79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" жовтня 2022 р. Справа №914/3572/21
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання Олійник Н.
за участю представників сторін:
від позивача Бердар С.В.-адвокат;
від відповідача Свищ Ю.Т., Бордюк М.Й.-адвокат;
розглянув апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Свища Юрія Томовича б/н від 28.06.2022
на рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 (повний текст складено 07.06.2022)
у справі №914/3572/21
за позовом Комунального підприємства “Червоноградський ринок”, м. Червоноград, Львівська область
до відповідача Фізичної особи-підприємця Свища Юрія Томовича, м. Червоноград, Львівська область
про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява КП “Червоноградський ринок” до ФОП Свища Ю.Т. про зобов'язання повернути об'єкт оренди шляхом виселення.
Позов мотивований тим, що 01.07.2017 між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщенні, за умовами якого відповідачу передано в оренду приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Червоноград за адресою вул. Сокальська, 5 для торгівлі непродовольчими товарами. Договір укладено строком до 20.06.2020. Додатковою угодою №1 від 30.06.2020 строк його дії продовжено до 30.06.2021.
Як зазначає позивач, 30.06.2021 укладений договір припинив свою дію у зв'язку із закінченням строку і свого обов'язку щодо повернення орендованого майна відповідач не виконав. Вимоги позивача про повернення майна були проігноровані відповідачем.
Враховуючи це, позивач просить суд зобов'язати відповідача повернути об'єкт оренди шляхом виселення його з займаного приміщення.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/3572/21 позов задоволено повністю. Зобов'язано Фізичну особу-підприємця Свища Юрія Томовича повернути об'єкт оренди шляхом виселення з нежитлового приміщення загальною площею 25,4 м2, що знаходиться за адресою: 80105, Львівська область, м. Червоноград, вул. Сокальська, буд. 5. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Свища Юрія Томовича на користь Комунального підприємства "Червоноградський ринок" 2 270,00 грн судового збору.
Рішення суду мотивовано тим, що укладений між сторонами договір №9 від 01.07.2017 припинив свою дію 30.06.2021 у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Відповідач свого обов'язку щодо повернення позивачу нежитлового приміщення площею 25,4 кв.м. за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, 5 не виконав ні протягом трьох робочих днів, як це встановлено ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, ні протягом 30 календарних днів, як це передбачено в п. 4.14 договору №9 від 01.07.2017. Докази протилежного відсутні в матеріалах справи.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Фізичною особою-підприємцем Свищем Ю.Т. подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/3572/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним, судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
Зокрема, скаржник зазначає, що КП “Червоноградський ринок” є неналежним позивачем у справі, оскільки є лише балансоутримувачем нерухомого майна, яке було передано в оренду. Оскільки позивач не є власником майна, яке було передано в оренду, не може виступати орендодавцем цього майна, отже і не наділений правом заявляти вимоги про повернення цього майна.
Окрім того, скаржник вважає, що у зв'язку із введенням військового стану, управління спірним орендованим майном здійснює Червоноградська військова адміністрація, а тому і з цих підстав позивач в даній справі є неналежним.
Також скаржник вважає, що Додатковою угодою №1 від 30.06.2020 були внесені зміни щодо збільшення строку оренди з трьох до чотирьох років, а не продовження дії договору оренди на один рік. Оскільки строк оренди становив менше 5 років і договір оренди не продовжувався, згідно Закону України “Про оренду державного та комунального майна” останній має право на продовження цього договору без проведення аукціону.
КП “Червоноградський ринок” у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, оскільки рішення суду є обгрунтоване та судом повно з'ясовано обставини справи.
Позивач вважає, що у спірних правовідносинах, згідно з умовами договору про оренду приміщення, КП «Червоноградський ринок» виступає орендодавцем, а відтак має право звертатися з позовом про повернення об'єкту оренди.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторони не вносили зміни в строк оренди, як це стверджує відповідач, а продовжили строк дії Договору на 1 рік до 30.06.2021. Подальше продовження строку договору оренди майна № 9 від 01.07.2017 повинне здійснюватися за результатами проведення аукціону, оскільки таке продовження буде відбуватися не вперше. Необхідних вимог для реалізації свого права на продовження Договору №9 відповідач не дотримав. Зокрема, заяву про продовження договору №9 від 01.07.2017 відповідач подав не за 3 місяці до закінчення його строку (до 31.03.2021), а лише 04.06.2021.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.07.2022 поновлено пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/3572/21, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Свища Юрія Томовича та призначено розгляд справи на 16.08.2022.
