Номер провадження 3/754/3043/22
Справа №754/7397/22
Іменем України
25 жовтня 2022 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Колегаєва С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції м. Києва Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 124 КУпАП, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2022 року серії ААД №374865, 18.08.2022 року об 11 год. 38 хв., в м. Києві по вул. Ніколаєва 1/27, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 перед початком руху не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем «Citroen» д.н.з. НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив п. 10.1 ПДР України.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , вину свою у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що 18 серпня 2022 року в м. Києві по вул. Ніколаєва 1/27, перебував в припаркованому автомобілі «BMW» д.н.з. НОМЕР_1 , автомобіль стояв, поруч проїжджав автомобіль «Citroen», який задів своїм дзеркалом заднього виду, дзеркало його автомобіля. Крім того, зазначив, що судом водія автомобіля «Citroen» вже визнано винним у порушенні п. 13.1 ПДР України.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, суддя приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення від 18 серпня 2022 року серії ААД №374865, на думку поліцейського, яким складено вказаний протокол, водій ОСОБА_1 порушив п. 10.1 ПДР України.
Так, п. 10.1 ПДР України визначає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, заслухавши пояснення ОСОБА_1 оглянувши схему ДТП, суддя приходить до висновку, що в даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад порушення п. 10.1 ПДР України.
Відповідно до вимог ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до положень ст. 9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори», міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Передбачено також, що коли міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору.
Згідно вимог ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У рішеннях ЄСПЛ значну роль у розширенні сфери застосування п. 2 ст. 6 Конвенції грає тлумачення двох ключових понять цієї статті - «кримінальне обвинувачення» і «суперечки про громадянські права». У справі «Кадубец проти Словаччини» (Eur. Court H.R. Kadubec v. Slovakia, Judgmentof 2 September 1998. Reports. 1998 VI), представник держави-відповідача наполягав на тому, що в цій справі йдеться про адміністративний проступок, а не про кримінальне звинувачення і, отже ст. 6 не може бути застосована. Однак Європейський суд з прав людини не погодився з аргументом відповідача, хоча і визнав, що внутрішнє право країни не вважає кримінальними діяння, за вчинення якого був покараний заявник. Проте ця обставина, на думку Суду, не має великого значення, так само як і те, який державний орган розглядав справу. Таким чином, зазначена міжнародно-правова норма гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку та на підставі законно добутих доказів.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Оглянуті в судовому засіданні протокол та схема місця ДТП, не доводять поза розумним сумнівом вину водія ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до положень ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виноситься постанова про закриття провадження.
З урахуванням зазначеного вище, приходжу до висновку про необхідність закриття провадження у справі.
За викладеним, керуючись ст.ст. 247 п.1, 284 КУпАП, суддя, -
Закрити провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя: С.В. Колегаєва