупинився перебіг строків, визначених ПК України, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі і строків, встановлених пунктом 56.19 статті 56 ПК України. Більше того, за міркуваннями позивача, згідно пункту 56.18. статті 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Додатково позивач звернув увагу на те, що протягом усього періоду воєнного стану, запровадженого на території України у зв'язку із збройною агресією російської федерації, суворе застосування адміністративними судами процесуальних строків стосовно звернення до суду із позовними заявами, іншими процесуальними документами, може мати ознаки невиправданого обмеження доступу до суду, гарантованого статтями 55, 124, 129 Конституції України, статтею 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Будь-яких інших обґрунтувань позивачем не наведено. Із вказаних підстав ФОП ОСОБА_1 вважає, що ним пропущений строк звернення до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з поважних причин.
Вивчивши заяву щодо поновлення строку звернення до суду від 25.10.2022 та викладені у ній обґрунтування обставин про поважність причин пропуску такого строку звернення, дослідивши всі наявні докази, які містяться в матеріалах адміністративного позову, суддя зазначає наступне.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Строки звернення до адміністративного суду встановлені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також - Кодекс, КАС України).
Згідно частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 4 статті 122 КАС України передбачено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
При цьому, в силу вимог частини 3 статті 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас, якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України слідує, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, суддя зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.
Крім того, згідно з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 22.01.2021 у справі №1640/2885/18 (провадження № К/9901/20715/19) пункт 56.19 статті 56 ПК України прямо встановлює строк для звернення до суду у разі застосування платником податку досудового порядку оскарження податкового повідомлення-рішення чи іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, і цей строк становить один місяць від наступного дня після закінчення процедури адміністративного оскарження.
Такий висновок сформований в постанові Верховного Суду від 26.01.2022 у справі №300/2318/21 (провадження №К/9901/43263/21).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В зв'язку із вищенаведеним, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження.
За змістом частини 1 статті 123, частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач має право звернутися до суду з заявою про його поновлення, в якій вказати про підстави для поновлення строку та зобов'язаний додати докази поважності причин його пропуску.
Як уже зазначалось суддею, позивач у заяві від 25.10.2022, обґрунтовуючи поважність причин пропуску звернення до суду із вказаним позовом, посилається на приписи пункту 56.18. статті 56, пункту 102.9. статі 102, підпунктів 52-2 і 52-8 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, підпункту 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, які, на думку останнього, зупиняють перебій строків на звернення до суду із позовною заявою про оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками проведення фактичної перевірки.
Перевіряючи поважність причин пропуску строку звернення з адміністративним позовом, суддя встановлює обставини, які стосуються дотримання строку звернення до суду, до яких, зокрема, слід віднести: початок перебігу строку, момент завершення строку, та наявність (відсутність) обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску звернення до суду та "добросовісність" заявника. Під останнім слід розуміти обставини, які свідчать про умисне чи недбале ставлення особою, яка звертається в суд (планує звернутися), до правил обчислення і застосування відповідних строків такого звернення.
Окрім того, згідно із пунктом 46 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява №32053/13 від 29.01.2016), одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений "особливими і непереборними" обставинами.
У пункті 47 Рішення зазначено, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип resjudicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків.
Враховуючи вказане, розгляд судом заяви ФОП ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до адміністративного суду від 25.10.2022, з тих підстав і обґрунтування, які у ній зазначені, повинен відповідати принципу юридичної визначеності.
Суддя вважає наведені позивачем у заяві від 25.10.2022 підстави пропущення строків звернення до суду не поважними, виходячи з наступного.
Так, за приписами підпункту 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім:
- дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків;
- строків проведення камеральних перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення за результатами камеральних перевірок, нарахування пені;
- строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, складення актів, подання та розгляду заперечень, додаткових документів та пояснень, визначення грошових зобов'язань, прийняття, надсилання та оскарження податкового повідомлення-рішення, адміністративного арешту майна за результатами фактичних перевірок.
Положеннями пункту 102.9. статті 102 ПК України передбачено, що на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що вводиться в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
В даному таким винятком є пункт 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України.
Водночас, згідно підпунктів 52-2 і 52-8 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.
Тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених, зокрема, статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.
З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), перебіг строків, які зупинялися відповідно до цього пункту, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.
Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 за №211 (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020, установлено з 12.03.2020 до 22.05.2020 на всій території України карантин.
Дію карантину, встановленого цією постановою, продовжено на всій території України згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 за №392, від 17.06.2020 за №500, від 22.07.2020 за №641, від 26.08.2020 за №760, від 13.10.2020 за №956, від 09.12.2020 за №1236, від 17.02.2021 за №104, від 21.04.2021, за №405, від 16.06.2021 за №611, №855 від 11.08.2021, №981 від 22.09.2021, №1336 від 15.12.2021, №229 від 23.02.2022, №630 від 27.05.2022 і №928 від 19.08.2022.
Зокрема, у відповідності до наведених постанов Кабінету Міністрів України, у спірний період, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України установлено (продовжено) карантин до 31.12.2022.
Отже, встановлені карантинні обмеження діють з 25.11.2021 (дати прийняття відповідачем оскаржуваного рішення) і на даний час.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що дію всього пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану, на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 за №2120-IX.
Так, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 за №2102-ІХ, (із змінами, внесеними згідно з Указами Президента №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022 і №573/2022 від 12.08.2022), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому продовжений з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб.
Така обставина свідчить про помилковість посилання позивача на необхідність застосування, станом на день подання в суд адміністративного позову (17.10.2022), положень підпункту 52-2 пункту 52 підрозділу 10 розділу XX ПК України, який, на переконання останнього, зупиняє перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу, оскільки на час перебігу спірних правовідносин, в тому числі при вирішенні судом клопотання позивача, воєнний стан на території України, не припинений, а отже, дія приписів підпункту 52-2 пункту 52 підрозділу 10 розділу XX ПК України є зупиненою.
Також, суддя вважає безпідставними покликання ФОП ОСОБА_1 на підпункт 52-8 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, оскільки вказана норма податкового законодавства передбачає зупинення, на період дії карантину, перебігу строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу саме в частині процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів, а не судового.
Так, Податковим кодексом України, а саме статтею 56, визначено процедуру адміністративного оскарження рішень контролюючих органів.
Рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку (пункт 56.1. статті 56 цього Кодексу).
Згідно пункту 56.17. статті 56 ПК України, процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги (підпункт 56.17.2 пункту 56.17. статті 56); днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (підпункт 56.17.3. пункту 56.17. статті 56).
В контексті вказаного підпункт 52-8 пункту 52 підрозділу 10 розділу XX ПК України дійсно передбачає зупинення, на період дії карантину, перебігу строків, встановлених статтею 56 цього Кодексу, але дане зупинення строків, з урахуванням конктеризації в цій правовій нормі виду адміністративного оскарження, не застосовуються на такий спосіб оскарження як "в судовому порядку".
В той же час, після введення воєнного стану підрозділ 10 розділу XX ПК України доповнено пунктом 69, яким вирішено установити, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Зокрема, підпункт 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України чітко визначає, що перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи зупиняється, серед іншого, крім, строків оскарження податкового повідомлення-рішення, прийнятого за наслідками фактичної чи документальної позапланової перевірки.
З урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення (пункт 56.18. статті 56 ПК України). Разом з тим, на час воєнного стану, пунктом 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, введено особливості застосування положень статті 102 Кодексу, про що вказано вище по тексту ухвали суду.
При цьому, за нормами пункту 56.19. статті 56 ПК України, у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Виходячи з аналізу наведених правових норм чинного законодавства, які врегульовують спірні правовідносини, суд констатує, що Податковий кодекс України передбачає можливість оскарження платником податків рішення контролюючого органу, як в адміністративному, так і в судовому порядку. Втім, у разі коли до подання позовної заяви платник податків скористався правом адміністративного оскарження рішення, останній має право оскаржити у суді таке рішення протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. Перебіг такого місячного строку (на день подання позову) не змінюється і не зупиняється положеннями пункту 56.18 статті 56, пункту 102.9. статті 102, підпунктів 52-2 і 52-8 пункту 52 підрозділу 10 розділу ХХ, пункту 69.9. пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.
