вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
26.10.2022 Справа № 904/1786/22
За позовом: Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького, м. Хмельницький
До: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс», м. Дніпро
Про: стягнення 13 141, 44 грн.
Суддя Васильєв О.Ю.
Без участі представників сторін
Національна академія Державної ПСУ ім. Б.Хмельницького (позивач) звернувся з позовом до ТОВ «Ісполін Плюс» (відповідач) про стягнення 13 141, 44 грн. ( в т.ч.: 8 424, 00 грн. - штраф за поставку неякісного товару; 1 769, 04 грн. - пеня за порушення строків поставки товару; 2 948, 40 грн. - штраф за порушення строків поставки товару понад 30 днів) штрафних санкцій за договором про закупівлю продовольства №252-21 від 27.04.21р. (укладеним між сторонами).
Ухвалою від 18.07.22 р. було відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
ТОВ «Ісполін Плюс» (відповідач) проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на недійсність акту № 4 огляду та повернення продовольства від 07.09.21 р. в зв'язку із відсутністю договорів на постачання товару між ТОВ «Ісполін Плюс» та в/ч 9960. На його думку акт про повернення товару було складено комісією установи, з якою у відповідача відсутні договірні зобов'язання. Також відповідач зауважив, що водію ТОВ «Ісполін Плюс» Левицькому Н.А. згідно наданої йому довіреності не було надано повноважень з підписання актів, тому його відмова від підписання в акті є правомірною, а сам акт складений в односторонньому порядку, лише за участі представників позивача. Також зазначає , що в порушення вимог Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення і товарів народного вжитку за якістю, затвердженої постановою Державного арбітражу при Раді Міністрів СРСР №П-7 від 25.04.66 р. , не було зупинене приймання товару для виклику належного представника постачальника, не залучено відповідного фахівця державної лабораторії з приводу визначення якості поставленої продукції. Окрім того , заявив про сплив строку для звернення з позовними вимогами про стягнення штрафних санкцій, адже процесуальний строк для звернення з позовом про стягнення штрафу сплив 11.04.22 р. Заперечує порушення ним зобов'язань в частині строків постачання, адже в матеріалах справи відсутні належні докази відправлення позивачем заявок .
Національна академія Державної ПСУ ім. Б.Хмельницького (позивач) у відповіді на відзив вказав, що на виконання вимог п. 3.1. договору відповідачем було здійснено поставку товару «Борошно пшеничне I ґатунку». В присутності уповноваженого представника відповідача - Левицького Н.А. ( який діяв згідно довіреності №238 від 06.09.21 р.) було складено акт №4 від 07.09.21 р. про виявлення в поставленому товарі «борошно пшеничне I ґатунку» живих личинок амбарних шкідників. Позивач заперечує проти посилання відповідача на неотримання заявки з приводу поставки товару, оскільки поставки товару продовжувались не тільки 07.09.21 р. та відбувались впродовж дії всього договору. Претензії надсилались засобами поштового зв'язку, що підтверджено копіями реєстрів поштових відправлень АТ «Укрпошта», засвідчених печаткою оператора поштового зв'язку, тому вказані документи не можуть вважатись внутрішніми документами позивача. Також позивач зазначив, що відповідно до п. 16 Інструкції П-7 одержувач при виявленні невідповідності якості призупиняє подальшу прийомку продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів. Щодо строків звернення до суду, позивач зазначив, що предметом позову є стягнення неустойки (штрафу, пені), а тому строк позовної давності складає один рік з моменту, коли особа дізналась або могла дізнатись про порушення.
ТОВ «Ісполін Плюс» (відповідач) у запереченнях на відповідь на відзив зазначив, що матеріали справи не містять, на його думку, належних доказів відправлення заявок на відвантаження продукції позивачу. В зв'язку із невірним заповненням реєстру відправлень відповідач вважає, що він був заповнений не працівником оператора поштового зв'язку. Наголошуючи на безпідставному поверненні товару, відповідач зазначив, що не мав підстав на постачання продукції на адресу позивача. Постачання продовжилось лише після отримання претензії позивача від 30.09.21 р. та усного замовлення начальника продовольчої служби, на підставі чого товар був поставлений частинами. Відповідач зазначає, що не укладав жодних угод з військовою частиною НОМЕР_1 , вважаючи, що посилання в статуті позивача на те, що він є «військовою частиною НОМЕР_1 » не вказує прямо, що Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького є військовою частиною.
Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Указом Президента України № 259/2022 від 22.04.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.