В судових засіданнях оголошувалися перерви до 18.10.2022, представники сторін виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст.240 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 18.10.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Західного апеляційного господарського суду.
Обставини справи.
01.07.2017 між КП “Червоноградський ринок” (орендодавець) та ФОП Свищ Ю.Т. (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №9 із строком його дії з 01.07.2017 до 20.06.2020.
Відповідно до п.1.1 договору орендодавець на підставі Розпорядження міського голови №86-р від 17.06.2017 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади м. Червоноград за адресою вул. Сокальська, 5 для торгівлі непродовольчими товарами.
Об'єктом оренди є нежитлове приміщення на першому поверсі площею 25,4 кв.м., яке знаходиться на балансі КП “Червоноградський ринок” (пункти 2.1 та 2.4 договору).
Згідно пункту 4.1 договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Орендар після припинення дії договору оренди та у разі відмови у продовженні договору зобов'язаний протягом 30 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі орендодавцю (пункт 4.14 договору).
Орендар після закінчення строку дії цього договору має переважне право, за інших рівних умов, на продовження дії договору за умови належного виконання своїх обов'язків за цим договором. Дозвіл на продовження строку оренди надається розпорядженням міського голови на підставі протокольного рішення комісії виконавчого комітету Червоноградської міської ради з підготовки пропозицій для надання в оренду комунального майна (пункт 5.4 договору).
Відповідно до пункту 9.4 договору цей договір припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.
27.05.2020 відповідач звернувся до позивача із листом від 20.05.2020, в якому висловив прохання продовжити договір (том І с.157).
26.06.2020 на засіданні конкурсної комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду комунального майна прийнято рішення продовжити відповідачу договір оренди на рік. Вказане підтверджується пунктом 1.1 Протоколу засідання комісії №9 від 25.06.2020 (том І а.с.158).
30.06.2020 між КП “Червоноградський ринок” та ФОП Свищ Ю.Т. укладено додаткову угоду №1 до договору №9 від 01.07.2017, згідно якої сторони на виконання Протоколу конкурсної комісії №9 від 25.06.2020 дійшли згоди внести зміни в пункт 9.1 договору та викласти його в наступній редакції: “Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє з 01.07.2020 до 30.06.2021”.
04.06.2021 відповідач знову звернувся до позивача з листом, в якому висловив прохання про надання дозволу на продовження договору з 01.07.2021.
10.08.2021 позивач направив міському голові м. Червонограда вказаний лист разом із висновком від 06.07.2020 про ринкову вартість орендованого майна, поверховим планом цього майна, розрахунком вартості оренди для розгляду питання щодо продовження договору №9 від 01.07.2017 терміном з 01.07.2021 по 30.06.2024. Вказане підтверджується листом позивача №01-7/552 від 10.08.2021 (том І а.с.178).
На засіданні конкурсної комісії, яке відбулося 10.08.2021 позитивне рішення за вказаним клопотанням не прийнято у зв'язку з тим, що не набрало необхідної кількості голосів і позивачу доручено розірвати договір №9 від 01.07.2017 з моменту його припинення та підготувати лист щодо включення спірного приміщення в перелік об'єктів, щодо яких буде прийнято рішення про передачу в оренду на аукціоні. Вказана обставина підтверджується пунктом 1.2 Протоколу засідання конкурсної комісії №7 від 10.08.2021 (том І а.с.62).
Листом №01-7/615 від 01.09.2021 КП «Червоноградський ринок» зобов'язав відповідача звільнити об'єкт оренди та звернутись до адміністрації позивача для підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна, оскільки згідно протоколу №7 від 10.08.2021 на засіданні конкурсної комісії з підготовки пропозицій для надання в оренду комунального майна без проведення конкурсу та проведення процедур електронних закупівель та конкурсу з оренди комунального майна відмовлено в продовженні договору оренди відповідачу.(том І а.с.18)
Вищенаведені обставини, а саме факт неповернення орендованого приміщення відповідачем після закінчення строку дії договору №9 від 01.07.2017 стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови. Висновки суду апеляційної інстанції.
