ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 52/20030.06.10
Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку №7 про стягнення 52 412,72 грн. за участю представників позивача -Іваненко І.П., довіреність № Д07/2009/07/10-7 від 10.07.2009 р., відповідача - не з'явився,
У квітні 2010 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 42 291,90 грн. основного боргу, 4 716,29 грн. інфляційної складової боргу, 1 387,49 грн. 3% річних, 4 017,04 грн. пені, а загалом 52 412,72 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання за договором на користування електричною енергією № 453 від 10.01.1991 року.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 05.05.2010 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 09.06.2010 року.
У судовому засіданні 09.06.2010 року оголошувалася перерва на 30.06.2010 року.
Представник відповідача в судове засідання 30.06.2010 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що між Підприємством Київські кабельні мережі ВЕО «Київенерго», правонаступником якого є Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»(постачальник) та Київським автотранспортним підприємством 13029, правонаступником якого є Комунальне підприємство «Київпастранс»в особі Автобусного парку №7 (споживач) 10.01.1991 року укладено договір про користування електричною енергією № 453, який діє в редакції додаткової угоди від 01.10.2008 року, відповідно до умов якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємною частиною.
Згідно п.5 додатку №2І до договору щомісяця 28 числа споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до постачальника для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формою. Крім цього, споживач надає підписані акт приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.
Відповідно до п.13 додатку №2І до договору споживач зобов'язується здійснювати оплату вартості спожитої активної електричної енергії платежем розмиром 100% від обсягу договірної величини споживання електричної енергії на поточний розрахунковий період за тарифом попереднього розрахункового періоду до 25 числа поточного місяця.
Однак, взяті на себе зобов'язання за договором відповідач не виконує, внаслідок чого за період з 01.04.2009р. по 01.04.2010р. виникла заборгованість за спожиту електричну енергію, яка станом на 01.04.2010р. складала 42 291,90 грн.
Поясненнями позивача, поданими ним рахунками-розшифровками активної електроенергії, на підставі звітів про використану спожиту електроенергію, актів приймання-передачі товарної продукції та довідки про погашення боргу за спожиту від АК «Київенерго»електроенергію стверджується факт поставки позивачем відповідачу протягом указаного періоду за спірним договором активної електричної енергії на суму 42 291,90 грн., а також факт користування відповідачем цією електричною енергію.
Однак, до порушення провадження у справі відповідачем було сплачено основний боргу у розмірі 42 291,90 грн., що розрахунком основного боргу автопарку №7 КП «Київпастранс»за спожиту від АК «Київенергно»електроенергію.
За таких обставин, в позові в частині вимог про стягнення 42 291,90 грн. боргу слід відмовити у зв'язку зі сплатою цієї суми до подання позову.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати електричної енергії за договором, з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 4 716,29 грн. інфляційної складової боргу, 1 387,49 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Згідно п. 4.2.2 договору в редакції додаткової угоди від 01.10.2008 року за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.4-2.2.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатками «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів», споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 4 716,29 грн.
З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд вважає можливим відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшити розмір пені до 2 000,00 грн. В позові в частині стягнення 2 716,29 грн. пені судом відмовлено.
Державне мито у сумі 101,21 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 45,57 грн. підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Київпастранс»в особі Автобусного парку №7 (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, код 03114276) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 4 716 (чотири тисячі сімсот шістнадцять) грн. 29 коп. інфляційної складової боргу, 1 387 (одну тисячу триста вісімдесят сім) грн. 49 коп. 3% річних, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. пені, 101 (сто одну) грн. 21 коп. державного мита та 45 (сорок п'ять) грн. 57 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Чебикіна