За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» , у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов'язків є суттєво ускладненою.
Рада суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, вказала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв'язку з небезпекою для життя.
Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов'язок держави - захищати життя людини.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.
Одночасно, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)
При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд ,-
Між Національною академію Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького (військова частина 9960 відповідно до Статуту, замовник) та ТОВ «Ісполін Плюс» ( постачальник ) укладено договір №252 - 21 від 27.04.21 р. про закупівлю продовольства - борошно пшеничне I ґатунку . Предметом договору відповідно до п. 1.1 є зобов'язання постачальника у 2021 році поставити замовнику товари (крупи, а саме лот №1), а замовника - прийняти й оплатити товари. Відповіднодо п.2.2. відвантаження продукції замовнику здійснюється в термін ,зазначений у цьому договорі відповідно до заявок замовника. Пунктом 3.1. встановлено, що продукція, яка поставляється за договором , повинна відповідати вимогам чинних стандартів на харчові продукти: ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ У, ТУ виробника щодо безпечності, якості та придатності, вимоги яких повинні бути не нижчими від вимог, вказаних в технічному завданні. Пунктом 3.4. передбачено, що продукція, яка відвантажується, підлягає обов'язковому контролю представником постачальника щодо якості. З пункту 3.5. слідує, що приймання продукції за кількістю та якістю буде здійснено представниками замовника у присутності представника постачальника. Пунктом 3.7. сторони передбачили, що продукція, що не відповідає якісним вимогам або якість не підтверджена відповідними документами , повертається постачальнику та не враховується до загального об'єму постачання за цим договором.
Також п. 6.3.1. встановлено, що при постачанні харчових продуктів з порушенням вимог щодо якості харчових продуктів, маркування та етикетування, тари та упаковки, а також такого, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах та нормативно-технічній документації (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ та технічному завданні) постачальник зобов'язаний замінити такі харчові продукти за свій рахунок протягом двох календарних діб. Пунктом 6.3.2. сторони погодили, що при порушенні умов договору щодо якості (комплектності) товару, постачальник сплачує замовнику штраф у розмірі 20% від вартості неякісних (некомплектних) товарів та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку з вказаних підстав. Пунктом 6.3.3. передбачено, що при порушенні умов договору щодо строку поставки харчових продуктів згідно заявки, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0.1% від вартості харчових продуктів, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.
07.09.21 р. під час приймання партії товару «борошно пшеничне I ґатунку» комісією позивача в присутності представника відповідача Левицького Н.А. було складено акт огляду та повернення продовольства №4 .В акті зазначено, що під час просіювання борошна було виявлено наявність живих амбарних шкідників «комірного довгоносика», в зв'язку із чим прийняла рішення про повернення «борошна пшеничного I ґатунку 15000 кг. лот №1» та «крупи гречаної 12000 кг. лот № 3» в кількості 3900 кг. «борошна пшеничного I ґатунку» та «крупи гречаної» в кількості 1250 кг. Наявність живих амбарних шкідників також зафіксовано в фото таблиці, яка додана до акту . Представник відповідача, Левицький Н.А., від підпису в акті відмовився ( а.с.17-18 ,19-20 ) Товар був поставлений відповідно до видаткових накладних №РН-1635 від 07.09.21 р. та №РН-1632 від 07.09.21 р. (а. с. 23, 24)
Приймання товару комісією позивача проходило за участі представника відповідача - водія Левицького Н.А., який на підставі довіреності №238 від 06.09.21 р. був уповноважений на передачу представникам позивача товару (продукції) згідно договорів, укладених між відповідачем та позивачем. Для цього Левицький Н.А. був наділений правом підписувати документи від імені ТОВ «Ісполін Плюс», що оформлюються у зв'язку із здійсненням представництва за довіреністю без проставлення печатки (а. с. 38)
За вихідним №701/4692 від 10.09.21 р. позивач направив на адресу відповідача претензію, в якій вимагав виконати зобов'язання з постачання товару - борошна I ґатунку у кількості 3900 кг. та сплатити штраф на виконання пункту 6.3.2 договору в сумі 8424, 00 грн. (а. с. 40-41) Претензія була направлена засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції оператора поштового зв'язку «Укрпошта» (а. с. 42).
