м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
05 серпня 2010 р. м. Вінниця Справа № 2-а-2204/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна
за участю представників сторін:
позивача : Бойка Сергія Васильовича
відповідача : у відсутність відповідача
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС"
про: стягнення податкового боргу за рахунок активів
27 травня 2010 року Вінницька міжрайонна державна податкова інспекція (Вінницька МДПІ) звернулася в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» (ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС», Товариство) про стягнення заборгованості по податку на прибуток за рахунок активів в розмірі 246230 грн.
Зазначила, що з 28 вересня 2000 року ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» як платник податків знаходиться на податковому обліку у Вінницькій МДПІ. Станом на 17 травня 2010 року за Товариством рахується податковий борг по податку на прибуток в розмірі 246230 грн.
Посилаючись на те, що добровільно він не погашений, податкове повідомлення - рішення не оскаржене, крім того, враховуючи, що для належного виконання обов'язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - Вінницька МДПІ просила стягнути заборгованість по податку на прибуток за рахунок активів в судовому порядку.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.
В судові засідання 10 червня 2010 року, 24 червня 2010 року відповідач жодного разу не з'являвся, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення від 06 червня 2010 року №20028474 та від 14 червня 2010 року №20041810 (а.с. 17, 32).
При цьому, слід зазначити, що судові повістки ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» направлялися за адресою, вказаною Вінницькою МДПІ у позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, однак поштові відправлення повернулись до суду по тій причині, що за зазначеною адресою Товариство не існує.
Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, відомості внесені до Єдиного державного реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
В матеріалах справи наявний витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з якого вбачається, що станом на 14 червня 2010 року ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» знаходиться по вул. Академічній, 52, кв. 23, с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, 23227 (а.с. 27-31). До державного реєстратора змін щодо місцезнаходження Товариства не надходило.
Частина одинадцята статті 35 КАС України передбачає, що розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду.
Тобто, у таких випадках, оскільки можлива неявка в суд може бути підставою відкладення справи, а особа, що приймає участь в справі, може умисно ухилятися від отримання судової кореспонденції для ухилення від притягнення до відповідальності, то КАС України вводить презумпцію повідомлення і вручення судової повістки.
За таких обставин, суд вважає, що вжив всіх залежних від нього заходів для повідомлення відповідача про день, час та місце розгляду справи.
Більше того, з метою належного повідомлення відповідача та надання їм можливості реалізувати своє право на судовий захист, судом згідно із даними довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 14 листопада 2006 року №1868 (а.с. 7), інформацією адресно-довідкового сектору ВГІРФО УМВС України у Вінницькій області від 25 червня 2010 року (а.с. 26) направлено повістку про розгляд даної справи 08 липня 2010 року та 05 серпня 2010 року на домашню адресу керівника ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» Калінського О.В., що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 30 червня 2010 року №63946 й від 10 липня 2010 року №20084870 (а.с 38, 42).
Відповідно до частини сьомої статті 56 КАС України законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом.
Відтак, 08 липня 2010 року через канцелярію суду за вхідним №14547 надійшло клопотання Калінського О.В. в якому останній висловив прохання у зв'язку з тим, що він хворіє, а більше нікому прийняти участь у справі - відкласти розгляд справи. Лікарняний лист буде надано після одужання (а.с. 39).
Проте у наступне судове засідання керівник так і не з'явився, доказів поважності причин неприбуття не надіслав, повноважного представника на представництво не направив.
Крім того, будь-яких письмових заперечень на позовну заяву, відповідно до ухвали Вінницького окружного адміністративного суду від 28 травня 2010 року, інших доказів по справі, будь-яких заяв чи клопотань Калінський О.В. також не надсилав, що фактично свідчить про відсутність у нього інтересу до розгляду справи.
