№ 2а-2736/10/2370
03.08.2010 р. м. Черкаси
15 год. 00 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Гараня С.М.,
при секретарі -Лисенко С.С.,
за участю:
прокурора Синецької О.Ю.,
представника позивача Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Батаргіної Ю.Л. -за довіреністю,
представників відповідача приватного малого підприємства «Агротех»Поперечного О.Д. -за посадою, Директоренко М.О. -за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Смілянського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до приватного малого підприємства «Агротех»про стягнення податкового боргу,
До суду з адміністративним позовом звернувся Смілянський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області, в якому просить стягнути з приватного малого підприємства «Агротех»на користь Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та пені в сумі 8374 грн. 67 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог прокурор та представник позивача зазначили, що відповідач як платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у вищезазначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків. Станом на 17.05.2010 р. заборгованість відповідача з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та пені склала 8374 грн. 67 коп., яку і просили стягнути в судовому порядку.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, пред'явленої до стягнення суми заборгованості не визнали, обґрунтовуючи це тим, що підприємством на виконання умов договору оренди землі, укладеного зі Смілянською міською радою, за період з 2006 року і до моменту набуття чинності даного договору самостійно сплачувалися три відсотки від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки замість встановленого законодавством на той час одного відсотку, на підставі чого утворилася переплата, за рахунок якої і мала бути погашена поточна заборгованість відповідача. На підставі зазначеного просили суд визнати заборгованість по орендній платі лише в сумі 1359 грн. 37 коп., що за підрахунками відповідача є залишком коштів, не сплачених підприємством в рахунок орендної плати згідно договору. Дані поданих декларацій з орендної плати за землі державної і комунальної власності були внесені до них за вказівкою та примусом податкового органу, а тому вважають їх недійсними.
Заслухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши та оцінивши письмові докази у справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Смілянської міської ради Черкаської області 22.12.1995 р., а з 04.01.1996 р. перебуває на обліку в Смілянській об'єднаній державній податковій інспекції Черкаської області як платник податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування»№ 1251-XII від 25.06.1991р. (далі -Закон № 1251-XII).
13 листопада 2009 року між Смілянською міською радою Черкаської області та приватним малим підприємством «Агротех»був заключений договір оренди землі площею 0,3959 га строком на десять років.
Згідно з вимогами підпункту 3 пункту 1 статті 9 Закону № 1251-XII платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про плату за землю»№ 2535-XII від 03.07.1992 р. (далі -Закон № 2535-XII) використання землі в Україні є платним, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Так, частиною 1 статті 14 Закону № 2535-XII встановлено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.
У поданих відповідачем до Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності відповідачем самостійно нараховано орендної плати за період з грудня 2009 року по травень 2010 року в сумі 7956 грн. 90 коп.
Позивачем було проведено перевірку сплати узгоджених сум податкового зобов'язання протягом граничних строків їх сплати приватним малим підприємством «Агротех», за результатами якої встановлено порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань за грудень 2009 року -травень 2010 року, що підтверджується розрахунками податкового боргу станом на 17.05.2010 р.
Таким чином, заборгованість відповідача з орендної плати за землі державної та комунальної власності за грудень 2009 року -травень 2010 року становить 7956 грн. 90 коп.
Самостійне декларування податкових зобов'язань з орендної плати за землі державної та комунальної власності свідчить про узгодженість визначених у відповідних деклараціях зобов'язань.
Згідно з частиною 1 статті 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі -Закон № 2181-III) передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
З підстав викладеного відповідачу направлялися: перша податкова вимога від 11.01.2010 р. № 1/2/24-012/381 та друга податкова вимога від 13.02.2010 р., № 2/56/24-012/2456, що були отримані уповноваженою особою відповідача 13.01.2010 р. та 15.02.2010 р., відповідно, і в апеляційному чи судовому порядку ним не оскаржувалися.
Відповідно до вимог підпунктів 16.1.1 та 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181-III,. після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.
Згідно підпункту 16.4.1. пункту 16.1. статті 16 Закону № 2181-III пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
З цих підстав відповідачу була нарахована пеня в сумі 417 грн. 77 коп. Таким чином, податкова заборгованість відповідача, що включає пеню склала 8374 грн. 67 коп., яка не була сплачена підприємством у добровільному порядку.
Підпунктом 3.1.1. пункту 3.1. статті 3 Закону № 2181-III передбачено, що активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду (арбітражного суду).
З цих підстав позивачем винесене рішення № 29/24-012/22796778/4492 від 18.03.2010 р. про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов Смілянського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до приватного малого підприємства «Агротех»про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та пені в сумі 8374 грн. 67 коп. підлягає до задоволення.
Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України суд
Позов Смілянського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області до приватного малого підприємства «Агротех»про стягнення податкового боргу - задовольнити повністю.
Стягнути з приватного малого підприємства «Агротех», ідентифікаційний код 22796778, до бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Черкаської області податковий борг з орендної плати за землі державної та комунальної власності та пені в сумі 8374 (вісім тисяч триста сімдесят чотири) грн. 67 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка підлягає поданню до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. У разі застосування судом частини 3 статті 160 цього Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 06 серпня 2010 року.
Суддя С.М.Гарань