Справа № 2а-8681/09/1570
30 липня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретаря Чиженко А.О.
за участю представника позивача Кучерука С.І. (за довіреністю)
представника відповідача ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Касько І.А. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Державної податкової адміністрації у м.Севастополі про скасування рішення про застосування штрафних фінансових санкцій та визнання дій протиправними ,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігра»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Державної податкової адміністрації у м.Севастополі , в якому позивач просить акт індивідуальної дії -рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси №0001412370 від 16.04.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій
в відношенні позивача на суму 7760грн. -скасувати, визнати дії ДПА у м.Севастополі по складанню акту (довідки) перевірки 03.04.2009р. щодо перевірки залу гральних автоматів ТОВ «Ігра», який знаходиться за адресою: м.Севастополь, вул.. Айвазовська, 7 протиправними.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що позивачем при проведенні позапланової перевірки було порушено порядок проведення перевірки, встановленого Законом України «Про державну податкову службу в Україні», тобто перевірка проведена з грубими порушеннями закону, оскільки перед проведенням перевірки мала місце контрольна закупка послуги на одному автоматі на 100грн., після чого перевіряючі надали повноваження на перевірку і зібрали у оператора 100грн. на які була заказана послуга, більше того ця сума була внесена як така, що знаходиться на місці проведення розрахунків, хоча її там не було.
Представник Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси позовні вимоги не визнав, посилаючись на наявність у Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігра»заборгованості у сумі 7760грн., яка утворилась внаслідок несплати відповідачем суми штрафних санкцій, визначеної рішеннями Державної податкової інспекції у Суворовському районі міста Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001412370 від 16.04.2009р. у зв'язку з порушенням відповідачем існуючого порядку використання РРО та застосування гральних приладів.
Представник Державної податкової адміністрації у м.Севастополі в судовому засіданні позов не визнав. В письмових запереченнях зазначив, що позивач в порушення п.1 ст.3 Закону №265, використовував гральні автомати без функції фіскалізації. Крім того, на місці проведення розрахунків виявлена невідповідність суми готівкових коштів та не проведення через РРО розрахункової операції на суму 100грн.
Вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігра»зареєстровано Виконавчим комітетом Одеської міської ради 12.09.2005 року (а.с.9) за адресою: м.Одеса, вул. атамана Чепіги, 11 та як платник податків знаходиться на обліку у ДПІ у Суворовському районі м.Одеси.
01.06.2006р. рішенням Загальних зборів учасників створена філія ТОВ «Ігра», яка зареєстрована Виконавчим комітетом Одеської ради за адресою: м.Севастополь, пр.. Октябрьської революції, 61-В.
Як встановлено судом, 03.04.2009р. на підставі направлень №0327/000327 від 03.04.2009р., 0328/000328 від 03.04.2009р, 0349/000349 від 03.04.2009р та 0350/000350 від 03.04.2009р фахівцями ДПІ у Балаклавському районі м.Севастополя Лашиним О.В. та Мацигайло М.А. було здійснено перевірку господарської одиниці - залу гральних автоматів, що розташований за адресою м.Севастополь, вул..Айвазовського,7, що належить ТОВ «Ігра», щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
За наслідками вказаної перевірки складено акт перевірки №0205/15/54/23/33721690 від 14.04.2009р., в якому зафіксовано порушення позивачем п.п.1, 2, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995р. №265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: використовування 14 гральних автоматів без функції фіскалізації; невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, яка зазначена в денному звіті РРО у розмірі 500грн. та не проведення через РРО розрахункової операції на суму 100грн.. Крім того, зафіксовано порушення ст. 5, п.1 ст.7 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»від 23.03.1996р. №98/96-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу на кожне окреме гральне місце без наявності патенту (а.с.54-55).
На підставі зазначеного акта перевірки №0205/15/54/23/33721690 від 14.04.2009р.ДПІ у Суворовському районі м.Одеси винесено рішення від 16.04.2009р. №0001412370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7760грн., у зв'язку з порушенням п.п.1, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(а.с.53).
Не погоджуючись з актом перевірки, складеним ДПА м. Севастополь, та прийнятими ДПІ у Суворовському районі м.Одеси рішенням від 16.04.2009р. №0001412370 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7760грн., у зв'язку з порушенням позивачем, на думку відповідача п.п.1, 13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ТОВ «Ігра»звернулось до суду з позовом про визнання дій ДПА м. Севастополя щодо складання зазначеного акту неправомірним та скасування рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 16.04.2009р. №0001412370.
