Справа № 522/11884/22-Е
Провадження № 2-з/522/358/22
31 жовтня 2022 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду міста Одеси Косіцина В.В., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Шаврова І.І. про вжиття заходів забезпечення позову,
08 вересня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Руденко Ганни Олександрівни, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Хоми Ганни Сергіївни про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.
11 жовтня 2022 року ухвалою суду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Руденко Ганни Олександрівни, ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Хоми Ганни Сергіївни про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину залишено без руху.
17 жовтня 2022 року до суду надійшла виправлена позовна заява про визнання довіреностей недійсними та визнання правочинів недійсними та застосування наслідків нікчемності правочинів з виправленим складом учасників, де ще одним позивачем вказано ОСОБА_2 та 18 жовтня 2022 року клопотання про продовження строку для усунення недоліків.
20 жовтня 2022 року від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору та відкриття провадження по справі.
31 жовтня 2022 року ухвалою суду відкрито провадження по справі за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Руденко Ганни Олександрівни, ОСОБА_6 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Хоми Ганни Сергіївни про визнання довіреностей недійсними та визнання правочинів недійсними та застосування наслідків нікчемності правочинів та встановлено загальний порядок розгляду справи.
27 жовтня 2022 року від представника позивача до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Шаврова І.І. про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_1 (реєстр. Номер об'єкту нерухомого майна 727313451101); АДРЕСА_2 (реєстр. Номер об'єкту нерухомого майна в книзі: 493пр-стор 185-р. №3359 від 02.09.2003); АДРЕСА_3 (реєстр. Номер в книзі 132доп. Стор.22 р.3286 від 18.12.2000 р.).
В обґрунтування заяви зазначає, що позивачу стало відомо, що їх донька, яка є інвалідом ІІ групи звернулась до нотаріуса, у якого посвідчила довіреність на право розпорядження квартирою. В довіреності зазначено, що вона підписана особисто, проте таке не відповідає дійсності, оскільки вказана довіреність посвідчена за відсутністю та поза волею позивача, а нотаріус підбурений ОСОБА_3 . Враховуючи, що заявник не бажав настання будь-яких наслідків, пов'язаних з укладеними на підставі довіреності правочинами, у разі невжиття заходів забезпечення, існує небезпека переходу майна у власність третіх осіб.
Відтак, з метою ефективного захисту порушених прав та інтересів, заявник вважав за необхідне застосувати заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Згідно ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
У відповідності до ч.1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії.
Згідно до ч.3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Розглянувши заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви, суд вважає, що відповідна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
До суду надійшов позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Руденко Ганни Олександрівни, ОСОБА_6 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Фролової Руслани Валеріївни, приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Хоми Ганни Сергіївни про визнання довіреностей недійсними та визнання правочинів недійсними та застосування наслідків нікчемності правочинів.
Судом встановлені наступні обставини.
Громадянини ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є власниками майна, а саме:
АДРЕСА_4 (реєстр номер об'єкту: 727334151101);
АДРЕСА_1 (реєстр. Номер об'єкту нерухомого майна 727313451101);
АДРЕСА_2 (реєстр. Номер об'єкту нерухомого майна в книзі: 493пр-стор 185-р. №3359 від 02.09.2003);
АДРЕСА_3 (реєстр. Номер в книзі 132доп. Стор.22 р.3286 від 18.12.2000 р.).
В своїй заяві представник позивачів зазначає, що йому стало відомо, що на підставі довіреностей між ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено:
Договір позики від 16 лютого 2021 року за реєстровим №146 зі змінами та доповненнями.
Іпотечний договір від 16.02.2021 за реєстровим 147 зі змінами та доповненнями.
Іпотечний договір від 09 листопада 2020 року за реєстровим №1174 зі змінами та доповненнями.
Договір позики від 09 листопада 2020 року за реєстровим №1173 зі змінами та доповненнями.
Іпотечний договір від 05.02.2021 року за реєстровим №229 зі змінами доповненнями.
Договір Позики від 05.02.2021 року за реєстровим №228 зі змінами доповненнями.
Представник ОСОБА_1 в заяві зазначає, що вказані договори були укладені без достатніх повноважень та відповідно без волевиявлення позивачів.
Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо забезпечення позову, суд прийшов до наступних висновків.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд зазначає, що обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Такої ж правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.
Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів ст. 2, 11,12 Цивільного процесуального кодексу України (змагальність сторін та пропорційність у цивільному судочинстві, обов'язок доказування і подання доказів), суд також має здійснити оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням зокрема того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову (у вигляді заборони третім особам вчиняти певні дії щодо предмета спору тощо) права відповідача або вказаних осіб, а відповідно чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав та чи спроможний позивач захистити їх в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 15.01.2019 у справі № 915/870/18.
