ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 11/16403.08.10
За позовомПрокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
доЗакритого акціонерного товариства "Укторгімпекс"
простягнення 28 874,99 грн.
та за зустрічним позовом Закритого акціонерного товариства "Укторгімпекс"
доРегіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву
простягнення 13 000,00 грн.
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники (за первісним позовом):
від прокуратури Бабенко О.В. -помічник прокурора, Коваленко М.М.,
Демиденко Н.П. -старші помічники прокурора
від позивачаІллюшина І.В., Лавська Т.М.. Шабанов С.В. -представники
від відповідачаБойко А.А., Стародуб С.М. -представники
В судовому засіданні 03.08.2010 на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою присутніх представників учасників судового процесу оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Прокурора Солом'янського району міста Києва в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про стягнення з Закритого акціонерного товариства "Укторгімпекс" заборгованості у розмірі 23 767,43 грн., пені у розмірі 3 168,64 грн. та інфляційних втрат у розмірі 1 938,92 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору оренди нерухомого майна, останній несвоєчасно та не в повному обсязі перерахував до Державного бюджету України орендну плату за користування орендованими приміщеннями за період з червня по серпень 2009 року.
Відповідач проти позову заперечує та посилається на постанову Кабінету Міністрів України № 316 від 25.03.2009, якою було запроваджено тимчасове (до 01.01.2010) зниження орендних ставок за оренду нерухомого державного майна і визначено що орендні ставки у зазначений період застосовуються у розмірі 45% встановленого обсягу. Однак, знижена оренда ставка була застосована позивачем лише в травні місяці 2009, а у наступні місяці (червень-серпень 2009 року) орендна плата знову нараховувалась у повному обсязі.
В межах справи № 11/164 Закрите акціонерне товариство "Укторгімпекс" звернулось з зустрічним позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про стягнення безпідставно отриманої суми коштів у розмірі 13 000,00 грн.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що після закінчення строку дії договору 14.10.2009 та 20.10.2009 позивачем за первісним позовом було помилково перераховано на рахунок відповідача за зустрічним позовом кошти в сумі 13 000,00 грн.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву проти зустрічного позову заперечує та зазначає, що в розрахунку заборгованості позивачем за первісним позовом було враховано кошти в сумі 13 000,00 грн., як орендну плату за червень 2009 року. Відповідач за зустрічним позовом також зазначає, що він є органом, який забезпечує контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, а позивачем за зустрічним позовом не доведено факт сплати коштів в сумі 13 000,00 грн. саме на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву.
Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд
По первісному позову.
27.09.2005 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Укторгімпекс" (орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2190 (далі - Договір).
Згідно з п. 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно загальною площею 1 547,2 кв.м, а саме: будівля складу площею 330,05 кв.м, приміщення цеху по ремонту контейнерів площею 521 кв.м та площадка площею 696,15 кв.м, розміщене за адресою: м. Київ, вул. І. Федорова, 39 (далі -об'єкт оренди, приміщення), що знаходиться на балансі Державного підприємства "Державний науково-дослідний центр залізничного транспорту України".
27.09.2005 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди за Актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна.
Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) -червень 2005 року в розмірі 14 263,49 грн.
Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 Договору).
Відповідно до п. 3.3 Договору перерахування орендної плати здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% - орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету, 30% - орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.
Додатковим договором № 1 від 02.02.2007 про внесення змін до договору оренди №2190 від 27.09.2005 абзац 1 п. 3.1 Договору викладений у наступній редакції: "орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за перший (базовий) місяць розрахунку -січень 2007 - 19 822,80 грн."; абзац 1 п. 3.2 Договору у редакції - "орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року".
Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати оренди державного майна" № 316 від 25.03.2009, яка набрала чинності 14.04.2009, впроваджено тимчасове зниження орендних ставок за оренду державного нерухомого майна, а саме, встановлено, що до 1 січня 2010 року орендні ставки, визначені в додатку 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 № 786, крім ставок, визначених пунктами 1 - 3 зазначеного додатка, застосовуються у розмірі 45 відсотків встановленого обсягу.
