31 жовтня 2022 року м. Житомир справа № 240/1617/22
категорія 112030500
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
судді Семенюка М.М.,
розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні та виплаті мені одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності II групи з 16.07.2020 року внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України призначити та виплатити призначену одноразову грошову допомогу у зв'язку із встановленням інвалідності II групи внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 16.07.2020 року, відповідно до Закону України від 20.12.1990 року №565-ХІІ «Про міліцію» та Порядку, та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.
В обґрунтування позову зазначає, що відмова у прийнятті рішення щодо призначення та виплати позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІ групи з 16.07.2020 внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби в ОВС протиправною та такою, що порушує право позивача на отримання ОГД відповідно до чинного законодавства.
Ухвалою від 24.01.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому він просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що з моменту первинного огляду МСЕК та встановленням позивачу ІІ групи інвалідності минуло більше ніж 2 роки, тому позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Крім того, відповідач подав клопотання про залучення як другого співвідповідача Державну установу "ТМО МВС України по Житомирській області", в задоволенні якого суд відмовляє враховуючи приписи ст. 48 КАС України та заперечення позивача.
Проаналізувавши наявні у справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, з 2000 є пенсіонером органів внутрішніх справ (міліції).
Протягом 1996-2020 років позивачеві виплачувалась страхова сума у зв'язку з встановленням 40% втрати професійної працездатності.
При цьому, з 16.07.2020 позивачеві було встановлено ІІ групу інвалідності внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Позивач звернувся до Ліквідаційної комісії ГУ МВСУ в Житомирській області із заявою та документами, передбаченими Порядком №850 про виплату одноразової грошової допомоги.
Проте, Ліквідаційна комісія ГУ МВСУ в Житомирській області відмовила позивачу у цьому.
Житомирський окружний адміністративний суд 02.02.2021 прийняв рішення по справі № 240/15307/20, яке набрало законної сили, яким вирішив:
"Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області (вул. Старий Бульвар, 5/37, м. Житомир, 10001. РНОКПП/ЄДРПОУ: 08592164) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною відмову ліквідаційної комісії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області у прийнятті рішення щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку, та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 850 від 21.10.2015.
Зобов'язати ліквідаційну комісію УМВС України в Житомирській області направити до Міністерства внутрішніх справи України висновок Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, внаслідок захворювань, пов'язаних з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Закону України «Про міліцію» №565-ХІІ від 20.12.1990 та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015."
На виконання вказаного рішення ліквідаційною комісією УМВС України в Житомирській області 23.06.2021 було направлено до Міністерства внутрішніх справи України висновок Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та матеріали, розглянувши, які було розглянуто МВС України та відмовлено в затвердженні вказаного висновку.
Листом №2173-33/26-2021 від 26.11.2021 МВС України повідомило про результати розгляду направлених матеріалів і відмовило у затвердженні висновку про виплату позивачу одноразової грошової допомоги, так як установлення вищої групи інвалідності при повторному огляді МСЕК відбулося в період понад два роки від дати встановлення інвалідності при первинному огляді МСЕК.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
На підставі ч. 6 ст. 23 Закону України "Про міліцію" (далі - Закон №565-XII), у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
02 липня 2015 року прийнято Закон України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII) згідно з пунктом 15 Прикінцевих та перехідних положень якого право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
На виконання пункту 2 розділу II «Прикінцевих положень» Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII «Про внесення змін до статті 23 Закону України «Про міліцію» щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції», Кабінетом Міністрів України затверджено Порядок №850, що набрав чинності з 31.10.2015.
Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно з п. 2 Порядку №850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Пунктом 3 Порядку №850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності (250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи).
Разом з цим, відповідно до п. 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Суд зазначає, що Верховний Суд розглядав справу з подібними правовідносинами (№711/1837/18), висновки у якій обов'язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.
Зокрема, у постанові від 22.10.2020 у справі №711/1837/18 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов такого висновку щодо застосування положень ст.23 Закону №565-XII та п.4 Порядку №850 у подібних правовідносинах (п. 41):
1) із втратою чинності з 07.11.2015 Законом № 565-XII право на отримання одноразової грошові допомоги за працівниками міліції збереглось відповідно до пункту 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VII і здійснюється в порядку та на умовах, визначених Порядком № 850;
2) Закон №565-XII, що діяв до набрання чинності Законом № 580-VII, так само як і Закон №580-VII не містять положень щодо можливості отримання відповідною категорією осіб одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми;
3) положення щодо отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі у зв'язку із встановленням працівникові міліції під час повторного огляду вищої групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) визначається за законодавством, що діє на день повторного огляду та міститься виключно у пункті 4 Порядку № 850;
4) передбачені пунктом 4 Порядку №850 обмеження права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі дворічним строком після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності застосовуються починаючи з 31.10.2015 - з дня набрання чинності вказаним Порядком;
5) зазначений дворічний строк обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності, чи зміни причини інвалідності незалежно від дати, коли їх встановлено вперше до 31.10.2015 чи після.
Застосовуючи цей висновок до обставин справи, Верховний Суд у вказаній справі звернув увагу на те, що оскільки між первинним встановленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності та повторним оглядом, за наслідками якого встановлено вищу групу інвалідності минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Як встановлено судом із матеріалів справи, в 2000 році позивачеві було встановлено 40% втрати працездатності та виплачена страхова сума у розмірі 37858,84 грн., а ІІ група інвалідності з 16.07.2020.
Оскільки повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІ групу інвалідності, відбувся 24.07.2020, а первинно йому встановлено 40% втрати працездатності, тобто між цими подіями минуло понад двадцять років, суд прийшов до висновку, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі №2340/3024/18, від 15 лютого 2022 року у справі №300/2476/19, від 13 серпня 2021 року у справі №707/1951/17.
Отже, позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 242-246 КАС України, суд
вирішив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , номер НОМЕР_1 ) до Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601, код 00032684) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.М. Семенюк