Предметом позовних вимог у даній справі є неповернення орендованого нерухомого майна у зв'язку із припиненням договору оренди.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Згідно положень статей 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Враховуючи те, що об'єктом оренди в даній справі виступає нежитлове приміщення комунальної власності, на правовідносини сторін поширюються також положення Закону України “Про оренду державного та комунального майна” №157-ІХ від 03.10.2019 та Порядок передачі в оренду державного та комунального майна, затв. Постановою КМУ №483 від 03.06.2020
Відповідно до ст. 24 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договір оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його укладено.
У разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди (ст. 25 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”).
Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є матеріально-правова вимога про зобов'язання відповідача повернути нежитлове приміщення площею 25,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, 5 шляхом виселення останнього з цього приміщення.
Підставою позовних вимог є факт закінчення 30.06.2021 строку дії договору №9 від 01.07.2017, згідно якого вказане приміщення передавалося в оренду відповідачу.
Щодо посилання скаржника на те, що КП “Червоноградський ринок” є неналежним позивачем у даній справі, оскільки є лише балансоутримувачем спірного нежитлового приміщення і правом вимагати його повернення не наділений, судова колегія зазначає таке.
За змістом ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (ч. 3 ст. 45 ГПК України).
Статтею 761 ЦК України передбачено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Відповідно до п. 2.3 Положення про оренду комунального майна територіальної громади м. Червонограда, затв. рішенням Червоноградської міської ради №158 від 17.11.2011 (чинним на момент укладення договору №9 від 01.07.2017) від імені територіальної громади м. Червонограда повноваження орендодавця здійснюють, зокрема, комунальні підприємства, установи і організації - балансоутримувачі відносно нерухомого та індивідуально-визначеного майна, уповноважені управляти даним нерухомим комунальним майном, в межах закріпленого на їх балансі рухомого та нерухомого майна.
З огляду на викладене, позивач за договором №9 від 01.07.2017 виступає орендодавцем нежитлового приміщення площею 25,4 кв.м, як особа уповноважена на укладення цього договору і здійснює захист своїх порушених прав володіння та користування нежитловим приміщенням площею 25,4 кв.м, яке полягає в тому, що відповідач не повертає йому, як орендодавцю, це приміщення після закінчення строку дії договору №9 від 01.07.2017.
Згідно ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відтак правом вимоги до відповідача про повернення спірного нежитлового приміщення позивач наділений в силу вимог чинного законодавства України, як орендодавець та сторона договору №9 від 01.07.2017.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обставини, встановлені постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.10.2019 у справі №910/4446/19, на котру покликається відповідач в обгрунтування того, що КП “Червоноградський ринок” є неналежним позивачем у даній справі, є відмінними обставинам даної справи, оскільки у даній справі позивач є не лише балансоутримувачем об'єкта оренда, але і його орендодавцем, окрім того, спірне нежитлове приміщення є частиною ринку і воно надавалося відповідачу для торгівлі непродовольчими товарами.
Відтак, за змістом ст. 136 ГК України позивач наділений правом володіння, користування і обмеженого розпорядження спірним нежитловим приміщенням і неповернення відповідачем цього приміщення порушує зазначені права останнього. Отже, обов'язок відповідача повернути спірне нежитлове приміщення саме позивачу як особі, яка виступала орендодавцем за договором №9 від 01.07.2017 встановлений ст. 785 ЦК України.
З огляду на викладене посилання скаржника на те, що КІІ «Червоноградський ринок» не може бути орендодавцем у цих правовідносинах, оскільки згідно п. «г» ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 орендодавцями щодо об'єктів комунального майна є балансоутримувачі щодо нерухомого майна, загальна площа якого не перевищує 400 квадратних метрів на одного балансоутримувача, якщо менший розмір площі не встановлено рішенням представницького органу місцевого самоврядування, а також те, що у зв'язку із введенням військового стану, управління спірним орендованим майном здійснює Червоноградська військова адміністрація, судовою колегією до уваги не приймаються.
Як зазначалось вище, відповідно до пункту 9.1 договору №9 від 01.07.2017 останній вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01.07.2017 до 20.06.2020.
Додатковою угодою №1 від 30.06.2020 сторони вирішили внести зміни в пункт 9.1 договору №9 від 01.07.2017 та викласти його в наступній редакції: “Цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє з 01.07.2020 до 30.06.2021”.
Позивач зазначає, що цією угодою було продовжено строк дії договору №9 від 01.07.2017 на 1 рік, однак, на думку скаржника, ця додаткова угода не продовжувала строк дії договору, а вносила зміни в обумовлений сторонами строк, збільшивши його з трьох до чотирьох років.
Як зазначалось вище та вбачається з матеріалів справи, відповідач звертався до позивача із листом від 20.05.2020, в якому висловив прохання продовжити договір №9 від 01.07.2017, оскільки закінчувався встановлений в договорі №9 від 01.07.2017 трьохрічний строк його дії.
За результатами розгляду вказаного звернення, конкурсною комісією з підготовки пропозицій для надання в оренду комунального майна прийнято рішення продовжити відповідачу договір оренди на рік. Вказане підтверджується пунктом 1.1 Протоколу засідання комісії №9 від 25.06.2020.
З пункту 1 додаткової угоди №1 від 30.06.2020 вбачається, що цю угоду укладено на виконання Протоколу засідання комісії №9 від 25.06.2020.
Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції, що зважаючи на наміри сторін, які передували укладенню додаткової угоди №1 від 30.06.2020, а також враховуючи ту обставину, що ця угода укладалася на виконання рішення про продовження договору №9 від 01.07.2017 на один рік, сторони не вносили зміни в строк оренди, як це стверджує скаржник, а продовжили строк дії договору на 1 рік до 30.06.2021.
Враховуючи те, що строк дії договору №9 від 01.07.2017 закінчився після 01.07.2020, в силу вимог ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про оренду державного та комунального майна” цей договір підлягав продовженню в порядку, визначеному цим Законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які, зокрема, укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше.
З огляду на викладене, не зважаючи на те, що договір №9 від 01.07.2017 укладено на строк менше 5 років, правомірним є висновок суду першої інстанції, що подальше продовження строку цього договору повинне здійснюватися за результатами проведення аукціону, оскільки таке продовження буде відбуватися не вперше. Отже, у скаржника відсутнє право на продовження договору №9 від 01.07.2017 без аукціону.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.
Як вбачається із матеріалів справи заяву про продовження договору №9 від 01.07.2017 скаржником подано не за 3 місяці до закінчення його строку (до 31.03.2021), а 04.06.2021.
З огляду на викладене, судова колегія погоджується із судом першої інстанції, що недодержання відповідачем вказаних вимог позбавляє його наступних прав та законних очікувань права на продовження строку договору оренди, очікування того, що його заява про продовження договору буде розглянута орендодавцем у встановлені Законом України “Про оренду державного та комунального майна” строки та за результатами розгляду такої буде прийняте рішення про відмову в продовженні договору оренди або про продовження цього договору, а також, очікування того, що у випадку неприйняття орендодавцем жодних рішень за результатами розгляду заяви, вважатиметься погодженим рішення про продовження договору оренди.
Помилковим є посилання скаржника, що оскільки Червоноградською міською радою не було прийнято за результатами розгляду заяви від 04.06.2021 жодних рішень (як про задоволення так і про відмову), то в силу вимог ч. 3 п. 141 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна рішення про продовження договору №9 від 01.07.2017 вважається погодженим.
З врахуванням наведеного, матеріалами справи підтверджується, що укладений між сторонами договір №9 від 01.07.2017 припинив свою дію 30.06.2021 у зв'язку із закінченням строку на який його було укладено, відповідач свого обов'язку щодо повернення позивачу нежитлового приміщення площею 25,4 кв.м. за адресою: м. Червоноград, вул. Сокальська, 5 не виконав ні протягом трьох робочих днів, ні протягом 30 календарних днів, як це передбачено в п. 4.14 договору №9 від 01.07.2017.
Отже, позовні вимоги про повернення приміщення шляхом виселення з них відповідача є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об”єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв”язок доказів у їх сукупності.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції.
Окрім того, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає рішення місцевого господарського суду таким, що прийняте з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення не вбачає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
На підставі наведеного та відповідно до вимог ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275,276, 282- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1.Рішення Господарського суду Львівської області від 30.05.2022 у справі №914/3572/21 залишити без змін, апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Свища Юрія Томовича б/н від 28.06.2022 - без задоволення.
2.Судові витрати за перегляд судового рішення в апеляційному порядку покласти на скаржника.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, встановлені ст.ст. 287, 288 ГПК України.
Справу повернути до Господарського суду Львівської області.
Повний текст постанови складено та підписано 31.10.2022.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.