ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
29 липня 2010 року 17:46 № 2а-9298/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Порталгруп"
до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва
про визнання протиправним та скасування рішення №0004482312/0 від 16.07.2009р.
За участю представників:
позивача : Лосєв Д.В. (довіреність від 25.04.2010р. №01)
відповідача: Пархоменко Л.М. (довіреність №8190/9/10-214 від 30.11.2009р.)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Порталгруп»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №0004482312/0 від 16.07.2009р.
В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов та зазначив, що висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97 року №168/97-ВР (зі змінами та доповненнями) базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження доказами. Не погоджуючись з висновками про завищення податкового кредиту, позивач посилається на те, що податковий кредит сформований позивачем відповідно до вимог вищезазначеного Закону, на підставі належно оформлених податкових накладних виданих, оплачені позивачем грошовими коштами, що підтверджено відповідними платіжними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які податковим органом не були прийняті до уваги. За наведених обставин, представник позивача просить суд скасувати оспорюванні податкові повідомлення -рішення.
Представник відповідача у письмових запереченнях та в судовому засіданні позов не визнав, мотивуючи тим, що перевіркою встановлено завищення податкового кредиту з податку на додану вартість у січні 2008р., квітень 2008р., травень 2008р., внаслідок включення сум ПДВ, визначених у податкових накладних, виданих ТОВ «Катко», первинні та інші документи якого визнані недійсними на підставі рішення Васильківського райсуду від 12.06.2008р. В зв'язку з цим, податковим органом встановлено порушення позивачем п.п. 7.4.5 п.7.4, пп.. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»та винесене оскаржуване податкове повідомлення -рішення.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено документальну невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Порталгруп»(код ЄДРПОУ 34494214) щодо підтвердження відомостей. Отриманих від особи, яка сала правові відносини з Товариством з обмеженою відповідальністю «Катко»(код ЄДРПОУ 34842268) за період січень 2008р.. квітень 2008р., травень 2008р., за результатами якої складено акт перевірки №975/23-12/34494214 від 16.06.2009 року.
Перевіркою встановлено порушення пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на загальну суму - 50 100 грн., у тому числі:
- за січень 2008р. -в сумі 8000 грн.;
- за квітень 2008 року -в сумі 21 000 грн.;
- за травень 2008 року -в сумі 21100 грн.
Як свідчать обставини справи, підставою для визначення спірних податкових зобов'язань за результатами документально невиїзної перевірки було те, що постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008р. задоволено позов Васильківської ОДПІ та вирішено визнати недійсними з 13.04.2007 року, з дати державної реєстрації, установчі документи (статут) ТОВ «Катко»(код ЄДРПОУ 34842268), свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість з моменту його складання, визнати недійсними первинні бухгалтерські документи з реквізитами ТОВ «Катко»(накладні, акти виконаних робіт, прийому -передачі, рахунки -фактури, акти прийому передачі векселів, векселя та інші.)
На підставі рішення суду, Васильківською ОДПІ складено акт №51 від 14.07.2008р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «Катко»(код 34842268).
Тобто, як зазначено в пункті 3 Акту перевірки, ТОВ «Порталгруп» на власний ризик, з метою отримання прибутку мало взаємовідносини з ТОВ «Катко», свідоцтво платника ПДВ якого визнано недійсними постановою Васильківського міськрайонного суду.
Згідно пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Києва прийняте податкове повідомлення -рішення від 16.07.09р. №0004482312/0, яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 75 150,00 грн., в т.ч. 50 100 грн. - основний платіж, 25 050 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Правомірність вказаного податкового повідомлення -рішення є предметом даного спору.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд не погоджується з висновками акту перевірки з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Порталгруп»як платник податків та зборів взяте на облік в Державній податковій інспекції у Шевченківському районі м. Києва та згідно свідоцтва №39125992 від 14.08.2006р. в періоді, що перевірявся, був платником податку на додану вартість.
Податковий кредит ТОВ «Порталгруп»виник внаслідок придбання послуг (проектні роботи, виготовлення демонстраційного макету м.1:2000) у ТОВ «Катко»згідно договорів, копії яких містяться в матеріалах справи.
