31 жовтня 2022 року м. Харків Справа № 917/1454/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Стойка О.В. , суддя Тарасова І.В.
розглянувши у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (вх. №487 П/2) на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у справі №917/1454/21 (прийняте у приміщенні Господарського суду Полтавської області суддею Солодюк О.В., повний текст рішення складено 21.12.2021)
за позовом Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, м. Київ,
до Фізичної особи - підприємця Випущенко Людмили Миколаївни, м. Полтава,
про стягнення 19 510,34 грн,
У вересні 2021 року Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Випущенко Людмили Миколаївни 19 510,34 грн штрафу за поставку товару з порушенням вимог щодо тари.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 в позові Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд виходив з того, що позивачем не було надано суду належні докази на підтвердження факту поставки відповідачем товару з порушенням вимог щодо тари, що виключає підстави для виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати позивачу штрафу у розмірі 3% вартості товару передбаченого пунктом 8.4.1 договору, та виключає можливість притягнення відповідача до відповідальності за поставку товару з порушенням вимог щодо тари, оскільки позивачем не доведено наявність відповідних підстав, визначених договором.
Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України з рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у справі №917/1454/21 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю; апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у справі №917/1454/21 розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Скарга обґрунтована тим, що згідно акту №244 від 26.10.2020 про порушення умов договору, наявне таке порушення, як сліди іржі, точки корозії, а також значні сліди корозії на місцях, де пошкоджено лакофарбове покриття та потертості зовнішнього захисного покриття. Даний факт не потребував проведення експертизи чи лабораторного дослідження, оскільки його можливо встановити під час фактичного огляду. Що і було зроблено уповноваженою комісією позивача в присутності уповноваженого представника відповідача. І зауваження уповноваженого представника відповідача викладені в акті, є підтвердженням того, що він також бачив зазначені недоліки на банках. Також, в п.11.2 ДСТУ 7771:2015 «Банки металеві для консервів. Технічні умови» зазначено, що зовнішній вигляд банок і кришок до них, поверхонь швів та покриття, а також показники, які не мають кількісних значень на відповідність вимогам п.5.1.2; 5.1.4; 5.1.5; 5.1.6; 5.1.8; 5.1.10 контролюють візуально. Проте, у своєму рішенні господарський суд дійшов хибного висновку, що під час проведення контрольних заходів мала проводитися експертиза щодо встановлення наявності корозії.
Зазначає, що позивачем чітко не вказано кількість оглянутих ящиків. Позивач в акті №244 від 26.10.2020 зазначив, що порушення були виявлені в кожному оглянутому ящику, що свідчить про те, що під час проведення контрольних заходів товару, що постачається, ним було оглянуто всі ящики з товаром.
Зауважує, що п.6.8 розділу 6 договору «Поставка товару» визначено, що товар доставлений позивачу з порушенням вимог до маркування, або тари, або упаковки, а також товар, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ) вважається не поставленим, про що складається відповідний акт у якому фіксується порушення. Товар має бути замінений відповідачем протягом 3 календарних днів. Пунктом 6.8.1 розділу 6 договору «Поставка товару» визначено, що у разі виявлення представниками позивача порушень при прийманні товару, протягом 24 годин складається акт про порушення умов договору у двох примірниках. Наведені умови договору узгоджені між сторонами слід розуміти так, що доставка відповідачем на склад позивача товару з порушеннями вимог щодо маркування або тари, або упаковки, а також товар, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ) вважається не поставленим, про що складається відповідний акт, у якому фіксується порушення. А отже, сторони узгодили вичерпний перелік порушень після виявлення яких складається акт порушення умов договору.
Як зазначає скаржник, узагальнюючи наведені умови договору, узгоджені між позивачем та відповідачем, слід дійти висновку, що судом було невірно визначено порядок складання актів під час приймання товару, хоча умовами договору прямо визначено за які порушення позивачем складається акт про порушення умов договору. Окрім того, позовна заява позивача стосується порушення вимог щодо тари, а не щодо якості товару.