Суд зауважує, що оскільки у даній справі позивач звернувся з немайновими позовними вимогами - про визнання недійсними договорів іпотеки від16.02.2021 року та 09.11.2020 року, судове рішення у разі задоволення цих вимог не вимагатиме примусового виконання. В даному випадку, як підстава вжиття заходів забезпечення позову мають досліджуватись обставини, що свідчать про те, що невжиття таких заходів істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Такої ж правої позиції дотримується об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
Позивач просить суд заборонити вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об'єктів нерухомого майна, а саме: АДРЕСА_1 (реєстр. Номер об'єкту нерухомого майна 727313451101); АДРЕСА_2 (реєстр. Номер об'єкту нерухомого майна в книзі: 493пр-стор 185-р. №3359 від 02.09.2003); АДРЕСА_3 (реєстр. Номер в книзі 132доп. Стор.22 р.3286 від 18.12.2000 р.).
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна.
З аналізу наведеної норми вбачається, що підставою для відмови державним реєстратором у проведенні реєстраційних дій є судове рішення про заборону вчинення реєстраційних дій.
Суд зазначає, що забезпечення позову є тимчасовим заходом, і такий захід забезпечення позову не вирішує наявності будь-якого права. Крім того, вказаний спосіб забезпечення позову покликаний на період вирішення спору по суті зупинити вчинення дій, які матимуть відповідні юридичні наслідки та можуть призвести до ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, в разі задоволення позову з огляду на предмет спору, правову природу спірних правовідносин. Зокрема, відчуження майна в порядку звернення стягнення на предмет іпотеки, продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві чи відступлення на користь третіх осіб права іпотекодержателя зумовить необхідність з метою відновлення порушених прав, на захист яких подано даний позов, ініціювати процедуру захисту свого права як власника нерухомого майна, що потребуватиме значних як фінансових, так і правових витрат, покладання яких на позивача буде неправомірним.
При цьому, заявлений захід забезпечення позову, виходячи зі змісту заявлених вимог, не є тотожним самим заявленим позовним вимогам.
Суд зауважує, що можливість відчуження спірного майна в порядку звернення стягнення на предмет іпотеку в позасудовому порядку та право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки прямо передбачені статтями 37-38 Закону України "Про іпотеку".
Отже у разі, якщо до закінчення розгляду справи у позасудовому порядку буде звернуто стягнення на предмет іпотеки та/або передано предмет іпотеки третім особам, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить або взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача.
За таких обставин, збереження спірних правовідносин в існуючому на сьогоднішній день стані буде спрямовано в тому числі на забезпечення збереження балансу інтересів як їх існуючих учасників, так і потенційно можливих учасників, які виникнуть під час вирішення спору, адже попередить можливість понесення ними можливих збитків та додаткових витрат у випадку подальшого відчуження нерухомого майна розташованого за адресами АДРЕСА_1 (реєстр. Номер об'єкту нерухомого майна 727313451101); АДРЕСА_2 (реєстр. Номер об'єкту нерухомого майна в книзі: 493пр-стор 185-р. №3359 від 02.09.2003); АДРЕСА_3 (реєстр. Номер в книзі 132доп. Стор.22 р.3286 від 18.12.2000 р.).
Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції" № 475/97- ВР від 17.07.1997 ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Перший протокол та протоколи № 2, 4,7, 11 до Конвенції.
Згідно із ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Незастосування заходів забезпечення позову може призвести до того, що права позивачів не буде захищено, навіть у разі задоволення позову, в той час як застосування вказаних заходів забезпечення позову може цьому завадити.
За встановлених обставин, враховуючи предмет позову, на думку суду, заявлений позивачем спосіб забезпечення позову є адекватним, співрозмірним та обґрунтованим, у зв'язку із чим заява позивача про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-153, 157, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву представника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 адвоката Шаврова І.І. про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити.
Заборонити відповідачам, а також будь-яким особам - суб'єктам, на які покладено функції із проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, зокрема, але не виключно акредитованим суб'єктам, державним реєстраторам, нотаріусам та іншим органам державної реєстрації (у тому числі, але не виключно, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад), вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - предмету іпотеки за:
Іпотечний договір від 16.02.2021 за реєстровим 147 зі змінами та доповненнями до нього.
Іпотечний договір від 09 листопада 2020 року за реєстровим №1174 зі змінами та доповненнями до нього.
Іпотечний договір від 05.02.2021 року за реєстровим №229 зі змінами та доповненнями до нього, а саме:
АДРЕСА_1 (реєстр. номер об'єкту нерухомого майна 727313451101);
АДРЕСА_2 (реєстр. номер об'єкту нерухомого майна в книзі: 493пр-стор 185-р. №3359 від 02.09.2003);
АДРЕСА_3 (реєстр. Номер в книзі 132доп. Стор.22 р.3286 від 18.12.2000 р.).
Направити примірник ухвали про забезпечення позову заявнику та всім особам для негайного виконання, яких стосуються заходи забезпечення позову і відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.
Ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом (ч.1 ст. 157 ЦПК України).
Суддя Косіцина В.В.