Поруч з тим, на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом долучені до матеріалів справи та в ході розгляду даної адміністративної справи досліджені завірені копії первинних документів (податкові накладні, видаткові накладні), отриманих від контрагента ТОВ «Катко», суми ПДВ по яким були включені останнім до податкових декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди.
Факт виконання грошових зобов'язань за вказаними розрахунками, а саме те, що ТОВ «Порталгруп»здійснило оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Катко»підтверджується платіжними дорученнями з відміткою банку про виконання, які були досліджені судом та наявні в матеріалах справи.
Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне звернути увагу на те, що засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.99 року.
Відповідно до ст.3 Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, реєстрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 3 ст. 8 вказаного Закону).
Згідно ч. 4 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність України" для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації, в тому числі самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства.
Статтею 1 Закону визначено, що господарська операція -дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Первинний документ -документ який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ст.9 вказаного Закону підставою для здійснення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складенні під час здійснення господарських операцій, а якщо це не можливо -безпосередньо після їх закінчення.
У відповідності до п.5 ст.9 вказаного Закону господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійсненні.
Спеціальним законом, який визначає платників податків на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету, є Закон України “Про податок на додану вартість”.
Тому, при визначенні податкового кредиту з податку на додану вартість, насамперед, слід керуватися нормами цього Закону, враховуючи також положення інших законодавчих актів з питань оподаткування, які регулюють порядок та підстави виникнення податкового кредиту з податків і не суперечать спеціальному Закону.
Відповідно до пункту 1.7. Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Згідно до вимог пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку..
У відповідності до п. 6.2. Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України 30.05.1997 р. № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 р. за № 233/2037, податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість. Згідно з абз. 1 п. 5 цього Порядку зазначається, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Згідно з підпунктом 7.5.1. пункту 7.5. статті 7 Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону). А податкова накладна відповідно до підпункту 7.2.3. пункту 7.2. ст.7 Закону складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).
У відповідності до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтвердженні податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
Виходячи зі змісту пункту 7.4. ст.7 Закону, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.
Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п. 7.4.5 Закону).
Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2. ст.7 цього ж Закону, податкова накладна, має містити : а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Правовий аналіз наведених норм законодавства дає підстави зробити висновок, що суб'єкт господарювання може розраховувати на податковий кредит, якщо в нього є в наявності належним чином оформлені податкові накладні, які виписані особами, що у встановленому порядку зареєстровані як платники податку.
В даному випадку, податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних ТОВ «Катко», а саме:
№185/4 від 31.01.2008р. на загальну суму 48000, в т.ч. 8000 грн. ПДВ;
№540/4 від 31.03.2008р. на загальну суму 126000 грн.. в т.ч. 21000 грн. ПДВ
№906/2 від 29.05.2008р. на загальну суму 66940 грн., в т.ч. 11156,67 грн. ПДВ
№913/2 від 29.05.2008р. на загальну суму 59660 грн.. в т.ч. 9943,33 грн. ПДВ.
Як зазначено в п. 3 акту перевірки, суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду. Віднесено до складу податкового кредиту податкових декларацій з податку на додану вартість за січень2008р., квітень 2008р., травень 2008р. Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводилися у безготівковій формі. Станом на кінець періоду, що перевірявся, дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ «Катко» становить 0,00 грн.
Разом з тим обставини щодо реєстрації платником податку на додану вартість контрагентів, на підставі податкових накладних яких інший платник податку включив до податкового кредиту суму податку, має істотне значення для вирішення спору стосовно правомірності формування податкового кредиту, оскільки відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники цього податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, закріпленого нормами процесуального права, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Так, з метою встановлення додаткових доказів по справі, Окружний адміністративний суд м. Києва, ухвалою від 23.03.2010р. витребував від Державної податкової адміністрації України відомості щодо знаходження в Реєстрі платників податку на додану вартість ТОВ «Катко»(код ЄДРПОУ 34842268).