Відповідно до абз.1 ч.10 ст.270 ГПК України апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами ч.13 ст.8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може розглянути такі апеляційні скарги у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у даному випадку апелянтом було подано апеляційну скаргу на рішення господарського суду у справі з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та крім того в апеляційній скарзі позивач просив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. За таких підстав, апеляційна скарга розглядається без повідомлення учасників справи.
Так, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у справі №917/1454/21 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - протягом 15 днів, з урахуванням поштового перебігу, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, з доказами його надсилання апелянту. Встановлено учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо - протягом 15 днів, з урахуванням поштового перебігу, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
14.10.2022 до суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№6043), в якому останній проти апеляційної скарги заперечує, посилаючись на те, що пунктом 8.4.1. договору чітко визначено, що розмір штрафу встановлюється у відсотковому відношенні до вартості товару, який поставлений з порушенням вказаних вимог. Тобто, вказане положення закріплює необхідність встановлення вартості товару, поставленого з порушенням відповідних вимог, в даному випадку вимог щодо тари. Для того, щоб визнати, що вся партія товару була поставлена з порушенням вимог щодо тари i відповідно до її вартості нарахувати штрафні санкції, необхідно було провести відбір зразків, чого не було зроблено під час поставки товару від 26.10.2020. Більше того, замовником в акті про порушення умов договору взагалі не визначено, яку кількість ящиків та банок було оглянуто, на якій кількості банок було виявлено порушення. Факт поставки товару з порушенням вимог щодо тари повинен бути підтверджений належним чином, зокрема актом про порушення умов договору. Причому, такий акт повинен бути скалений належним чином в результаті здійснення процедури прийняття товару у відповідності до умов договору. Позивачем була порушена процедура прийняття товару i складення акту про порушення умов договору відповідно. А тому акт про порушення умов договору №244 від 26.10.2020 у відповідності до вимог статей 73, 76-78 Господарського процесуального кодексу України не може визнаватися належним, допустимим та достовірним доказом. Таким чином, як зазначає відповідач, акт про порушення умов договору №244 від 26.10.2020 не містить відомостей з приводу порушення вимог тари щодо всієї поставленої партії товару, складені під час приймання товару з порушенням порядку його прийняття та проведення контрольних заходів, а тому нарахування штрафних санкцій у розмірі 3% від загальної вартості поставленого товару с неправомірним i не може бути застосовано до відповідача.
Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.
Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, 24.09.2020 між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, замовником, та фізичною особою-підприємцем Випущенко Людмилою Миколаївною, учасником, укладено договір № 149/В33-2020, згідно з яким учасник зобов'язується у визначені договором строки поставити замовникові якісні товари, зазначені у специфікації, яка є невід'ємною частиною цього договору (Додаток № 1), а замовник - прийняти і оплатити такі товари.
Пунктом 1.2. договору визначено найменування (номенклатура, асортимент) товару - М'ясопродукти - за кодом ДК 021:2015-15130000-8 (консерви м'ясо-рослинні “каша рисова з яловичиною”), (далі - Товар). Кількість товару за договором становить 32 000 кг.
Відповідно до п.2.1 договору, якість товару, що поставляється учасником, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 4607:2006 та Технічному опису (додаток № 2 до договору).
Товар за показниками безпечності, та окремих показників якості повинен відповідати документам та одиниці товару, в тому числі щодо виробника, які були надані замовнику під час проведення процедури закупівлі.
Товар, який учасник зобов'язується передати замовнику, має відповідати вимогам до його якості на момент його передачі замовнику, а також протягом строку придатності. Разом з товаром учасник повинен передати замовнику документи, що підтверджують безпечність та якість харчових продуктів, у тому числі забезпечують їх простежуваність, відповідно до Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів", та інші необхідні документи які належать до передачі разом з товаром відповідно до чинного законодавства України.
Пакування товару повинно відповідати діючим стандартам, технічним умовам та забезпечувати зберігання споживацьких властивостей товару під час транспортування та зберігання.
Маркування товару повинно відповідати вимогам Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" № 2639-VIII від 6 грудня 2018 року та Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 №771/97-ВР.
