Справа № 2а-9367/09/1570
23 липня 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання - Череватому М.Ю.
за участю сторін:
від позивача представник -Білоус Л.П. (по довіреності)
від відповідача представник - Копиченко К.В. (по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Одеської регіональної торгово-промислової палати до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення 18.04.2006 року позапланової виїзної перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності Одеською регіональної торгово-промисловою палатою, скасування рішень СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Одесі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.04.2006 року № 0000291360/0 в сумі 36254,00 грн., від 23.06.2006 року № 0000291360/2 в сумі 36254,00 грн., -
До суду з адміністративним позовом звернулась Одеська регіональна торгово-промислова палата до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення 18.04.2006 року позапланової виїзної перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності Одеською регіональної торгово-промисловою палатою, скасування рішень СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Одесі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.04.2006 року № 0000291360/0 в сумі 36254,00 грн., від 23.06.2006 року № 0000291360/2 в сумі 36254,00 грн., мотивуючи це тим, що позапланова перевірка була проведена відповідачем без підстав і з порушенням встановленого порядку її проведення, за результатами якої складений акт № 1501/36/13-44 перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. Позивач вважає, що зазначений акт перевірки отриманий відповідачем незаконним способом та встановлені актом порушення не відповідають дійсним обставинам, отже рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій прийняті відповідачем на підставі вказаного акту перевірки є незаконними і підлягають скасуванню.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях на позов, та зазначив, що на підставі посвідчень СДПІ була проведена перевірка позивача, щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності, за результатами чого був складений акт від 18.04.2006 р. №1501/36/13-44. Крім того, перевіряючими був складений акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 19.04.2006р. №3 головним бухгалтером Одеської регіональної торгово-промислової палати Войтовою Г.С. В акті вчинено запис, що при перевірці каси підприємства 18.04.2006р. встановлено не оприбуткування до неї готівкових коштів в сумі 7243,27 грн., зазначена сума готівкових коштів с сумою розрахунків з РРО №1501002681 за 17.04.2006р., яка була інкасована з РРО 17.04.2006р. та до каси підприємства не оприбуткована, касова книга підприємства заповнена лише за 14.04.2006р. Під час перевірки касова книга в електронному вигляді позивачем не надавалася. Докази передачі вказаної суми безпосередньо до банку також відсутні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що 18.04.2006 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі було здійснено позапланову перевірку Одеської регіональної торгової промислової палати щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
За результатами проведеної перевірки спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі складено акт перевірки від 18.04.2006 р. № 1501/ /13-44 (аркуші справи 10-11), на підставі якого прийнято рішення № 0000291360/0 від 26 квітня 2006 року (аркуш справи 14) про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Відповідно до прийнятого рішення до Одеської регіональної торгової промислової палати застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 36 254,40 грн.
Позивачем зазначене рішення оскаржено до Державної податкової адміністрації в Одеській області. За результатами розгляду скарги Державною податковою адміністрацією в Одеській області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 22.06.2006 р. № 12374/25-0007 (аркуші справи 15-18), яким залишено скаргу позивача без задоволення.
Так, рішенням спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23.06.2006 р. № 0000291360/2 (аркуш справи 20), що було надіслано позивачу супровідним листом від 27.06.2006 р. вих. № 4627/10/13-44, у відношенні Одеської регіональної торгово-промислової палати застосовано фінансові санкції на суму 36 254, 40 грн. на підставі акту перевірки від 18.04.2006 р. № 1501/36/13-44.
Суд вважає, що рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 26.04.2006 р. № 0000291360/0, від 23.06.2006 р. № 0000291360/2 прийняті спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі з порушенням норм законодавства, виходячи з наступного.
Повноваження податкового органу щодо проведення перевірок встановлені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Указом Президента «Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності».
Статтею 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законами України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»вважаються позаплановими.
Відповідно до ст.11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи ОДПС, зокрема СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, мають право приступити до проведення позапланової перевірки, якщо вони надали платнику (СПД) під розписку направлення на перевірку та копію наказу керівника податкового органу державної податкової служби.
Однак, судом встановлено, що в порушення зазначеної норми, фахівцями СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі під час проведення перевірки не були надані під розписку позивачу ні направлення на перевірку, ні копію наказу про проведення позапланової виїзної перевірки.
Крім того, згідно «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327, зареєстрований Мін'юстом України 25.08.2005р. №925/11205 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та іншими законодавчими актами.