Листом № 30-04/5518 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повідомило орендаря про прийняття зазначеної постанови та тимчасове застосування знижених орендних ставок.
Пунктом 10.1 Договору визначено, що Договір укладено строком на 11 місяців з 27.09.2005 по 27.08.2006.
Відповідно до п. 10.5 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.
За погодженням сторін строк дії Договору неодноразово продовжувався.
Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву листом №30-04/7692 від 01.06.2009 повідомило Закрите акціонерне товариство "Укторгімпекс" про те, що 27.05.2009 закінчився строк дії Договору № 2190 від 27.09.2005, продовжуватись вказаний договір не буде та запропонувало орендарю повернути орендоване майно.
Відповідач отримав зазначений лист 18.06.2009, про що свідчить підпис його представника. Даний факт відповідачем не заперечується.
У відповідності з ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Оскільки орендодавець в місячний термін після закінчення терміну дії договору повідомив орендаря про закінчення терміну дії договору оренди та необхідність передачі приміщень за актом приймання-передачі, тобто вичинив дії, що свідчать про відмову від продовження терміну дії договору, настання наслідків, передбачених ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України, виключається. Тому укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2190 є припиненим з 28.05.2009 у зв'язку із закінченням строку його дії.
Згідно ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Однак, майно з оренди відповідач своєчасно позивачу не повернув. Лише 31.08.2009 орендар повернув, а орендодавець прийняв із користування нерухоме майно передане за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 2190 від 27.09.2005 за Актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Федорова, 39 корп. "Г".
Як свідчать матеріали справи, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунки за оренду приміщення за період з червня по серпень 2009 року. Заборгованість відповідача перед Державним бюджетом України за Договором оренди № 2190 від 27.09.2005 за вказаний період становить 23 767,43 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2, ст. 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній республіці Крим або перебуває в комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно - правовими актами.
У відповідності до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Пунктом 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно п. 1, п. 3 ст. 19 вказаного Закону орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п. 5.2 Договору орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з п. 5.14 Договору в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Щодо посилання відповідача за первісним позовом на застосування орендодавцем зниженої орендної ставки, встановленої постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати оренди державного майна" № 316 від 25.03.2009, лише у травні 2009 року, а у наступні місяці (червень-серпень 2009 року) орендна плата знову нараховувалась у повному обсязі, суд відзначає наступне.
Вище судом встановлено, що Договір оренди № 2190 від 27.09.2005 є припиненим з 28.05.2009 у зв'язку із закінченням строку його дії.
У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання оплати оренди державного майна" № 316 від 25.03.2009 зазначено, що знижена орендна ставка застосовується для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання чинності цією постановою.
Враховуючи те, що Договір оренди № 2190 від 27.09.2005 є припиненим з 28.05.2009, а знижена орендна ставка застосовується лише до чинних договорів оренди, тому позивач правомірно нараховував знижену орендну ставку тільки в період з 01.05.2009 по 27.05.2009, тобто в період дії Договору.
Посилання відповідача на акт приймання-передачі (повернення) орендованого майна від 31.08.2009 суд не приймає як доказ продовження строку дії Договору, оскільки цим актом підтверджується лише фактичне використання орендованого майна до 31.08.2009. Так само не є доказом продовження строку дії Договору листи позивача за первісним позовом від 05.10.2009 №30-05/14394 та від 11.09.2009 №30-04/13042, в яких вказано, що Договір припинив свою дію 31.08.2009, оскільки в силу положень ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України у зв'язку зі зверненням орендодавця з заявою про відмову від чергової пролонгації Договору строк цього Договору припинився 27.05.2009, а після цієї дати будь-яких додаткових угод до Договору сторони не укладали.
Оскільки свої зобов'язання по Договору щодо сплати орендної плати до моменту фактичного повернення майна відповідач за первісним позовом виконав не належним чином, первісний позов в частині стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України основного боргу в розмірі 23 767,43 грн. підлягає задоволенню.
