27 липня 2010 року < Текст > Справа № 2а-3111/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді О.В. Конишевої,
при секретарі судового засідання С.А. Даниловій,
За участю представників сторін :
від позивача - Голубенко Ж.А., довіреність №л/06 від 01.04.2010
від відповідача - Капінос С.Б., довіреність №31871 від 02.10.2009
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Литво» (далі - позивач або ТОВ «Литво») до Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - відповідач або ОДПІ) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення - рішення №0002532301/2 від 12.05.2009.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року загальна сума податкових зобов'язань становить 1 661 933 грн. Відповідно до витягу реєстру виданих податкових накладних з податку на додану вартість за березень 2007 року податкове зобов'язання становить 1 613 886,09 грн., що на 48 046,91 грн. менше, ніж зазначено у вищевказаний податковій декларації. Зазначена різниця виникла у зв'язку з тим, що в податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року була завищена сума податку на додану вартість у розмірі 48 047 грн., оскільки були включені суми податку на додану вартість на товар, вартість якого нижче собівартості, що підтверджується розрахунками за № 17 та № 19 коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних від 26.02.2006 № 568 та № 569 на суму загальну суму 48 046,88 грн.
Так, в березні 2007 року, а саме: 07.03.2007, позивачем було надано до відповідача уточнений розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2006 року, в якому було відображено зменшення суми податку на додану вартість у розмірі 48 047 грн., оскільки, вищевказана сума податку на додану вартість була помилково завищена за період лютий 2006 року. Таким чином, позивачем було самостійно виявлено помилка, що містилась у податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2006 року та в березні 2007 року було надано відповідний уточнений розрахунок, в якому сума податку на додану вартість у розмірі 48 047 грн. була зменшена.
Отже, позивачем було дотримано вимоги п.п.4.5.1. п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо зменшенню податкового зобов'язання з податку на додану вартість за березень 2007 року на суму 48 047 грн.
Враховуючи викладене позивач просить задовольнити його адміністративний позов у повному обсязі, а саме визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.05.2009 №0002532301/2.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в запереченнях на позов, вважає оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та просить відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що згідно реєстру виданих податкових накладних за березень 2007 року, сума податкових зобов'язань за цей період складає 1 661 933 грн., в тому числі підприємством відкориговані на зменшення податкові зобов'язання на суму 48 046,88 грн.
Пунктом 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що у разі, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку-постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.
Підприємство позивача відкоригувало на зменшення податкові зобов'язання з ПДВ за період, який вже був перевірений контролюючим органом (акт перевірки № 350/23/254 04.04.2007).
Згідно акту № 350/23/25482075 від 04.04.2007 про результати позапланової виїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем, за період з 01.07.2005 по 31.12.2006 при правильності визначення податкових зобов'язань за лютий 2006 рік було враховано зменшення податкових зобов'язань у сумі 48 047 грн., згідно наданого уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 07.03.2007 №7201 до звітного податкового періоду, за який виправляються помилки, лютий 2006 року.
Отже позивачем двічі зменшено податкові зобов'язання з ПДВ за лютий 2006 року в сумі 48 047 грн.
Враховуючи вищевикладеного відповідач просить відмовити позивачу в задоволені його адміністративного позову у повному обсязі.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що фахівцями відповідача була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2007 по 30.06.2008 за результатами якої складено акт № 1442/23/25482075 від 21.11.2008, яким встановлено порушення п.п.4.5.1 п.4.5. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну сум 338 913 грн., в тому числі за березень 2007 року на суму 48 047 грн., за травень 2007 року на суму 231 495 грн., за травень 2008 року на суму 59 371 грн.
За результатами проведеної перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.12.2008 за № 0002532301/0, яким визначено податкове зобов'язання позивача на загальну суму 508 369,50 грн., з яких за основним платежем 338 913 грн. та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 169 456,50 грн.
За результатами адміністративного оскарження зазначеного рішення ДПА у Запорізької області від 22.04.2009 № 1789/10/25-020 податкове повідомлення-рішення від 04.12.2008 з № 0002532301/0 було скасовано в частині суми ПДВ у розмірі 290 866 грн. та в частині штрафних санкцій у розмірі 145 433 грн.
Відповідно до абз. 1 п.6.5 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли нарахована сума податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу зменшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення, що містить нову суму податкового зобов'язання (податкового боргу).
Враховуючи вищевикладене відповідачем, за результатами повторної скарги було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2009 за №0002532301/2, яким визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 72 070,50 грн., з яких за основним платежем 48 047 грн. та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 24 023,50 грн.
Відповідно до п.4.4 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, у разі, якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник зобов'язаний подати порядку, установленому для подання декларацій з податку на додану вартість (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених статтею 15 Закону № 2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок.