Згідно ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»позапланова виїзна перевірка проводиться лише за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 2) платником податків не подано в установлений строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 4) платник податків подав у встановленому порядку скаргу про порушення законодавства посадовими особами органу державної податкової служби під час проведення планової чи позапланової виїзної перевірки, в якій вимагає повного або часткового скасування результатів відповідної перевірки; 5) у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту; 6) проводиться реорганізація (ліквідація) підприємства; 7) стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків; 8) у разі, коли вищестоящий орган державної податкової служби в порядку контролю за достовірністю висновків нижчестоящого органу державної податкової служби здійснив перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або висновків акта перевірки, складеного нижчестоящим контролюючим органом, та виявив їх невідповідність вимогам законів, що призвело до ненадходження до бюджетів сум податків та зборів (обов'язкових платежів). Позапланова виїзна перевірка в цьому випадку може ініціюватися вищестоящим органом державної податкової служби лише у тому разі, коли стосовно посадових або службових осіб нижчестоящого органу державної податкової служби, які проводили планову або позапланову виїзну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або порушено кримінальну справу; 9) платником подано декларацію з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Одна з перелічених підстав обов'язково повинна бути зазначена у направленні та наказі під час проведення позапланової перевірки.
Також згідно ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари, інших вимог цього Закону здійснюють орган державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ст. 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995р. (із змінами та доповненнями) контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Планова виїзна перевірка - перевірка, яка передбачена у плані роботи. Право податкового органу на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли податковий орган не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки надіслав суб'єкту підприємницької діяльності письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення перевірки.
Позапланова перевірка, що провадиться уповноваженими контролюючими органами стосовно осіб, визначених у частині другій ст. 16 Закону України № 265, може здійснюватися виключно на підставі постанови слідчого, органу дізнання або відповідно до рішення суду.
Таким чином, підставами для проведення фахівцями податкової інспекції позапланової перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу СПД є підстави, зазначені у Законі України «Про державну податкову службу в Україні! та постанова слідчого, органу дізнання або рішення суду відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Проте, судом встановлено, що про проведення перевірки позивач не був повідомлений податковою інспекцією, у зв'язку з чим при перевірці, що здійснювалась відповідачем під час обідньої перерви на підприємстві о 13 год. 14 хв., головний бухгалтер та керівник позивача були відсутні на підприємстві.
Як вбачається з акту перевірки, перевіркою встановлено порушення позивачем абз. 1 п.п. 2.6 глави 2, абз. 1 п.п. 4.3 глави 4 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637.
Так, згідно п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Також відповідно до п. 4.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі; за відсутності руху готівки в касі протягом робочого дня записи в касовій книзі в цей день можуть не провадитися.
При перевірці каси підприємства встановлено неоприбуткування суми в розмірі 7 243,27 грн., яка інкасована з РРО 17.04.2006 р., а касова книга підприємства заповнена за 14.04.2006 р.
Проте, цей висновок відповідача не відповідає дійсності, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Як встановлено судом, позивач користується автоматизованою системою бухгалтерського обліку.
Так, наказом Одеської регіональної торгової промислової палати від 18.10.2000 р. № 43-0 «Про облікову політику підприємства»на підприємстві встановлені умови та методи організації бухгалтерського обліку. Але у зв'язку введенням комп'ютерної програми «1-е Підприємство»наказом Одеської регіональної торгової промислової палати № О-80 від 18.11.2005 р. відповідно до Закону України від 16.07.1999 р. «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Положення по ведення касових операцій в національній валюті в Україні», а також у зв'язку з введенням в експлуатацію комп'ютерної програми бухгалтерського обліку «1-е Підприємство»в наказ № 43-О «Про облікову політику підприємства»внесено зміни з 01.01.2006 р.
Розділ 2 пункту 2.7. викладено у наступній редакції: ввести автоматизовану систему бухгалтерського обліку; забезпечити візуальне відображення інформації автоматизованого обліку усіх господарчих операцій підприємства з можливістю їх подальшого роздрукування на паперових носіях по формі та змісту відповідно до затверджених законодавством України печатним формам бухгалтерської звітності; при необхідності ввести дублікати господарчих операцій підприємства на паперових носіях; роздрукування друкованих форм здійснювати по закінченню календарного року або в залежності від необхідності; забезпечити створення та збереження електронного архіву всіх господарських операцій підприємства.
Крім того, згідно п. 4.4 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні підприємства за умови забезпечення належного зберігання касових документів можуть вести касову книгу в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів; програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, має забезпечувати візуальне відображення і роздрукування кожної з двох частин аркуша касової книги («Вкладний аркуш касової книги»та «Звіт касира»), які за формою і змістом мають відтворювати форму та зміст касової книги в паперовій формі.