Крім того, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 1 938,92 грн. та пені в розмірі 3 168,64 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання зі сплати до Державного бюджету орендної плати за Договором оренди № 2190 від 27.09.2005 встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в силу закону за розрахунком позивача перевіреним судом.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 3.5 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному в п.3.3 співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової стави НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексу інфляції за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до п. 5.14 Договору в разі закінчення терміну дії договору оренди (його розірвання), орендар зобов'язаний сплатити орендну плату, заборгованість з орендної плати, пені та штрафні санкції за весь період оренди по день фактичної передачі майна балансоутримувачу (орендодавцю) на підставі акту передачі-приймання.
З огляду на те, що відповідач взяті на себе зобов'язання, в розмірах та строки, передбачені п. 3.1, п. 3.3 Договору оренди № 2190 від 27.09.2005, своєчасно та в повному обсязі не виконав, відповідальність відповідача у вигляді пені за прострочення зобов'язання передбачена Договором, розрахунок пені, доданий позивачем до заяви про збільшення розміру позовних вимог від 07.06.2010 № 30-10/9486 відповідає вимогам ст. 232 Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача пені у розмірі 3 168,64 грн.
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням первісного позову судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача за первісним позовом та підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.
По зустрічному позову.
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що після закінчення строку дії договору 14.10.2009 та 20.10.2009 позивачем за первісним позовом було помилково перераховано на рахунок відповідача за зустрічним позовом кошти в сумі 13 000,00 грн. і відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву повинно повернути зазначену суму коштів, так як дані кошти були безпідставно отримані.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Згідно з ст. 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з'ясування чи набула особа відповідного зобов'язання, визначеного ст. 1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов'язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Пунктом 3.3 Договору встановлено, що перерахування орендної плати здійснюється орендарем самостійно до 10 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 70% - орендної плати перераховується орендарем до Державного бюджету, 30% - орендної плати перераховується орендарем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.
Відповідно до ст. 68 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Фонд державного майна України є одним з органів, що здійснює контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету
Як вбачається з копій платіжних доручень № 790 від 14.10.2009 та № 806 від 20.10.2009, якими сплачено кошти в сумі 13 000,00 грн., одержувачем вказаних коштів є ВДК у Шевченківському районі міста Києва. А у графі "призначення платежу" платіжних доручень зазначено, що кошти сплачені в якості орендної плати за червень 2009 року.
Тобто кошти в сумі 13 000,00 грн. були перераховані позивачем за зустрічним позовом до державного бюджету, а не на рахунок Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, як стверджує Закрите акціонерне товариство "Укторгімпекс".
Крім того, суд відзначає, що в розрахунку заборгованості Закритого акціонерного товариства "Укторгімпекс" з орендної плати по Договору № 2190 від 27.09.2005, доданому до заяви про збільшення розміру позовних вимог, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву було враховано сплачені позивачем за зустрічним позовом кошти в сумі 13 000,00 грн., як орендну плату за червень 2009 року.
Враховуючи викладене, зустрічні позовні вимоги про стягнення 13 000,00 грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У зв'язку з відмовою в зустрічному позові судові витрати покладаються на позивача за зустрічним позовом відповідно до положень ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Первісний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Укторгімпекс" (юридична адреса: 01034, м. Київ, пров. Георгіївський, 5; фактична адреса: 03038, м. Київ, вул. Федорова, 39-Г, ідентифікаційний код 21547582, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного бюджету України (ВДК у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31111094700011, код 26077968 ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕДК: 22080300, призначення платежу -плата за оренду майна бюджетних установ) основний борг у розмірі 23 767 (двадцять три тисячі сімсот шістдесят сім) грн. 43 коп., збитки від інфляції у розмірі 1 938 (одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім) грн. 92 коп. та пеню у розмірі 3 168 (три тисячі сто шістдесят вісім) грн. 64 коп.
3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Укторгімпекс" (юридична адреса: 01034, м. Київ, пров. Георгіївський, 5; фактична адреса: 03038, м. Київ, вул. Федорова, 39-Г, ідентифікаційний код 21547582, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Державного бюджету України 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 75 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
4. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення: 06.08.2010