Відповідно до письмових пояснень ДПА України від 26.04.2010р. ТОВ «Катко»було зареєстровано платником ПДВ 03.05.2007р. у Васильківській ОДПІ Київської області (свідоцтво №100038702 серії НБ №066555 від 03.05.2007 року). Анулювання реєстрації ТОВ «Катко»як платника ПДВ здійснене за ініціативою податкового органу 12.06.2008р. у зв'язку з ліквідацією товариства за рішенням суду.
Таким чином, у періоді, що перевірявся ТОВ «Катко»було зареєстроване платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №100038702 серії НБ №066555 від 03.05.2007 року, виданого Васильківською ОДПІ. Надані ним податкові накладні оформлені у відповідності до вимог наведеної норми, чого не заперечує представник відповідача.
Крім того, як свідчать матеріали справи, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.209р. постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 12.06.2008р. скасовано, провадження у справі за позовом Васильківської ОДПІ про скасування державної реєстрації ТОВ «Катко», визнання недійсними установчих документів з моменту їх державної реєстрації, первинних документів та свідоцтва -закрито.
Ліквідації вказаного товариства та анулювання свідоцтва платника ПДВ, що мали місце після укладання та виконання господарських операцій, не може бути доказом втрати контрагентами платника ПДВ статусу такого платника до фактичного його виключення з реєстру.
Рішення про виключення з реєстру платників ПДВ та саме виключення з реєстру платника ПДВ, не можуть мати зворотної дії в часі, тобто поширюватися на правовідносини, що виникли до їх прийняття, а відтак не можуть поширюватись і на податкові накладні, видані у цей період, та господарські операції, які мали місце до прийняття такого рішення.
Крім того, формування платниками ПДВ податкового кредиту не може визнаватися неправомірним на тій лише підставі, що державна реєстрація суб'єкта господарювання або реєстрація контрагента такого платника податку скасовувалась.
За таких обставин, сума податку на додану вартість по операціях з контрагентом ТОВ «Катко»була правомірно віднесена ТОВ «Порталгруп»до складу податкового кредиту у січні , квітні, травні 2008 року..
При цьому, слід звернути увагу на постанову судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10 червня 2003 року, згідно змісту якої зроблено висновок про те, що визнання у судовому порядку недійсними з моменту реєстрації установчих документів платника податку і його свідоцтва як платника ПДВ не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними, оскільки його контрагенти за договором можуть самостійно нести відповідальність за наявності вини.
Окрім того, у постанові судової палати у адміністративних справах Верховного Суду України від 13 січня 2009 року зазначено, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляло правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.
Посилання відповідача на порушення 13.02.20008р. слідчим СВ Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області кримінальної справи за фактом створення фіктивного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності та за фактом підроблення фінансово-господарських документів ТОВ «Катко», за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 358 КК України є не переконливим виходячи з наступного.
Факт порушення кримінальної справи не є допустимим доказом в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки згідно з положеннями ст.323 Кримінально - процесуального кодексу України суд обґрунтовує вирок лише на тих доказах, які були розглянуті в судовому засіданні. При цьому згідно ст.76 КАС України, пояснення сторін, третіх осіб, їхніх представників про відомі їм обставини, що мають значення для справи, оцінюються поряд з іншими доказами у справі.
Постанова про порушення кримінальної справи не є підставою для звільнення від доказування відповідно до ч.3. ст.72 КАС України, натомість, обов'язок доказування правомірності свого рішення покладений саме на відповідача, як на суб'єкта владних повноважень ( ст.71 КАС України).
Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.
Отже, Відповідач не надав суду належних, допустимих та достовірних доказів які б, у своєї сукупності, підтвердили законність та обґрунтованість висновків викладених в Акті перевірки та як наслідок, винесеного податкового повідомлення-рішення.
Згідно з ч.4 ст.70 КАС України визначено, що обставини , які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Конституції України, норми Конституції України є нормами прямої дії. Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення №0004482312/0 від 16.07.2009р., винесеного ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, є обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порталгруп»підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення №0004482312/0 від 16.07.2009р. ДПІ у Шевченківському районі м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя П.О. Григорович