Як встановлено судом, в електронному вигляді касової книги готівкові кошти в сумі 7 243,27 грн., яка є сумою розрахунків з РРО № 1501002681 за 17.04.2006р. та інкасована з РРО 17.04.2006 р., до каси підприємства оприбутковані і зазначені у касовій книзі у електронному вигляді за 17.04.2006р. лист 73.
Крім того, відповідно до п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
З акту перевірки вбачається, що під час перевірки перевіряючим надавалась книга обліку розрахункових операцій № 1501002681, зареєстрована 25.05.2005р. в СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі (п.12 Акту), фіскальні звітні чеки (2-звітів) друкуються та зберігаються (п. 23 п.п.6 акту).
Таким чином, під час перевірки не було встановлено не відображення у книзі обліку розрахункових операцій фіскальних звітних чеків (2-звітів) та будь-яких порушень по веденню книги обліку розрахункових операцій.
Відповідно до звіту із фіскальної пам'яті РРО від 17.04.2006р. та 2-звіту № 193 від 17.04.2006р. (а.с. 34) вбачається проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО на загальну суму 7 243, 27 грн.
Таким чином, судом встановлено, що на час перевірки ОРТПП вело касову книгу в електронному варіанті за допомогою програми «1-е Підприємство», якою підтверджується наявність даних про одержання та видачу готівкових коштів за прибутковими та видатковими касовими ордерами із зазначенням суми залишку готівкових коштів на кінець робочого дня.
Оприбуткування 17.04.2006р. коштів у розмірі 7 243,27 грн. підтверджується звітом з фіскальної пам'яті РРО, 2-звітом № 193 від 17.04.2006р., записом в книзі обліку розрахункових операцій за № 1501002681, прибутковим касовим ордером за № 110, записом в касовій книзі за 17.04.2006р.
Отже, зазначена сума в розмірі 7 243,27 грн. є оприбуткованою. Посилання відповідача на те, що касова книга в електронному вигляді під час перевірки не надавалась, суд вважає необґрунтованими, оскільки перевірка здійснювалась під час обідньої перерви на підприємстві за відсутністю відповідних посадових осіб позивача.
Також відповідач посилається на те, що перевіркою встановлено невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків згідно Х-денного звіту, згідно опису готівкових коштів - 226,34 грн., а згідно денного звіту -218, 73 грн., тобто сума невідповідності складає 7,61 грн., чим порушено п. 13 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», відповідно до якого суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Проте, згідно пояснювальної записки бухгалтера, який на час відпустки касира, додатково виконував його обов'язки, сума невідповідних грошових коштів в розмірі 7,61 грн., що було виявлено в ящику столу бухгалтера, є особовими грошовими коштами бухгалтера.
Крім того, допитана в якості свідка ОСОБА_4, яка на момент проведення перевірки працювала старшим бухгалтером на підприємстві та в день проведення перевірки також виконувала згідно наказу обов'язки касира та була присутня в момент проведення перевірки, пояснила, що сума невідповідних грошових коштів в розмірі 7,61 грн., були її особовими коштами, які вона, повернувшись з обідньої перерви, поклала в ящик свого робочого столу. Також свідок пояснила, що поки вона рахувала готівкові кошти, які знаходились у касовому апараті, працівники СДПІ по роботі з великими платниками податків вилучили з ящика її робочого столу суму її особистих грошових коштів у розмірі 7,61 грн. та включили до опису готівкових коштів.
За таких обставин, суд вважає, що відповідачем неправомірно нараховано позивачу штрафні санкції.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 19 Конституції України, Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Законом України «Про державну податкову службу», ст.ст. 2, 4, 6,9, 70-72, 86, 158-163 КАС України, суд, -
Задовольнити адміністративний позов Одеської регіональної торгово-промислової палати до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі у повному обсязі.
Визнати протиправними дії спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі щодо проведення 18.04.2006 року позапланової виїзної перевірки по контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктом підприємницької діяльності Одеською регіональної торгово-промисловою палатою.
Скасувати рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі № 0000291360/0 від 26.04.2006 року про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності Одеської регіональної торгово-промислової палати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36254,00 грн.
Скасувати рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі № 0000291360/2 від 23.06.2006 року про застосування до суб'єкта підприємницької діяльності Одеської регіональної торгово-промислової палати штрафних (фінансових) санкцій в сумі 36254,00 грн.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 27 липня 2010 року.
Суддя