Україна
Донецький окружний адміністративний суд
31 жовтня 2022 року Справа№200/4519/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Молочної І. С., розглянувши в порядку спрощеного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
07.10.2022 ОСОБА_1 , позивач, звернувся з позовом до Донецького окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області:
- визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01.11.2015 по 31.03.2018;
- зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01.11.2015 по 31.03.2018.
Ухвалами Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2022 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та витребувано встановлені судом докази по справі.
28.10.2022 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надало до суду відзив на позовну заяву.
Ухвалою суду від 28.10.2022 долучено до матеріалів справи відзив на позовну заяву, наданий Управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області.
Інших клопотань від сторін до суду не надходило.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено ще на 30 діб, тобто до 25.04.2022.
Указом Президента України від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 на 30 діб.
Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25.05.2022 строком на 90 діб.
Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.
02.03.2022 опублікованими Радою суддів України 02.03.2022 Рекомендаціями щодо роботи судів в умовах воєнного стану року, судам України рекомендовано за можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через залучення до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Відповідно до наказу голови Донецького окружного адміністративного суду від 26.02.2022 №14/І-г «Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи» запроваджено особливий режим роботи для суддів Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи з 26.02.2022 до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.
Донецький окружний адміністративний суд продовжує свою роботу у дистанційному режимі.
За правилами пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до частини п'ятої статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Відтак, відсутні перешкоди для розгляду справи по суті.
Так, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 по справі №200/6009/21 відповідачем нараховані щомісячні страхові виплати за період з 01.11.2015 по 31.03.2018 та здійснена виплата шляхом банківського переказу на особовий рахунок позивача. Після чого, позивач звернувся до відповідача із адвокатським запитом щодо виплати компенсації за втрату частини доходів. Однак, листом від 26.09.2022 відповідач відмовив у виплаті компенсації, оскільки вважає, що рішення суду виконано своєчасно.
Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує його конституційні права. Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідач через Відділ документообігу та архівної роботи суду подав відзив на адміністративний позов, за змістом якого заперечив проти задоволення заявлених вимог в повному обсязі.
Свою позицію відповідач вмотивовував тим, що в серпні 2022 року від представника позивача до управління Фонду надійшов адвокатський запит щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат позивачу, за результатом розгляду якого листом від 26.09.2022 №04-02-76 повідомлено, що правові підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати страхових виплат позивачу відсутні. Відповідач зауважує, що на час розгляду адвокатського запиту судове рішення від 02.08.2021 по справі №200/6009/21 вважається виконаним, при виконанні якого відповідачем були дотримані строки, встановлені Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затверджений постановою правління Фонду соціального страхування України від 19.07.2018 № 11.
Крім того, відповідач зазначає, що не має виплачувати компенсацію втрати частини доходів, оскільки нарахування та виплата страхових виплат позивачу проведена в межах одного місяця з дати набрання законної сили рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 по справі №200/6009/21.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Довідкою Міністерства охорони здоров'я України до акта огляду МСЕК від 07.07.2014 серії 10 ААБ №401044 ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності безстроково.
Отже, позивач є особою, що отримує страхові виплати, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02.08.2021 у справі №200/6009/21, яке набрало законної силі відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021, адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення певних дій задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 заборгованості за страховими виплатами за період з листопада 2015 року по березень 2018 року.
Зобов'язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 41325231, місцезнаходження: вул. Свободи, 5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість за страховими виплатами за період з листопада 2015 року по березень 2018 року.
Відповідно до постанови Костянтинівського міського відділення Управління виконавчої дирекції в Донецькій області Фонду соціального страхування України в Донецькій області від 04.01.2022 №14026/228916/72552/22 «Про призначення доплати» призначено доплату страхових виплат потерпілому ОСОБА_1 номер справи 72552, номер випадку 72552 в розмірі 41686,32 грн. за період з листопада 2015 року по березень 2018 року.
Згідно із платіжним дорученням №244 від 27.01.2022 на банківські реквізити позивача була перерахована сума коштів у розмірі 41686,32 грн.
Відповідно до довідки про доходи ОСОБА_1 загальна сума доходу за період листопад 2015 року - березень 2018 року становить 41686,32 грн.
Листом від 26.09.2022 вих.№04-02-76 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області надало відповідь на адвокатський запит щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ОСОБА_1 в якому зазначило, зокрема, наступне.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців втрати доходів, нарахованих громадянам.
Постанова про призначення страхових виплат ОСОБА_1 видана 14.01.2022, виплати здійснені 27.01.2022, тобто в межах місячного строку, встановленого статтею 2 зазначеного Закону.
Відповідач вважає, що правові підстави для нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати ОСОБА_1 відсутні.
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.
Стаття 129-1 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною сьомою статті 47 Закону України від 23.09.1999 №1105-ХIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №1105-ХІV) встановлено, якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхової виплати, з вини Фонду своєчасно не визначено або не виплачено суми страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку із зростанням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці».