Згідно з п. 2.2 договору, строк (термін) придатності товару повинен відповідати строку (терміну) визначеному у ДСТУ 4607:2006 та Технічному опису на цей вид товару і повинен складати не менше 85% до кінцевого терміну придатності, але не менше 20 місяців до кінцевого терміну придатності товару з дня поставки його на склад замовника.
Під час поставки кожної партії товару, замовник протягом двох робочих днів, проводить обов'язкову перевірку окремих показників якості та безпечності товару, що постачається учасником (далі - контрольні заходи) (п. 3.2 договору).
Умовами п.3.3 договору визначено, що контрольні заходи включають в себе перевірку безпечності та окремих показників якості - за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідності маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачаються відповідно до умов цього договору, відповідність транспортних засобів, що використовуються для транспортування товару за цим договором, вимогам ст. 44 Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" від 23.12.1997 №771/97-ВР.
Пунктом 3.3.1 договору сторони погодили, що контрольні заходи здійснюються в обов'язковій присутності представника учасника (який діє на підставі довіреності чи іншого належного документа, що посвідчує повноваження цієї особи, у тому числі на право участі у відборі зразків (проб) щодо відповідної партії товару), а у разі його відсутності - не розпочинаються.
Результати проведення контрольних заходів оформляються актом приймального контролю, який підписується представниками замовника, що здійснювали перевірку та представником учасника, а у разі відмови від підписання акту приймального контролю або відсутності представника учасника на території військової частини на момент складання вищезазначеного акту-комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника), що засвідчується підписами представників замовника та в подальшому акт приймального контролю протягом 3 (трьох) календарних днів, надсилається учаснику рекомендованим листом із повідомленням про вручення чи цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення учасника з вищезазначеним актом.
Пунктом 3.3.2 договору сторони погодили, що якщо під час проведення контрольних заходів за оцінкою замовника існує обґрунтована підозра (тобто існують факти або інформація, які можуть переконати замовника, що товар може не відповідати вимогам якості та безпечності за зовнішнім виглядом, іншими органолептичними показниками, невідповідністю маркування) або встановлено факт, що товар є небезпечним чи непридатним до споживання, зразок такого товару шляхом комісійного відбору зразків (проб), відбирається у відповідності до умов цього договору (п. 3.9 - п. 3.14), та направляється до уповноваженої лабораторії, яка може проводити лабораторні дослідження (випробування) для цілей державного контролю, яку визначає замовник, для проведення лабораторних досліджень.
При невідповідності результатів дослідження, навіть за одним показником, учасник протягом десяти календарних днів з моменту отримання результатів досліджень, має право звернутись до замовника щодо проведення повторного відбору зразків (проб) з тієї самої партії у подвійній кількості та направлення до державної уповноваженої лабораторії, яку визначає замовник. Результати повторних досліджень є остаточними, але виключно якщо вони проводились за зверненням учасника. У разі відсутності у визначений термін звернення учасника про проведення повторного відбору зразків (проб), остаточними є результати первинних досліджень.
Пункт 3.9. договору передбачає, що про відбір зразків (проб) складається акт, який підписується представниками замовника, учасником або представником учасника та іншими незацікавленими або компетентними особами (у разі їхнього залучення), які приймають участь у відборі.
В акті повинно бути зазначено:
1) час і місце складання акта, найменування товароодержувача продукції, прізвища та посади осіб, які брали участь у відборі зразків (проб);
2) найменування виробника та учасника, від якого надійшла продукція;
3) номер і дата рахунка - фактури і накладної, за якими надійшла продукція, і дата надходження її на склад одержувача;
4) дата виробництва товару, номер партії та вага, з якої відбиралися зразки (проби) продукції;
5) опечатані або опломбовані зразки (проби), чиєю печаткою або пломбою (відтиски на пломбах), їхні номера;
6) чи забезпечені відібрані зразки (проби) етикетками, що містять дані, передбачені стандартами або технічними умовами;
7) до якої уповноваженої лабораторії направлені відібранні зразки (проби);
8) інші дані, у тому числі заперечення (застереження), які представники замовника, учасник або представник учасника та інші незацікавлені або компетентні особи (у разі їхнього залучення) вважають необхідним включити в акт для більш докладної характеристики зразків (проб).
