вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" жовтня 2022 р. м.Київ Справа№ 910/154/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Станіка С.Р.
суддів: Козир Т.П.
Тищенко О.В.
за участю секретаря судового засідання Щербина А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Керівника Смілянської окружної прокуратури
на ухвалу Господарського суду м. Києва
від 12.01.2022
у справі № 910/154/22 (суддя Босий В.П.)
за позовом Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури
в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу
Смілянської міської ради
Городищенської міської ради
Тернівської сільської ради
Балаклеївської сільської ради
до Акціонерного товариства "Українська залізниця"
про стягнення 328 619,49 грн.
Короткий зміст позовних вимог та рух справи
Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської ради, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради та Балаклеївської сільської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 328 619,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що згідно з державними актами на право постійного користування землею І-ЧР №000360, ЧР-1-92, І-ЧР №000363 постійним лісокористувачем земельних ділянок, на яких допущено порушення, є відповідач, внаслідок незабезпечення яким належної організації охорони та збереження лісів від незаконних рубок, невідомими особами скоєно незаконну порубку дерев різних порід, без відповідного на те дозволу - лісорубного квитка.
Згідно загального розрахунку розміру завданої державі шкоди внаслідок незаконної порубки дерев, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 (з урахуванням індексації), прокурором визначено шкоду, яка становить 328 619,49 грн. При цьому, в прохальній частині позовної заяви прокурор просить стягнути з АТ «Українська залізниця»: на користь Балаклеївської сільської ради - 22 354,09 грн.; на користь Смілянської міської ради - 3 350,50 грн.; на користь Тернівської сільської ради - 4 727,83 грн.; на користь Городищенської міської ради - 298 187,07 грн.
Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення завданої шкоди, яка має бути відшкодована відповідачем, на користь чотирьох різних позивачів внаслідок допущених порушень природоохоронного законодавства, зафіксованих на різних територіях.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто Заступнику керівнику Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської ради, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради та Балаклеївської сільської ради на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її постановлення
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто Заступнику керівнику Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської ради, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради та Балаклеївської сільської ради.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення даного спору, зокрема, за поданою прокурором позовною заявою фактично підлягають вирішенню чотири окремих спори, під час яких підлягають встановленню обставини щодо нанесення шкоди державі внаслідок незаконної порубки дерев на територіях чотирьох різних територіальних громад, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, які виникли щодо кожного конкретного допущення відповідачем порушення.
У поданій позовній заяві прокурором взагалі не обґрунтовано чому саме чотири різних спори про стягнення з відповідача заявлених сум мають розглядатися в одному позові, в той час як кожна із вимог про стягнення завданої шкоди є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення та поданими доказам, та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Також суд першої інстанції зазначив, що по кожній із заявлених позовних вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з наявністю підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, суд першої інстанції повернув позовну заяву позовну заяву і додані до неї документи, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з постановленою ухвалою, скаржник Керівник Смілянської окружної прокуратури (24.01.2022 згідно поштового трекера на конверті) звернувся до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.
При дослідженні апеляційної скарги судом встановлено, що скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 про повернення позовної заяви, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали порушено норми матеріального та процесуального права, ухвала суду першої інстанції була прийнята при неповному дослідженні доказів та з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Скаржник зазначає, що підставою позову у даній справі є проведена Державною екологічною інспекцією Центрального округу перевірка додержання вимог природоохоронного законодавства в частині виконання вимог припису від 03.06.2019 № 2/1-1/19 виробничим підрозділом Служби колії Шевченківська дистанція захисних лісонасаджень» Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» у період з 25.11.2020 по 02.12.2020, результати перевірки оформлені єдиним актом від 02.12.2020 № 116/3/5/2020/ПЗ, правове обгрунтування вимог у даній справі є однаковим (неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань), оскільки, відповідач як лісокористувач не забезпечив охорону та збереження лісового фонду на підвідомчій йому території, допустив самовільну вирубку лісу.
Предметом позову прокуратури є вимога про стягнення з АТ «Українська залізниця» шкоди в загальній сумі 328 619 грн 49 коп., з них: на користь Смілянської міської ради - 3 350,50 грн, на користь Городищенської міської ради - 298 187,07 грн, на користь Балаклеївської сільської ради - 22 354,09 грн, на користь Тернівської сільської ради - 4 727,83 грн.
Відповідно до діючого законодавства та беручи до уваги те, що порушення законодавства в галузі охорони та збереження лісу вчинено на території Смілянської та Городищенської міських рад, Балаклеївської та Тернівської сільських рад, саме вони є органами, уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, таким чином у даному випадку об'єднання позовних вимог відповідає вимогам 173 Господарського процесуального кодексу України та дає можливість досягти процесуальної економії, активніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень однакових обставин.
Скаржник звертає увагу суду апеляційної інстанції, що йому необґрунтовано повернуто позов, оскільки позовні вимоги прокуратури пов'язані між собою та обгрунтовані:
- підставою і виникнення, а саме, порушення АТ «Українська залізниця» як постійним користувачем обов'язків передбачених ст. 19 Лісового кодексу України;
- поданими доказами, матеріалами проведеної перевірки, наказом від 13.11.2020 № 06-27/696 та направленням на перевірку від 13.11.2020 № 06-28/677, актом перевірки від 02.12.2020 № 116/3/5/2020/ПЗ, претензіями № 22/07-17/2021, № 19/07- 17/2021, № 17/07-17/2021, № 15/07-17/2021, якими встановлено порушення вимог лісового законодавства в діях постійного лісокористувача АТ «Українська залізниця», на підставі якого відповідачу направлені претензії щодо сплати шкоди завданої незаконною порубкою дерев;
- обґрунтовані одними і тими самими обставинами, неправомірною поведінкою відповідача, що проявилась у незабезпеченні охорони та збереженні лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу; спричинення шкоди, що полягає в завданні лісовому фонду України матеріальної шкоди в сумі 328 619,49 грн, причинному зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, та наявністю вини в діях АТ «Українська залізниця».
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2022, апеляційну скаргу Керівника Смілянської окружної прокуратури передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Козир Т.П.
28.01.2022 через відділ управління автоматизованого документообігу та моніторингу виконання документів (канцелярію) Північного апеляційного господарського суду від скаржника (Заступника керівника Смілянської окружної прокуратури) надійшли матеріали в додаток до апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 витребувано з Господарського суду м. Києваматеріали справи № 910/154/22, необхідні для розгляду апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 та відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Керівника Смілянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22.
09.02.2022 на виконання ухвали з суду першої інстанції до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/154/22.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2022 апеляційну скаргу Керівника Смілянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 - залишено без руху, протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Керівник Смілянської окружної прокуратури має право усунути недоліки, подавши до Північного апеляційного господарського суду: надсилання апеляційної скарги учаснику справи - Городищенській міській раді за адресою юридичного місцезнаходження останнього: "19502, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Городище, пл.Миру, будинок 8", листом з описом вкладеного.
01.04.2022 від скаржника (Керівника Смілянської окружної прокуратури) надійшла заява про долучення доказів до апеляційної скарги до якої долучено: докази надсилання апеляційної скарги учаснику справи - Городищенській міській раді за адресою юридичного місцезнаходження останнього: "19502, Черкаська обл., Черкаський р-н, місто Городище, пл.Миру, будинок 8", листом з описом вкладеного.
У відповідності до ч. 3 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених частиною десятою цієї статті та частиною другою статті 271 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 271 Господарського процесуального кодексу України визначено, що апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до п. 6 частини першої статті 255 Господарського процесуального кодексу України, окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до ч. 13 ст. 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Виходячи із зазначених правових норм, розгляд оскаржуваної ухвали підлягає здійсненню без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмового провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.05.2022 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/154/22 за апеляційною скаргою Керівника Смілянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22, розгляд апеляційної скарги Керівника Смілянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу від Акціонерного товариства "Українська залізниця" у встановлений строк - не надходив, а в силу ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
У зв'язку із перебування судді Станіка С.Р, з 04.07.2022 по 15.07.2022 включно у відпустці та суддів Тищенко О.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) з 06.06.2022 по 08.07.2022 включно у відпустці та Козир Т.П., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) з 24.06.2022 по 08.07.2022 включно у відпустці вирішення питання стосовно апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпустки.
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №133/2022 від 14 березня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №259/2022 від 18 квітня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указом від 14 березня 2022 року №133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року №2119- IX), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години ЗО хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №341/2022 від 17 травня 2022 року частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, (зі змінами, внесеними Указами від 14 березня 2022 року № 133/2022, затвердженим Законом України від 15 березня 2022 року № 2119- IX, та від 18 квітня 2022 року № 259/2022, затвердженим Законом України від 21 квітня 2022 року № 2212-ІХ), продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
Крім того, керуючись статтею 3 Конституції України, статтями 10, 122 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", статтями 2, 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року №9, рекомендаціями Ради суддів України від 02.03.2022, враховуючи положення Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", розпоряджень Ради оборони міста Києва, прийнятих відповідно до статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2022 №1 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" наказано тимчасово до усуненння обставин, які зумовили загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України зупинено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Пунктом 1 Наказу Голови Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2022 №11 "Про внесення змін до наказу від 03.03.2022 №10 "Про встановлення особливого режиму роботи Північного апеляційного господарського суду в умовах воєнного стану" відновлено здійснення судочинства Північним апеляційним господарським судом.
Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст.ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської ради, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради та Балаклеївської сільської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення 328 619,49 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства встановлено, що згідно з державними актами на право постійного користування землею І-ЧР №000360, ЧР-1-92, І-ЧР №000363 постійним лісокористувачем земельних ділянок, на яких допущено порушення, є відповідач, внаслідок незабезпечення яким належної організації охорони та збереження лісів від незаконних рубок, невідомими особами скоєно незаконну порубку дерев різних порід, без відповідного на те дозволу - лісорубного квитка.
Згідно загального розрахунку розміру завданої державі шкоди внаслідок незаконної порубки дерев, проведеної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №665 від 23.07.2008 (з урахуванням індексації), прокурором визначено шкоду, яка становить 328 619,49 грн. При цьому, в прохальній частині позовної заяви прокурор просить стягнути з АТ «Українська залізниця»: на користь Балаклеївської сільської ради - 22 354,09 грн.; на користь Смілянської міської ради - 3 350,50 грн.; на користь Тернівської сільської ради - 4 727,83 грн.; на користь Городищенської міської ради - 298 187,07 грн.
Таким чином, предметом спору у даній справі є стягнення завданої шкоди, яка має бути відшкодована відповідачем, на користь чотирьох різних позивачів внаслідок допущених порушень природоохоронного законодавства, зафіксованих на різних територіях.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 позовну заяву та додані до неї матеріали повернуто Заступнику керівнику Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської ради, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради та Балаклеївської сільської ради на підставі п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу зазначив наступне:
- сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення даного спору, зокрема, за поданою прокурором позовною заявою фактично підлягають вирішенню чотири окремих спори, під час яких підлягають встановленню обставини щодо нанесення шкоди державі внаслідок незаконної порубки дерев на територіях чотирьох різних територіальних громад, необхідним є з'ясування чи відповідають дійсності та підтверджуються відповідними доказами вимоги, які виникли щодо кожного конкретного допущення відповідачем порушення;
-у поданій позовній заяві прокурором взагалі не обґрунтовано чому саме чотири різних спори про стягнення з відповідача заявлених сум мають розглядатися в одному позові, в той час як кожна із вимог про стягнення завданої шкоди є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення та поданими доказам, та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших;
- по кожній із заявлених позовних вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з наявністю підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України.
Таким чином, суд першої інстанції повернув позовну заяву позовну заяву і додані до неї документи, у відповідності до п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції в оскаржуваній ухвалі щодо наявності обумовлених п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України підстав для поверненян позовної заяви - помилковими та такими, що зроблені з неправильним застосуванням норм процесуального права, з огляду на наступне.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Згідно з положеннями частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Суд, здійснюючи правосуддя, забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави (підпункт 4.1 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про призначення судом більш м'якого покарання від 2 листопада 2004 року N 15-рп/2004). Тому в контексті статті 55 Конституції України органи судової влади здійснюють функцію захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних або юридичних осіб у сфері цивільних і господарських правовідносин.
За змістом рішення Конституційний Суд України від 01.12.2004 року у справі №1-10/2004 року щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний інтерес), поняття "право" та "охоронюваний законом інтерес" особи, що вживаються в законах, знаходяться у логічно- смисловому зв'язку та означають прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, легітимний дозвіл, що є об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних потреб особи, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально- правовим засадам.
Ч. 1-4 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У силу приписів статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 23 Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Зазначене право на звернення до суду може бути реалізоване у визначеному процесуальним законом порядку, оскільки воно зумовлене дотриманням процесуальної форми, передбаченої для цього чинним законодавством, а також встановленими ним передумовами для звернення до суду.
Підстави звернення прокурора з позовною заявою у даному випадку є те, що органи місцевого самоврядування та Державна екологічна інспекція Центрального округу не забезпечили належним чином відшкодування шкоди, заподіяної незаконною вирубкою дерев, тому у прокурора наявні обґрунтовані та документально підтверджені підстави для звернення до суду з позовною заявою в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської ради, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради, Балаклеївської сільської ради.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що позивачем у позові чітко зазначено особ відповідача, до яких пред'явлено позовні вимоги, зазначено норми права, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також надано докази надсилання позову відповідачу, що узгоджується з приписами ст. ст. 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
П. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначає, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо: 2) порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Отже, п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України визначає перелік підстав, за яких позовна заява підлягає поверненню без розгляду, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог, проте, суд апеляційної інстанції дослідивши подані матеріали дійшов висновку, що судом першої інстанції зроблено помилкові висновки, що сумісний розгляд об'єднаних вимог позивачів до відповідача перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво ускладнить вирішення даного спору, адже за поданою позовною заявою не підлягають вирішенню чотири окремих спори, а вирішується правоі підстави користування відповідачем лісовим масивом.
При цьому, суд першої інстанції зазначив, що підлягають встановленню обставини щодо нанесення шкоди державі внаслідок незаконної порубки дерев на територіях чотирьох територіальних громад, проте не врахував, що одним відповідачем, а оскільки оцінка поданих документів та доказів не здійснюється на стадії прийняття позову до розгляду, а здійснюється на стадії розгляду прави по суті, з заслуховуванням думок усіх учасників спору щодо доданих документів та оцінки їх, як доказів в межах заявлених вимог з визначеним складом учасників, суд першої інстанції помилково вдався до оцінки правовідносин на даній стадії судового процесу прийняття позовної заяви.
Крім того, здійснена судом першої інстанції оцінка стосовно того, що у поданій позовній заяві прокурором взагалі не обґрунтовано чому саме чотири різних спори про стягнення з відповідача заявлених сум мають розглядатися в одному позові, в той час як кожна із вимог про стягнення завданої шкоди є самостійними вимогами, які не пов'язані ні підставами виникнення та поданими доказам, та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших, - є помилковою і суд апеляційної інстанції не погоджується з даним висновком, адже прокурором чітко наведено підстави заявлення позову в інтересах визначених позивачів до відповідача, як особи, яка має відповідати за позовом. Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне врахувати і необхідність дотримання процесуальної економії, зокрема і в умовах воєнного стану в Україні.
Також, суд апеляційної інстанції виключно в рамках доводів апеляційної скарги зазначає, що позовні вимоги пов'язані між собою у відповідності до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України: підставами виникнення, порушення АТ «Українська залізниця» як постійним користувачем обов'язків передбачених ст. 19 Лісового кодексу України; поданими доказами, матеріалами проведеної перевірки, наказом від 13.11.2020 № 06-27/696, направленням на перевірку від 13.11.2020 № 06-28/677, актом перевірки від 02.12.2020 № 116/3/5/2020/ПЗ, претензіями № 22/07-17/2021, № 19/07- 17/2021, № 17/07-17/2021, № 15/07-17/2021, якими встановлено порушення вимог лісового законодавства в діях постійного лісокористувача АТ «Українська залізниця», на підставі якого відповідачу направлені претензії щодо сплати шкоди завданої незаконною порубкою дерев, позовні вимоги обґрунтовані одними і тими самими обставинами, неправомірною поведінкою відповідача, що проявилась у незабезпеченні охорони та збереженні лісового фонду на підвідомчій йому території, допущення самовільної вирубки лісу, спричинення шкоди, що полягає в завданні лісовому фонду України матеріальної шкоди в сумі 328 619,49 грн, причинному зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, та наявністю вини в діях АТ «Українська залізниця».
Суд апеляційної інстанції також не погоджується з твердженням суду першої інстанції стосовно того, що по кожній із заявлених позовних вимог суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру із визначенням та дослідженням різного кола доказів щодо встановлення обставин, пов'язаних з наявністю підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, що перешкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін та суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи у строк, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, оскільки твердження скаржника щодо порушення законодавства в галузі охорони та збереження лісу вчинено на території Смілянської та Городищенської міських рад, Балаклеївської та Тернівської сільських рад, органами уповноваженими здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, таким чином у даному випадку об'єднання позовних вимог відповідає вимогам 173 Господарського процесуального кодексу України та дає можливість досягти процесуальної економії, активніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також запобігти можливості ухвалення різних рішень однакових обставин, що знайшли своє підтвердження матеріалами справи.
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що Заступником керівника Смілянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу, Смілянської міської ради, Городищенської міської ради, Тернівської сільської ради, Балаклеївської сільської ради подано позов до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 328 619,49 грн. завданої державі шкоди внаслідок незаконної порубки дерев, отже, склад учасників спору визначено позивачем у відповідності до ст. 45 Господарського процесуального кодексу України, наведено правові підстави позову та обгрунтування вимог саме до відповідача, оскільки визначено особу, яка на думку прокурора, порушила права та охоронювані законом інтереси саме держави, як утворення, в особі визначених позивачів.
Отже, суд апеляційної інстанції на наслідками апеляційного розгляду, встановив, що висновки суду першої інстанції стосовно підстави для повернення позову без розгляду з огляду на те, що позивачем порушено правила об'єднання позовних вимог, а тому суд першої інстанції позбавлений можливості щодо розгляду спору, оскільки сумісний розгляд об'єднаних вимог перешкоджатиме з'ясування прав і взаємовідносин сторін та ускладнить вирішення спору - є помилковими, зроблені судом першої інстанції з неправильним застосуванням п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, адже: прокурором належним чином визначено особу, яка на його думку порушує права та охоронювані законом інтереси держави, зазначено відповідача - Акціонерного товариства "Українська залізниця", що узгоджується з приписами ст. ст. 4, 20, 45 Господарського процесуального кодексу України, правові підстави позову чітко визначені позивачем у позові ( п.1 ч. 2 ст. 19, п. 5 ст. 64, ст. 86, ст. 105, ст. 107 Лісового кодексу України, ст. 1166 Цивільного кодексу України,ст. 68 Закону України "Про охорону навколишнього середовища"), а оцінка поданих позивачем документів в обгрунтування позовних вимог не підлягає здійсненню на стадії вирішення питання стосовно прийняття позову до розгляду.
Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що переданий позивачем на вирішення спір носить ознаки спору, у якому правомірно доведено об'єднання позовних вимог, та відповідає вимогам 173 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, суд першої інстанції помилково застосував п. 2 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, постановивши оскаржувану ухвалу, яка підлягає скасуванню в апеляційному порядку, з направленням матеріалів позову до суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Ст. 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Частиною 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
З огляду на встановлене вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, а тому ухвала Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 підлягає скасуванню на підставі п.1-4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України. Також, оскільки судом апеляційної інстанції скасована ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви, керуючись правами, наданими ч. 3 статті 271 Господарського процесуального кодексу України, справа передається на розгляд суду першої інстанції - до господарського суду м. Києва.
Судові витрати
У зв'язку зі скасуванням ухвали місцевого господарського, розподіл сум судового збору здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи, згідно із загальними правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 240, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Керівника Смілянської окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 - задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 12.01.2022 у справі № 910/154/22 - скасувати.
3. Матеріали справи № 910/154/22 передати на розгляд до Господарського суду м. Києва.
4. Матеріали справи повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя С.Р. Станік
Судді Т.П. Козир
О.В. Тищенко