Звертаючись до суду із даним позовом, ФОП ОСОБА_1 просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення за №010900/0706 від 25.11.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в розмірі 25 349,00 гривень.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що ФОП ОСОБА_1 подав до Державної податкової служби України скаргу в адміністративному порядку, яку рішенням від 05.07.2022 за №6577/6/99-00-06-03-02-06 частково задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення за №010901/0706 від 25.11.2021, а податкове повідомлення-рішення за №010900/0706 від 25.11.2021 - залишено без змін.
Отже, з наведеного слідує, що позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення за №010901/0706 від 25.11.2021, яке є предметом розгляду у даній справі, тобто таке рішення пройшло процедуру адміністративного оскарження.
Як з'ясовано суддею із матеріалів адміністративного позову, рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги №6577/6/99-00-06-03-02-06 від 05.07.2022 позивачем отримано 14.07.2022, що підтверджується роздруківкою з сайту АТ "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення, та підтверджено позивачем самостійно у поданій ним позовній заяві від 14.10.2022 .
Відтак, про рішення, прийняте за результатами закінчення процедури адміністративного оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення, позивач дізнався 14.07.2022, а до суду з позовом звернувся 14.10.2022, тобто з пропуском місячного строку звернення до суду з позовом, що встановлений пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України, виходячи з положень частини 3 статті 122 КАС України.
Попри вказане, слід наголосити на тому, що сам факт запровадження воєнного стану чи карантинних обмежень, спричинених розповсюдженням коронавірусом SARS-CoV-2, в/на території Україні, без обґрунтування неможливості звернення до суду саме позивачем у встановлені строки, у зв'язку із запровадження таких, не може вважатись єдино, належною і поважною причиною для безумовного поновлення цих строків.
Позивач не навів у розглядуваному випадку будь-яких конкретних обґрунтувань неможливості звернення до суду із вказаним позовом у встановлені законом строки, а саме протягом місячного строку встановленого пунктом 56.19 статті 56 ПК України, втому числі в період з 14.08.2022 по 14.10.2022, які могли б свідчити про поважність пропуску позивачем такого строку.
Суд розуміє, що окремі події на території України у зв'язку із запровадженням воєнного стану чи карантинних обмежень, спричинених розповсюдженням коронавірусом SARS-CoV-2, об'єктивно можуть створювати виникнення причин, які перешкоджають або суттєво обмежують фізичну можливість реалізувати процесуальні права, в тому числі на підготовку і подачу до суду адміністративного позову. Разом з тим, як зазначив суд, позивач не навів будь-яких обставин, що мали місце у зв'язку із коментованими подіями у відношенні до нього особисто, його близьких родичів тощо, наявність яких суд міг би розглянути і оцінити як поважні причини.
Як зазначено позивач подав заяву про усунення недоліків 25.10.2022, при цьому отримав ухвалу суду 20.10.2022 о 19:33 год.
Станом на 11 день, з дня отримання ухвали суду (24.10.2022), позивач не подав додаткових заяв, клопотань чи документів з іншим обґрунтуванням дотримання ним строків звернення до суду. Відтак, суддя розцінює клопотання позивача від 25.10.2022 як єдину процесуальну заяву по справі, якою обґрунтовано дотримання строків до суду на виконання вимог ухвали від 20.10.2022. А тому, таку заяву суддя в силу вимог частини 8 статті 171 КАС України зобов'язаний розглянути в п'ятиденний строк, з дня її надходження.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позивачем у встановлений законом та ухвалою суду від 20.10.2022 строк не було наведено підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, які б свідчили про поважність причин пропуску такого строку, то наявні достатні правові підстави для повернення даної позовної заяви позивачу.
На підставі наведеного, керуючись пунктом 9 частини 4 статті 169, статтею 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Визнати не поважними причини пропуску фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 строків звернення до суду, визначених у заяві позивача від 25.10.2022.
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення за №010900/0706 від 25.11.2021, - повернути позивачу з усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити заявнику, що за змістом частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку.
Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційні скарги подаються учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Чуприна О.В.