Справа № 522/21775/21
Провадження № 2/522/2382/22
25 жовтня 2022 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Павлик І.А.,
за участю:
секретаря судового засідання - Сулими А.С.,
учасники справи у судове засідання не з'явилися,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування майнової шкоди,
У листопаді 2021 року позивач звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПрАТ «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування майнової шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.12.2018 о 12 год. 50 хв., водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Балківська, 69 не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем «BMW X5M» д.н.з. НОМЕР_2 . На момент дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «BMW X5M» д.н.з. НОМЕР_2 був застрахований відповідно до договору добровільного страхування та згідно умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання по відшкодуванню матеріальної шкоди заподіяної страхувальнику. Оскільки ПАТ «СК «ПЗУ Україна» сплатила страхове відшкодування власнику «BMW X5M» д.н.з. НОМЕР_2 у сумі 259 801,58 грн то до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 , цивільна-правова відповідальність якої була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес» за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АМ/611512. В подальшому ПрАТ «СК «Брокбізнес» сплатило ПАТ «СК «ПЗУ Україна» суму страхового відшкодування в розмірі 98 411,84 грн. У зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з відповідача різницю між фактичним розміром шкоди і сумою страхового відшкодування у розмірі 161 389,74 грн.
30.11.2021 ухвалою суду відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.
17.12.2021 та 14.10.2022 до суду від представника позивача надійшли заяви, у яких вона просить суд здійснити розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.
25.10.2022 сторони в судове засідання не з'явились.
Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, з огляду на неявку всіх учасників справи, не здійснювалось.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані у справі докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову, з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 31.12.2018 о 12 год. 50 хв., водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем «VOLKSWAGEN PASSAT» д.н.з. НОМЕР_1 в м. Одесі по вул. Балківська, 69 не врахувала дорожньої обстановки, не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції та скоїла зіткнення з автомобілем «BMW X5M» д.н.з. НОМЕР_2 .
Згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 05.02.2019 у справі № 522/668/19 ОСОБА_1 було визнано винною у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 340,00 грн.
Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За змістом вказаної норми, за загальним правилом шкода підлягає відшкодуванню: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала.
Проте із вказаних правил є винятки, передбачені законом. Одним з таких винятків є страхування особою цивільно-правової відповідальності.
Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (ст. 1 Закону України «Про страхування»).
Згідно з ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.
У пункті 1.5 статті 1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що наземні транспортні засоби (далі - транспортні засоби) - це пристрої, призначені для перевезення людей та/або вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів, які підлягають державній реєстрації та обліку у територіальних органах Міністерства внутрішніх справ України та/або допущені до дорожнього руху, а також ввезені на митну територію України для тимчасового користування, зареєстровані в інших країнах.
На момент настання дорожньо-транспортної пригоди між позивачем та ОСОБА_2 (водій автомобіля BMW X5M д.н.з. НОМЕР_2 ) було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів від 29.03.2018 серії АМ № 124524 за яким страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме автомобіля «BMW X5M» д.н.з. НОМЕР_2 .
За змістом ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до звіту від 14.01.2019 № 207914 вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля BMW X5M д.н.з. НОМЕР_2 становить 269 351,35 грн.
ПАТ «СК «ПЗУ Україна» визнало вище вказану дорожньо-транспорту пригоду страховим випадком та в подальшому сплатило власнику транспортного засобу BMW X5M д.н.з. НОМЕР_2 суму страхового відшкодування в розмірі 259 801,58 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 03.04.2019 № 28397 та від 25.01.2019 № 25404.
За змістом ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04.03.2020 у справі № 331/6395/18, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37) чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 147/66/17.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Системний аналіз зазначених положень законодавства дає підстави для висновку, що обов'язок відшкодувати завдану іншому володільцю джерела підвищеної небезпеки шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
При цьому вина у завданні шкоди, згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, є обов'язковою умовою для покладення на винну особу відповідальності за майнову шкоду, завдану внаслідок взаємодії транспортних засобів іншому учаснику дорожньо-транспортної пригоди.
Судом встановлено, що вина відповідача відповідно до вимог ст. 124 КУпАП встановлена, що підтверджується постановою Приморського районного суду м. Одеси у справі № 522/668/19 від 05.02.2019.
Як вбачається із матеріалів справи, цивільна-правові відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «СК «Брокбізнес» відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів від 10.07.2018 № АМ- 6115192, яке прийняло рішення про виплату ПрАТ «СК «ПЗУ Україна» страхового відшкодування за пошкоджений автомобіль BMW X5M д.н.з. НОМЕР_2 у розмірі 98 411,84 грн, отже різниця між фактичним розміром завданої шкоди в наслідок дорожньо-транспортної пригоди (259 801,58 грн) і виплаченою страховою виплатою (98 411,84 грн) становить 161 389,74 грн, яка підлягає стягненню з відповідача.
Окремо суд зазначає, що будь-яких інших розрахунків завданої шкоди матеріали справи не містять, клопотань про призначення судової автотоварознавчої експертизи сторонами не заявлялось.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем належними доказами підтверджено заявлені ним вимоги, а відповідачем у встановленому законом порядку не спростовано розмір нанесеної ним майнової шкоди в результаті ДТП, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позову в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2 270,00 грн.
Керуючись ст.ст. 81, 141, 223, 258, 259, 263-265, 280, 282, 284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд
Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Брокбізнес» про відшкодування майнової шкоди задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (Код ЄДРПОУ: 20782312, м. Київ, вул. Січових стрільців, 40) страхове відшкодування у розмірі 161 389,74 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (Код ЄДРПОУ: 20782312, м. Київ, вул. Січових стрільців, 40) 2 270,00 грн витрат по сплаті судового збору.
Заяву про перегляд заочного рішення судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Одеського апеляційного суду.
Повний текст рішення складено 31.10.2022.
Суддя І.А. Павлик