05 серпня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-2455/10/2470
13:11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Левицького В.К.,
при секретарі судового засідання Левчуку Д.С..
за участю сторін:
представника позивача - Мітрік І.Г., за довіреністю;
відповідач - не з'явився;
прокурора - помічник прокурора м. Чернівці Боднарчук Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі до Відкритого акціонерного товариства "Красноїльський деревообробний комбінат" про стягнення заборгованості,-
Прокурор Сторожинецького району Чернівецької області в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі (далі - позивач) звернувся з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Красноїльський деревообробний комбінат” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України в сумі 90028,55 грн. Позов мотивовано тим, що за відповідачем рахується борг по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 90028,55 грн. Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення вказаної заборгованості.
В судовому засіданні представник Управління пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі підтримав заявлений прокурором в їх інтересах позов та просив суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Відповідач подав до суду письмове заперечення проти позову, в якому вказував про часткову сплату заборгованості по платежах до Пенсійного фонду України в сумі 1703,69 гр. В зв'язку з цим просив врахувати вказану обставину при розгляді справи.
Відповідач в судове засідання вдруге не з'явився, явку представника в судове засідання не забезпечив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв. Про дату, час та місце проведення судового засідання відповідача повідомлено належним чином, про що свідчать відмітки про вручення рекомендованих поштових відправлення від 21.07.2010 р. та 30.07.2010 р. Нез'явлення у судове засідання відповідача, згідно ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору по суті за наявними в справі матеріалами.
Заслухавши пояснення прокурора та позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, ст. ст. 14, 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” Відкрите акціонерне товариство “Красноїльський деревообробний комбінат” (59022, смт. Красноїльськ, вул. Дружби, 26, Чернівецька область, ідентифікаційний код 05446835) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області та є платником страхових внесків (збору) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 15.02.1991 р. (а.с. 11).
Судовим розглядом встановлено, що згідно поданого відповідачем розрахунку сум страхових внесків, що підлягають сплаті за квітень 2010 р. до Управління пенсійного фонду в Сторожинецькому районі Чернівецької області, ним було нараховано до сплати страхових внесків на загальну суму 90028,55 грн., в т. ч. по тарифу 32,3% - 84926,79 грн., 1-2% - 5101,76 грн. З огляду на наведене за відповідачем рахується недоїмка по платежах у розмірі 90028,55 грн.
Несплата страхових внесків в сумі 90028,55 грн., підтверджується розрахунком суми боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 07.07.2010 р., а також картками особового рахунку страхувальника юридичної особи або фізичної особи, яка має найманих працівників та Актом б/н звірення розрахунків по внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування станом на 01.06.2010 р.
Позивачем також на адресу відповідача направлялась вимога № Ю-206 від 04.06.2010 про сплату недоїмки в розмірі 409463,60 грн., яку останній отримав 17.06.2010 р., про що свідчить відмітка про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с. 15). У добровільному порядку суму недоїмки відповідач не сплатив, вказану вимогу не оскаржував.
Згідно ст. ст. 1 та 14 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі Закон № 1058-ІV) страхувальниками є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
У відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058-ІV страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Частиною 6 ст. 20 Закону № 1058-ІV встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом, зокрема для відповідача, є календарний місяць.
Згідно з ч. 2 ст. 106 Закону № 1058-ІV суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених ст. 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-ІV у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього штрафною санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Також в ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідач частково погасив заборгованість по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України на загальну суму 1703,69 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1388 від 05.07.2010 р. на суму - 1606,69 грн., № 1387 від 05.07.2010 р. на суму - 97,00 грн. Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 88324,86 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що вимоги підлягають частковому задоволенню відповідно до чинного законодавства та у межах заявлених вимог, з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України в сумі 88324,86 грн.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач довів суду факт часткового погашення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Поряд з цим, позивач не давав до суду доказів, які спростовують часткове погашення відповідачем заборгованості, але при цьому не заперечував сам факт поступлення коштів на рахунок пенсійного фонду в сумі 1703,68 грн.
Крім того, суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 № 679-XIV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.
Таким чином, у разі недотримання страхувальником порядку погашення недоїмки в порядку календарної черговості їх виникнення, пенсійний орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене страхувальником..
За таких обставин, самостійне зарахування пенсійним органом сплачених страхувальником сум у рахунок погашення недоїмки в порядку календарної черговості їх виникнення, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником коштів до Пенсійного Фонду, є неправомірним.
Посилання позивача на норми ч 5 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” стосовно права пенсійного органу погашати суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення, суд вважає безпідставним, оскільки таке погашення можливе за рахунок сум, що надходять від державної виконавчої служби, які стягуються в примусовому порядку, або ж страхувальником при сплаті недоїмки, пені та фінансових санкцій не визначено призначення платежу та/або період сплати.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), відповідно до ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.
У процесі розгляду справи не виявлено інших фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 51, 69, 71, 86, 94, 158, 160 - 163 КАС України, суд, -
1.Адміністративний позов задовольнити частково.
2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Красноїльський деревообробний комбінат” (59022, смт. Красноїльськ, вул. Дружби, 26, Чернівецька область, ідентифікаційний код 05446835) на користь управління Пенсійного фонду України в Сторожинецькому районі Чернівецької області (59000, м. Сторожинець, вул. Лопуляка, 6, код за ЄДРПОУ 21430644) заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 88324,86 грн.
Порядок та строки набрання постановою законної сили та оскарження.
Постанова відповідно до ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складання її в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлено та підписано судом 09.08.2010 р.
Суддя В.К. Левицький