На виконання п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту п. 4 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№ 509 -ХІІ від 4 грудня 1990 року, однією з функцій Державної податкової інспекції у районах є здійснення у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів.
Пунктами 1 і 2 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. №509-ХІІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ; здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.
Згідно зі ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Відповідно ч.9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених законами України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, а в інших випадках -за рішенням суду.
Частиною 1 ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№ 265/95-ВР від 6 липня 1995 року передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно з ч.3 ст.9 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»№98/96-ВР від 23.03.1996 контроль за дотриманням вимог цього Закону здійснюється державними податковими органами.
За характером перевірки, яку провели посадові особи ДПА м. Севастополя, ця перевірка не є плановою виїзною перевіркою у розумінні частин 1, 6 ст. 11-1 Закону №509, оскільки проведена перевірка не є перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем податків та зборів (обов'язкових платежів), у ході якої не досліджувалися сукупні показники фінансово-господарської діяльності позивача. Перевірка, яку провели посадові особи ДПА м. Севастополя, за своїм характером та результатами оформлення є позаплановою, проведення якої передбачено частиною 7 статті 11-1 Закону №509.
Отже посадові особи органу державної податкової служби вправі були приступити до проведення позапланової виїзної перевірки позивача за умови надання йому під розписку направлення на перевірку та копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
При цьому суд вважає необхідним зазначити, що складання планів роботи органів державної податкової служби на місяць в цілому хоча і відповідає чинному законодавству щодо планування роботи державних органів та направленості роботи органів державної податкової служби при формуванні дохідної частини бюджету, однак органи державної податкової служби не наділені правом самостійно визначати назву чи вид перевірки (планова перевірка, як похідне від словосполучення "план на місяць", а не планова в розумінні ч.І ст. 11-1 Закону№509), оскільки в спірних правовідносинах це призвело до підміни поняття "планової перевірки", різного тлумачення змісту цього поняття та наслідків.
Судом встановлено, що перевіряючими - працівниками ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя Красавцевою Н.М. та Гринь С.В. на початку перевірки оператору філії була надана копія направлення на проведення перевірки, але від підпису він відмовився (а.с.37-38, 42-43).
Перевіряючи законність проведення перевірки, суд вважає необхідним зазначити наступне. П.1 та п.2 статті 7 Закону України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" передбачено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.
Згідно з підпунктом 1.3. Наказу ДПА №50 від 02.02.2009р. про затвердження порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства - за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Таким чином, оскільки посадові особи ДПА м. Севастополя під час проведення перевірки діяли на підставі належним чином оформлених направлень на перевірку, які були виписані згідно наказу -підстави для визнання протиправними дій по проведенню 03.04.2009р. перевірки та складанню акту відсутні.
Відповідно до пункту 4 Наказу ДПА №327 від 10.08.2005р. до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк
складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом.
Тому суд вважає безпідставними, посилання позивача в позовній заяві з приводу проведення перевірки з порушеннями закону.
Оцінюючи зазначені акти суб'єктів владних повноважень та дії посадових осіб суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та не може частково погодитись з правомірністю застосуванням посадовими особами податкових органів норм матеріального права з наступних підстав.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України відповідач -суб'єкт владних повноважень повинен довести ґрунтовність та законність рішень, дій чи бездіяльності, що оскаржуються.
Під час проведення перевірки встановлено, що в гральному залі знаходились 14 гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим, не внесені у відповідний реєстр РРО та не обладнані спеціальними пристроями (а.с.53-54).
Проведення розрахункових операцій через такі пристрої є порушенням вимог п.п.1,2 ст.3 Закону та постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315.
Разом з тим, під час цієї перевірки встановлений лише один випадок проведення розрахункової операції через один гральний автомат через купюро приймач без роздрукування розрахункового документу на суму 100 грн., що підтверджується записом перевіряючих у п.2.2.14 на сторінці 3 акту перевірки від 03.04.2009 року (а.с.55).
Відповідно до п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»відповідальність у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій застосовується до суб'єктів господарювання у разі встановлення факту проведення розрахункових операцій через незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим РРО.
У відповідності до ст.2 Закону під розрахунковою операцією мається на увазі дії суб'єкту господарювання по прийняттю від споживача грошових коштів за продані товари, виконані роботи та надані послуги.