Згідно з п.4.1. договору ціна договору складає 2 081 280,00 грн, у тому числі податок на додану вартість 346 880,00 грн.
Пунктом 6.6 договору передбачено, що замовник має право не приймати товар за кількістю та якістю, у разі встановлення не відповідності товару документам (декларації виробника або сертифікат якості; протоколу досліджень (випробувань) про безпечність та відповідність товару або експертного висновку про безпечність та відповідність товару, етикетку виробника), які були подані учасником до замовника під час проведення процедури закупівлі, у разі встановлення невідповідності вимогам щодо якості або маркування або етикетування товару, після проведення контрольних заходів представниками замовника. У разі, якщо сумніви щодо безпечності, придатності або якості товару підтверджуються (експертним висновком або протоколом досліджень або актом, тощо) замовник має право в односторонньому порядку відмовитись від договору.
Згідно з п.6.8 договору товар доставлений замовнику з порушенням вимог до маркування або тари або упаковки, а також товар, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ) вважається не поставленим, про що складається відповідний акт у якому фіксується порушення. Товар має бути замінений учасником протягом 3 календарних днів.
Відповідно до п. 6.8.1 договору, у разі виявлення представниками замовника порушень при прийманні товару, протягом 24 годин складається акт про порушення умов договору у двох примірниках. Один примірник залишається у замовника, другий примірник надається представнику учасника під підпис, а у разі відмови від підписання акту про порушення умов договору або відсутності представника учасника на території військової частини на момент складання вищезазначеного акту - комісійно (у складі не менше трьох осіб представника замовника), що засвідчується підписами представників замовника та протягом трьох календарних днів надсилається учаснику рекомендованим листом з повідомленням про вручення цінним листом з описом вкладеного, що вважається належним доказом ознайомлення учасника з вищезазначеним актом.
Пунктом 8.1 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків за договором сторони несуть відповідальність передбачену відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України, а також інших чинних нормативно-правових актів України та цим договором.
Пунктом 8.4.1 договору сторони визначили, що за поставку товару з порушенням вимог щодо тари або упаковки маркування учасник сплачує замовнику штраф у розмірі 3% вартості товару поставленого з порушенням таких вимог. Факт поставки товару з порушенням вимог щодо тари або упаковки маркування підтверджується актом про порушення умов договору. У випадку відмови від підпису цього акту однією із сторін цього договору, запис про таку відмову зазначається в акті і підписується відповідно другою із сторін цього договору. Зазначений товар не зараховується учаснику у виконання поставки і підлягає заміні в строк п'яти робочих днів з дня направлення повідомлення про порушення вимог щодо тари або упаковки або маркування. Сплата штрафних санкцій не звільняє винну сторону від виконання зобов'язань за цим договором.
Відповідно до п.8.6 договору, у разі поставки товару неналежної якості (що підтверджується протоколами випробувань (експертними висновками) або поставки товару з порушенням вимог щодо транспортування або тари, або упаковки, або маркування, або комплектності, замовник має право за своїм вибором використати оперативно-господарську санкцію у вигляді:
- відмови від оплати: або поставленої та прийнятої, але неоплаченої партії товару, або наступної партії товару, що буде поставлена, із звільненням замовника від будь-якої відповідальності за такі дії;
- відмови від прийняття та оплати товару із звільненням замовника від будь-якої відповідальності за такі дії.
Відповідно до п. 11.1 договору останній набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання.
В додатку № 1 - специфікації до договору сторони узгодили найменування товару, місце поставки товару, кількість та вартість товару.
Додатком № 2 до договору сторони узгодили технічний опис товару, який підлягає поставці відповідачем, а саме: "Товар - консерви м'ясо-рослинні "Каша рисова з яловичиною" повинні відповідати нормативному документу на цей вид продукції (товару): ДСТУ 4607:2006 "Консерви м'ясо-рослинні. Каші з м'ясом. Загальні технічні умови", Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та іншим вимогам законодавства в сфері обігу харчових продуктів. Консерви повинні бути фасовані у банки відповідно з ДСТУ ГОСТ 5717.2:2006 або ДСТУ 7771:2015.
Консерви повинні бути упаковані в ящики з гофрованого картону згідно з ДСТУ ГОСТ 9142:2019 (ГОСТ 9142-2014, IDT). Маркування тари повинно бути згідно з чинними нормативно-правовими актами та нормативними документами, а також відповідати Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" № 2639-VIII від 6 грудня 2018 року та вимогам ДСТУ 4607:2006. Строк придатності консервів м'ясо-рослинних "Каша рисова з яловичиною" на момент переходу права власності від переможця торгів до замовника повинен складати не менше ніж 85% до кінцевого терміну придатності, але не менше 20 місяців".
23.12.2020 сторонами укладено додаткову угоду №1, згідно якої сторонами були внесені зміни до пунктів 1.2, 4.1 договору щодо кількості та ціни товару.
01.10.2020 позивачем було направлено відповідачу заявку від 30.09.2020 до договору від 24.09.2020 № 149/В33-2020 про необхідність поставки товару - консерви м'ясорослинні (каша рисова з яловичиною) до 16.10.2020 на склад замовника за адресою: м.Київ, вул.Нижньоюрківська, 8-А (12000 кг) з подальшим транспортуванням за рахунок відповідача: 5000 кг. товару до м. Одеса (вул. Люстдорфська Дорога 7); 5000 кг. товару до м. Запоріжжя, (вул. Північне шосе, 113); 5000 кг. до м. Львів (вул. Стрийська 146); 5000 кг. товару до м. Дніпро (вул. Надії Алексієнко 46).
Вказана заявка отримана представником відповідача Ошкадер Я.В. 01.10.2020 на підставі довіреності від 01.07.2020.
На виконання умов договору, відповідачем 26.10.2020 було здійснено поставку товару М'ясопродукти - консерви м'ясо-рослинні “каша рисова з яловичиною за видатковими накладними №ВЛ-0032133 від 26.10.2020 та №ВЛ-0032132 від 26.10.2020 у загальній кількості - 9 999,15 кг на загальну суму 650 344,72 грн.
Як зазначає позивач, з метою перевірки якості поставленого товару, комісією позивача у присутності представника відповідача (Терещенко Ю.П.) було проведено контрольні заходи, що включають в себе перевірку безпечності та окремих показників якості - за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару.
За результатами проведення контрольних заходів поставленого відповідачем товару, позивачем було складено акт № 244 від 26.10.2020 про порушення умов договору № 149/ВЗЗ-2020 від 24.09.2020.
Як зазначено в акті, під час проведення контрольних заходів, що включають в себе перевірку безпечності та окремих показників якості - за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідність маркування (етикетування, пакування, тощо) товару, що постачається відповідно до умов договору, комісією замовника у присутності уповноваженого представника учасника Терещенко Юлії Павлівни було здійснено фактичну перевірку товару та виявлено, що в кожному оглянутому ящику наявні банки з слідами іржі (виявлено точки корозії, а також значні сліди корозії на місцях, де пошкоджено лакофарбове покриття) та потертості зовнішнього захисного покриття, що підтверджує порушення пункту 2.1 розділу 2 договору (якість товару). Відповідно додатку 2 до договору “Консерви повинні бути фасовані у банки відповідно з ДСТУ ГОСТ 5717:2:2006 або ДСТУ 7771:2015.”. Згідно ДСТУ 7771:2015 “Банки металеві для консервів. Технічні умови.” розділу 5 “Загальні технічні вимоги” пункту 5.1. “Характеристики” підпункту 5.1.2 “Банки повинні мати гладку поверхню (без вдавлень, скобок, здуття полуди, точок корозії). Допустимо: - вдавлення глибиною не більше ніж 1 мм, що не порушують захисного покриття.” Враховуючи вищевикладене, комісія замовника пропонує не приймати на зберігання консерви м'ясо-рослинні “Каша рисова з яловичиною” на продовольчий склад відділення зберігання МТЗ відділу закупівлі та зберігання матеріально-технічних засобів військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.
Вказаний акт підписаний представником відповідача із зауваженнями та ним отриманий.
17.11.2020 позивачем було направлено відповідачу претензію за вих.78/6/-2656 від 13.11.2020 про сплату штрафу в розмірі 19 510,34 грн, з посиланням на п.8.4.1 договору №149/ВЗЗ-2020 від 24.09.2020.
У відповідь відповідач листом вих.№2020-12-24/9 від 24.12.2020 зазначив, що незначні пошкодження металевої банки, що є тарою консерв м'ясо-рослинних “каша рисова з яловичиною”, знаходяться в допустимих законодавством межах. Вказані пошкодження не впливають на якісні характеристики продукту, що підтверджені висновком акредитованої лабораторії Держспоживслужби. Встановлені в акті порушення щодо наявності корозії не мають достатнього підтвердження, оскільки під час проведення контрольних заходів не проводилась експертиза щодо встановлення наявності корозії. Також актом визначено, що пошкодження банок були виявлені під час кожного оглянутого ящика, проте, чітко не вказано, яку кількість ящиків було оглянуто та на якій кількості товару було виявлено відповідні порушення, що є важливим для накладення штрафу у розумінні п. 8.4.1 договору.
Наведені обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст.509 ЦК України, ст.173 Господарського кодексу України (надалі ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 627 ЦК України унормовано, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами договір є договором поставки.
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Згідно з ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 673 ЦК України встановлено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу. У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується. Якщо продавець при укладенні договору купівлі-продажу був повідомлений покупцем про конкретну мету придбання товару, продавець повинен передати покупцеві товар, придатний для використання відповідно до цієї мети. У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.
Згідно з ч.1 ст.674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.
Частинами 1-2 ст.678 ЦК України унормовано, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару. У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару.
В силу приписів ч.1 ст.679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.
Як вже зазначалось, між Військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України та фізичною особою-підприємцем Випущенко Людмилою Миколаївною було укладено договір № 149/В33-2020 від 24.09.2020 на поставку товару - М'ясопродукти - за кодом ДК 021:2015-15130000-8 (консерви м'ясо-рослинні “каша рисова з яловичиною”).
Укладеним договором, зокрема, передбачено, що якість товару, що поставляється відповідачем, повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів та ДСТУ 4607:2006 та Технічному опису; товар за показниками безпечності, та окремих показників якості повинен відповідати документам та одиниці товару, в тому числі щодо виробника, які були надані позивачу під час проведення процедури закупівлі; пакування товару повинне відповідати діючим стандартам, технічним умовам та забезпечувати зберігання споживацьких властивостей товару під час транспортування та зберігання (п.2.1 договору).
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була здійснена поставка товару позивачу 26.10.2020 за видатковими накладними №ВЛ-0032132 та №ВЛ-0032133.
З метою перевірки якості поставленого відповідачем товару, комісія позивача у присутності представника відповідача Терещенко Ю.П. провела контрольні заходи, що включають в себе перевірку безпечності та окремих показників якості - за зовнішнім виглядом, органолептичними показниками, відповідністю маркування (етикетування, пакування тощо) товару, що постачається, відповідно до умов договору, під час якої було встановлено, що в кожному оглянутому ящику наявні банки зі слідами іржі (виявлено точки корозії, а також значні сліди корозії на місцях, де пошкоджено лакофарбове покриття) та потертості зовнішнього захисного покриття, що є порушенням п.2.1 договору, про що було складено акт №244 від 26.10.2020 про порушення умов договору.
