Україна
05 серпня 2010 р. справа № 2а-18378/10/0570
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 9-45
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Шинкарьової І.В.
при секретарі Горюновый Л.С.
за участю
представника позивача Рибалко О.М. за дов. від 30.12.2009 р.
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, -
Добропільської об'єднаною державною податковою інспекцією заявлено позов до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
У позовній заяві позивач зазначає, що відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Абзацом 4 частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV неподання фізичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. У зв'язку з тим, що остання податкова звітність до Державної податкової інспекції відповідачем надана 12 квітня 2006 року, позивач просить припинити підприємницьку діяльність відповідача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.
Відповідач у судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, надав заяву про визнання позову в повному обсязі та просив суд розглянути справу за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.
ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа - підприємець Добропільською районною державною адміністрацією Донецької області 12 лютого 2003 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (арк. справи 6), взятий на облік платника податків 10 вересня 2003 року за №392 (арк. справи 8).
Відповідно до підпункту 2 пункту 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХІІ, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року визначено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», починаючи з 01 квітня 2001 року податкові декларації подаються за базовий податковий (звітній) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року.
Пунктом 3 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509- ХІІ передбачено, що державні податкові інспекції в районах у містах контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів.
Відповідачем остання податкова звітність до податкового органу надана 12 квітня 2006 року, що підтверджується матеріалами справи, зокрема актом про здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України за період з 10 червня 2007 року по 10 червня 2010 року від 10 червня 2010 року №630 (арк. справи 4). Станом на 02 червня 2010 року підприємець не має заборгованості перед бюджетом (арк. справи 7).
Таким чином, рік, протягом якого суб'єкт підприємницької діяльності не звітувався перед відповідними податковими органами, повинен обчислюватися з дати, коли необхідна звітність була надана в останній раз.
Згідно частини 2 статті 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV неподання фізичною особою протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач може визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.
Частиною 3 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.
Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не спростував ненадання податкових декларацій та документів фінансової звітності до податкового органу протягом року, вимоги позивача про припинення підприємницької діяльності відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 4 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 лютого 1993 року №7-93 «Про державне мито» фінансові органи та державні податкові інспекції звільнені від сплати державного мита.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції до Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця - задовольнити.
Припинити підприємницьку діяльність Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
У день набрання постановою законної сили направити копію постанови державному реєстратору за місцем реєстрації Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 05 серпня 2010 року в присутності представника позивача.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Шинкарьова І.В.