№ 2а-3215/10/2370
03.08.2010 р. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Мишенка В.В.,
при секретарі Гришанові Д.Є.,
за участю: представника позивача Шевченко А.Л. - за довіреністю, представників відповідача Філатова С.М. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області до комунального проектно-виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» про стягнення економічних санкцій в сумі 238710 грн. 00 коп.,
Державна інспекція з контролю за цінами в Черкаській області (далі-позивач) звернулась до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до комунального проектно-виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро»(далі-відповідач) про стягнення економічних санкцій на загальну суму 238710 грн. 00 коп.
Свій позов позивач обґрунтовує тим, що в період з 22.04.2009 року по 27.04.2009 року державною інспекцією з контролю за цінами в Черкаській області проведена перевірка комунального проектно-виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро»з приводу дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг місцевими органами містобудування і архітектури та їх госпрозрахунковими підрозділами, які здійснюють підготовку та надання замовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єктів архітектури щодо дотримання вимог Закону України «Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу»№ 2328 від 20.12.1999 року.
Даною перевіркою встановлено, що відповідачем в період з 01.04.2008 року по 01.01.2009 року при визначенні розміру плати за виконання робіт застосовувався індекс в розмірі 5,39, що є порушенням наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 331 від 26.11.2007 року «Про затвердження індексу при визначенні розміру плати за виконання робіт», яким затверджений індекс у розмірі 3,69. Внаслідок чого, за період з 01.04.2008 року по 01.01.2009 року відповідачем отримано необґрунтованої виручки на загальну суму 79570 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком суми необґрунтовано отриманої виручки від 27.04.2009 року. За результатами вказаної перевірки складено акт № 1025 від 27.04.2009 року. На підставі вказаного акту позивачем винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 52 від 30.04.2009 року на загальну суму 238710 грн. 00 коп., в тому числі штраф в сумі 159140 грн. 00 коп.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх повністю.
Представник відповідача проти заявлених вимог заперечував з приводу чого надав суду письмові заперечення, в яких зазначив, що позивачем в період з 22.04.2009 року по 27.04.2009 року була проведена перевірка відповідача щодо дотримання ним вимог Закону України «Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу»№ 2328 від 20.12.1999 року. За результатами вказаної перевірки складено акт № 1025 від 27.04.2009 року. На підставі вказаного акту позивачем винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 52 від 30.04.2009 року на загальну суму 238710 грн. 00 коп., в тому числі штраф в сумі 159140 грн. 00 коп., яке було направлено позивачем відповідачу для виконання в 10-денний строк. У вказаний термін відповідач економічні санкції за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 238710 грн. 00 коп. не сплатив, що підтверджується актом перевірки № 1324 від 29.06.2010 року.
Відповідно до пп. 3.6 п. 3 «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України № 1047/6238 від 03.12.2001 року, в разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.
Згідно ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншим законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Вказану позовну заяву про стягнення з відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 238710 грн. 00 коп. позивачем підписано та подано до суду лише 29.06.2010 року.
Наведені обставини, на думку відповідача, вказують на те, що позивачем пропущений річний строк для звернення до суду, а тому в задоволенні позову повинно бути відмовлено.
Крім того, в судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, в зв'язку з тим, що відповідно до ст. 250 ГК України закінчились строки застосування до відповідача адміністративно-господарських санкцій.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.
Відповідач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 15.11.2001 року за № 10241200000000567, ідентифікаційний код 21361995.
Стаття 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»№ 507-XII від 03.12.1990 року (далі - Закон України № 507-XII від 03.12.1990 року) визначає повноваження Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Статтею 8 вказаного Закону України № 507-XII від 03.12.1990 року передбачено державне регулювання цін і тарифів та зазначено, що воно здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Стаття 13 Закону України № 507-XII від 03.12.1990 року встановлює, що державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями. Державні органи, що здійснюють контроль за цінами, та їх посадові особи мають права, виконують обов'язки і несуть відповідальність, передбачені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», крім повноважень, передбачених пунктами 6 - 9 статті 11 вказаного Закону. Господарські суб'єкти повинні в установленому порядку подавати необхідну інформацію для здійснення контролю за правильністю встановлення і застосування цін.
Стаття 14 Закону України № 507-XII від 03.12.1990 року визначає відповідальність за порушення державної дисципліни цін, а саме передбачає, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Основним завданням Державної інспекції з контролю за цінами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 року є організація та здійснення відповідно до законодавства функцій з контролю та нагляду за дотриманням центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суб'єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування цін (тарифів).
У межах своєї компетенції Державна інспекція з контролю за цінами здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
В період з 22.04.2009 року по 27.04.2009 року на підставі посвідчення № 1025 від 21.04.2009 року заступником начальника відділу Задорожною І.В. та старшим державним інспектором державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області Лисенко І.А. проведена перевірка комунального проектно-виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро»з приводу дотримання вимог чинного законодавства з питань ціноутворення при наданні платних послуг місцевими органами містобудування і архітектури та їх госпрозрахунковими підрозділами, які здійснюють підготовку та надання замовникам архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єктів архітектури щодо дотримання вимог Закону України «Про порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об'єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу»№ 2328 від 20.12.1999 року.
Даною перевіркою встановлено, що при визначенні ціни за кожен вид робіт відповідач керується постановою колегії «Про базові показники вартості проектно-планувальних та інших робіт по наданню платних послуг замовникам в Українській РСР», а також постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок»та наказом управління архітектури, регулювання забудови та земельних відносин міста № 16-у від 05.12.2007 року «Про доручення для підготовки довідок». Вищезазначені послуги надаються відповідачем на підставі заяви замовника, за якою складається договір та протокол узгодження ціни. В договорі вказується предмет договору, вартість робіт і порядок розрахунків, порядок видачі та прийняття робіт, відповідальність сторін та інші умови договору. Кошти за виконані роботи вносяться через банківські установи.
