Справа № 522/20674/20
Провадження № 2/522/798/22
20 жовтня 2022 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Кріцької Д.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Яськівська сільська рада Біляївського району Одеської області в особі державного реєстратора Писанка Дмитра Сергійовича, Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про скасування державної реєстрації прав власності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулась до суду з зазначеним позовом, по якому просить:
скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_3 , на квартиру, загальною площею 45,23 кв.м, житловою площею 23,2 кв.м, яка складається з: прихожої 1- 22,03 кв.м, житлової кімнати 2 - 11,6 кв.м, житлової кімнати 3-11,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була проведена 15.01.2020 року на підставі: декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ОДІ 41192540722, від 11.09.2019 року.
зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загального користування, площею 13,6 кв.м, шляхом знесення прибудови до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , площею 13,6 кв.м та привести земельну ділянку в первинний придатний для використання стан - за власний рахунок.
стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Мотивує вимоги тим, що відповідач здійснив будівництво зі зміною геометричних розмірів фундаментів у плані, а саме виконані будівельні роботи із влаштування прибудов до даної квартири із піноблоків площею 13,6 кв.м., чим зайнято земельну ділянку загального користування та збільшено загальну площу квартири з 31.6 кв.м. до 45,23 кв.м. Через такі противоправні дії відповідача відбулось відгороження вікна його квартири, в зв'язку з чим повністю відсутнє денне світло, перекрито находження повітря до квартири, тобто порушено повітря обмін, що впливає на життя, здоров'я ії батька, який має похилий вік, також в нього обмежено доступу для обслуговування ії квартири. Відповідачем подані недостовірні дані для початку виконання будівельних робіт та наказом Управління від 28.01.2020 року скасовано право на виконання будівельних робіт, набутого на підставі повідомлення. З метою відновлення ії прав просить задовольнити позовні вимоги.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував проти задоволення позову.
Третя особа державний реєстратор Писанка Д.С. звернувся до суду з заявою про розгляд справи за його відсутності.
Інші учасники процесу про причини неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є співвласником квартири АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 розпочато виконання будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 зі зміною геометричних розмірів фундаментів у плані, улаштовано прибудову за рахунок якої збільшено загальну площу квартири з 31.6 кв.м. до 45,23 кв.м.
15 січня 2020 року державним реєстратором Яськівської сільської ради Біляївського району Одеської області Писанка Д.С. здійснено державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 , на квартиру, загальною площею 45,23 кв.м, житловою площею 23,2 кв.м, яка складається з: прихожої 1- 22,03 кв.м, житлової кімнати 2 - 11,6 кв.м, житлової кімнати 3-11,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була проведена 15.01.2020 року на підставі: декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ОДІ 41192540722, від 11.09.2019 року
Наказами управління від 28.01.2020 року за № 01-13/26 ДАБК скасовано право на виконання будівельних робіт на вказаному об'єкті будівництва та наказом за № 01-13/27 ДАБК скасовано декларацію про готовність вказаного об'єкту до експлуатації.
Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що 15.01.2020 року внесено зміни до реєстру прав нерухомості на квартиру АДРЕСА_4 , на підставі декларації про готовність об'єкту до експлуатації.
Отже, 15.01.2020 року ОСОБА_2 набув право власності на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 45,23 кв.м., в порушення ч. 5 ст. 26, ч. 10 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 16 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого постановою КМУ за №461 від 13.04.2011 року та ст. 376 Цивільного кодексу України.
Відповідно до положень ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування житлового будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, проводяться з дозволу виконавчого комітету місцевої ради народних депутатів.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після направлення замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт Державній архітектурно-будівельній інспекції України або ії територіальному органу за місцезнаходженням об'єктів будівництва - щодо об'єктив, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктив будівництва, затверджених Кабінетом Міністрів України.
