вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про закриття провадження у справі
25.10.2022м. ДніпроСправа № 904/2212/22
за позовом Приватного акціонерного товариства "КИЇВСТАР", м. Київ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях, м. Дніпро
про
Суддя Ліпинський О.В.
Секретар судового засідання Главацький А. І.
Представники:
від позивача Чернець І.А.
від відповідача Іванченко І.С.
Приватне акціонерне товариство «Київстар» (далі Позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях (далі Відповідач), за змістом якого просить суд визнати укладений між сторонами договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1225-ОД від 01.10.2004 року продовженим на тих самих умовах і на той же строк, на одинадцять місяців, тобто з 02.03.2020 року по 02.12.2022 року.
Підставами заявленого позову є обставини, за яких Позивач (орендар) після закінчення строку дії спірного договору, продовжив користуватися орендованим майном, а Відповідач (орендодавець) протягом одного місяця після закінчення відповідного терміну не заявив про припинення договору, що за доводами Позивача, є підставою для продовження строку дії договору згідно приписів ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992 року.
Ухвалою від 08.08.2022 року суд відкрив провадження у справі № 904/2212/22 та призначив справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
01.09.2022 року Відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі з підстав того, що заявлені у справі вимоги вже були предметом розгляду судами в іншій господарській справі № 904/8080/21.
У свою чергу, Позивач не заперечував проти того, що позов із тих самих підстав, між тими самими сторонами був предметом спору по справі № 904/8080/21, однак зауважив, що даний позов має інший, змінений предмет, за яким позивач просить суд визнати спірний договір продовженим з 02.03.2020 по 02.12.2022, тоді як у справі № 904/8080/21 Позивач вимагав визнання спірного договору продовженим з 02.03.2020 по 02.02.2021.
Відповідно до приписів п. 2 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд може постановити ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
За визначенням п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Як убачається з матеріалів справи, вимоги Позивача про визнання продовженим з підстав, передбачених ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 2269-XII від 10.04.1992 року, укладеного сторонами договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 12/02-1225-ОД від 01.10.2004 року, були предметом розгляду по справі № 904/8080/21, в якій постановлено судові рішення, що набрали законної сили (а.с. 81-88).
Таким чином, є таке, що набрало законної сили рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, що відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 175, п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України, зумовлює обов'язок суду закрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи можливості повторного пред'явлення позову у спорі між тими самими сторонами, і з тих самих підстав, Позивач зазначає, що предмет позову, який було заявлено по справі № 904/8080/21, не є тотожнім із предметом позову по справі № 904/2212/22, адже на відміну від останньої, в іншій (попередній) справі, позивач вимагав визнання продовженим спірного договору на інший строк.
Суд вважає зазначені доводи Позивача такими, що ґрунтуються на невірному розумінні поняття «предмету позову», виходячи з наступного.
У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі № 908/299/18 від 26.05.2020 року, суд зазначив, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога.
В зазначеній вище постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що при конкретизації (уточненні) позовних вимог в частині строку дії договору оренди, на який його слід визнати продовженим, предмет спору, тобто вимога про визнання договору оренди продовженим, залишається незмінною.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про тотожність складу сторін, підстав та предмету позову, як у справі № 904/8080/21, так і справі № 904/2212/22, незалежно від того, що в останній позивач просить суд визнати договір продовженим на інший термін, адже такі уточнення не змінюють предмет спору.
Окремо, безвідносно до встановлених вище підстав для закриття провадження у справі, суд зауважує, що звернення з окремим позовом про визнання продовженим договору оренди нерухомого майна, як позовом про встановлення юридичного факту, який спрямовано на усунення юридичної невизначеності у відносинах сторін, є належним способом захисту лише тоді, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите. У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання продовженим договору оренди не є належним способом захисту.
Як убачається з матеріалів справи, починаючи з кінця 2020 року в провадженні Господарського суду Дніпропетровської області перебуває справа № 904/7118/20 за позовом РВ ФДМУ по Дніпропетровській, Запорізькій та Кіровоградській областях до ПрАТ «Київстар» про стягнення неустойки за користування майном після припинення договору оренди № 12/02-1225-ОД від 01.10.2004 року. На переконання суду, саме в межах зазначеної вище справи Позивач має захищати свій інтерес, шляхом доведення факту продовження договору оренди, а не ініціювати окремі судові справи, адже такі дії не відповідають принципу процесуальної економії та фактично спрямовані на штучне подвоєння судового процесу, що є неприпустимим.
Згідно приписів ч. 4 ст. 231 ГПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Враховуючи приписи п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із закриттям провадження у справі, суд вважає за необхідне повернути Позивачу з державного бюджету сплачену суму судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Відповідно до приписів ст. 233 ГПК України в підготовчому судовому засіданні 25.10.2022 року оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, складання повного тексту ухвали відкладено на строк до п'яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини ухвали.
Керуючись статтями 2, 8, 73, 75, 175, 231, 233, 234, 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Закрити провадження у справі № 904/2212/22.
Повернути Приватному акціонерному товариству «Київстар» (03113, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 53, код ЄДРПОУ 21673832) з державного бюджету України сплачену згідно платіжного доручення № 1861921 від 13.07.2022 року суму судового збору в розмірі 2 481,00 грн.
Ухвала набирає законної сили 25.10.2022 року та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 31.10.2022
Суддя О.В. Ліпинський