До вартості робіт для визначення розмірів плати застосовуються індекси, які затверджуються щорічно відповідно до наказів Міністерства регіонального розвитку та будівництва.
У 2008 році відповідач застосовував індекс для обчислення розміру кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт у розмірі 5,39 згідно з наказом Мінрегіонбуду від 06.07.2007 року № 92 «Про індекси та показники визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт», який не зареєстрований в Міністерстві юстиції України і відповідно не є чинним.
Для визначення розміру плати за виконання робіт, зазначених у таблицях «Базових показників вартості проектно-планувальних та інших робіт по наданню платних послуг замовникам в Українській РСР»затверджених постановою колегії Держбуду України № 24ві 26.06.1991 року індекс розцінок у розмірі 3,69 затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України № 331 від 26.11.2007 року «Про затвердження індексу при визначенні розміру плати за виконання робіт»зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10.12.2007 року за № 1362/4629.
Внаслідок чого, за період з 01.04.2008 року по 01.01.2009 року відповідачем отримано необґрунтованої виручки на загальну суму 79570 грн. 00 коп., що підтверджується розрахунком суми необґрунтовано отриманої виручки від 27.04.2009 року. Відповідач не заперечував проти виявлених порушень державної дисципліни цін.
За результатами вказаної перевірки складено акт № 1025 від 27.04.2009 року.
Відповідно до Інструкції № 298/519 від 03.12.2001 року, вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету, крім того стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Згідно п. 5 ч. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 року Державна інспекція з контролю за цінами приймає відповідно до законодавства рішення про застосування адміністративно-господарських санкцій за порушення порядку формування, встановлення та застосування цін.
На підставі вказаного акту позивачем винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 52 від 30.04.2009 року на загальну суму 238710 грн. 00 коп., в тому числі штраф в сумі 159140 грн. 00 коп., яке було направлено відповідачу для виконання в 10-денний строк.
На виконання рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 52 від 30.04.2009 року відповідачем були надані позивачу наступні документи:
- лист виконавчого комітету Смілянської міської ради № 121/02-01-04 від 27.04.2009 року за підписом міського голови та завіреного печаткою, відповідно до якого відповідачу зменшено фінансування на суму 238710 грн. 00 коп.;
- лист виконавчого комітету Смілянської міської ради № 793/02-01-9 від 15.06.2010 року за підписом міського голови та завіреного печаткою, відповідно до якого в зв'язку з вкрай критичною ситуацією, яка виникла в бюджеті міста в 2009 році видатки на поповнення статутного фонду відповідача не проводились.
З метою встановлення виконання вимог рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 52 від 30.04.2009 року на загальну суму 238710 грн. 00 коп. та листа-вимоги щодо усунення виявлених порушень № 1241 від 30.04.2009 року позивачем була проведена позапланова перевірка відповідача в період з 23.06.2010 року по 29.06.2010 року. Вказаною перевіркою встановлено, що рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 52 від 30.04.2009 року на загальну суму 238710 грн. 00 коп. та лист-вимога щодо усунення виявлених порушень № 1241 від 30.04.2009 року відповідачем не виконані. Результати вказаної перевірки викладені в акті № 1324 від 29.06.2010 року.
Згідно п. 12 ч. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 року Державна інспекція з контролю за цінами має право звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету сум у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Позовна заява про стягнення з відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на загальну суму 238710 грн. 00 коп. позивачем підписана та подана до суду 29.06.2010 року.
В зв'язку з чим, твердження представника відповідача проте, що відповідачем пропущений річний строк звернення до суду з позовом, передбачений ст. 99 КАС України, суд розцінює критично, так як лише під час перевірки, результати якої викладені в акті № 1324 від 29.06.2010 року, позивач дізнався про те, що відповідачем не виконано рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 52 від 30.04.2009 року на загальну суму 238710 грн. 00 коп. і саме 29.06.2010 року ним подано позов до суду про стягнення з відповідача економічних санкцій в сумі 238710 грн. 00 коп. Таким чином, позивачем не пропущений річний строк на звернення до суду з позовом.
Однак, судом встановлено, що позивачем рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 52 на загальну суму 238710 грн. 00 коп. прийнято 30.04.2009 року та направлено відповідачу для виконання в 10-денний строк. У встановлений законодавством термін відповідач економічні санкції не сплатив.
Відповідно до пп. 3.6 п. 3 «Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами», затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України і Міністерства фінансів України № 1047/6238 від 03.12.2001 року, в разі невиконання рішення, повного або часткового відхилення претензії чи залишення її без відповіді, орган державного контролю за цінами в 30-денний термін подає позов до суду про примусове стягнення суми економічних санкцій разом з третім примірником рішення.
До суду з позовною заявою про стягнення з відповідача економічних санкцій в сумі 238710 грн. 00 коп. позивач звернувся лише 29.06.2010 року, в зв'язку з чим станом на день звернення до суду закінчились строки застосування адміністративно-господарських санкцій визначені ст. 250 ГК України, в якій вказано, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Так як, порушення правил здійснення господарської діяльності відповідачем були виявлені позивачем під час проведення перевірки 27.04.2009 року, то станом на день звернення позивача з позовом до суду, а саме 29.06.2010 року, адміністративно-господарські санкції не підлягають до застосування.
Враховуючи те, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача не є обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 105, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
В задоволені адміністративного позову державної інспекції з контролю за цінами в Черкаській області до комунального проектно-виробничого підприємства «Архітектурно-планувальне бюро» про стягнення економічних санкцій на загальну суму 238710 грн. 00 коп. - відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 186 КАС України.
Суддя В.В. Мишенко