В порядку Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування та будівництво об'єктив здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
Загальною площею 23,2 кв.м, яка складається з: прихожої:- 22,03 кв.м, житлової кімнати 2 -11,6 кв.м, житлової кімнати 3 - 11,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була проведена державним реєстратором Яськівської сільської ради Писанка Д.С., на підставі: декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ОД 141192540722, виданий 11.09.2019 току, видавник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, документ отримано з СРД; технічний паспорт, серія номер: 4 09-2019-ТП-ОД, виданий 04.09.2019 року; договір дарування серія номер: 3- 84, виданий 23.01.2008 року.
Порядок проведення державної реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна регламентується Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 20.01.2005р. №2375/ІУ далі Закон), а також Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, що не суперечить вимогам Закону.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав -і нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом знесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із ст.9 Закону до повноважень суб'єктів державної реєстрації прав залежить у тому числі забезпечення про ведення державної реєстрації прав; ведення Державного реєстру прав та інше.
Відповідно до ст.12 Закону державний реєстр прав містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва, обтяження, про об'єктивних та суб'єктивних прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані й допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру праву процесі проведення таких реєстраційних дій. Згідно із ч. 2 вищевказаної статті Закону, записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.
За ст. 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Як передбачено ч. 2 ст. 24 Закону у разі скасування на підставі рішення суду тішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, До Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
Відповідно до п. 41 Порядку державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
Ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вказує, що у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
У разі скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, або скасування записів про державну реєстрацію прав, інформація про які відсутня в Державному реєстрі прав, запис про державну реєстрацію прав вноситься до Державного реєстру прав та скасовується.
Враховуючи вищевикладене, а саме те, що реєстрація права власності від 15.01.2020 року була проведена на підставі декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ОД141192540722, виданий 11.09.2019 року, видавник Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради, яка була скасована - 28 січня 2020 року, внаслідок чого реєстрація права власності підлягає скасуванню.
Також, земельна ділянка, на якій ОСОБА_2 здійснив своє незаконне будівництво, перебуває у комунальній власності, будь-які правоустановлюючі документи на земельну ділянку відсутні, відтак діями ОСОБА_2 також порушено права територіальної громади м. Одеси.
Частиною 1 ст. 83 ЗК України передбачено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
За вимогами ч. 2 ст. 83 ЗК України в комунальній власності перебувають: сі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування.
Відповідно до статті З ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Згідно з статтею 16 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають трава власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом, або за результатами аукціону.
Пунктом 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Статтею 126 ЗК України визначено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою тактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого . самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Також Земельний кодекс України містить заборону щодо використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації (ч. 3 ст. 125 Земельного кодексу України).
Згідно ч. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
За приписами ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користуванням ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Нормами ст. 41, 50 Конституції України, ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 293 ЦК України передбачено право особи на повагу до житла і до приватного життя, на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Відповідно до ст. ст. 317, 319 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, які, зокрема, означають можливість належним чином використовувати річ для своїх потреб за її призначенням; при здійсненні права власності власник зобов'язаний дотримуватися вимог закону і моральних засад суспільства і не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до п. «г» та п. «е» ч. 1 ст. 91 ЗК України, власники земельних ділянок зобов'язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства.
Згідно ст. ст. 386, 391 ЦК України власник, права якого порушені, має право вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би вони й не були пов'язані з порушенням права володіння, та право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.
Як передбачено ч.ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового інтересу, в т.ч. шляхом: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення.
Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 211 3емельного кодексу України за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Земельна ділянка у встановленому законом порядку відповідачу у власність не передавалась, отже в силу статті 212 ЗК України відповідач зобов'язаний її звільнити шляхом демонтажу самовільно побудованого об'єкта, з приведенням земельної ділянки у придатний для подальшого використання стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з ч.2 ст.26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів.
Згідно з п.3.2 ДЕН А. 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» будівництво - це нове будівництво, реконструкція, капітальний ремонт та технічне переоснащення об'єктів будівництва.
Відповідно до п.3.2.1 ДЕН А. 2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» реконструкція- перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає їм ну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг. Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих і
Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд тілі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я ї життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.