За вихідним №701/4839 від 23.09.21 р. позивач вдруге направив на адресу відповідача претензію, в якій вимагав виконати зобов'язання з постачання товару - борошна I ґатунку у кількості 3900 кг. та сплатити штраф на виконання пункту 6.3.2 договору в сумі 8424, 00 грн. (а. с. 43-44).Претензія була направлена засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції оператора поштового зв'язку «Укрпошта» (а. с. 45).
За вихідним №701/4955 від 29.09.21 р. позивач втретє направив на адресу відповідача претензію, в якій вимагав виконати зобов'язання з постачання товару - борошна I ґатунку у кількості 3900 кг. та сплатити штраф на виконання пункту 6.3.2 договору в сумі 8424, 00 грн. (а. с. 46-47).Претензія була направлена засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції оператора поштового зв'язку «Укрпошта» (а. с. 48).
У відповідь на претензії відповідачем на адресу позивача було направлено лист №0510НК/21 від 05.10.21 р., в якому той зазначив , що ознайомився з претензіями №701/4692 від 23.09.21., №701/4839 від 23.09.21 р., №701/4955 від 29.09.21 р. та не вбачає законних та обґрунтованих підстав для задоволення вимог, викладених в претензіях (а. с. 49-51)
За вихідним №701/5285 від 19.10.21 р. позивач направив на адресу відповідача відповідь на лист №0510НК/21 від 05.10.21 р., в якій звернувся з вимогою про виконання умов договору від 27.04.21 р. в частині постачання товару та сплати штрафу (а. с. 52 - 53). Відповідь була направлена засобами поштового зв'язку на адресу відповідача, що підтверджується реєстром поштової кореспонденції оператора поштового зв'язку «Укрпошта» (а. с. 54).
Зі змісту Статуту Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького вбачається , що умовною назвою позивача є «військова частина НОМЕР_1 ».
Згідно із ст.11 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
В силу приписів ст. 712 Цивільного кодексу України продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно із статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
ГК України передбачає широку свободу сторін при укладенні господарських договорів, з урахуванням того, що суб'єкти господарювання є рівними за своїм правовим статусом. З наведеного можна зробити висновок про те, що сторони, керуючись принципом свободи договору, за взаємною згодою мають право визначати штрафні санкції, їх кількість, вид, розмір та види порушення зобов'язання, за якими застосовується неустойка тощо.
Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі № 904/4156/18 необхідною умовою застосування договірної господарсько-правової відповідальності за порушення договірних зобов'язань є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафних санкцій і конкретного їх розміру.
В силу ч. ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).
Як визначено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, згідно з п. 2 ч. 1 цієї норми, сплата неустойки.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч.1 ст. 75 ГПК України).Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч.1 ст. 76 ГПК України).
Причиною виникнення цього спору є порушення відповідачем умов щодо якості поставленої ним продукції ,за що умовами договору передбачені штрафні санкції . Також позивач наполягає на стягненні з відповідача пені та штрафу за прострочення поставки продукції . Відповідач,заперечуючи проти задоволення позовних вимог , стверджує про порушення позивачем правил приймання товару - складання акту за відсутністю повноважного представника відповідача . Також заперечує укладення будь - яких договорів з «військовою частиною НОМЕР_1 » та про недоведеність позивачем факту направлення на адресу відповідача заявок на поставку продукції , з дати отримання яких слід було відраховувати строки поставки продукції .
У п.5.7. договору сторони визначили, що при прийманні товару за кількістю та якістю сторони керуються Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 № П-6, та Інструкцією про порядок приймання товару виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю, затвердженою постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 № П-7 та іншими нормативними документами .
Відповідно до п.14 Інструкції П-7 приймання продукції за якістю і комплектністю здійснюється у точній відповідності із стандартами, технічними умовами, Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідних документам, що засвідчують якість і комплектність тієї, що поставляється продукції (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення о якості, рахунок-фактура, специфікація і т. п.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не призупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що поступила, і в акті вказується, які документи відсутні.
При виявленні невідповідності якості, комплектності, маркування продукції, що поступила, тари або упаковки вимогам стандартів, технічних умов, кресленням, зразкам(еталонам) договору або даним, вказаним в маркуванні і супровідних документах, що засвідчують якість продукції (п. 14 Інструкції П-7), одержувач призупиняє подальше приймання продукції і складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції і характер виявлених при прийманні дефектів.
Відповідно до пункту 16 Інструкції П-7, під час виявлення невідповідності якості отриманої продукції договору або даним, вказаним у супровідних документах, які посвідчують якість продукції, отримувач зупиняє подальше приймання товару та складає акт, в якому вказує кількість оглянутої продукції та характер виявлених під час приймання дефектів.
