02 серпня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-2472/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю.,
при секретарі - Кусайло Я.Г.,
за участю позивача - ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Пирятинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними, -
03 червня 2010 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Пирятинської районної державної адміністрації (надалі - відповідач) про визнання дій щодо розгляду його заяви про передачу у властість земельної ділянки розміром 2 га для ведення особистого селянського господарства протиправними.
В обгрунтування своїх вимог позивач вказував на порушення Пирятинською районною державною адміністрацією вимог статей 118, 151 Земельного кодексу України, а саме: відповідач не направив на розгляд до територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини копії заяви про передачу у власність земельної дідянки в тижневий строк, та не передав у власність зазначену земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, хоча вільні землі, на його думку, були.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча в матеріалах справи наявні докази, що він заздалегідь та належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення судового засідання від відповідача не надходило, про причини неявки в судове засідання не повідомив.
На виконання ухвали суду про витребування доказів Пирятинською районною державною адміністрацією надані: копія заяви Лимаря від 28 вересня 2009 року про надання земельної ділянки, копія витягу з рішення двадцять четвертої сесії п'ятого скликання від 11 вересня 2009 року про відмову в погодженні надання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, копія запита до Сасинівської сільської ради про наявність вільних земель від 29 жовтня 2010 № 1-42/731, копія відповіді Сасинівської сільської ради на запит Пирятинської районної державної адміністрації, копія відповіді на звернення ОСОБА_1 від 02 листопада 2009 року.
Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 28 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Пирятинської районної державної адміністрації з заявою про передачу йому у власність безкоштовно земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства поблизу населених пунктів Кейбалівка, Леляки, Меченки.
Обгрунтовуючи свою вимогу про передачу у власність земельної ділянки, позивач зазначав, що під час огляду місцевості поблизу поля № 10 разом із землевпорядником Сасинівської сільської ради Драло О.М., він встановив наявність вільної земельної ділянки.
Отримавши заяву про передачу у власність земельної ділянки площею 2 га від ОСОБА_1, Пирятинська районна державна адміністрація направила 29 жовтня 2009 року запит № 1-42/731 про наявність вільних земель за межами населених пунктів в адміністративних межах Сасинівської сільської ради.
На запит відповідача № 1-42/731 від 29 жовтня 2009 року Сасинівська сільська рада надіслала лист-відповідь № 71 від 04 листопада 2009 року, у якому вказала що на території Сасинівської сільської ради Пирятинського району Полтавської області вільних земельних ділянок для надання громадянам для ведення особистого селянського господарства не має.
Пирятинська районна державна адміністрація Полтавської області надіслала ОСОБА_1 02 листопада 2009 року відповідь № 1-42/771 на його звернення, у якій вказано, що питання про виділення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства розглянуто комісійно за участю Сасинівського сільського голови Дорошенка В.В. За результатами розгляду встановлено, що земельна ділянка площею 2 га для ведення особистого селянського господарства поблизу населених пунктів Кейбалівка, Леляки, Меченки не може бути надана у власність ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю вільної земельної ділянки на територій сільської ради.
Із вищезазначеним ОСОБА_1 не погодився та звернувся до суду з позовною заявою про визнання таких дій протиправними та зобов'язання Пирятинської районної державної адміністрації надати дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки розміром 2 га.
Надаючи оцінку діям відповідача суд виходить із наступного.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та висновки конкурсної комісії (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
У зв'язку з тим, що чинним законодавством не встановлено обмежень для суб'єкта владних повноважень у шляхах визначення можливостей надання у власність земельної ділянки, суд критично оцінює посилання позивача на порушення Пирятинською районною державною адміністрацією порядку безоплатного надання у власність земельних ділянок громадянам.
Щодо тверження позивача про наявність вільних земель площею 2 га для передачі у власність для ведення особистого селянського господарства, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини 1 статті 121 Земельного кодексу України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району; б) для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара; в) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара; г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара; ґ) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара; д) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.
Тобто правом на безоплатне одержання земельної ділянки громадяни України можуть скористатися тільки один раз по кожному з вище вказаних видів використання земельних ділянок.
На запит суду Відділом Держкомзему у Пирятинському районі Полтавської області надано копію чергового кадастрового плану земельних ділянок в межах та за межами населених пунктів Кейбалівка, Леляки, Меченки, Сасинівка.
Суд, дослідивши кадастровий план земельних ділянок поряд з с. Кейбалівка, с. Леляки, с. Меченки, с.Сасинівка та проекти організації території земельних ділянок, встановив, що усі земельні ділянки, передбачені для ведення особистого селянського господарства, або передані у приватну власність, або документи по ним знаходяться на виготовлені у ДЗК.
Також судом встановлено, що ОСОБА_1 вже звертався до Сасинівської сільської ради з заявою про надання у власність земельної ділянки в розмірі 2 га. Рішенням двадцять четвертої сесії п'ятого скликання Сасинівської сільської ради від 11 вересня 2009 року ОСОБА_1 відмовлено в погодженні надання в приватну власність земельної ділянки в розмірі до 2 га для ведення особистого селянського господарства, так як на території відповідної ради вільних земель для ведення особистого селянського господарства за межами населених пунктів не має.
Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_1 прибув в Сасинівську сільську раду з м. Прилук Чергінівської області. Сасинівською сільською радою йому було запропоновано надати довідку з відділу ДЗК м. Прилук про відсутність земельних ділянок у власності за попередньою адресою проживання. Такої довідки позивач не надавав.
Стосовно посилання позивача на те, що землевпорядник Сасинівської сільської ради Драло О.М. вказала ОСОБА_1 під час огляду земельних ділянок на на вільну територію, необхідно заначити наступне.
Судом встановлено, що земельна ділянка, яку оглядав позивач з землевпорядником і на яку він претендував, знаходиться на території колишнього СВК "Україна" і має інше цільове призначення, а саме: сінокоси та пасовища. Це підтверджується викопіровкою з кадастрового плану земельних ділянок поряд з с. Кейбалівка, с. Леляки, с. Меченки, с.Сасинівка. Також Драло О.М. не надавала інформації ОСОБА_1 щодо наявності вільних земельних ділянок.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що Пирятинська районна державна адміністрація під час розгляду заяви ОСОБА_1 діяла в межах повноважень, наданих її законодавством, порушень в діях відповідача під час розгляду зазначеної заяви судом не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Пирятинської районної державної адміністрації про визнання дій неправомірними відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 09 серпня 2010 року.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва