ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
20 жовтня 2022 року Справа № 902/1176/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Петухов М.Г.
секретар судового засідання Першко А.А.
за участю представників сторін:
позивача: Педченко Г.О.
відповідача: Гончар О.І.
прокурор: Манжаюк Д.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20 червня 2022 року у справі №902/1176/22 (повний текст складено 24 червня 2022 року, суддя Маслій І.В.)
за позовом Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, 19, м. Вінниця, 21000)
до Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" (вул. Люсі Яворської, 57, с. Шабельня, Гайсинський район, Вінницька область, 22733)
про стягнення 999659 грн.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 20 червня 2022 року у справі №902/1176/21 повністю задоволено позов Першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" про стягнення 999659 грн. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" (вул. Люсі Яворської, 57, с. Шабельня, Гайсинський район, Вінницька область, 22733, код ЄДРПОУ 13334524) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (ГУК у Вінницькій області (смт. Дашів) 24062100; код ЄДРПОУ 37979858; банк - Казначейство України (ел. адм. подат.); UA088999980333169331000002794) матеріальну шкоду, завдану правопорушенням природоохоронного законодавства в сумі 999 659,00 грн. Присуджено до стягнення з Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" (вул. Люсі Яворської, 57, с. Шабельня, Гайсинський район, Вінницька область, 22733, код ЄДРПОУ 13334524) на користь Вінницької обласної прокуратури (вул. Монастирська, 33, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 02909909) 14994,89 грн. - витрат зі сплати судового збору.
Вказане рішення мотивоване тим, що акт перевірки №622/ВН від 10 листопада 2020 року містить відомості зазначені у пункті 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також, в цьому акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отже, цей акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання. Вказаний акт перевірки відповідачем в судовому порядку не оскаржений, а тому є чинним, зазначені в акті відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані. Таким чином, прокурором доведено, що на відповідних земельних ділянках мала місце незаконна порубка дерев, що свідчить про протиправність поведінки відповідача Державного підприємства " Дашівське досвідне лісомисливське господарство". Суд, перевіривши відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, зазначив, що вони здійснені Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев у відповідності до вимог чинного законодавства.
Не погодившись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 20 червня 2022 року у справі №902/1176/21 та ухвалити нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовної заяви.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що cуд першої інстанції неправильно оцінив доказове значення акта перевірки. Висновок суду першої інстанції суперечить позиції Верховного Суду, що міститься в Постанові Верховного Суду від 21 січня 2022 року по справі №904/2524/19. Законодавством не встановлено ані презумпції правомірності акта по факту його неоскарження, ані того, що зафіксовані у ньому суб'єктивні висновки ФДМУ є обставинами, які звільняють від доказування відповідно до процесуального закону.
Скаржник стверджує, що суд першої інстанції неправильно оцінив заперечення відповідача стосовно неможливості одночасного розгляду справи про одне і теж порушення за різними процесуальними законами ГПК України та КПК України. Розгляд позову першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури Гайворона В.М. від 24 листопада 2021 року №12-116вих.21 без дотримання порядку, визначеного Кримінальним процесуальним кодексом України порушує загальні засади правосуддя, в тому числі порушує презумпцію невинуватості без забезпечення доведеності вини в порядку КПК України. Фактично прокуратурою у прихованій формі через розгляд позову в порядку господарського судочинства здійснюється розгляд цивільного позову в кримінальному провадженні, проте при цьому не забезпечується право на захист осіб, яких підозрюють у вчиненні злочинів. За нормами пункту 3) частини першої статті 91 Кримінального процесуального кодексу України саме у кримінальному провадженні підлягають доказуванню вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням при цьому обов'язок доказування шкоди покладається на слідчого, прокурора. Державне підприємство "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" вважає, що у випадку застосування державою цивільно-правової відповідальності необхідно, щоб позивач у позовній заяві розкрив зміст вчинення відповідного правопорушення та застосування цивільно-правової відповідальності за вчинене правопорушення, та виклав своє розуміння застосованого заходу державного примусу у вигляді відшкодування збитків поза межами кримінального провадження.
До апеляційної скарги відповідачем також додано докази, які з об'єктивних причин не могли бути додані під час розгляду справи в суді першої інстанції, а саме: копія обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №62022240040000074 від 13 червня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України; копія Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження №62022240040000074 від 13 червня 2022 року. Апелянт зауважує, що в цих доказах по іншому визначається розмір шкоди та потерпілою особою визначено не екологічну інспекцію, а державне підприємство "Дашівське досвідне лісомисливське господарство"
Листом №902/1176/21/3891/22 від 25 липня 2022 року матеріали справи витребувано з Господарського суду Вінницької області.
04 серпня 2022 року матеріали справи №902/1176/21 надійшли до апеляційного господарського суду.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 серпня 2022 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Мельника О.В., внесено зміни до складу колегії суддів та визначено наступний її склад: головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Петухов М.Г., суддя Філіпова Т.Л.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20 червня 2022 року у справі №902/1176/21 та призначено дату судового засідання на 14 вересня 2022 року.
22 серпня 2022 року від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого заявник просить залишити без задоволення клопотання відповідача про долучення до матеріалів справи копію обвинувального акта у кримінальному провадженні №62022240040000074 від 13 червня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною 2 статті 367 КК України, залишити без змін рішення Господарського суду Вінницької області від 20 червня 2022 року у справі №902/1176/21 без змін, а скаргу ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" без задоволення. На переконання позивача, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів, тобто на ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство".
13 вересня 2022 року від Вінницької обласної прокуратури надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін. Прокурор стверджує, що відповідач, заперечуючи проти позову, не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.
У зв'язку із перебуванням у відпустці головуючого судді Бучинської Г.Б. з 13 вересня 2022 року по 14 вересня 2022 року включно та перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л. з 12 вересня 2022 року по 26 вересня 2022 року включно судове засідання у справі №902/1176/21 14 вересня 2022 року не відбулось.
Ухвалою від 27 вересня 2022 року розгляд апеляційної скарги Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20 червня 2022 року у справі №902/1176/21 призначено на 20 жовтня 2022 року.
29 вересня 2022 року від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
20 жовтня 2022 року від відповідача надійшла заява з проханням долучити до матеріалів справи копію ухвали Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2022 року у справі №127/13485/22 та додаткові доводи ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" від 20 жовтня 2022 року.
За приписами частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Однак, надана ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" ухвала Вінницького міського суду Вінницької області від 02 вересня 2022 року у справі №127/13485/22 датована вже після прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції (20 червня 2022 року), а тому вона є новим доказом і не приймається колегією суддів до уваги.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі №922/393/18.
Щодо додаткових доводів ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" від 20 жовтня 2022 року, колегія суддів зазначає, що вони за своєю суттю є доповненням апеляційної скарги, оскільки містять нові доводи в обґрунтування вимог апеляційної скарги.
Разом з тим, в силу положень частин 1, 2 статті 266 ГПК України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані додаткові доводи до апеляційної скарги надійшли до суду апеляційної інстанції під час судового засідання 20 жовтня 2022 року, тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Статтею 118 ГПК України унормовано, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
З огляду на те, що представник ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" подав вищевказані додаткові доводи, що за своєю суттю є доповненням апеляційної скарги, поза межами строку на апеляційне оскарження, без заяви про поновлення пропущеного процесуального строку та доказів надіслання копій відповідних доповнень до апеляційної скарги іншим учасникам справи, суд апеляційної інстанції не враховує такі доповнення до апеляційної скарги.
20 жовтня 2022 року в судовому засіданні представником ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" подано клопотання про зупинення провадження у справі №902/1176/21 до розгляду кримінальної справи №127/13485/22, що розглядається Вінницьким міським судом Вінницької області стосовно ОСОБА_1 .
Колегія суддів не вбачає підстав для зупинення провадження у справі з огляду на наступне.
За приписами частини 5 статті 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Отже, за змістом вищевказаної правової норми господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасним розглядом двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин;
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Позовні вимоги у даній справі №902/1176/21 обґрунтовані тим, що ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" не забезпечило охорону і збереження закріплених лісів, допустило їх незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 999659,00 грн. Тобто спір стосується позову про стягнення збитків завданих державі за порушення вимог природоохоронного законодавства і потерпілою стороною є саме держава.
При цьому, на розгляді Вінницького міського суду Вінницької області розглядається обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною 2 статті 367 КК України (службова недбалість) за майнову шкоду завдану юридичній особі ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" на суму 6999312,14 грн., тобто потерпілою стороною є саме ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство".
ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" у клопотанні про зупинення провадження не наведено обґрунтування об'єктивної неможливості розгляду даної справи до розгляду кримінальної справи №127/13485/22, взаємопов'язаності двох справ, обставин, які будуть встановлені у межах кримінального провадження та яким саме чином вони можуть вплинути на розгляд справи №902/1176/21.
В судовому засіданні 20 жовтня 2022 року, яке проводилось в режимі відеоконференції, було заслухано пояснення представників відповідача, позивача та прокурора, які повністю підтримали вимоги і доводи, викладені відповідно в апеляційній скарзі та у відзивах на неї.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокурора, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзивів на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, основним видом діяльності Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" є ведення лісового та мисливського господарства, заготівля та реалізація деревини.
Загальна площа земель лісового фонду Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" становить 6066,8 гектар.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 0521280800:01:000:0545 з цільовим призначенням для ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг, загальною площею 808,909 га знаходиться на праві постійного користування у ДП "Дашівське ДЛМГ".
Згідно даних, що містяться в Публічній кадастровій карті України в межах земельної ділянки з кадастровим номером 0521280800:01:000:0545 розташований ботанічний заказник загальнодержавного значення "Дашівський".
Відповідно до пункту 1.2 Положення про ботанічний заказник загальнодержавного значення "Дашівський", затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 15 лютого 2012 року №68, заказник розташований у кварталах 75 та 76 Дашівського лісництва ДП "Дашівське ДЛМГ".
Згідно охоронного зобов'язання, підписаного у 2012 році Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Вінницькій області з ДП "Дашівське ДЛМГ", останнє зобов'язується забезпечити режим охорони та збереження ботанічного заказника загальнодержавного значення "Дашівський".
У відповідності до Погодження Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №3.1/1428ПГ від 26 жовтня 2020 року (вх. №2777/20 від 26 жовтня 2020 року) та Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області з 29 жовтня 2020 року по 10 листопада 2020 року проведено позаплановий захід, на підставі звернення жителя с. Кленове Тульчинського району Вінницької області (вх. 339-С/20 від 23 жовтня 2020 року), державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (акт перевірки № 622/ВН від 10 листопада 2020 року) встановлено ряд порушень лісового та природоохоронного законодавства, що заподіяли шкоду навколишньому природному середовищу.
Зокрема, в пункті 13 опису виявлених порушень вимог законодавства акту перевірки №622/ВН від 10 листопада 2020 року зазначено, що при натурному обстеженні лісових масивів Дашівського лісництва ДП "Дашівське ДЛМГ" було виявлено ряд пнів незаконної рубки дерев у межах ботанічного заказника загальнодержавного значення "Дашівський", пні зазначених дерев у корі, сироростучі та зрізані із заниженням рівня, тобто утоплені в землю та присипані зверху землею або порубковими рештками, в загальній кількості 114шт., з них: у кварталі 75 виділ 2 породи ясен з діаметрами пнів біля шийки кореня 40см.-1шт., 48см.-1шт., 52см.- 1шт., 54см.-2шт., 55см.-1шт., 57см.- 1шт., 58см.-1шт., 59см.-1шт., 60см.- 4шт., 62см.-3шт., 64см.-1шт., 68см.- 1шт., 69см.-1шт., 72см.-1шт., 73см.- 1шт., 75см.-1шт., 78см.-1шт., 80см.- 2шт., 90см.-2шт., 100см.-1шт., 105см.- 1 шт.. Породи дуб з діаметром пнів біля шийки кореня 42см.-1шт., 60см.-1шт., 65см.-1шт„ 70см.-1шт., 80см.-2шт., 84см.-1шт., 85см.-1шт.. Породи граб з діаметром пнів біля шийки кореня 20см.-1шт., 24см.-1шт., 34см.-1шт., 40см.-3шт., 44см.-1шт., 50см.-1шт., 58см.-1шт., 85см.-1шт., Породи липа з діаметром пнів біля шийки кореня 40см.-1шт. у кварталі 75 виділ 4 породи ясен з діаметрами пнів біля шийки кореня 34см.-1шт., 44см.-2шт., 48см.-2шт., 50см.-4шт., 51см.-1 шт., 53см.-1шт., 54см.-4шт., 55см.-1шт., 56см.-3шт., 57см.-1шт., 58см.-1шт., 59см.-1шт., 60см.-5шт., 61см.-2шт., 62см.-1шт., 63см.-1шт., 64см.-5шт., 66см.-1шт., 68см.-1шт., 70см.-6шт., 76см.-1шт., 79см.-1шт., 80см.-4шт., 81см.-1шт., 85см.-1шт., 88см.-1шт., 89см.-2шт., 90см.-1шт., 100см.-3шт., 110см.-1шт., породи дуб з діаметрами пнів біля шийки кореня 50см.-1шт., 52см.-1шт., 56см.-1шт., 60см.-1шт., 66см.-1шт. породи граб з діаметром пня біля шийки кореня 50см.-1шт.
Діаметри пнів дерев у корі біля шийки кореня та породи дерев підтверджуються польовими переліковими відомостями, які є додатками до акту перевірки №622/ВН від 10 листопада 2020 року.
Згідно проведених Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області розрахунків розмірів лісопорушення та заподіяної ним шкоди (згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №541) внаслідок незаконної порубки 114 дерев у кварталі 75 виділи 2, 4 Дашівського лісництва ДП "Дашівське ДЛМГ" завдано шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 999659,00 грн. (48 дерев у виділі 2 - 406607 грн, 66 дерев у виділі 4 - 593052 грн).
Як слідує з матеріалів справи, на адресу відповідача позивачем направлено претензію №55/6/21 від 11 січня 2021 року, яка останнім залишена без задоволення.
Також, за даним фактом 28 січня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №22020020000000011 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 246 Кримінального кодексу України за фактом організації групою посадових осіб суб'єктів господарювання регіону незаконної порубки, перевезення, зберігання дерев державних та комунальних підприємств з метою їх подальшого переміщення через митний кордон України та приховуванням від митного контролю.
За результатами досудового розслідування відносно чотирьох службових осіб ДП "Дашівське ДЛМГ" у 2021 році до суду скеровано обвинувальні акти за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 367 КК України, що призвели до здійснення незаконних рубок лісу на території ДП "Дашівське ДЛМГ".
Досудовим розслідуванням не встановлено винних осіб у здійсненні незаконної рубки 114 дерев різних порід та діаметрів у кварталі 75 виділи 2, 4 в межах Дашівського лісництва ДП "Дашівське ДЛМГ" в межах території ботанічного заказника загальнодержавного значення "Дашівський".
Прокурор стверджує, що оскільки відповідач як постійний лісокористувач не виконав покладених на нього обов'язків, зокрема, із забезпечення охорони і збереження лісів на підвідомчій йому території, розташованій в межах території кварталу 75 виділи 2, 4 допустив порубку дерев, чим спричинено матеріальну шкоду лісовому фонду України, що перебуває під охороною держави, тому має понести відповідальність у вигляді відшкодування шкоди у розмірі, визначеному згідно з вимогами чинного законодавства, а саме у розмірі 999 659,00 грн.
Листом від 07 жовтня 2021 року №12-20 вих-21 Вінницька обласна прокуратура повідомила про виявлення у діяльності ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" порушень природоохоронного законодавства та завдання державі збитків, у зв'язку з чим просила Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області у найкоротший строк повідомити: чи відшкодовано ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" заподіяну шкоду в розмірі 999659,00 грн; які заходи вживалися інспекцією щодо стягнення зазначеної шкоди та їх результати; чи зверталась інспекція до суду (має намір звернутися) щодо стягнення зазначеної шкоди. Одночасно просила надати копії матеріалів перевірки ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство", нарахування шкоди, документів про вжиті заходи щодо її відшкодування.
У відповідь на даний лист Державна екологічна інспекція у Вінницькій області листом від 11 жовтня 2021 року №3562/12/21 повідомила про те, що ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" станом на 11 жовтня 2021 року не сплатило збитки в розмірі 999659,00 грн за незаконну порубку дерев; Інспекція не зверталася до суду із позовною заявою про стягнення збитків в примусовому порядку у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування на сплату судового збору. Додатково Інспекція не заперечила щодо можливості здійснення Вінницькою обласною прокуратурою представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та надала засвідчені копії запитуваних у листі від 07 жовтня 2021 року №12-20 вих-21 документів.
Листом від 23 листопада 2021 року №12-112 вих-21 Вінницька обласна прокуратура повідомила позивача про звернення до Господарського суд Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача про стягнення з ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" 999659,00 грн. шкоди.
Дослідивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 3 та 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) встановлено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.
Відповідно до частини 4 статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Мета та підстави представництва прокурором інтересів держави в суді визначені частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
Як вірно встановлено місцевим судом, органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, є саме позивач - Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, що підтверджується Положенням про територіальні та міжрегіональні територіальні органи Держекоінспекції, затвердженого Наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 07 квітня 2020 року №230. Відповідно до пункту 2 розділу II даного Положення Інспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема, про охорону, захист, використання та відтворення лісів щодо здійснення комплексу необхідних заходів захисту для забезпечення охорони лісів від незаконних рубок.
Позивач самостійно не вчинив необхідних дій щодо захисту законних інтересів держави в суді попри те, що ним були виявлені порушення з боку відповідача в листопаді 2020 року.
Листом від 07 жовтня 2021 року №12-20 вих-21 Вінницька обласна прокуратура повідомила про виявлення у діяльності ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" порушень природоохоронного законодавства та завдання державі збитків, у зв'язку з чим просила Державну екологічну інспекцію у Вінницькій області у найкоротший строк повідомити: чи відшкодовано ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" заподіяну шкоду в розмірі 999659,00 грн; які заходи вживалися інспекцією щодо стягнення зазначеної шкоди та їх результати; чи зверталась інспекція до суду (має намір звернутися) щодо стягнення зазначеної шкоди. Одночасно просила надати копії матеріалів перевірки ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство", нарахування шкоди, документів про вжиті заходи щодо її відшкодування.
У відповідь на даний лист Державна екологічна інспекція у Вінницькій області листом від 11 жовтня 2021 року №3562/12/21 повідомила про те, що ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" станом на 11 жовтня 2021 року не сплатило збитки в розмірі 999659,00 грн за незаконну порубку дерев; Інспекція не зверталася до суду із позовною заявою про стягнення збитків в примусовому порядку у зв'язку з відсутністю достатнього фінансування на сплату судового збору. Додатково Інспекція не заперечила щодо можливості здійснення Вінницькою обласною прокуратурою представництва інтересів держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області та надала засвідчені копії запитуваних у листі від 07 жовтня 2021 року №12-20 вих-21 документів.
Листом від 23 листопада 2021 року №12-112 вих-21 Вінницька обласна прокуратура повідомила позивача про звернення до Господарського суд Вінницької області з позовною заявою в інтересах держави в особі позивача про стягнення з ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" 999 659,00 грн. шкоди.
З наявних в матеріалах справи листів прокуратури та позивача слідує, що останній, будучи безпосередньо обізнаним про виявлені порушення, не вчиняв належні дії щодо захисту інтересів держави.
Наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень (частина 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру").
У випадку, якщо компетентний орган (в цьому випадку Державна екологічна інспекція у Вінницькій області) не був згідний з наявністю підстав для представництва прокурором, в тому числі і можливості самостійного звернення до суду, міг оскаржити такі дії прокурора. Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що Державна екологічна інспекція у Вінницькій області заперечує звернення прокурора з цим позовом до суду.
Враховуючи вказане, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави.
Щодо позовних вимог прокурора про стягнення з відповідача 999659,00 грн. шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
За приписами статті 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Зафіксовані факти незаконної порубки дерев є порушенням вимог статті 9-1 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", якою визначено, що спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також на підставі дозволів.
Статтею 38 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що на території парків-пам'яток садово-паркового мистецтва забороняється будь-яка діяльність, що не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує їх збереженню.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Відповідно до охоронного зобов'язання від 01 серпня 2021 року зазначено, що на території заказника обмежується або забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим Положенням про заказник. Відповідно до Положення про заказник зазначено, що користувач здійснює свою діяльність на території Парку у відповідності до Конституції України, Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про природно-заповідний фонд України", "Про екологічну мережу України", інших законів та нормативно правових актів та цього Положення, забезпечує та несуть відповідальність за належне утримання ботанічного заказника і додержання встановленого режиму його території .
Відповідно до роз'яснення Міністерства екології та природних ресурсів України № 4448/04 від 09 жовтня 2018 року статтею 14 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" надано визначення режиму об'єкту природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обґрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об'єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.
Статтею 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено, що Державний контроль за додержанням режиму територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" на територіях заказників забороняються рубки головного користування, суцільні, прохідні, лісовідновні та поступові рубки, видалення захаращеності, а також полювання та інша діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про заказник.
Господарська, наукова та інша діяльність, що не суперечить цілям і завданням заказника, проводиться з додержанням загальних вимог щодо охорони навколишнього природного середовища.
Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об'єктів, оголошених заказником, беруть на себе зобов'язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.
Спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення здійснюється в межах ліміту на використання природних ресурсів у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду, затвердженого органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, а також на підставі дозволів.
Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Згідно статті 64 Закону України "Про природно-заповідний фонд України", порушення законодавства України про природно-заповідний фонд тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільну або кримінальну відповідальність.
Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд несуть особи, винні у, зокрема, невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду, а також порушенні вимог щодо використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Таким чином, при вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства факту правопорушення, слід виходити з того, що обов'язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які й повинні нести відповідальність за невиконання та неналежне виконання згаданих обов'язків, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок та пошкодження дерев.
Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а також і постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов'язків. Тобто проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення працівниками постійних лісокористувачів охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев).
Предметом спору у цій справі є стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи:
1. Неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.
2. Наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).
3. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.
4. Вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Частиною 2 статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.
Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.
За приписами пункту 5 частини 1 статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов'язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.
За змістом пункту 5 частини 2 статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.
Підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України (стаття 107 Лісового кодексу України).
З дослідженого місцевим судом та перевіреного колегією суддів вбачається, що на підставі звернення жителя с. Кленове Тульчинського району Вінницької області (вх. 339-С/20 від 23 жовтня 2020 року) та у відповідності до Погодження Державної екологічної інспекції України на проведення позапланового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) №3.1/1428ПГ від 26 жовтня 2020 року (вх. №2777/20 від 26 жовтня 2020 року), Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області з 29 жовтня 2020 року по 10 листопада 2020 року проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання Державним підприємством "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів
За результатами проведення зазначеного вище позапланового заходу позивачем 10 листопада 2020 року складено акт № 622/ВН, в якому зафіксовано факти правопорушень, вчинені Державним підприємством "Дашівське досвідне лісомисливське господарство", а саме виявлено незаконну рубку 114 дерев різних порід та діаметрів у кварталі 75 виділи 2, 4 в межах Дашівського лісництва ДП "Дашівське ДЛМГ" на території Дашівської територіально об'єднаної громади Вінницької області. Діаметри пнів дерев у корі біля шийки кореня та породи дерев підтверджуються польовими переліковими відомостями, які є додатками до акту перевірки №622/ВН від 10 листопада 2020 року.
Згідно проведених Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області розрахунків розмірів лісопорушення та заподіяної ним шкоди (згідно з додатком № 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 24 липня 2013 року №541) внаслідок незаконної порубки 114 дерев у кварталі 75 виділи 2, 4 Дашівського лісництва ДП "Дашівське ДЛМГ" завдано шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 999659,00 грн. (48 дерев у виділі 2 - 406607 грн, 66 дерев у виділі 4 - 593052 грн), та пред'явлено претензію №55/6/21 від 11 січня 2021 року.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час (контролю) визначені Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
За приписами статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних контрольних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
За приписами статті 20-2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", до компетенції Інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону, захист, використання та відтворення лісів.
Відповідно до вимог частини 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід. Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства. В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом. Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями. Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю). У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис. Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Як вірно встановлено судом першої інстанції, акт перевірки №622/ВН від 10 листопада 2020 року містить відомості зазначені у пункті 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Також, в цьому акті зазначено детальний опис виявлених порушень з посиланням на відповідні вимоги законодавства. Отже, цей акт є належним доказом, в якому зафіксовані фактичні дані про протиправні діяння і порушення природоохоронного законодавства, і який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Вказаний акт перевірки відповідачем в судовому порядку не оскаржений, а тому є чинним, зазначені в акті відомості відповідачем за допомогою належних і допустимих доказів не спростовані.
Таким чином, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що прокурором доведено, що на відповідних земельних ділянках мала місце незаконна порубка дерев, що свідчить про протиправність поведінки відповідача Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство".
Колегією суддів досліджено відповідні розрахунки розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства внаслідок незаконної порубки дерев, та встановлено, що вони здійснені Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області правомірно з урахуванням діаметрів пнів незаконно зрубаних дерев у відповідності до вимог чинного законодавства. Доводи апелянта щодо помилковості даних розрахунків є безпідставними, оскільки останнім не надано жодного доказу на їх спростування, не надано жодного контррозрахунку. Посилання на процесуальні документи у кримінальній справі, а саме обвинувальний висновок та ухвалу, у яких зазначаються інші суми завданої шкоди не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України лише обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
В апеляційній скарзі представник ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" посилається на те, що суд першої інстанції неправильно оцінив доказове значення акта перевірки. Такий висновок суду, на думку апелянта, суперечить позиції Верховного Суду, що міститься в постанові від 21 січня 2022 року у справі №904/2524/19.
Однак, предметом спору у справі №904/2524/19 є розірвання договору купівлі-продажу між Фондом державного майна України та ТОВ "Вест Енергоінвест" і повернення пакета акцій. Водночас, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин).
Таким чином, справа №904/2524/19, на яку посилається апелянт, не є подібною до справи, що розглядається, відтак застосування правової позиції Верховного Суду, що міститься в постанові від 21 січня 2022 року, є помилковим.
Крім того, колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що обставини викладені в акті перевірки не є преюдиційними, як про це зазначає представник ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство", однак вони містять доказову інформацію, яка апелянтом жодним доказом не поставлена під сумнів або спростована. Визначальним при наданні оцінки акту перевірки у даному випадку є спростування належними доказами обставин викладених у ньому, однак такого апелянтом не зроблено.
Щодо посилань Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" на те, що у випадку застосування державою цивільно-правової відповідальності необхідно, щоб позивач у позовній заяві розкрив зміст вчинення відповідного правопорушення та застосування цивільно-правової відповідальності за вчинене правопорушення, та виклав своє розуміння застосованого заходу державного примусу у вигляді відшкодування збитків поза межами кримінального провадження, колегія суддів зазначає наступне.
За змістом частини 2 статті 17 Лісового кодексу України спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи надаються у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 19 цього ж Кодексу на постійних лісокористувачів покладений обов'язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів; вживати інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів.
В статті 63 Лісового кодексу України визначається, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Водночас, згідно із пунктом 5 статті 65 цього ж Кодексу до основних вимог щодо ведення лісового господарства віднесено обов'язок підприємств, установ, організацій і громадян здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити у встановлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
Отже, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, саме на постійних лісокористувачів покладений обов'язок щодо забезпечення організації і захисту лісів з метою збереження та охорони лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень.
Як встановлено судами обох інстанцій та, що не заперечується відповідачем, незаконна порубка дерев відбулась на території і в межах земельних ділянок, наданих у постійне користування саме відповідачу. Тому, з огляду на викладене, саме відповідач мав здійснювати комплекс охоронних заходів, спрямованих, зокрема, на збереження природно-заповідного фонду (лісу) від самовільних незаконних порубок. Охорона і захист лісів є складовою частиною діяльності відповідача. Проте факт самовільної рубки дерев, про що складено акт №622/ВН від 10 листопада 2020 року, свідчить про неналежне виконання відповідачем обов'язку щодо здійснення заходів з охорони лісів від незаконних рубок.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №909/495/17, від 09 серпня 2018 року у справі № 909/976/17, від 15 лютого 2018 року у справі №927/1096/16, від 27 березня 2018 року у справі №909/1111/16, від 20 серпня 2018 року у справі №920/1293/16, від 23 серпня 2018 року у справі №917/1261/17.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.
Таким чином, місцевий господарський суд правомірно зазначив, що саме ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" не забезпечило охорону і збереження закріплених лісів, допустило їх незаконну порубку, внаслідок чого навколишньому природному середовищу заподіяно шкоду в розмірі 999659,00 грн., а тому наявний причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та її об'єктивним наслідком - заподіяною шкодою.
Оскільки у спорах про відшкодування шкоди вина відповідача презюмується, тому саме відповідач мав довести відсутність його вини у заподіянні шкоди.
Відповідач, заперечуючи проти позову як у суді першої так і апеляційної інстанції не надав допустимих, належних і достатніх доказів забезпечення належного виконання всіх заходів, направлених на збереження лісу, лісових насаджень, в їх сукупності з метою уникнення випадків незаконної порубки дерев.
Крім того, посилання відповідача на обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_1 за частиною 2 статті 367 КК України (службова недбалість) на майнову шкоду завдану юридичній особі ДП "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" на суму 6999312,14 грн., не може вважатися доказом про подання прокуратурою позову в порядку господарського судочинства замість цивільного позову в кримінальному провадженні, оскільки судовий спір у справі №902/1176/21 стосується позову про стягнення збитків завданих державі за порушення вимог природоохоронного законодавства, а потерпілою стороною в межах кримінальної справи є саме апелянт, який не позбавлений права подати цивільний позов в межах кримінального провадження.
Також, сам факт відкриття кримінального провадження по факту вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконною порубкою дерев не звільняє від відповідальності відповідача, оскільки господарське правопорушення має свої самостійні елементи, котрі визначаються нормами господарського, в т.ч. природоохоронного законодавства.
Суд не бере до уваги заперечення позивача щодо розрахунку розміру збитків, оскільки розрахунок збитків здійснено у відповідності до вимог Постанови КМУ від 24.07.2013 № 541 "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд", про що крім іншого зазначено і у висновку експерта від 14.04.21 у кримінальному провадженні.
Враховуючи викладене, а також те, що під час вирішення даного спору судами встановлено факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача та встановлено наявність усіх чотирьох елементів складу господарського правопорушення, необхідних для стягнення збитків в порядку статті 1166 Цивільного кодексу України, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної незаконною порубкою дерев у загальній сумі 999659,00 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Місцевим господарським судом повністю з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права.
За таких обставин підстав для зміни, скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Дашівське досвідне лісомисливське господарство" на рішення Господарського суду Вінницької області від 20 червня 2022 року у справі №902/1176/22 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 20 червня 2022 року у справі №902/1176/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.
Справу №902/1176/21 повернути до Господарського суду Вінницької області.
Повний текст постанови складений "28" жовтня 2022 р.
Головуючий суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Петухов М.Г.