79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"18" жовтня 2022 р. Справа №907/297/22
Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання Олійник Н.
сторони в судове засідання не з'явились
розглянув апеляційну скаргу Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури №12-2342-22/576 від 01.08.2022 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1926/22 від 04.08.2022)
на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022 (повний текст складено 22.07.2022) про зупинення провадження у справі
у справі №907/297/22
за позовом заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі:
1. Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород
2. Полянської сільської ради Мукачівського району, с. Поляна, Мукачівського району
до відповідача Державного підприємства “Свалявське лісове господарство”, м. Свалява
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1
про стягнення суми 363 142,94грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища
Короткий зміст позовних вимог.
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах позивачів до відповідача про стягнення суми 363 142,94 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Ухвалою суду від 29.06.2022 задоволено заяву представника Державного підприємства “Свалявське лісове господарство” про залучення до участі у справі №907/297/22 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Представником відповідача 04.07.2022 подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України.
Відповідач у своєму клопотанні про зупинення провадження у справі вказав на те, що у провадженні Свалявського районного суду Закарпатської області знаходяться матеріали кримінальної справи №306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України.
Предметом доказування у кримінальній справі №306/327/22 є, зокрема, заподіяння збитків державі в особі Державної екологічної інспекції Закарпатської області в розмірі 363 142,94 грн у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків щодо здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського господарства, тобто, за доводами відповідача, предмет доказування у даній справі є тотожним.
З урахуванням наведеного, відповідач стверджує, що дана справа №907/297/22, безпосередньо пов'язана зі справою № 306/327/22, оскільки вирішення кримінальної справи №306/327/22 впливатиме на висновок суду про наявність або відсутність юридичних фактів по господарській справі №907/297/22.
Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022 у справі №907/297/22 клопотання представника ДП “Свалявське лісове господарство” про зупинення провадження у справі задоволено. Зупинено провадження у справі №907/297/22 до набрання законної сили рішенням у справі №306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України. Зобов'язано учасників справи невідкладно повідомити суд про усунення обставин, що зумовили зупинення справи №907/297/22.
Ухвала суду мотивована тим, що у провадженні Свалявського районного суду Закарпатської області перебуває справа № 306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутника В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, предметом доказування в якій є заподіяння збитків державі в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області в розмірі 363 142,94 грн. Встановлені в ході судового розгляду справи № 306/327/22 факти щодо наявності чи відсутності вини у діях майстра лісу ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з ДП «Свалявське ЛГ», можуть мати преюдиційне значення для вирішення спору у справі № 907/297/22, оскільки підтвердять чи спростують наявність підстав для стягнення шкоди. Відтак, вказані справи є пов'язаними, а результат розгляду справи № 306/327/22 має значення для розгляду справи № 907/297/22.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022 у справі №907/297/22 та справу передати до суду першої інстанції для продовження її розгляду, посилаючись на те, що ухвала суду у справі є такою, що постановлена порушенням норм процесуального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Скаржник зазначає, що подані обласною прокуратурою у справі № 907/297/22 докази, надають господарському суду можливість встановити чи мала у спірних правовідносинах місце протиправна поведінка ДП «Свалявське ЛГ», розмір завданої шкоди навколишньому природному середовищу, причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача та завданими збитками, а також наявність чи відсутність вини державного підприємства у спричиненні збитків.
Однак, суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не вказав, які саме обставини та факти не можуть бути з'ясовані та встановлені у справі № 907/297/22, обмежившись лише висновком про подібність справ № 306/327/22 та № 907/297/22. Розгляд в порядку кримінального провадження справи № 306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутника В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, не перешкоджає розгляду справи № 907/297/22 в порядку господарського судочинства. Необгрунтоване зупинення провадження у справі призведе до затягування строків розгляду справи і перебування учасників справи в стані невизначеності.
Державна екологічна інспекція у Закарпатській області у відзиві на апеляційну скаргу ухвалу суду просить залишити без змін, апелційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що ухвала суду є законною, а апеляційна скарга є безпідставною, оскільки доводів, які би вказували на незаконність ухвали про зупинення провадження та конкретних фактів про порушення норм процесуального права при її винесенні апелянтом не наведено, як і не вказано які саме обставини судом першої інстанції залишено поза увагою. Апеляційна скарга зводиться до переоцінки поданих доказів, які отримані в межах кримінального провадження щодо обвинувачення майстра лісу ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною ч.І ст.367 Кримінального кодексу України, яким при розгляді кримінальної справи буде надаватись оцінка на їх допустимість, з точки зору отримання їх у порядку, встановленому саме кримінально-процесуальним законодавством та такі можуть бути визнані судом як неналежні або недопустимі.