Представником відповідача акт №244 від 26.10.2020 був підписаний із зауваженнями, а саме вказано, що незначні пошкодження металевої банки, що є тарою каші рисової з яловичиною, знаходяться в допустимих законодавством межах. Продукція за якістю відповідає ДСТУ 4607:2006, ГОСТ 13534, іншим нормативним актам, що регламентують якість продукції даного виду, якість продукції підтверджена експертним висновком на партію товару, що доданий до складу документів, що супроводжують приймання товару.
Після проведення контрольних заходів щодо перевірки поставленого товару 26.10.2020 комісією позивача було вирішено повернути товар без оплати.
Як свідчать матеріали справи, додатком № 2 до договору сторони узгодили технічний опис товару, який підлягає поставці відповідачем, а саме: "Товар - консерви м'ясо-рослинні "Каша рисова з яловичиною" повинні відповідати нормативному документу на цей вид продукції (товару): ДСТУ 4607:2006 "Консерви м'ясо-рослинні. Каші з м'ясом. Загальні технічні умови", Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" та іншим вимогам законодавства в сфері обігу харчових продуктів. Консерви повинні бути фасовані у банки відповідно з ДСТУ ГОСТ 5717.2:2006 або ДСТУ 7771:2015.
Як вбачається зі змісту акту №244 від 26.01.2020, комісією було встановлено, що в кожному оглянутому ящику наявні банки з слідами іржі (виявлено точки корозії, а також значні сліди корозії на місцях, де пошкоджено лакофарбове покриття) та потертості зовнішнього захисного покриття.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, послався, зокрема на те, що згідно з положеннями п.3.3.2, п.3.9, п.3.14 договору виявлення замовником можливих невідповідностей товару умовам договору по якості шляхом візуального огляду, або за органолептичними показниками, або невідповідністю маркування повинно мати своїм наслідком відбір зразків товару та направлення їх для проведення лабораторного (експертного) дослідження. В порушення вимог п. 3.3.2 договору позивач під час проведення контрольних заходів не здійснив комісійного відбору зразків (проб), у відповідності до п. 3.9 - п. 3.14 цього договору.
Однак, колегія суддів не може погодитись з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що суд помилково ототожнив невідповідність вимогам саме якість товару, наслідком чого може бути небезпечність чи непридатність товару до споживання, з порушенням вимог щодо маркування, тари або упаковки, що не є тотожнім. Факт виявлення точок корозії та слідів корозії на місцях, де пошкоджено лакофарбове покриття, а також потертостей зовнішнього захисного покриття не потребує проведення експертизи чи лабораторного дослідження, оскільки його можливо встановити під час фактичного огляду, що і було зроблено комісією позивача в присутності представника відповідача.
Враховуючи те, що умовами п. 2.2 договору встановлено, що строк (термін) придатності товару повинен відповідати строку (терміну) визначеному у ДСТУ 4607:2006 та Технічному опису на цей вид товару і повинен складати не менше 85% до кінцевого терміну придатності, але не менше 20 місяців до кінцевого терміну придатності товару з дня поставки його на склад замовника, наявність слідів іржі та корозії на банках станом вже на час поставки товару, є порушенням умов договору та може привести до псування товару, враховуючи його тривалий термін зберігання.
Представником відповідача акт було підписано із зауваженнями, що є підтвердженням того, що останній бачив зазначені недоліки, погодився з тим, що недоліки мали місце, однак вважав їх допустимими.
Крім того, відповідач у разі незгоди з даними доводами позивача, викладеними в акті, міг запропонувати проведення лабораторного дослідження, чого зроблено не було.
Підпунктом 5.1.2 п.5.1 ДСТУ 7771:2015 «Банки металеві для консервів. Технічні умови» передбачено, що банки повинні мати гладку поверхню (без вдавлень, скобок, здуття полуди, точок корозії). Допустимо вдавлення глибиною не більше ніж 1 мм, що не порушують захисного покриття.
Пунктом 11.2 ДСТУ 7771:2015 «Банки металеві для консервів. Технічні умови» визначено, що зовнішній вигляд банок і кришок до них, поверхонь швів та покриття, а також показники, які мають кількісних значень на відповідність вимогам п.5.1.2, 5.1.4, 5.1.5, 5.1.6, 5.1.8, 5.1.10 контролюють візуально.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що під час проведення контрольних заходів мала проводитися експертиза щодо встановлення наявності корозії, є необґрунтованим.
Також суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що акт № 244 від 26.10.2020 про порушення умов договору містить констатацію факту про час, спосіб та кількість поставки товару за договором, перелік наданих відповідачем супровідних документів, але не містить інформації про спосіб та обсяг перевірки товару, зокрема, встановлену кількість товару, який не відповідає вимогам Закону або договору, з огляду на наступне.
Відповідно до п.12.1 ДСТУ 4450:2005 «Консерви м'ясні. М'ясо тушковане. Технічні умови» «Правила приймання» консерви приймають партіями.
Визначення терміну «партія товару» надано ДСТУ 3993-2000 «Товарознавство. Термін та визначення».
Так, партія товару - визначена кількість товарів одного або кількох найменувань закуплених, відвантажених або отриманих одночасно за одним товаросупровідним документом (товарно-транспортною накладною, накладною на відпуск товару тощо).
Відповідачем поставка товару була здійснена за двома видатковими накладними №ВЛ-0032132 та №ВЛ-0032133 від 26.10.2020 та товарно-транспортними накладними №ВЛ-0030920 та №ВЛ-0030921 від 26.1.2020.
В акті №244 від 26.10.2020 вказано, що в кожному оглянутому ящику наявні банки зі слідами іржі (виявлено точки корозії, а також значні сліди корозії на місцях, де пошкоджено лакофарбове покриття) та потертості зовнішнього захисного покриття. За таких обставин, позивач не прийняв весь товар доставлений відповідачем 26.10.2020.
Згідно з п.6.8 договору товар доставлений замовнику з порушенням вимог до маркування або тари або упаковки, а також товар, що не відповідає вимогам, встановленим у нормативних документах (ДСТУ, ГОСТ, ГСТУ, СОУ, ТУ) вважається не поставленим, про що складається відповідний акт у якому фіксується порушення. Товар має бути замінений учасником протягом 3 календарних днів.
Як зазначає позивач, та не заперечується самим відповідачем, товар було повернуто у повному обсязі.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 6.8.1 договору передбачено, що у разі виявлення представниками замовника порушень при прийманні товару, протягом 24 годин складається акт про порушення умов договору у двох примірниках.
Наведені вище умови узгоджені між сторонами, тобто, узгоджено вичерпний перелік порушень після виявлення яких складається акт про порушення умов договору.
За таких обставин, посилання суду в оскаржуваному рішенні, що позивач не зазначив обсягу пошкодження та кількості банок з таким пошкодженням, а також те, що в акті не вказано, що ці пошкодження не можуть належно забезпечити зберігання споживацьких властивостей товару під час транспортування та зберігання, є необґрунтованими.
Пунктом 8.4.1 договору передбачено, що за поставку товару з порушенням вимог щодо тари або упаковки маркування учасник сплачує замовнику штраф у розмірі 3% вартості товару поставленого з порушенням таких вимог. Факт поставки товару з порушенням вимог щодо тари або упаковки маркування підтверджується актом про порушення умов договору.
На підставі викладеного, враховуючи те, що позивачем товар на загальну суму 650344,72 грн не прийнятий та повернутий відповідачеві, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 19510,34 грн штрафу за порушення умов договору, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог.
Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, та скасування рішення Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у справі №917/1454/21, як такого, що ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Відповідно до п.п.б), в) п.4 ч.1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Керуючись статтями 269, 270, п.2 статті 275, п.4 ч.1 статті 277, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 21.12.2021 у справі №917/1454/21 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Випущенко Людмили Миколаївни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) 19510,34 грн штрафу, 2270 грн судового збору за подання позовної заяви та 3405,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Повернути справу №917/1454/21 до Господарського суду Полтавської області для видачі наказу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 31.10.2022
Головуючий суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.В. Стойка
Суддя І.В. Тарасова