Таким чином, законом встановлена відповідальність за факт проведення розрахункової операції із споживачами через незареєстрований, неопломбований та непереведений у фіскальний режим РРО, а не за факт невиконання положень постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 року №1315 щодо не проведення обладнання гральних автоматів фіскальними пристроями та невнесення гральних автоматів до відповідного реєстру РРО. Доводи відповідача про те, що наявність гральних автоматів нефіскалізованих вже є порушенням вимог закону, що фактично і стало підставою для прийняття спірного рішення, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до положень п.1ст.3 та п.2ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»порушенням є не сама по собі наявність непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій, а здійснення розрахункових операцій через такі реєстратори.
Враховуючи ту обставину, що під час проведення перевірки був встановлений лише один факт проведення розрахункової операції через один гральний автомат на суму 100,00 грн. у відповідача -ДПІ у Суворовському районі м.Одеси не було підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на всі 14 гральних автоматів, що знаходились під час проведення перевірки в гральному залі. Правомірним було застосування штрафних (фінансових) санкцій лише щодо гри на одному гральному автоматі, факт проведення розрахунків через який, був встановлений під час проведення перевірки.
Таким чином, дії ДПА м.Севастополя щодо зазначення в акті перевірки від 03.04.2009 року даних про порушення філією ТОВ «Ігра»п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на усіх 14 гральних автоматах не відповідають закону та в цій частині є неправомірними згідно ч.2 ст.162 КАС України.
Оскільки оскаржене рішення податкового органу є правомірним лише в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»лише за один гральний автомат в розмірі 340грн., суд повинен визнати такий акт суб'єкту владних повноважень частково протиправним та скасувати його на підставі положень ч.2 ст.162 КАС України в частині безпідставно застосованих штрафних (фінансових) санкцій за 13 гральних автоматів в розмірі 4420грн (13 х 340,00 грн.).
Відносно зазначеного порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме не проведення через РРО розрахункової операції на суму 100 грн. та застосування в цій частині штрафних санкцій в розмірі 100грн. на підставі положень п.1 ст.17 цього ж Закону, суд вражає, що дії перевіряючи осіб та оскаржене рішення у цій частині є законними, тому внесення таких даних до акту перевірки та застосування штрафних (фінансових) санкцій у п'ятикратному розмірі суми відповідає вимогам п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а тому є правомірними .
Крім того, під час перевірки працівниками ДПІ встановлено порушення п.13 ст.1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме на місці проведення розрахунків виявлена невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті РРО у розмірі 500 грн., Таким чином перевіряючими було правомірно застосовано ст. 22 Закону №265, а саме сума штрафу у розмірі 2500грн. відповідає чинному законодавству (сума невідповідності 500грн. х 5). Суд критично ставиться до аргументу позивача, що зазначена сума 500грн. це сума виграшного фонду, яка запрограмована в РРО, як така, що постійно знаходиться в сейфі, який був у кожному гральному залі, тому що в акті перевірки цей факт не був зазначений та позивачем не було надано доказів того, що під час перевірки, якась сума коштів зазначена в РРО, знаходилась в сейфі іншому ніж в РРО, та що він (окремий сейф) взагалі був в приміщені або що перевіряючи відмовились взяти до уваги ці кошті.
Оскільки оскаржуване за позовом ТОВ «Ігра» рішення відповідача - ДПІ у Суворовському районі м.Одеси частково відповідає вимогам закону та дії працівників ДПА у м.Севастополя стосовно законності підстав та порядку проведення перевірки відповідає закону (окрім вищезазначеного), суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Ігра»в зазначеній частині підлягають задоволенню в сумі 4420грн.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно з ч.3 ст. 105 КАС України позивач, у тому числі має право вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позов Товарситва з обмеженою відповідальністю «Ігра» до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Державної податкової адміністрації м.Севастополя про скасування рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси №0001412370 від 16.04.2009р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає задоволенню в частині скасувати рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси №0001412370 від 16.04.2009р року в частині нарахування штрафних санкцій на суму 4420грн., в решті позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу Адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Товарситва з обмеженою відповідальністю «Ігра»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси, Державної податкової адміністрації м.Севастополя задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси №0001412370 від 16.04.2009р року в частині нарахування штрафних санкцій на суму 4420грн.
В решті позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу -з дня складання в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського адміністративного апеляційного суду.
Постанова виготовлена у повному обсязі 04 серпня 2010 року.
Суддя Е.А.Іванов
04 серпня 2010 року