Згідно з ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як сінного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
Відповідно до п. 1.4.4., 1.4.6 Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженого наказом Держжитлокомунгоспу У-України 17.05.2005р. №76 переобладнання і перепланування жилих будинків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що призводять до порушення руйнації несучих конструкцій будинку, погіршення цілісності і зовнішнього вигляду фасадів, порушення вимог протипожежної безпеки та обов'язків протипожежного захисту, не допускається. Перепланування жилих линків, жилих і нежилих у жилих будинках приміщень, що погіршує умови експлуатації і проживання всіх або окремих громадян у будинку або квартирі, недопускається. Власник, наймач (орендар) жилого будинку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення, що припустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за власний рахунок привести це приміщення до попереднього стану. У разі, якщо самовільне перепланування або переобладнання приводить до погіршення технічного стану жилого будинку в цілому та порушуються права інших споживачів, зазначені роботи виконуються виконавцем послуг, питання відшкодування вартості цих робіт власником, наймачем (орендарем) жилого у-линку, жилого чи нежилого у жилому будинку приміщення вирішується у судовому порядку.
Тобто на теперішній час всі дозвільні документи на будівництво, яке здійснив відповідач скасовані.
Згідно із частиною першою статті 376 ЦК України самочинне будівництво визначається через сукупність ознак, що виступають умовами або підставами, за наявності яких об'єкт нерухомості вважається самочинним, а саме, якщо: 1) він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена в встановленому порядку для цієї мети; 2) об'єкт нерухомості збудовано без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно 3) об'єкт нерухомості збудований з істотними -: рушеннями будівельних норм і правил.
Наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 ЦК У країни ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
За загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 376 ЦК України, особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права масності на нього.
Згідно із частиною четвертою статті 376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на і то земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок.
В силу частини 7 ст. 376 Цивільного кодексу України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 жовтня 2018 року, .права № 725/5630/15-ц, провадження № 14-341 цс 18 зазначила, що юридичними : актами, які складають правову підставу знесення самочинного будівництва, є: істотне відхилення від проекту та/або істотне порушення будівельних норм і правил, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; можливість проведення перебудови або відмова особи, яка здійснила (здійснює) будівництво, від її проведення. При вирішенні питання про те, чи є відхилення від проекту істотним і таким, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, необхідно з'ясовувати, зокрема, як впливає допущене порушення з рахуванням місцевих правил забудови, громадських і приватних інтересів на планування, забудову, благоустрій вулиці, на зручність утримання суміжних ділянок тощо.
Відповідно до ст.. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст.. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Суду не надані належні та допустимі докази, що ОСОБА_2 зайняв земельну ділянку загального користування, площею 13,6 кв.м, шляхом будівництва прибудови до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , площею 13,6 кв.м та здійснив реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 , загальною площею 45,23 кв.м у встановленому законом порядку.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом, у передбачених ЦПК України випадках.
Висновки суду відповідають вимогам норм права, на які посилається суд під час розгляду справи і фактичним обставинам по справі, а також підтверджується зібраними по справі доказами.
У рішенні суду повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки, які є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити.
При цьому, в порядку ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи у разі задоволення позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст.2, 4, 13, 76-81, 95, 258-259, 263 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру, загальною площею 45,23 кв.м, житловою площею 23,2 кв.м, яка складається з: прихожої 1- 22,03 кв.м, житлової кімнати 2 - 11,6 кв.м, житлової кімнати 3-11,6 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка була проведена 15.01.2020 року на підставі: декларації про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер: ОДІ 41192540722, від 11.09.2019 року.
Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загального користування, площею 13,6 кв.м, шляхом знесення прибудови до житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , площею 13,6 кв.м та привести земельну ділянку в первинний придатний для використання стан - за власний рахунок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 522,40 гривень.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 31.10.2022.
Суддя Р.Д. Абухін
20.10.22