Відповідно до положень КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку. Таким чином, з огляду на наведене, а також враховуючи те, що суд вживав всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача та його керівника належним чином про час і місце розгляду судової справи, то виходячи зі змісту статті 128 КАС України, неявка уповноваженого представника відповідача не є перешкодою для розгляду справи у межах розумного строку, в зв'язку з чим справу ухвалено розглянуто за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні представник Вінницької МДПІ - старший державний податковий інспектор юридичного відділу С.В.Бойко (довіреність на а.с.43) позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Суд, заслухав пояснення представника позивача, повно, всебічно, об'єктивно дослідив надані у справу докази та надав їм юридичну оцінку.
Зокрема, суд встановив, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи №216772 серія А00, ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» зареєстроване виконавчим комітетом Нетішинської міської ради Хмельницькуої області 28 вересня 2000 року №16721050001000059 (а.с. 8).
Згідно із довідкою Головного управління статистики у Вінницькій області від 14 листопада 2006 року №1868 відповідач включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України. В подальшому, відповідно до довідки від 14 червня 2010 року - зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а згідно із довідкою Вінницької МДПІ від 25 січня 2007 року №2808 та реєстраційною карткою - узяте 28 вересня 2000 року за №28-879 на облік як платник податків (а.с. 11).
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року №1251-ХІІ платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 14 цього Закону до переліку загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів), зокрема, включено податок на прибуток.
Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (Закон №334) платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та
організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.
Прибуток платників податку, включаючи підприємства, засновані на власності окремої фізичної особи, оподатковується за ставкою 25 відсотків до об'єкта оподаткування (п. 10.1 статті 10 Закону №334).
Статтею 16 вказаного закону передбачено, що податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну.
Порядок ведення і складання податкових звітів, декларацій про прибуток підприємств та розрахунків податку встановлюється центральним податковим органом.
Статтею 20 Закону України «Про систему оподаткування» встановлено, що контроль за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється державними податковими органами та іншими органами в межах повноважень, визначених законом.
Зокрема, пунктом 1 частини першої статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ органам державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, надано право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.
Отже, відповідно до чинного законодавства, 20 квітня 2010 року начальником відділу оподаткування фізичних осіб Л.В.Тростінською у приміщенні Вінницької МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку платника податку на прибуток ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» за податковою звітністю по податку на прибуток за 2009 рік, податкова віддача за останній звітній період 0,06%.
За результатами перевірки складено акт від 20 квітня 2010 року №98/15-31161861 у якому встановлено, що платником в рядку 02.3 «врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості» не відображено збільшення валового доходу на суму непогашеної заборгованості, визнаної судом: рішення у справі №4/125-09 від 15 жовтня 2009 року на суму заборгованості 22317 грн, рішення у справі №14/150-09 від 20 жовтня 2009 року на суму заборгованості 213226 грн, рішення у справі №2/199-09 від 04 листопада 2009 року на суму заборгованості 659835 грн по ВАТ «Управління будівництва ХАЕС», чим порушено підпункт 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Тобто, інспектором зроблено висновок про те, що ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» занизило податкове зобов'язання по податку на прибуток з зазначеній податковій звітності на 223845 грн (а.с. 9).
Керівник Товариства О.В.Калінський акт перевірки підписав, з обов'язками, правами, відповідальністю платника податку та порядком оскарження рішень і дій посадових осіб державних податкових органів ознайомлений, один примірник акта з додатками на 1 аркуші отримав.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року №2181.
Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 вказаного Закону, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі, зокрема, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули (п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).
Таким чином, враховуючи висновки перевірки, встановлену спеціальним законом відповідальність, Вінницькою МДПІ 20 квітня 2010 року винесено податкове повідомлення - рішення №0002591500/0, яким визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 223845 грн і за штрафними (фінансовими) санкціями 22385 грн (а.с. 12).
Рішення отримане керівником ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» 20 квітня 2010 року, про що свідчить його підпис на корінці.
Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а» - «в» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
Процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання передбачена пунктом 5.2 статті 5 вказаного Закону і складається із права платника податків у разі, коли він вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, - звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення
Крім того, з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. У цьому випадку зазначене рішення контролюючого органу не підлягає адміністративному оскарженню. Платник податків зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган про кожний випадок судового оскарження його рішень.
Як вбачається із зворотнього боку облікової картки платника, станом на 17 травня 2010 року, заборгованість ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» по податку на прибуток складає 246230 грн.
Тобто, в добровільному порядку визначене податковою інспекцією зобов'язання відповідачем не сплачене, та як пояснив в судовому засіданні представник Вінницької МДПІ податкове повідомлення - рішення Товариством ні до контролюючого органу, ні до суду не оскаржено.
Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з того, що визначенням, даним у пункті 1.2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені законом.
Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 вищевказаного Закону, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.
Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
В свою чергу податковий борг - це податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п.1.2 ст.1 Закон №2181).
Таким чином, враховуючи те, що сума 246230 грн відповідачем ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржена, то вона є узгодженою. При цьому слід враховувати, що за даного предмету спору суд не оцінює правомірність прийнятого рішення, а обмежується лише вимогою про стягнення, яка спрямована на здійснення контролю за своєчасністю, достовірність, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
За наведених обставин та згідно картки особового рахунку платника, довідки Вінницької МДПІ про суму заборгованості перед бюджетом платника податків за платежем «Податок на прибуток підприємств приватної форми власності» (а.с. 6), станом на час звернення до суду податковий борг ТОВ «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» складає 246230 грн, що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні та в матеріалах справи.
Стаття 67 Конституції України, норми Закону України «Про систему оподаткування» передбачають обов'язок платників податків в повній мірі та у встановлений строк сплачувати податки та збори до Державного бюджету України, а також місцевих бюджетів.
Оскільки, в добровільному порядку податкову заборгованість Товариство не сплачує, що тягне за собою ненадходження коштів до бюджету та суттєво порушує інтереси держави, то чинне законодавство уповноважує Вінницьку МДПІ звернутися до суду.
Зокрема, пункт 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачає, що органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними та такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Тобто, тут концентрована чітко визначена законом правова підстава можливості звернення з позовом, що відповідає частині четвертій статті 50 КАС України, відповідно до якої громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.
В таких адміністративних справах за зверненням суб'єкта владних повноважень з позовом до фізичної чи юридичної особи у випадках, визначених законом, адміністративний суд надає упереджувальний захист правам, свободам та інтересам особи. При цьому, щоб не допустити зловживань суб'єкта владних повноважень та можливих порушень прав, свобод чи інтересів, Конституцією та законами України встановлено судовий контроль за вжиттям таких заходів. Адміністративний суд у зазначених справах, згідно з частиною першою статті 2 КАС України, перевіряє, зокрема, чи не буде порушено (у тому числі безпідставно обмежено) права, свободи та інтереси осіб у разі задоволення адміністративного позову суб'єкта владних повноважень.
Отже, примусове стягнення податкової заборгованості - це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.
Відповідно до підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків (кошти, матеріальні та нематеріальні цінності), що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги Вінницької МДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, оскільки сума податкового зобов'язання сформована відповідно до податкового повідомлення - рішення, яке ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржено, тобто, на час розгляду та вирішення справи є узгодженим та таким, що підлягає виконанню, доказів сплати боргу відповідачем не надано, а також враховуючи те, що Вінницька МДПІ має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає за доцільне позов задовольнити.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-монтажне управління №2 УБ ХАЕС» (вул. Академічна, 52, кв. 23 с. Агрономічне, Вінницький район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 31161861, р/р 26001000213770, 26004000113770 філія ВАТ «Укрексім - банк», м. Вінниця, р/р 26007301260690, 26043309260690, 2606030126187 відділення «Промінвестбанк» м. Славута, Хмельницької області) в дохід місцевого бюджету Вінницького району Вінницької області заборгованість по податку на прибуток в розмірі 246230 грн (двісті сорок шість тисяч двісті тридцять гривень) за рахунок активів.
Відповідно до статті 186 КАС України постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
За положеннями частини третьої статті 254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови оформлено: 09.08.10
Суддя Чудак Олеся Миколаївна