Так судом встановлено, що 07.03.2007 позивачем було надано до відповідача уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2006 році, в якому було відображено зменшення суми податку на додану вартість у розмірі 48 047 грн., оскільки, вищевказана сума податку на додану вартість була помилково завищена за період лютий 2006 року.
Таким чином позивачем було здійснено коригування за лютий 2006 року щодо зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 48 047 грн. до моменту проведення відповідачем перевірки, тобто 07.03.2007, отже, відповідачем в акті про результату перевірки за № 350/23/25482075 від 04.04.2007 було враховано уточнений розрахунок від 07.03.2007.
Відповідно до п.4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Згідно з п.п.4.5.1. п.4.5. ст. 4 зазначеного закону у разі, якщо внаслідок перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду у разі, якщо він є зареєстрованим як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв'язку з отриманням таких товарів (послуг).
За пунктами 20, 27 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, у разі здійснення коригування сум податкових зобов'язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.
Отже, позивачем в силу вимог пункту 4.5. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» в березні 2007 року були правомірно зроблені розрахунки коригування кількісних і вартісних показників за № 17 та № 19 до податкових накладних від 26.02.2006 № 568 та № 569 на загальну суму 48 046,88 грн., оскільки зменшення собівартості товару відноситься до будь-якою зміни суми компенсації вартості товару.
Слід зазначити, що в період перевірки з 12.03.2007 по 30.03.2007 відповідачем не було виявлено жодних порушень, у т.ч. вимог підпункту 4.5.1 пункту 4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо заниження суми податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2006 року, про що було складено акт перевірки № 350/23/25482075 від 04.04.2007.
Таким чином, позивачем в березні 2007 року було дотримано вимоги п.п.4.5.1 п.4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», щодо зменшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 48 047 грн. за лютий 2006 року, а тому твердження відповідача про те, що позивачем в порушення вимог вищевказаної норми ,а саме: заниження в березні 2007 року суми податкового зобов'язання з ПДВ за лютий 2006 року у розмірі 48 047 грн. є недостовірним та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.
Відповідно до підпункту 7.2.8 пункту 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях.
Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.
Згідно п.10 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затв. наказом ДПА № 244 від 30.06.2005 (далі - Порядок № 244), у розділі II реєстру відображаються видані податкові накладні, розрахунок коригування до податкової накладної, податкові накладні за щоденними підсумками операцій, податкові накладні, виписані на суму перевищення звичайної ціни над фактичною.
За пунктом 27 Порядку заповнення податкової накладної, затв. наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, із обов'язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов'язань та одночасним відображенням у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних з від'ємним чи позитивним значенням.
Пунктом 12.1. Порядку № 244 передбачено, що платники податку, у яких податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю, визначають щомісячні підсумки щоденно зареєстрованих операцій та окремо визначають підсумки для уточнюючих розрахунків.
Так судом встановлено, що згідно податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року загальна сума податкових зобов'язань з ПДВ становить 1 661 933 грн.
Уточнюючий розрахунок від 07.03.2007 передбачає зменшення суми податкових зобов'язань з ПДВ на суму 48 047 грн. за лютий 2006 року.
Зі змісту наведеного випливає, що позивач в декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року на підставі виданих податкових накладних за березень 2007 року відобразив суму податкових зобов'язань з ПДВ за вказаний період у розмірі 1 661 933 грн., при цьому в розділі 8 вказаної декларації та розділі 2 уточнюючого розрахунку від 22.05.2007 відсутні будь-які суми щодо зменшення податкових зобов'язань з ПДВ за попередні періоди, у т.ч. сума податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 48 047 грн. за лютий 2006 року.
Отже, позивач в березні 2007 року зазначив суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 1 661 933 грн. по операціям за вказаний період в декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року та окремо в уточнюючому розрахунку від 07.03.2007 зазначив зменшення податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 48 047 грн. за лютий 2006 року, а тому позивачем при складенні декларації з податку на додану вартість за березень 2007 року не була зменшена сума податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 48 047 грн. за лютий 2006 року.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
5) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Частиною 2 статті 71 КАС України у справах про протиправність рішень суб'єктів владних повноважень обов'язок доказування правомірності таких рішень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, суд вважає, що висновок відповідача про порушення позивачем Закону України «Про податок на додану вартість» є безпідставним та необґрунтованим, внаслідок чого суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 167 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити у повному обсязі.
Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Запорізької області від 12.05.2009 №0002532301/2 в сумі 72 070, 50 грн., у т.ч. сума ПДВ 48 047 грн. та сума штрафних санкцій у розмірі 24 023,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Литво» 3,40 гривень судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова в повному обсязі виготовлена 03.08.2010.
Суддя /підпис/ О.В. Конишева