печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58093/21-ц
Категорія 55
12 липня 2022 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Остапчук Т.В.
за участю секретаря Луста В.І
представник позивача - не з'явився
відповідач - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в м. Києві цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів (пенсії) , -
Позивач, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутої пенсії в сумі 33707,53 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач перебуває на обліку та отримує пенсію в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Печерський р-н).
22.09.2008 року відповідач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (далі - Закон) (копії заяви від 22.09.2008, розпорядження управління 77252 від 09.01.2009 про призначення пенсії, розпоряджень про перерахунки.
У липні 2013 управлінням було проведено перевірку правильності нарахування пенсії, за результатами якої було виявлено невідповідність, а саме: при обчисленні пенсії було застосовано середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за 2008 рік, що призвело до невірного (завищеного) розміру пенсії відповідача
Разом з тим, відповідач оскаржив утримання переплати до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) і, відповідно до листа ПФУ від 09.01.2014 №18055/Н-100, рішення про утримання переплати було скасовано. Утримані кошти були повернені відповідачу у лютому 2014, про що було повідомлено відповідача листом (копії листа ПФУ, витягу з протоколу управління від 15.01.2014 №1, розпорядження управління від 23.11.2014, листа управління від 24.01.2014 №1858/06
Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Посилаючись на те, що в добровільному порядку відповідач відмовляється повертати вищезазначену переплату, позивач просив стягнути її в примусовому порядку. Отже позивач просить стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ІНН НОМЕР_1 ) на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві пенсії) безпідставно отримані кошти (пенсію) в сумі 33707,53 грн. (тридцять три тисячі сімсот сім грн. 53 коп.).
Ухвалою суду від 02 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом.
В судовому засіданні представник позивача не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повідомлення з конвертом повернулося у зв'язку з тим, що адресат за вказаною адресою не проживає.
Дослідивши та оцінивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Виходячи зі змісту ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві (Печерський район) перебуває громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
22.09.2008 року відповідач звернувся до управління із заявою про призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (далі - Закон) (копії заяви від 22.09.2008, розпорядження управління 77252 від 09.01.2009 про призначення пенсії, розпоряджень про перерахунки.
У липні 2013 управлінням було проведено перевірку правильності нарахування пенсії, за результатами якої було виявлено невідповідність, а саме: при обчисленні пенсії було застосовано середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві за 2008 рік, що призвело до невірного (завищеного) розміру пенсії відповідача
Після приведення матеріалів пенсійної справи відповідача у відповідність до норм чинного законодавства було встановлено вірний розмір пенсії та розраховано суму пенсії, виплачену відповідачу понад розмір, визначений законодавством. Відповідно до службового листа управління виплачена відповідачу понад розмір сума пенсії склала 33954,77 грн. за період з 22.09.2008 по 31.08.2013.
Комісією управління по вирішенню питань, пов'язаних з призначенням, перерахунком та виплатою пенсії було прийнято рішення про утримання переплати в сумі 33954,77 грн за період з 22.09.2008 по 31.08.2013 по 5% щомісячно до повного погашення про що було повідомлено відповідача листом.
У жовтні 2013 відповідачу було проведено перерахунок відповідно до його заяви про переведення у списки непрацюючих, в результаті якого розмір виплаченої відповідачу понад розмір суми пенсії зменшився та склав 33707,53 грн. за період з 22.09.2008 по 31.08.2013, що підтверджується копією заяви, сторінки трудової книжки зі звільненням, розпорядження управління 185746 від 15.10.2013, службового листа управління від 04.11.2013 №507, довідка управління від 22.09.2021 №3259. Про що відповідача було повідомлено 19.09.2013.
Разом з тим, відповідач оскаржив утримання переплати до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) і, відповідно до листа ПФУ від 09.01.2014 №18055/Н-100, рішення про утримання переплати було скасовано. Утримані кошти були повернені відповідачу у лютому 2014, про що було повідомлено відповідача листом (копії листа ПФУ, витягу з протоколу управління від 15.01.2014 №1, розпорядження управління від 23.11.2014, листа управління від 24.01.2014 №1858/06.
Позивачем листом за вихідним від 20.07.2018 №43/73/02 було повідомлено відповідача про існування заборгованості у розмірі 33707, 53 грн в період з 22.09.2008 по 31.08.2013, лист з аналогічним проханням був надісланий за вихідним від 25.08.2021.
Частиною 1 статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відповідно до статті 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.
У пункті три Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 21 березня 2003 року № 6-4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року за № 374/7695, передбачено, що повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, проводиться відповідно до статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у випадках виявлення подання громадянами недостовірних відомостей про заробітну плату чи інший дохід, стаж роботи, несвоєчасного подання відомостей про зміни у складі сім'ї тощо.
Згідно з частиною першою статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.
Тлумачення наведених норм закону дає підстави для висновку, що зайво виплачені суми пенсії можуть бути стягнуті позивачем за умови зловживань з боку пенсіонера або подання ним недостовірних даних. Законодавцем передбачені лише два виключення із цього правила: якщо виплата відповідних грошових сум сталася внаслідок рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; у разі недобросовісності зі сторони набувача.
Правильність розрахунків, за якими проведено виплати, а також добросовісність набувача презюмуються, тому тягар доказування рахункової помилки та недобросовісності набувача покладено на платника відповідних грошових сум.
Окрім цього, суд вважає що спеціалісти УПФУ перед тим, як провести виплату відповідачу пенсії, могли пересвідчитися у правильності проведених нарахувань, однак цього не зробили, що свідчить про недотримання стандарту належної обачливості.
Додатково позивач не обґрунтував за яких підстав з'явилася заборгованість після 2014 року, якщо в наданих документах приймалося рішення від 09.01.2014 про скасування згаданої переплати.
Також суд звертає увагу, що пунктом 71 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рисовський проти України» від 20 жовтня 2011 року встановлено, що ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються. Аналогічна правова позиція також міститься у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», у справі «Ґаші проти Хорватії» та у справі «Трґо проти Хорватії».
У відповідності до ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до частини другої ст. 141 ЦПК України сплачений позивачем судовий збір не розподіляється, а покладається на нього.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
В задоволенні позову Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих коштів (пенсії) - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Остапчук Т.В.