ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/10196/22
провадження № 2/753/6166/22
(заочне)
"26" жовтня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді- Сирбул О.Ф.,
за участю секретаря- Лаптєвої Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Вимоги позовної заяви мотивовано тим, з 30.07.2021 перебуває у шлюбі з відповідачем. За час перебування у шлюбі у подружжя дітей не немає.
Однак, що спільне життя з відповідачем не склалося, через відмінності поглядів на життя та сім'ю, втрату взаєморозуміння, почуття любові, поваги та довіри один до одного у подружньому житті. Спільний побут та ведення спільного господарства між подружжям припинено. Шлюб носить формальний характер. Позивач не бажає продовжувати спільне життя з відповідачем. Вказала, що подальше спільне проживання та збереження шлюбу вважає неможливим та суперечитиме її інтересам.
Ухвалою суду від 15.09.2022 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач у судове засідання не з'явилась, однак подала до суду заяву, в якій вимоги позову підтримала у повному обсязі із підстав викладених у ньому, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомленний належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов до суду не подав.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони з 30 липня 2021 року перебувають у шлюбі зареєстрованому у Святошинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що в книзі реєстрації шлюбів зроблений актовий запис №1637.
За час перебування у шлюбі у подружжя дітей не немає.
За правилом ч. 2 ст. 104 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Згідно ст. 112 СК України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Із пояснень позивача вбачається, сім'я фактично розпалась через різні погляди на життя та сім'ю, відсутність взаєморозуміння у подружньому житті. Фактичні шлюбні відносини та ведення спільного господарства припиненні з 2017 року. Позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, переконана, що примирення з відповідачем неможливе.
Згідно з ст.ст. 21, 24 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків і поновлювати відносини позивач наміру не має. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та моральним засадам суспільства.
Згідно ч. 2 ст. 114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Крім того, у позовних вимогах позивач просила суд відновити їй дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, суд вважає за необхідне відновити позивачці її прізвище на дошлюбне.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 49, 76, 77-81, 178, 247, 263-265, 280-281, 354, 355, ЦПК України, ст.ст. 3, 21, 24, 36, 51, 104, 105, 112, 114 СК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 30 липня 2021 року у Святошинському відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 1637, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - розірвати.
Після реєстрації розірвання шлюбу відновити дошлюбне прізвище ОСОБА_1 , змінивши на прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992 грн. 40 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд-якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: