вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"15" вересня 2022 р. Справа№ 910/8861/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Тищенко О.В.
суддів: Шаптали Є.Ю.
Агрикової О.В.
за участю секретаря судового засідання Рудь Н.В.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 15.09.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Приватного підприємства «Транс Петроль» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу)
за апеляційними скаргами Приватного підприємства «Транс Петроль» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021
у справі №910/8861/21 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой»
до 1. Приватного підприємства «Транс Петроль»
2. Приватного підприємства «Вікінг»
про визнання правочинів недійсними та застосування реституції
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» (далі - позивач, ТОВ «МСС «Тідісі-Дальнобой») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства «Транс Петроль» (далі - відповідач-1, ПП «Транс Петроль»), Приватного підприємства «Вікінг» (далі - відповідач-2, ПП «Вікінг») про:
- визнання недійсною угоди про реституцію від 30.05.2018 та змін до угоди про реституцію від 27.08.2018, укладеної між Приватним підприємством «Транс Петроль» та Приватним підприємством «Вікінг»;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу №011/1501/2019 від 15.01.2019, укладеного між Приватним підприємством «Транс Петроль» та Приватним підприємством «Вікінг»;
- визнання недійсним договору купівлі-продажу №299/1211/2018 від 12.11.2018, укладеного між Приватним підприємством «Транс Петроль» та Приватним підприємством «Вікінг»;
- застосування реституції шляхом скасування в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів реєстраційних записів права власності за Приватним підприємством «Транс Петроль» та відновлення у Єдиному державному реєстрі транспортних засобів записів права власності за Приватним підприємством «Вікінг» на транспортні засоби (за переліком, вказаним у прохальній частині позовної заяви).
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» задоволено частково:
- визнано договір купівлі-продажу №011/1501/2019 від 15.01.2019, укладений між Приватним підприємством «Вікінг» та Приватним підприємством «Транс Петроль», недійсним;
- в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
- стягнуто з Приватного підприємства «Транс Петроль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» судовий збір у розмірі 1135 грн, а також стягнуто з Приватного підприємства «Вікінг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» судовий збір у розмірі 1135,00 грн.
Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 стягнуто з Приватного підприємства «Транс Петроль» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» витрати на професійну правничу допомогу та витрати з отримання відомостей з Єдиного державного реєстру МВС у розмірі 9230,80 грн.
Стягнуто з Приватного підприємства «Вікінг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» витрати на професійну правничу допомогу та витрати з отримання відомостей з Єдиного державного реєстру МВС у розмірі 9230,80 грн.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» на користь Приватного підприємства «Транс Петроль» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27525,00 грн.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог, Приватне підприємство «Транс Петроль» 22.11.2021 звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило:
- скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортних засобів №011/1501/2019 від 15.01.2019, укладеного між Приватним підприємством «Транс Петроль» та Приватним підприємством «Вікінг», прийняти в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволені позов, а решту рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 залишити без змін;
- скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 у справі №910/8861/21 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» на користь Приватного підприємства «Транс Петроль» судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36700,00 грн.
Крім того, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі №910/8861/21 в частині відмовлених позовних вимог та ухвалили у цій частині нове рішення, яким:
- визнати недійсною угоду про реституцію від 30.05.2018 та змін до угоди про реституцію від 27.08.2018, укладеної між Приватним підприємством «Транс Петроль» та Приватним підприємством «Вікінг»,
- визнати недійсним договір купівлі-продажу №299/1211/2018 від 12.11.2018, укладений між Приватним підприємством «Транс Петроль» та Приватним підприємством «Вікінг»;
- застосувати реституцію.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» також просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 у справі №910/8861/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні судових витрат на правничу допомогу у повному обсязі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.07.2022 апеляційну скаргу ТОВ «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 у справі №910/8861/21 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу ПП «Транс Петроль» на рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 у справі №910/8861/21 задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 скасовано частково в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу №011/1501/2019 від 15.01.2019, укладеного між ПП «Транс Петроль» та ПП «Вікінг». Прийнято у скасованій частині нове рішення суду, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» до ПП «Транс Петроль» та ПП «Вікінг» про визнання недійсним договору купівлі-продажу №011/1501/2019 від 15.01.2019, укладеного між ПП «Транс Петроль» та ПП «Вікінг» у справі №910/8861/21 відмовлено. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 25.10.2021 у справі №910/8861/21 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 03.11.2021 у справі №910/8861/21 скасовано. Стягнуто з ТОВ «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» на користь ПП «Транс Петроль» 3 405 грн судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції, 36 700 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді першої інстанції. Судові витрати (судовий збір, витрати на професійну правничу допомогу) за розгляд справи у суді першої інстанції залишено за позивачем.
04.08.2022 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від ПП «Транс Петроль» надійшла заява від 01.08.2022 про ухвалення додаткової постанови та долучення доказів понесення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 900 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) заяву про ухвалення додаткової постанови у справі №910/8861/21 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В. судді: Шаптала Є.Ю., Станік С.Р.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Тищенко О.В. у відпустці. Питання пов'язані з рухом вказаної заяви вирішуються після виходу судді з відпустки.
Разом з тим, у зв'язку з перебуванням судді Станіка С.Р. у відпустці, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 18.08.2022 у справі №910/8861/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Агрикова О.В., Шаптала Є.Ю.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.08.2022 прийнято до розгляду заяву Приватного підприємства «Транс Петроль» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), розгляд заяви призначено на 15.09.2022. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції заперечення (пояснення, міркування) на заяву Приватного підприємства «Транс Петроль» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) в письмовій формі протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
15.09.2022 до початку судового засідання від представника відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії договору про надання правничої допомоги №315 від 09.12.2019.
У судове засідання 15.09.2022 з'явився представник відповідача-1.
Представники позивач та відповідач-2 у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином.
У відповідності до вимог ч. 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, тому розгляд справи відбувається за відсутності позивача та відповідача-2.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що учасники справи про розгляд справи повідомлені належним чином, явка учасників обов'язковою не визнавалась, суду не наведено обставин, за яких заява не може бути розглянута в даному судовому засіданні.
Розглянувши заяву Приватного підприємства «Транс Петроль» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у суді апеляційної інстанції з доданими документами на підтвердження розміру вказаних витрат, матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема до них належать витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).
Так, при поданні апеляційної скарги відповідачем-1 зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які планує понести відповідач-1 у зв'язку з розглядом справи у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції складає 11 300,00 грн. При цьому, зазначено, що докази на підтвердження понесених відповідачем-1 витрат на правничу допомогу будуть долучені у відповідності до вимог процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку, така заява залишається без розгляду.
Відповідачем-1 подано докази в підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу у встановлений ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України строк.
Згідно зі ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 09.12.2019 між Адвокатським об'єднанням «Кравець і партнери» (далі іменується «Адвокатське об'єднання») та ПП «Транс Петроль» (далі іменується «Замовник») укладено договір про надання правничої допомоги №315 від 09.12.2019 (далі - договір), відповідно до умов якого Адвокатське об'єднання зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, надати замовнику правову допомогу за його запитом (надалі - послуга), а Замовник зобов'язується оплатити надані послуги (п. 1.1 договору).
Відповідно до п.п. 2.1, 2.2 договору Адвокатське об'єднання зобов'язується надавати Замовникові за його окремими усними чи письмовими запитами правову допомогу протягом строку дії цього Договору,
Адвокатське об'єднання може надати наступні види правничої допомоги:
- надання правничої інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності;
- підготовка та подача заяв, скарг, клопотань, пояснень, заперечень, відзивів та будь-яких інших процесуальних чи непроцесуальних документів правового характеру;
- захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;
- надання правничої допомоги свідку у кримінальному провадженні;
- представництво інтересів Замовника у якості заявника, потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами без обмеження повноважень;
- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
- надання правничої допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.
- звернення до нотаріуса, державного реєстратора чи іншої уповноваженої особи в інтересах Клієнта та/або від імені клієнта з метою здійснення будь-який реєстраційних дій (накладення арешту на нерухоме майно, скасування арешту нерухомого майна та будь-які інші дії).
- звернення до органів державної виконавчої служби, приватних виконавців або будь-яких інших органів, які здійснюють виконання судових рішень, в інтересах та/або від імені Клієнта з метою здійснення будь-яких дій (подання заяв, скарг, клопотань, інших документів, ознайомлення з документами тощо).
- інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Згідно з п. 4.1 договору вартість Послуг за надання правничої допомоги визначається в Додатку №1 до даного Договору, який є конфіденційним та може бути розголошений виключно за письмовою згодою Сторін.
На підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням Замовнику Послуг відповідно до умов цього Договору складається Акт про надані послуги. Акт про надані послуги підписується Адвокатським об'єднанням у двох примірниках та надсилається Замовнику, який зобов'язаний протягом 10 (десять) календарних днів з моменту направлення підписати його або дати мотивовану письмову відмову від підписання, та надіслати один примірник підписаного Замовником акту (письмової відмови від підписання) на адресу Адвокатського об'єднання. У випадку ненадання підписаного акту та/або мотивованої відмови від підписання в термін вказаний у цьому пункті, послуги Адвокатського об'єднання вважаються наданими належним чином без будь-яких претензій (п. 4.5 договору).
З матеріалів справи вбачається, що Адвокатським об'єднанням «Кравець і партнери» виставлено наступні рахунки на оплату:
- №1123 від 04.11.2021 за складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду від 25.10.2021 - 4000 грн;
- №1406 від 21.12.2021 за складення відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «МСС «Тідісі-Дальнобой» від 20.12.2021 - 3000 грн;
- №73 від 24.01.2022 за участь у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суду 27.01.2022 - 4300 грн;
- №324 від 19.07.2022 за клопотання про відкладення розгляду справи - 1000 грн;
- №333 від 20.07.2022 за участь у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суду 21.07.2022 - 4300 грн;
- №341 від 25.07.2022 за участь у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суду 26.07.2022 - 4300 грн.
Між ПП «Транс Петроль», як замовником, та Адвокатським об'єднанням «Кравець і партнери», як виконавцем, підписані акти надання послуг на загальну суму 11300 грн, а саме:
- №1038 від 02.12.2021 на суму 4000 грн, відповідно до якого виконавцем була надана послуга - складання апеляційної скарги на рішення Господарського суду від 25.10.2021;
- №44 від 26.01.2022 на суму 3000 грн, відповідно до якого виконавцем була надана послуга - складання відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «МСС «Тідісі-Дальнобой» від 20.12.2021;
- №77 від 17.02.2022 на суму 4300 грн відповідно до якого виконавцем була надана послуга - участь у судовому засіданні у Північному апеляційному господарському суду від 17.02.2022.
Відповідачем-1 сплачено Адвокатському об'єднанню «Кравець і партнери»:
- 5000 грн за юридичні послуги згідно рахунків №1123, №1122 від 04.11.2021, що підтверджується платіжним дорученням №391 від 04.11.2021;
- 7300 грн за юридичні послуги згідно рахунків №1406 від 21.12.2021 та №73 від 24.01.2022.
Слід зазначити, що положення ст. 60 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що повноваження адвоката як представника підтверджуються як довіреністю, так і ордером.
Представництво інтересів ПП «Транс Петроль» у справі №910/8861/21 здійснював адвокат Валенко К.П. (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС №8529/10 від 28.11.2019), яка діяла на підставі ордеру на надання правової допомоги АІ №1166587 від 22.11.2021, виданого Адвокатським об'єднанням «Кравець і партнери».
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України від 09.06.2017, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.
Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.
Одним із принципів господарського судочинства, який передбачено положеннями статті 129 ГПК України, є відшкодування судових витрат стороні, на користь якої ухвалене судове рішення. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Виходячи із системного аналізу положень частини восьмої статті 129, частини третьої статті 126 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, які подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Також, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв'язку з недоведеністю їх наявності (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20).
Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.Близька за змістом правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та додатковій постанові Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 923/560/17
Враховуючи наведене, відповідачем-1, згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, було доведено надання йому вказаних послуг у суді апеляційної інстанцій на суму 11300 грн.
Частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Такий висновок Верховного Суду викладений у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Колегія суддів зазначає, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 Цивільного кодексу України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.
ТОВ «МСС «Тідісі-Дальнобой» не скористався своїм правом подачі заперечень на заяву про прийняття додаткової; постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), хоча був обізнаний про розгляд даної заяви у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частиною 4 ст. 129 ГПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи (до яких відповідно до ч. 3 ст. 123 ГПК України належать витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства та беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання адвокатом професійної правничої допомоги у цій справі в суді апеляційної інстанції у розмірі 11 300 грн, колегія суддів дійшла висновку про покладення вказаних витрат на позивача.
З огляду на викладене вище, судова колегія вважає за необхідне прийняти додаткову постанову, якою заяву відповідача-1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/8861/21 задовольнити частково та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой» на користь Приватного підприємства «Транс Петроль» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 300 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Заяву Приватного підприємства «Транс Петроль» про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) у справі №910/8861/21 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа сервісних станцій «Тідісі-Дальнобой»« (01011, місто Київ, вулиця Рибальська, будинок 2, кабінет 201; ідентифікаційний код 33212540) на користь Приватного підприємства «Транс Петроль» (01015, місто Київ, вулиця Лейпцизька, будинок 2/37, квартира 33; ідентифікаційний код 37498929) 11300 (одинадцять триста) грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката при розгляді справи у суді апеляційної інстанції.
3. В іншій частині заяви відмовити.
4. Видачу наказу на виконання даної додаткової постанови у справі №910/8861/21 доручити Господарському суду міста Києва.
5. Матеріали справи №910/8861/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, є невід'ємною складовою основного судового рішення та може бути оскаржена відповідно до ст.287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст підписаний 25.10.2022 після виходу суддів з відпустки.
Головуючий суддя О.В. Тищенко
Судді Є.Ю. Шаптала
О.В. Агрикова