У ході приймання продукції було встановлено, що вона не відповідає затвердженому ДСТУ, при просіюванні продукції було виявлено наявність живих амбарних шкідників «комірного довгоносика», що підтверджується фототаблицею до акту огляду та повернення продовольства №4 від 07.09.21 р.
Твердження відповідача, що акт повернення продукції неналежної якості було складено без участі уповноваженого представника ТОВ «Ісполін Плюс» спростовується наявною в матеріалах справи довіреністю, зі змісту якої вбачається , що водій ОСОБА_1 мав право від імені ТОВ «Ісполін Плюс» на передачу представникам замовника продукції , згідно договорів та підпису від імені постачальника відповідних документів , що оформлюються у зв'язку із здійсненням представництва без проставляння печатки підприємства. Отже він є уповноваженою особою ТОВ «Ісполін Плюс» . Твердження відповідача про відсутність договірних відносин з «військовою частиною НОМЕР_1 » спростовується наявним в матеріалах справи Статутом Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького, в якому визначено, що умовна назва учбового закладу саме «військова частина 9960». Тому позовні вимоги в частині стягнення штрафу в сумі 8424, 00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Одночасно,позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 1769, 04 грн. та штрафу в сумі 2948, 40 грн. за прострочення поставки продукції суд вважає необґрунтованими з наступних підстав.
Пунктом 6.3.3. договору сторони встановили, що при порушенні умов договору щодо строку поставки харчових продуктів згідно заявки, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від вартості харчових продуктів з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення. За прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості та замовник має право на розірвання договору в односторонньому порядку з вказаних підстав. Але позивачем не доведено , а в матеріалах справи відсутні докази надсилання позивачем на адресу відповідача будь-яких заявок на поставку продукції за вищенаведеним договором ( претензії ж позивача не можна вважати заявками ) , а тому встановити ,який саме строк поставки продукції був погоджений сторонами , не надається за можливе.
Щодо заявленого клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Між ТОВ «Ісполін Плюс» та адвокатом Мондріч А.Є. було укладено договір про надання правової допомоги №1907НК/22 від 19.07.22 р. Відповідно до умов договору відповідач (клієнт) надавати правову допомогу під час розгляду справи №904/1786/22 в Господарському суді Дніпропетровської області. З акту надання юридичних послуг вбачається, що загальна вартість наданої відповідачу правничої допомоги складає 7500, 00 грн.
Відповідно до вимог ст.124 ГПК України : разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Першою заявою по суті спору ,поданою відповідачем у цій справі, є відзив на позов, складений адвокатом Мондрич А.Є. та підписаний директором ТОВ «Ісполін Плюс» ( одержано судом 08.08.22 р.,а.с. 80-89) Але ні цьому відзиві , ні у додатках до нього відповідачем не наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи . При цьому , адвокат Мондрич А.Є. ще 25.07.22 р. ознайомлювалася з матеріалами справи та зняла фотокопії наявних в ній документів , про що свідчить відповідна заява (а.с.72). Після ознайомлення з матеріалами справи ( яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін , з ціною позову у 13 141,44 грн. ) професійний адвокат мав би визначитися з клієнтом стосовно попереднього (орієнтовного) розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката , оцінивши складність справи з правової точки зору та кількості доказів. Але відповідач в порушення вищенаведеної правової норми не надав ( навів ) попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат і одночасно з поданням другої заяви по суті спору ( заперечення на відзив на позов ) , що надійшли до суду 06.09.22 р. ( а.с.196-200). А клопотання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу надійшло від відповідача до суду лише 08.09.22 р. ( а.с.215-218 ). Тому суд не вбачає достатньо правових підстав для «ставлення з розумінням до виниклої ситуації» стосовно неможливості відповідача ( його представника - адвоката ) одночасно із відзивом на позов подати до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. А відтак відмовляє у клопотанні про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з позивача ( у відшкодуванні судових витрат).
На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст. ст. 124,126, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Ісполін Плюс» (49081, м. Дніпро, вул. Артільна, 2; код ЄДРПОУ 33667686) на користь позивача - Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького (29000, м. Хмельницький, вул. Шевченка, буд. 46; код ЄДРПОУ 14321481): 8 424, 00 грн. - штрафу та 1 587, 84 грн. - витрат по сплаті судового збору.
Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.
3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 26.10.22р.
Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильєв О.Ю.