Відповідач вважає, що предметом доказування у кримінальній справі №306/327/22, є, зокрема, заподіяння збитків державі в особі Державної екологічної інспекції Закарпатської області в розмірі 363 142,94 грн, у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків, щодо здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського господарства. Судове провадження щодо оцінки цих доказів та встановлення відповідних фактів проводиться в межах розгляду кримінальної справи №306/327/22 Свалявським районним судом Закарпатської області, розгляд даної справи без зупинення в ній провадження до завершення розгляду кримінальної справи №306/327/22 є об'єктивно неможливим. За результатом розгляду справи №306/327/22 судом може бути встановлено відсутність події злочину, а саме фактиче завдання шкоди, а відтак і відсутність предмету позову у справі, що розглядається господарським судом.
Закарпатська обласна прокуратура у відповіді на відзив зазначає, що встановлена в подальшому судом у кримінальному судочинстві винуватість чи невинуватість обвинуваченого (працівника ДП «Свалявське ЛГ») жодним чином не звільняє постійного лісокористувача від деліктної відповідальності.
Предметом позову у справі № 907/297/22 є стягнення шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища державним підприємством «Свалявське ЛГ», як постійним лісокористувачем.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
Факт виявлення незаконної рубки лісу та відсутність безпосередньо у відповідача, як особи, зобов'язаної здійснювати контроль за збереженням лісів, будь-якої інформації з приводу даного факту та своєчасного його виявлення свідчить про наявність вини відповідача щодо неналежної охорони лісу (бездіяльність), внаслідок чого скоєно незаконне вирубування лісу.
Таким чином, відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев. Відносини, які виникли між сторонами, регулюються нормами Цивільного кодексу України, Лісового кодексу України та спеціальними нормативно-правовими актами у сфері природоохоронного законодавства, в діях відповідача є повний склад цивільного правопорушення, який підтверджується належними та допустимим доказами.
Процесуальні дії суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2022 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Галушко Н.А., суддів Орищин Г.В. та Желіка М.Б.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 09.08.2022 апеляційну скаргу заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури залишено без руху для усунення встановлених недоліків, а саме: зобов'язано скаржника надати (надіслати) на адресу Західного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору в сумі 2 481,00 грн протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури №12-2342-22/576 від 01.08.2022 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1926/22 від 04.08.2022) на ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022 у справі №907/297/22, призначено розгляд справи на 13.09.2022.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2022 розгляд справи відкладено на 18.10.2022.
В судовому засіданні 13.09.2022 прокурор підтримав доводи апеляційної скарги.
Прокурор, сторони в судове засідання 18.10.2022 не з'явились, третя особа в судове засідання не з'явилась про причини не повідомила.
Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
При цьому суд приймає до уваги тривалість розгляду даної справи, а також те, що участь представників сторін у судовому засіданні визнано не обов'язковою.
Відповідно до ч.11 ст.270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
З огляду на те, що сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, сторони мали можливість надати усі необхідні пояснення та аргументи щодо суті спору, участь в судовому засіданні сторін обов'язковою не визнавалась, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників учасників судового процесу.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Прокурор звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом в інтересах позивачів до відповідача про стягнення 363 142,94 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Предметом спору в даній справі є стягнення 363 142,94 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підставами позову є завдання шкоди відповідачем - постійним землекористувачем державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Представником відповідача 04.07.2022 подано клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у кримінальній справі №306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України.
Відповідач у своєму клопотанні про зупинення провадження у справі вказує на те, що у провадженні Свалявського районного суду Закарпатської області знаходяться матеріали кримінальної справи №306/327/22, за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого частиною ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України.
Предметом доказування у кримінальній справі №306/327/22, є ,зокрема, заподіяння збитків державі в особі Державної екологічної інспекції Закарпатської області в розмірі 363 142,94 грн. у зв'язку з неналежним виконанням службових обов'язків щодо здійснення державного контролю за додержання вимог лісового та мисливського господарства.
З урахуванням наведеного, відповідач стверджує, що справа №907/297/22 безпосередньо пов'язана зі справою № 306/327/22, оскільки вирішення кримінальної справи впливатиме на висновок суду про наявність або відсутність юридичних фактів у господарській справі.
В ході розгляду справи судом встановлено, що у провадженні Свалявського районного суду Закарпатської області знаходяться матеріали кримінальної справи №306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України. Де предметом доказування, є ,зокрема, заподіяння збитків державі в особі Державної екологічної інспекції Закарпатської області в розмірі 363 142,94 грн.
Станом на день судового засідання кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.
Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що встановлені в ході судового розгляду справи №306/327/22 факти щодо наявності чи відсутності вини у діях майстра лісу ОСОБА_1 , який перебував у трудових відносинах з відповідачем, можуть мати преюдиційне значення для вирішення спору у даній справі, оскільки підтвердять чи спростують наявність підстав для стягнення шкоди. Відтак вказані справи пов'язані, а результат розгляду справи №306/327/22 має значення для розгляду даної справи.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Отже, суд дійшов до висновку про необхідність зупинення провадження у справі №907/297/22 відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України до набрання законної сили рішенням у справі №306/327/22, за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України.
