03 серпня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-48176/09/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
при секретарі - Міщенко Р.В.,
за участю:
представника позивача - Топорова А.О.,
представника відповідача - Головашича С.М., Пустовойтової А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цукровий завод" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення, -
02 грудня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Карлівський цукровий завод" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень № 0000272301/0 від 05.08.2009 року та № 0000272301/1 від 09.10.2009 року про визначення штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств в сумі 235 011,5 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь - які витрати, повґязані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобовґязаннями. Факт використання кредиту, за яким сплачувалися проценти, у господарській діяльності товариства підтверджується угодою з ТОВ «Українська продовольча компанія» та отриманням за ці кошти товарно - матеріальних цінностей від постачальника.
03.08.2010 року представник позивача звернувся з заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить скасувати оскаржувані податкові повідомлення - рішення та визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування штрафних санкцій.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили, посилаючись на те, що кредит в сумі 5 076 000 отриманий позивачем у ВАТ «Укрексімбанк» було повністю передано ТОВ «Українській продовольчій компанії» і не використовувався позивачем у господарській операції. Кредитні кошти в сумі 3 500 000 грн. отримані у ВАТ «Райфайзен Банк Аваль» також у господарській діяльності позивача не використовуються. Виконання договору з ТОВ «Українська продовольча компанія» відбулося лише частково, на суму 231 141,26 грн., тому віднесення всіх процентів за кредитним договором до валових витрат відповідач вважає неправомірним.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд вставновив наступне.
Карлівською МДПІ у період з 30.06.2009 року по 20.07.2009 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Карлівський цукровий завод" (код ЄДРПОУ 32413128) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.03.2009 року.
23.07.2009 року Карлівською МДПІ складено акт № 76/23/32413128 (далі - Акт) про результати планової виїзної перевірки ТОВ "Карлівський цукровий завод" та встановлено порушення п.п. 4.4.1. п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.2.5 п. 5.2 ст. 5, п.п 5.2.10. п. 5.2. ст. 5, п.п. 5.5.1. п. 5.5 ст. 5. п.п. 5.6.1. п. 5.6. ст. 5, п.п. 5.7.1 п. 5.7. ст. 5, п. 5.9. ст.5.. п. 6.1. ст. 6, п.п. 8.7.1 п. 8.7 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 року № 283/97 - ВР, в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 470 023 грн., в тому числі за 1 квартал 2008 року в сумі 380 184 грн., І півріччя 2008 року в сумі 470 023 грн.
На підставі Акту перевірки Карлівською МДПІ прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000272301/0 від 05.08.2009 року та № 0000272301/1 від 09.10.2009 року про визначення позивачу штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств в сумі 235 011,5 грн.
Заниження податку на прибуток в сумі 470 023 грн. відбулося внаслідок наступних порушень позивача:
- в порушення п.п. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товариством віднесено до складу валових витрат за І півріччя 2008 року 562 284 грн., повґязаних з виплатою процентів за борговим зобовґязанням, які не використані у господарській діяльності. В обґрунтування цього порушення податковий орган посилається на те, що отриманий у ВАТ «Укрексімбанк» кредит в сумі 5 076 000 грн. було перераховано ТОВ «Українська продовольча компанія», при цьому товарно - матеріальних цінностей позивачем отримано не було і кредиторська заборгованість згідно розшифровки строки 530 перед ТОВ «Українська продовольча компанія» відсутня (арк. 29 Акту);
- в порушення п.п. 5.5.1 .п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у І півріччі 2008 року товариством зайво віднесено до складу валових витрат 259 633, 53 грн., повязаних з виплатою процентів за борговими зобовґязаннями (кредитні кошти в сумі 3 500 000 грн.) отримані у ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»), які не використані у господарській діяльності (арк. 32 Акту);
- завищення задекларованих субґєктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11» у І півріччі 2008 року на суму 89 963 грн., а саме: в порушення п.п. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зайво включені витрати, які не повґязані з фінансово - господарською діяльністю підприємства (арк. Акту 14);
- в порушення вимог п. 5.9. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Карлівський цукровий завод» невірно визначено убуток балансової вартості запасів, внаслідок чого занижено валові витрати підприємства в сумі 29 639 грн. (арк. Акту 17);
- в порушення п.п. 5.2.5. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» товариством не включено до складу валових витрат суму збору за геологорозвідувальні роботи в розмірі 130 грн. (арк. Акту 19);
- в порушення п.п. 5.2.10 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» ТОВ «Карлівський цукровий завод», згідно якої платник податків має право віднести до валових витрат будь - які витрати повґязані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду», позивачем зайво віднесено до валових витрат за І півріччя 2008 року «Витрати на поліпшення основних фондів» в сумі 70 992 грн. (арк. Акту 20).
Внаслідок заниження позивачем податкового зобовґязання з податку на прибуток в І півріччі 2008 року в сумі 470 023 грн. йому нараховано штрафні санкції у 50 % розмірі в сумі 235 011,5 грн. на підставі п. п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Досліджуючи правомірність нарахування ТОВ "Карлівський цукровий завод" штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств в сумі 235 011,5 грн. суд приходить до наступних висновків.
Підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення Карлівською МДПІ зазначено п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовґязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181 - ІІІ від 21.12.2000 року.
Згідно зазначеної норми закону у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовґязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Аналізуючи положення вищезазначеної норми, суд вважає, що застосування штрафу згідно з п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» пов'язується законодавцем виключно з самостійним визначенням контролюючим органом суми податкового зобов'язання платника податків в разі його заниження останнім.
За правилами Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби (затверджено наказом ДПА України від 17.03.2001р. №110 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 23.03.2001р. за №268/5459 та Порядку направлення органами податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (затверджено наказом ДПА України від 21.06.2001р. № 253, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за № 567/5758) самостійне визначення контролюючим органом податкового зобовґязання платника податків здійснюється шляхом винесення правового акту індивідуальної дії, яким за своєю правовою суттю є податкове повідомлення - рішення.
У спірних правовідносинах відповідач, Карлівська МДПІ податкового зобовґязання ТОВ «Карлівський цукровий завод» не визначав.
За таких обставин Карлівська МДПІ не мала визначених п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» правових підстав для нарахування штрафу.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовґязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною другою статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладені обставини оскаржувані податкові повідомлення - рішення Карлівської МДПІ № 0000272301/0 від 05.08.2009 року та № 0000272301/1 від 09.10.2009 року про визначення штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств в сумі 235 011,5 грн. є протиправними і підлягають скасуванню.
Позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій Карлівської МДПІ щодо нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток є також обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Згідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
.На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цукровий завод" до Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення - рішення Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції № 0000272301/0 від 05.08.2009 року № 0000272301/1 від 09.10.2009 року.
Визнати протиправними дії Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції щодо нарахування штрафних санкцій з податку на прибуток в сумі 235 011,5 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Карлівський цукровий завод" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3,40 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 09.08.2010.
Суддя К.І. Клочко