Відповідно до статті 1 Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (далі - Закон №2050-ІІІ) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Згідно із частиною першою статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Частиною другою статті 2 Закону №2050-ІІІ визначено, що під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі соціальні виплати.
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Відповідно до статті 5 Закону № 2050-ІІІ своєчасно не отриманий з вини громадянина доход компенсації не підлягає.
Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159).
Згідно з пунктом 1 Порядку №159 дія цього Порядку поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №159 компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року; компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, зокрема, соціальні виплати.
Пунктом 5 Порядку №159 передбачено, що сума компенсації виплачується громадянам у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Аналіз наведених норм встановлює, наступне, основною умовою для виплати компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, при цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення; компенсація за порушення строків виплати такого доходу не відповідає ознакам платежу, що має разовий характер, оскільки зумовлена порушенням строків сплати відповідачем виплат, що носило триваючий характер; кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер та спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги; право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені; компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу; наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів; використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункту 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення; захист такого порушеного права полягає у зобов'язанні відповідача вчинити кореспондуючі цьому праву дії здійснити такий розрахунок та сплатити нараховану суму.
Враховуючи вищезазначене, ОСОБА_1 має право на отримання компенсації втрати доходу у зв'язку із порушенням строків виплати щомісячних страхових виплат за період з 01.11.2015 по 31.03.2018.
Суд відхиляє доводи відповідача, що відмова Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів є правомірною, оскільки донарахована сума щомісячних страхових виплат за період з 01.11.2015 по 31.03.2018 на підставі рішення суду виплачена своєчасно та в повному обсязі, так як несвоєчасне нарахування та, як наслідок, несвоєчасна виплата щомісячних страхових сум (виплат) у спірних правовідносинах є наслідком протиправної бездіяльності органу соціального страхування, що встановлено рішенням суду у справі №200/6009/21, яке набрало законної сили, і яким встановлено, що Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області мало нараховувати та сплачувати позивачу у період з 01.11.2015 по 31.03.2018 страхові виплати, але не здійснювало цього.
Отже, страхові виплати, нараховані та сплачені позивачу за вказаний період, не були нараховані своєчасно не у зв'язку із відсутністю обов'язку щодо такого нарахування, а у зв'язку із протиправною бездіяльністю суб'єкта владних повноважень (яка встановлена судом) щодо такого нарахування.
Зазначений висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 08.06.2022 по справі №200/5213/20-а, від 31.08.2021 по справі №264/6796/19-а.
Суд зазначає, що право на отримання компенсації виникло у позивача з дня отримання страхових виплат за період з 01.11.2015 по 31.03.2018, тобто з січня 2022 року.
При цьому Закон №2050-ІІІ та Порядок №159 не пов'язують проведення такої компенсації із обов'язком особи звернутися із заявою про її виплату.
Таким чином, під час виплати позивачу заборгованості зі сплати щомісячних страхових виплат за період з 01.11.2015 по 31.03.2018, яка мала місце у січні 2022 року, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області зобов'язано було у той же день нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати, однак цього не зробило.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню шляхом зобов'язання Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку із порушенням строків сплати щомісячних страхових виплат за період з 01.11.2015 по 31.03.2018.
Відповідно до вимог частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частин п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності та враховуючи, що правомірність своїх дій відповідачем не доведена, суд приходить висновку про обґрунтованість пред'явленого позову та про задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною другою статті 14 КАС України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частиною першою статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу змісту наведених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд, яке не виключає існування принципу обов'язковості судового рішення.
За таких умов, а також за відсутності наведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і ненадання останнім доказів в підтвердження наміру відповідача ухилятися від виконання судового рішення, суд не вбачає підстав для зобов'язання відповідача подати у встановлений судом строк, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення суду.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до квитанції №125 від 06.10.2022 позивачем сплачено судовий збір в сумі 992,40 грн.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, зважаючи на те, що позивачем сплачено суму судового збору та позовні вимоги задоволено в повному обсязі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму судового збору на користь позивача.
Керуючись статтями 2, 6, 8-9, 19-20, 22, 25-26, 72-78, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; рнокпп: НОМЕР_2 ) до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області (місце знаходження: вул. Свободи, буд. 5, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122; код ЄДРПОУ: 41325231) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01.11.2015 по 31.03.2018.
Зобов'язати Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків сплати щомісячної страхової виплати за період з 01.11.2015 по 31.03.2018.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 (дев'ятсот дев'яності дві) грн. 40 коп.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 31.10.2022.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду у паперовому вигляді або через електронний кабінет (https://id.court.gov.ua/) у підсистемі «Електронний суд».
У разі застосування судом частини третьої статті 243 КАС України строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.С. Молочна