З огляду на наведені обставини, судом зупинено провадження у справі №907/297/227 до набрання законної сили судовим рішенням Свалявського районного суду Закарпатської області у справі №306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови..
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону про банкрутство, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Таке право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано нормами статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі.
За змістом пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини 1 статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України за вимогами статті 234 ГПК України у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановлені ухвали (висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18).
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи.
Під неможливістю розгляду зазначеної справи слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 ГПК України).
Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19).
Колегія суддів звертає увагу на те, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Як було зазначено вище, предметом позову у даній справі №907/297/22 є стягнення 363 142,94 грн шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Тобто, предметом доказування у справі є встановлення факту порушення відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовища та стягнення з нього завданої шкоди.
Водночас, у провадженні Свалявського районного суду Закарпатської знаходяться матеріали кримінальної справи №306/327/22, за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України. Де предметом доказування, є ,зокрема, заподіяння збитків державі в особі Державної екологічної інспекції Закарпатської області в розмірі 363 142,94 грн.
Станом на день судового засідання кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зупиняючи на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України провадження у справі №907/297/22, суд першої інстанції не навів конкретних обставин (фактів), встановлення яких має суттєве значення для вирішення цього спору і які не можуть бути встановлені у межах справи №907/297/22, що розглядається, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, а також не обґрунтував в чому полягає неможливість встановлення факту наявності або відсутності підстав для стягнення заподіяних збитків державі в особі Державної екологічної інспекції Закарпатської області в розмірі 363 142,94 грн, завданих порушенням відповідачем законодавства про охорону навколишнього природного середовищ.
Разом з тим, положення п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України містять визначення обставин, за наявності яких, зупинення провадження у справі не допускається. Так, суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів мотивів, з яких він дійшов висновку про об'єктивну неможливість розгляду справи №907/297/22, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, неможливість здійснення ним перевірки законності та обґрунтованості вимог відповідно до викладених у позові обставин.
Під час постановлення оскаржуваної ухвали суд дійшов висновку, що результат розгляду справи №306/327/22 може вплинути на виявлення обставин та фактів, що не можуть бути встановлені у даному процесі, розгляд цієї справи об'єктивно неможливий до вирішення справи №306/327/22.
Водночас, суд апеляційної інстанції бере до уваги доводи скаржника про те, що порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.
З огляду на викладене, зупинення провадження у кримінальній справі №306/327/22 за обвинуваченням майстра лісу Плосківського лісництва Гутник В.В. у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.367 Кримінального кодексу України жодним чином не вплине на встановлення обставин та фактів у даному процесі.
Крім того, необхідно зауважити, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі необхідно зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (такі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі №914/1983/17, від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).
Як зазначалось вище за приписами ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції.
Необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що свідчить про порушення положень частини першої статті 6 Конвенції, що покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду справ Європейським судом з прав людини.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").
Національним судам належить організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України"). Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 29.03.2006 у справі "Скордіно проти Італії", від 08.06.2006 у справі "Сюрмелі проти Німеччини"). Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.04.2019 у справі № 910/23396/16, від 20.12.2019 у справі № 910/759/19, від 20.06.2019 у справі №910/12694/18, від 09.07.2020 у справі № 910/1667/19, від 17.04.2019 у справі №924/645/18, від 20.12.2019 у справі № 910/13234/18, від 13.09.2019 у справі №912/872/18 та від 21.02.2019 у справі № 910/974/18.
Враховуючи наведене, висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі є таким, що зроблений з порушенням п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.
З огляду на викладене вище, суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції вимог ст. 2, п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, чим спростовуються доводи відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу щодо законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали суду.
Відповідно до ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення судом норм процесуального права; неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
Беручи до уваги зазначене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Судові витрати.
Питання розподілу судових витрат буде вирішено судом першої інстанції після розгляду справи по суті.
Керуючись ст. ст. 129, 269 - 271, 275, 280 - 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури №12-2342-22/576 від 01.08.2022 (Вх.№ ЗАГС 01-05/1926/22 від 04.08.2022) задоволити.
2.Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 20.07.2022 у справі №907/297/22 скасувати.
3.Справу №907/297/22 направити до Господарського суду Закарпатської області для продовження розгляду.
4.Розподіл судових витрат здійснити Господарському суду Закарпатської області після розгляду справи по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено та підписано 31.10.2022.
Головуючий суддя Галушко Н.А.
Суддя Желік М.Б.
Суддя Орищин Г.В.